double arrow

Галерея


Література

Література

Http://vkontakte.ru/museums

Группа

И ГРАФИК РАБОТЫ

СТОИМОСТЬ БИЛЕТОВ

«Музеи Петербурга и Ленобласти»-

МУЗЕЙ АДРЕС, ТЕЛЕФОН, САЙТ СТОИМОСТЬ БИЛЕТОВ ГРАФИК РАБОТЫ
ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ ВС
АДМИРАЛТЕЙСКИЙ РАЙОН
Исаакиевский собор Исаакиевская пл.,4 315-97-32 http://www.cathedral.ru/ СОБОР 250р.- взр 50 р.- пенс/дети КОЛОННАДА 150р.   10-19 10-19 Вых. 10-19 10-19 10-19 10-19
Музей-усадьба Державина Наб.Фонтанки,118 713-07-17 http://www.museumpushkin.ru/ ВСЕ ТРИ ОТДЕЛА 90р.-взр. 50р.-студ. 40р.-пенс. 10.30-18 Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18
Нарвские Триумфальные ворота Пл.Стачек,1 786-97-82 http://www.gmgs.ru/ 60 р.-взр 30 р- пенс. /дети Вых. Вых. 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17
Юсуповский Дворец наб. реки Мойки, д. 94 332-19-91 www.yusupov-palace.ru ПАР.ЗАЛЫ 250-взр. 150р.-дети/студ РАСПУТИН 150р.-взр 90р.-дети/студ 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17
Особняк Половцова Большая Морская ул.,52 571-27-29 http://www.arcunion.ru/ 200р.             12.00 Начало Экск.
Центральный Выставочный зал Манеж Исаакиевская пл.,1 314-82-53, 314-22-43, 314-88-59 http://www.manege.spb.ru/ В зависимости От выставки              
Музей истории Петербурга-Румянцевский особняк Английская наб.,44 571-75-44 http://www.spbmuseum.ru/ 110р.-взр 70р.-дети/студ. 60р.-пенс. 11-18 11-17 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей истории религии Почтамтская ул.,14 571-04-95 www.relig-museum.ru 120р.-взр 50р.-студ 30р.-пенс. 25р.-дети 11-18 11-18 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей Разночинный Петербург Бол.Казачий пер.,7-9 713-52-20 http://www.museum.ru/M175 70р.-взр 50р.-пенс. Вых. 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17 Вых.
Музей истории пивоварения Ул.Степана Разина,9 331-12-12 http://www.razin.ru/beermuseum.html б/пл     11-17 По записи   11-17 По записи    
Музей русской водки Конногвардейский бульвар,4 312-91-78 http://vodkamuseum.su/ 150р.-вход 300р.-дегустация 11-22 11-22 11-22 11-22 11-22 11-22 11-22
Музей-квартира Блока Ул.Декабристов,57 713-86-16, 713-86-31 http://www.spbmuseum.ru/ 90р.-взр 60 р.-пенс/студ. 11-18 11-17 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-квартира Набокова Большая Морская ул.,57 315-47-13 http://www.nabokovmuseum.org/ б/пл Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 12-17 12-17
Военно-медицинский музей Лазаретный пер.,2 315-72-87 http://milmed.spb.ru/ 100р.-взр 50р.-дети/студ. 10-17 10-17 10-17 10-17 10-16 Вых. Вых.
Республика кошек ул. Якубовича 10 312-04-87 http://catmuseum.ru/ 150р. 11-22 11-22 11-22 11-22 11-22 11-22 11-22
Музей Октябрьской железной дороги-Варшавский вокзал Наб.Обводного канала,114 768-20-63 http://www.museum.ru/M172 60р.-взр 40р.-дети/студ Вых. Вых. 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17
Музей железнодорожного транспорта Садовая ул., 50 315-14-76 http://railroad.ru/cmrt/ 120рю-взр 50рю-пенс/студ/дети 11-17 11-17 11-17 11-17 Вых. Вых. 11-17
Музей связи Почтамтский пер.,4 323-97-18 http://www.rustelecom-museum.ru/ 100р.-взр 50р.-пенс/студ/дети Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 Вых.
Выставка Почта России Главпочтамт,Почтамтская ул., 9 312-83-02 www.spbpost.ru б/пл 9-21 9-21 9-21 9-21 9-21 9-21 9-21
Музейно-выставочный центр РОСФОТО Большая Морская, 35 314-12-14 http://www.rosphoto.org/ 100р.-взр б/пл- пенс/студ/дети 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
ВАСИЛЕОСТРОВСКИЙ РАЙОН
Дворец Меншикова Университетская наб., 15 323-11-12 http://www.hermitagemuseum.org 60р.-взр б/пл-дети/студ/пенс. Вых. 10.30- 10.30- 10.30- 10.30- 10.30- 10.30-
Музей кукол Камская ул.,6 327-72-24 http://www.museumdolls.ru/ 150р.-взр 70р.-дети/студ/пенс 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Музей Академии Художеств Университетская наб.,17 323-64-96 http://www.nimrah.ru/ 300р.-взр 30р.-студ./дети/пенс Вых. Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Новый музей 6-я линия В.О. , д. 29 323 50 90, 323 50 90 http://www.novymuseum.ru 200р-взр 100р-дети/студ/пенс Вых. Вых. 11-19 11-19 11-19 12-20 12-20
Выставочный Комплекс ЛЕНЭКСПО Большой пр.ВО, 103 321-26-15, 321-26-25 http://lenexpo.ru В зависимости От выставки              
Галерея современного искусства Эрарта 29-я линия ВО, 2 324-08-09 http://www.erarta.com/ 300 р-взр 150р-дети/пенс 10-22 10-22 Вых. 10-22 10-22 10-22 10-22
Кунсткамера-музей антропологии и этнографии Университетская наб.,3 328-14-12, 328-08-12 http://www.kunstkamera.ru/ 200р-взр 50р-дети/студ/пенс Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-квартира Куинджи Биржевой пр.,1-10, кв.11 323-31-33 http://www.nimrah.ru/   вых вых 12-17 вых 12-17 12-17 вых
Музей-квартира Павлова 7-я линия ВО, д.2,кв.11 323-72-34 http://www.museum.infran.ru/ Только экск. Для групп 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17 вых вых
Музей-институт Рерихов 18-я линия ВО,1 323-08-85 http://www.roerich.spb.ru/ 60 р-взр 30р-дети/пенс Вых. Вых. 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17
Музей почвоведения им.Докучаева Биржевой проезд,6 328-54-02 http://www.soil-museum.ru/ б/пл-вторник ост.дни-только для групп 11-17 11-17 11-17 11-17 11-17 Вых. Вых.
Минералогический музей ВСЕГЕИ Средний пр.,74 321-53-99 http://www.vsegei.com/museum.html б/пл 9.30-17 9.30-17 9.30-17 9.30-17 9.30-17 Вых. Вых.
Зоологический музей Университетская наб.,1 328-01-12 http://www.zin.ru/museum/index.html 200р-взр 70р-дети/студ 11-18 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей Горного университета 21-я линия ВО,2 328-84-29, 328-86-37 http://www.spmi.ru/museum б/пл           11.00, 13.00  
Музей метро Ул.Одоевкого,29 301-98-99 http://www.metro.spb.ru/muzei.html б/пл 10-16 10-16 10-16 10-16 10-14 Вых. Вых.
Постоянная пожарно-техническая выставка Большой пр. ВО, 73 718-26-94 http://www.museum.ru/M234 б/пл 10-17 10-17 10-17 10-17 10-17 Вых. Вых.
Военно-морской музей Биржевая пл,4 328-25-01 http://navalmuseum.ru/ 150р.-взр 60р.-дети/студ/пенс Вых. Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Подводная лодка Д-2 Народоволец Шкиперский проток,10 356-52-66 http://navalmuseum.ru/ 150р.-взр 50р.-дети/студ Вых. Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Подводная лодка С-189 Плав.причал на наб.Лейтенанта Шмидта +7-904-613-70-99 300р-взр вых вых 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
Ледокол Красин Наб.Лейтенанта Шмидта,22 324-94-48, 325-35-47 http://www.krassin.ru/ 100р-взр 50р-дети/студ вых вых 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Музей городского электротранспорта Средний пр.,77 321-54-04 http://ru.wikipedia.org/wiki/Музей_Электрического_транспорта_Санкт-Петербурга 220р.-взр 60р.-дети/студ/пенс вых По расп. По расп. По расп. По расп. По расп. вых
ВЫБОРГСКИЙ РАЙОН
Сампсониевский собор Б.Сампсониевский пр,41 314-21-68 http://cathedral.ru/ б/пл 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
Детский Исторический музей Болотная ул.,13 297-42-59 http://www.polithistory.ru 100р.-взр 80р.-дети б/пл-студ/пенс 10-18 10-18 10-18 Вых. 10-18 10-18 10-18
КАЛИНИНСКИЙ РАЙОН
Музей подводных Сил России Кондратьевский пр.,83,кор.1 543-61-91 http://www.museum.ru/M1999 60р-взр 30р-дети/студ/пенс Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
КИРОВСКИЙ РАЙОН
«Анна Ахматова. Серебряный век» Автовская ул.,14 785-04-42 http://www.museum.ru/M189 30р. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-16.30 Вых.
Краеведческий музей «Нарвская застава» Ул.Ивана Черных ,23 252-13-41 http://narvskaya-zastava.ru/ 60р-взр. 30р-дети/студ/пенс 10-17 10-17 10-17 10-17 10-16 Вых. Вых.
КРАСНОГВАРДЕЙСКИЙ РАЙОН
Галерея современной Скульптуры и пластики Ул.Маршала Тухачевского, 27/2 +7-911-004-31-26 http://www.sculptureinrussia.com/ б/пл Вых. 12-20 12-20 12-20 12-20 12-20 12-20
КРОНШТАДТСКИЙ РАЙОН
Музей истории Кронштадта Кронштадт, Ленинградская ул.,2 435-08-73 http://www.museum.ru/M1993 30р.-взр 15р.-дети Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
КУРОРТНЫЙ РАЙОН
Музей-усадьба Репина «Пенаты» Пос.Репино, Приморское шоссе 411 432-08-34 http://www.nimrah.ru 100р.-взр 30р.-дети/студ/пенс Вых. Вых. 10.30-17 10.30-17 10.30-17 10.30-17 10.30-17
Музейный центр В Разливе Пос.Разлив,ул.Емельянова,3 437-30-98, 434-61-45 http://razlivmuseum.spb.ru ШАЛАШ 30р. САРАЙ 20р. 11-19 11-19 Вых. 11-19 11-19 11-19 11-19
Зеленогорский Музей Ретро-автомобилей Зеленогорск, парк культуры и отдыха 8 921 315 86 20 http://retrounion.ru 100р Вых. 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
МОСКОВСКИЙ РАЙОН
Метрологический Музей Московский пр.,19 323-96-76 http://museum.vniim.ru/ Только экскурсии для групп 10-17 10-17 10-17 10-17 10-17 Вых. Вых.
Монумент героическим защитникам Ленинграда Пл.Победы 371-29-51 http://www.spbmuseum.ru/ 90р-взр 60р-дети/студ/пенс 10-18 10-17 Вых. 10-18 10-17 10-18 10-18
Музей гражданской авиации Авиагородок, ул.Пилотов,38 704-15-20 http://www.museum.ru/M212 б/пл, по предв.договоренности 10-16.30 10-16.30 10-16.30 10-16.30 10-16.30 Вых. Вых.
Пулковская обсерватория Пулковское шоссе,65 723-44-11,946-59-15 http://www.gao.spb.ru/russian/museum/astromus.html Экскурсии только для групп              
НЕВСКИЙ РАЙОН
Музей фарфора Пр.Обуховской обороны,151 560-83-00 http://www.hermitagemuseum.org 60р-взр б/пл-дети/студ/пенс Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-17
Краеведческий Музей «Невская застава» Ул.Ново-Александровская,23 262-18-10 http://www.museum.ru/M197 10р. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-17 Вых. Вых.
ПЕТРОГРАДСКИЙ РАЙОН
Елагиноостровский дворец Елагин остров, ЦПКиО 430-11-31 http://www.elaginpark.spb.ru/art/museum 100р-взр 50р.-дети/студ/пенс Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Домик Петра I Петровская наб., д. 6 232-45-76, 595-42-48 70р-взр 30р-дети 20р-пенс б/пл-студ 10-17 Вых. 10-17 10-17 10-17 10-17 10-17
Музей игрушки наб. р. Карповки, 32. 234-43-12 http://www.museum.ru/M964 140р-взр 70р-дети/студ/пенс Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей художественного стекла Елагин остров, ЦПКиО 430-09-11 http://www.elaginpark.spb.ru/art/glass/history 50р. Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Музей петербургского авангарда ул. Профессора Попова, 10 347-68-98 www.spbmuseum.ru 90р.-взр 60р.-дети/студ/пенс 11-18 11-17 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-театр сказки Александровский парк д1 325-87-77,+7-911-0071795, +7-911-178-71-95 http://www.skazkindom.ru/ 300-500р. в зависимости от программы 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
Музей истории фотографии Санкт-Петербург, ул.Профессора Попова, 23. 346-18-50 http://www.photohismus.spb.ru/ б/пл Вых. 13-17 13-17 13-17 13-17 13-17 Вых.
Музей истории Петербурга-Петропавловская крепость Петропавловский собор Тюрьма Трубецкого бастиона История Петербурга 1703-1918 История Петропавловской крепости Печатня Заячий остров 230-64-31 http://www.spbmuseum.ru От 50 до 200 р. в зависимости от музея ЕДИНЫЙ 350р.-взр 170р.-дети/студ 130р-пенс 10-18 10-17 Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18
Музей политической истории России Ул.Куйбышева, 2-4 233-70-52 http://www.polithistory.ru/ 100р.-взр 40р.-дети б/пл-пенс/студ 10-18 10-18 10-18 Вых. 10-18 10-18 10-18
Музей граммофонов и фонографов Б.Пушкарская,47, кв.35 346-0951, 8 (905) 219-56-99 http://www.museum.ru/M2103 б/пл,по предв. записи 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 12-19 12-19
Музей-квартира Елизаровых Ул.Ленина,52, кв.24 235-37-78, http://www.museum.ru/M176 100р.-взр 50р.-дети/студ/пенс 10-18 10-18 Вых. 10-18 10-18 10-18 Вых.
Музей-квартира Кирова Каменноостровский пр.,26-28 346-02-89, 346-02-17 http://www.spbmuseum.ru 90р.-взр 60р-дети/студ/пенс 11-18 11-17 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-квартира Попова Ул.Профессора Попова,5 234-59-00 http://www.eltech.ru Б/пл 11-16.30 11-16.30 11-16.30 11-16.30 11-16.30 Вых. Вых.
Музей-квартира Шаляпина Ул.Графтио,2а 234-10-56 http://www.theatremuseum.ru/ 90р-взр 50р-дети/пенс/студ Вых. Вых. 10-19 10-19 10-19 10-19 10-19
Ленинградский зоопарк Александровский парк,1 232-82-50, 232-82-60 http://www.spbzoo.ru/ 350р-взр 150р-студ 100р-дети 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-19 10-19
Ботанический сад Ул.Профессора Попова, 2 234-06-73, 234-84-39 http://www.binran.ru/ 180р-взр 90р-дети/студ вых 11-17 11-17 11-17 вых 11-17 11-17
Планетарий Александровский парк,4 233-26-53, 233-49-56 http://www.planetary-spb.ru/ 250р-взр 150р-дети/студ Время работы (по сеансам) уточнять на сайте              
Музей сновидений Фрейда Большой пр,18а 456-22-90 http://www.freud.ru/ 80р-взр 50р-дети/студ   12-17         12-17
Музей космонавтики и ракетной техники Петропавловская крепость 230-64-31 http://www.spbmuseum.ru/ 50-взр 30р-дети/студ 20р-пенс 11-18 11-17 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Артиллерийский музей Александровский парк,7 232-02-96 http://artillery-museum.spb.ru/ 100р-взр 50р-дети/студ Вых. Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Крейсер Аврора Петровская наб,2 230-84-40 http://www.aurora.org.ru/ 80р-взр 20р-дети/студ Вых. 10.30-16 10.30-16 10.30-16 Вых. 10.30-16 10.30-16
Клуб-музей Камчатка Ул.Блохина,15 8-921-987-2313, 8-921-856-1679 http://www.clubkamchatka.ru/ б/пл С 12.00 С 12.00 С 12.00 С 12.00 С 12.00 С 12.00 С 12.00
ПЕТРОДВОРЦОВЫЙ РАЙОН
Музей-заповедник Петергоф Верхний,Нижний парки и парк Александрия Большой дворец Дворец Монплезир Дворец Марли Эрмитаж Дворец Коттедж Фермерский дворец Готическая капелла Церковный корпус Особая кладовая Музей семьи Бенуа Банный корпус Екатерининский корпус Музей императорских велосипедов Музей императорских яхт Музей коллекционеров Музей игральных карт Телеграфная станция Петродворец, ул.Разводная,2 450-52-87 http://peterhofmuseum.ru/ От 50 до 300 р. в зависимости от музея (подробнее- на сайте музея)              
Музей-заповедник Ораниенбаум Верхний,и Нижний парки Большой Меншиковский дворец Дворец Петра III Китайский дворец Каменное зало Катальная горка Ломоносов, Дворцовый пр,50 450-52-87 http://peterhofmuseum.ru/ От 50 до 200р в зависимости от музея (подробнее-на сайте музея)              
Константиновский Дворец Стрельна, Санкт-Петербургское шоссе,57 438-53-60 http://www.konstantinpalace.ru Только для групп, переод.проводятся сборные экскурсии 10-18 10-18 Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18
Дворец Петра I Стрельна, Больничная горка ,2 450-52-87 http://peterhofmuseum.ru/ 150р. Вых. Вых. Вых. 10.30-17 Вых. 10.30-17 10.30-17
Краеведческий музей Ломоносова Ломоносов, Еленинская ул.,25 422-39-27 http://www.museum.ru/M192 б/пл 11-16 11-16 11-16 11-16 11-16 Вых. Вых.
ПРИМОРСКИЙ РАЙОН
Фондохранилище Эрмитажа Заусадебная ул,37 344-92-26 http://www.hermitagemuseum.org 100р-взр б/пл-дети/студ/пенс Вых. Вых. 11-16 11-16 11-16 11-16 11-16
ПУШКИНСКИЙ РАЙОН
Музей-заповедник Царское Село Екатериниснкий и Александровский парки Екатерининский дворец Александровский дворец Музей придворного экипажа Павильон Эрмитаж Павильон Турецкая баня Павильон Грот Павильон Нижняя ванна Павильон Верхняя ванна Павильон Концертный зал Пушкин,Садовая ул.,7 465-53-08, 466-60-71,465-21-96 http://www.tzar.ru/ От 50 до 300 р. в зависимости от музея (подробнее- на сайте музея)              
Музей-заповедник Павловск Павловский парк Дворец Розовый павильон Храм Дружбы Павловск,Садовая ул 20 470-21-55 http://www.pavlovskmuseum.ru/ От 50 до 300 р. в зависимости от музея (подробнее- на сайте музея)              
Музей Чистякова Пушкин, Московское шоссе, дом 23 451-70-85 http://nimrah.ru/ 70р-взр 30р-дети/пенс/студ Вых. Вых. 10-17 Вых. Вых. 10-17 10-17
Историко-литературный музей Пушкина Пушкин, ул.Леонтьевская,28 466-55-10 40р-взр 20р-дети/студ 10-17 10-17 10-17 Вых. Вых. 10-17 10-17
Царскосельский лицей Пушкин,Садовая ул.2 476-64-11 http://www.museumpushkin.ru 110р-взр 60р.-дети/студ. 30р-пенс 10.30-18 Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18
Музей-дача Пушкина Пушкин,Пушкинская ул.2/19 476-69-90 http://www.museumpushkin.ru 50р.-взр 30р.-дети/студ/пенс Вых. Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18
Музей Царскосельская коллекция Пушкин,Магазейная ул,40 466-04-60 http://www.museum.ru/M2545 50р-вр 20р-дети/студ/пенс вых вых вых 11-17 11-17 11-17 11-17
ЦЕНТРАЛЬНЫЙ РАЙОН
Эрмитаж Дворцовая пл,2 571-34-20 http://www.hermitagemuseum.org/ 100р-взр б/пл-дети/студ/пенс Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-17
Главный штаб-филиал Эрмитажа Дворцовая пл,6-10 571-34-65 http://www.hermitagemuseum.org/ Закрыт на реконструкцию              
Русский музей Инженерная ул.,4 595-42-48 http://www.rusmuseum.ru/ 180р-взр 50р-студ/пенс 30р-дети 10-17 Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Аничков дворец Невский пр,39 314-95-55 http://www.anichkov.ru/ 150р. Экскурсии проводятся по расписанию, кот.можно уточнить на сайте              
Дворец Белосельских-Белозерских Невский пр,41 315-52-36, 570-39-93 http://beloselskiy-palace.ru/ 100р. Экскурсии проводятся по расписанию, кот.можно уточнить на сайте              
Летний дворец Петра I Летний сад 595-42-48 http://www.rusmuseum.ru/ Закрыт на реконструкцию              
Михайловский замок Садовая ул., 2 318-16-08 , 595-42-48 http://www.rusmuseum.ru/ 150р-взр 30р-дети/студ/пенс 10-17 Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Мраморный дворец Миллионная ул., д. 5/1 312-91-96 , 595-42-48 http://www.rusmuseum.ru/ 150р-взр 30р-дети/студ/пенс 10-17 Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Смольный пл. Пролетарской диктатуры, 1/3, Смольный, комн. 137 276-7461 http://www.museum.ru/M109 б/пл         15.00    
Строгановский дворец Невский проспект, 17 571-82-38, 595-42-48 http://www.rusmuseum.ru/ 150р-взр 30р-дети/студ/пенс 10-17 Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Храм Спас-на-Крови Наб.канала Грибоедова,2 314-21-68 http://www.cathedral.ru/ 250р-взр 50р-дети/студ/пенс 11-19 11-19 Вых. 11-19 11-19 11-19 11-19
Музей городской скульптуры Выставочный зал Монументальная скульптура Некрополи Благовещенская Усыпальница Невский пр,179/2 274-2579, 274-3860 274-26-35, 274-25-80 http://www.gmgs.ru/ ВЫСТ ЗАЛ 100р-взр 50р-дети/студ/пенс НЕКРОПОЛИ 300р-взр 100р-дети/студ/пенс Время работы рал. Подразделений уточнять на сайте              
Музей восковых фигур Невский пр.,35, Гостиный двор 422-36-70 http://www.wax.ru/exhibitions.html Во время работы Гостиного двора              
Музей декоративно-прикладного искусства им.Штиглица Соляной пер., 13 273-38-04 ,273-32-58 http://www.stieglitzmuseum.ru/ 60р-взр 30р-дети/пенс/студ Вых. 11-16.30 11-16.30 11-16.30 11-16.30 11-16.30 Вых.
Музей музыки-Шереметевский дворец Наб.Фонтанки,34 272-44-41, 272-38-98 http://www.theatremuseum.ru/ 80р-взр 30р-дети/студ/пенс Вых. Вых. 12-19 12-19 12-19 12-19 12-19
Музей театрального и музыкального искусства Пл.Островского,6 315-52-43, 571-21-95 http://www.theatremuseum.ru/ 80р-взр 50р-студ/пенс 20р-дети 11-18 Вых. 13-19 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-театр анимации Тарабум Ул.Тверская,23-25 8 (911) 706-2004,8 (911) 976-7479,8(911) 210-5445 http://www.tarabum.ru В зависимости от программы 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20
Музей микроминиатюры Русский Левша Невский пр,81 915-21-72, 717-60-39 http://www.russian-master.ru/mgm/micro 200р 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
Музей русской драмы Пл.Островского,2,Александринский театр 710-41-76 http://www.alexandrinsky.ru/fond/museum/ 50р. Во время спектаклей              
Галерея Моховая-18 Моховая ул.,18 275-33-83 http://www.gm18.ru/ б/пл Вых. 11-19.30 11-19.30 11-19.30 11-19.30 11-19.30 Вых.
Музей-фотосалон Буллы Невский пр,54 314-33-01, 571-08-38, 312-20-83 http://www.bullafond.ru/ 50р. Вых. 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
Выставочный зал Смольный собор Пл.Растрелли,3/1 271-76-32, 710-31-59 http://www.cathedral.ru/ ВЫСТ ЗАЛ 150р.-взр 20р.-дети/студ/пенс ЗВОННИЦА 100р. 11-19 11-19 Вых. 11-19 11-19 11-19 11-19
Арт-центр Пушкинская 10 Пушкинская ул,10 764-53-71 http://www.p-10.ru б/пл Вых. Вых. 15-19 15-19 15-19 15-19 15-19
Выставочный зал Цветы Потемкинская ул,2 579-81-23 http://www.orangeryspb.ru/ 40р-взр 30р-дети/студ 20р-пенс 11-19 11-19 11-19 11-19 11-20 11-20 11-20
Этнографический музей Инженерная ул,4/1 570-56-62 http://www.ethnomuseum.ru/ 100р-взр 50р-дети/пенс/студ вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18
Музей обороны и блокады Ленинграда Соляной пер.,8 275-72-08, 579-30-21 http://blokadamus.ru 100р-взр 40р-дети/студ/пенс 10-17 10-16 Вых. 10-17 10-17 10-17 10-17
Музей хлеба Лиговский пр,73 764-11-10, http://www.museum.ru/museum/bread/defruss.htm 60р-взр 30р-дети/студ Только экскурсии для групп 10-16 10-16 10-16 10-16 10-16 Вых. Вых.
Музей кофе Наб.Робеспьера,14 275-87-39 http://www.mcof.ru/ 250р. 11-20 11-20 11-20 11-20 11-20 11-20 11-20
Музей печати Наб.Мойки,32/2 312-09-77 http://www.spbmuseum.ru 90р.-взр 60р.-дети/студ/пенс 11-18 11-17 Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей истории Политической полиции Адмиралтейский пр,6 312-27-42, 312-63-05 http://www.polithistory.ru 60р-взр 40р-студ/дети б/пл-пенс 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 Вых. Вых.
Музей Ниеншанц Английская наб,6 315-55-47 http://www.museum.ru/M2537 б/пл посещение по предв.договоренности              
Музей истории Войск ЛенВО Литейный пр,20 278-86-67 http://www.museum.ru/M220   10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 Вых. Вых.
Музей-квартира Аллилуевых 10-я Советская ул,17, кв.20 271-25-79 http://www.museum.ru/M177 100р.-взр 50р.-дети/студ/пенс 10-18 10-18 Вых. 10-18 10-18 10-18 Вых.
Музей-квартира Ахматовой в Фонтанном доме Литейный пр,53 579-72-39 http://www.akhmatova.spb.ru/Information.4.html 60р-взр 30р-дети/студ 20р-пенс Вых. 10.30-18.30 13-21 10.30-18.30 10.30-18.30 10.30-18.30 10.30-18.30
Музей-квартира Гумилева Коломенская ул.,1/15 571-09-52 50р-взр 20р-дети/студ/пенс Вых. 10.30-17.30 10.30-17.30 10.30-17.30 10.30-17.30 10.30-17.30 Вых.
Музей-квартира Бродского Пл.Искусств,3 314-36-58 http://www.nimrah.ru/ 100р-взр 50р-дети/студ/пенс Вых. Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Литературно-мемориальный музей Зощенко М.Конюшенная, 4/2, кв.119 571-78-19 http://litmuseum.spb.ru/trovare.html 40р-взр 20р-дети/студ/пенс Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18
Литературно-мемориальный музей Достоевского Кузнечный пер,5/2 571-40-31 http://www.md.spb.ru/ 70р-взр 30р--дети/студ 20р-пенс Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-квартира Козлова Смольный пр.,6 кв.32 710-0350, 271-9832 http://kozlov-museum.ru/ Инд.посещение только по четвергам       12-18      
Музей-квартира Некрасова Литейный пр,36 272-01-65 http://www.museumpushkin.ru/ 70р.-взр 50р-дети/студ 20р.-пенс Вых. Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18
Музей-квартира Пушкина Наб.Мойки,12 571-35-31 http://www.museumpushkin.ru/ 80р.-взр 40р-дети/студ 20р.-пенс 10.30-18 Вых. 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18 10.30-18
Музей-квартира Римского-Корсакова Загородный пр., 28 315-3875, 713-32-08 http://www.theatremuseum.ru/ 40р-взр 20р-дети/студ/пенс Вых. Вых. 11-18 11-18 11-18 11-18 11-18
Музей-квартира Самойловых Стремянная ул.,8 764-11-30 http://www.theatremuseum.ru/ 40р-взр 20р-дети/студ/пенс Вых. Вых. 12-18 12-18 12-18 12-18 12-18
Музей Суворова Кирочная ул.,43 579-39-14 http://www.suvorovmuseum.spb.ru/ 100р-взр 50р-дети/студ/пенс 10-18 Вых. Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18
Музей арктики и антарктики Ул.Марата,24а 571-25-49 http://www.polarmuseum.ru/ 150р-взр 50р-дети/студ/пенс Вых. Вых. 10-18 10-18 10-18 10-18 10-17
Музей гигиены Итальянская ул.,25 311-70-33, 595-89-08 http://www.museum.ru/M233 80р-взр 50р-дети/студ 10-18 10-18 10-18 10-18 10-18 11-18 Вых.
Музейный комплекс Вселенная воды Шпалерная ул.,56 438-43-75 http://www.vodokanal.spb.ru/ БАШНЯ 150р-взр 50р-дети/студ 20р-пенс ПОДЗЕМНЫЙ МИР 200р-взр 150р-дети/студ 20р-пенс Вых. Вых. 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20
Океанариум Ул.Марата,86 448-00-77 http://www.planeta-neptun.ru/ocean/about/whatis/ От 450р.в зависимости от программы 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20 10-20
Музей лошадиная сила Конюшенная пл.,1 315-28-57, 327-06-42 150р-взр 70р-дети/студ/пенс Вых. 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19 11-19
                     

1. Бондар М. Леонід Глібов: Негативи, позитиви, маски //
Слово і час. - 1997. - № 4. - С. 52-61.

2. Боровиковський Л. Повне зібрання творів. — К, 1967.

3. Глібов Л. Вибрані твори. — К, 1950.

4. Гребінка Є. Байки. — К, 1962.

5. Гулак-Артемовський П. Твори. — К, 1970.

6. Деркач Б. А. Байкарська спадщина Левка Борови-
ковського // Рад. літературознавство. — 1975. — № 1. — С.
50-63.

7. Деркач Б. А. Петро Гулак-Артемовський / Історія ук­
раїнської літератури XIX століття: У 3 т. / За ред. М. Т. Яцен-
ка. -К, 1995. -Т. 1.

8. Деркач Б. А. П. П. Гулак-Артемовський — байкар // Рад.
літературознавство. — 1974. — № 2. — С. 56-69.

9. Єфремов С. О. Історія українського письменства. — К.,
1995.

10.Задорожна Л. Євген Гребінка: Літературна постать. —
К, 2000.

11.Зеров М. Українське письменство / Упоряд. М. Сули-
ма; Післям. М. Москаленка. — К, 2002.

12.Історія української літератури XIX століття: У 3 т. / За
ред. М. Т. Яценка. - К, 1995. - Т. 1.

Костомаров М. Слов'янська міфологія. — К, 1994

ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ

(1790-1865)

Петро Гулак-Артемовський — один із зачинателів нової української літератури. Кращі його твори, зокрема байки й ліричні поезії, переробки од Горація, написані в дусі просвіти­тельського реалізму. Вони розширювали тематичні та жанрові обрії письменства, збагачували поетику й ритміку української поезії.

Високу позитивну оцінку творчості Гулака-Артемовського дали Т. Шевченко, Г. Квітка-Основ'яненко, М. Костомаров, які враховували специфіку діяльності митця, стисло оцінюва­ли його творчість. Це підтверджують і численні журнально-га­зетні видання, передмови та післямови до творів П. Гулака-Артемовського. Останнім часом виділяються публікації І. Пе­тренка (1980), Т. Аврахова (1990), Л. Куценка (2003).

Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 16 (27 січня) 1790 року в містечку Городище Черкаського повіту Київської губернії (нині Черкаська область). Батько письмен­ника, Петро Патрикійович, священик городищенської церкви, походив зі старовинного козацького роду. Один з поетових предків Іван Гулак — у 1669-1675 роках служив генеральним обозним при гетьмані Петрові Дорошенку, тобто був одним із шести головних старшин війська Запорозького. Проте багат­ства й маєтків після себе він не зоставив, і його нащадки во­лоділи лише невеличким хутором Гулаківщиною з 36 десяти­нами землі. За розгульне життя місцеве населення прозвало Івана Гулака "Гулякою", щоб не плутати з іншими представни­ками роду: його почали звати Гулякою Артемовським. Від ньо­го й починається рід Гулаків-Артемовських.

Майбутній поет виховувався в атмосфері народної пісні й казки, що позначилося на його творчості. Початкову освіту він одержав удома, а подальша життєва дорога була визначена са­мим саном батька. Це була дорога служителя церкви, якою пішли два старші брати Василь і Степан.

З одинадцяти років хлопця віддали до бурси, а згодом — до Київської академії, яка в ті часи давала своїм учням елементи середньої та вищої освіти — не лише духовної, але й світської: в академії викладалась і математика, і початки природничих на­ук та медицини, і навіть французька мова. Та закінчити ака­демію йому не судилося. 1813 року він залишає навчання, ніби­то через смерть коханої дівчини. Але цьому суперечить "указ" вищого духовного відомства від 25 листопада 1814 року про звільнення з Київської академії студента, Петра Артемовського, який закінчив курс богословського навчання, від духовного звання в світське, щоб він міг вибрати рід занять. Подібні "звільнення" практикувалися стосовно молодших синів свяще­ників через брак вакантних попівських місць у парафіях.

Після академії юнак кілька років учителював у приватних пансіонах українських і польських поміщиків на Волині. "Там, — зазначає І. Айзеншток, — Гулак-Артемовський набув зовнішнього лоску і вишуканих манер... там таки він ґрунтов­но ознайомився з багатою польською культурою, а також з ба­гатьма суспільно-політичними та морально-етичними про­блемами, які хвилювали польську громадськість" [2,5].

1817 року Гулак-Артемовський приїхав до Харкова і всту­пив вільним слухачем на словесний (історико-філологічний) факультет Харківського університету. Уже за кілька місяців 1818 року письменник майже одночасно почав викладати в інституті шляхетних дівчат французьку, а в університеті — польську мову, що була введена до програми на його ж таки пропозицію і викладалася аж до початку 1831 року, коли в зв'язку з польським повстанням її вивчення було визнано не­доречним.

Гулак-Артемовський охоче поєднує літературну працю з-педагогічною й науковою. 1821 року поет складає магістерські екзамени й захищає дисертацію "О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания оной". Після цього швидко просувається по службовій лінії: від професора російської історії, географії та статистики, дека­на словесного факультету — до ректора університету. Складні й заплутані службові обов'язки цілком захопили Гулака-Арте-мовського, тому письменницька діяльність майже припи­няється. Поет зрідка пише альбомні вірші на честь високих урядових осіб або подій, пов'язаних з родинними і службови­ми інтересами.

Дослідники відзначають якусь нерозгадану роздвоєність Гулака-людини й Гулака-поета. Так, А. Шиманов зауважує, що "Гулак-Артемовський, напевно, був одною людиною рго сіотота і другою рго £ого, при цьому з літами ця людина, на­певно, перемогла першу і в кінці, можливо, зосталася вже го­ловною людиною" [8, 499].

Велику роль у цій зміні зіграли й сімейні обставини. Гу­лак-Артемовський був люблячим чоловіком і турботливим батьком, тож у вирішенні дилеми — сім'я чи робота (творча, наукова, педагогічна) — він вибрав перше. На початку 30-х років на долю Гулака-Артемовського випало тяжке випробу­вання: його дружина тяжко захворіла. Треба було забезпечува­ти велику родину, а інших джерел прибутків, крім роботи, він не мав.

1849 р. Гулак-Артемовський виходить у відставку, продов­жуючи працювати інспектором інститутів шляхетних дівчат. Звільнення з університету він переживав надзвичайно боляче, але надіявся повернутися туди. Він все більше "одомаш­нюється", поринає в побут.

Творча інертність Гулака-Артемовського зумовлена й суспільно-політичним становищем України. Після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства літературне життя майже завмерло. Тільки Кримська війна (1853-1856), поразки російської армії навели адміністрацію на думку про негайну потребу підняти патріотичний дух у населення. Згадалися старі козацькі традиції боротьби з турками; почали публікува­ти фольклорні романтичні твори, якщо в них була хоч згадка про боротьбу з турками.

Гулак-Артемовський відгукнувся на ці події віршами: "На победьі русских над турками...", "На разбитие... турецкого кор­пуса... ", "Совет султану...". Об'єктивну оцінку цим творам дав М. Драгоманов: "Гулак-Артемовський і за ним інші пішли пи­сати "Сидить Абдул, губи надув" [1, 84]. Невелику літератур­ну, а ще менше моральну ціну мають ці вірші, але свого часу вони послужили відродженню української ідеї, як і формуван­ню "погонців" і "козаків малоросійських".

В останні роки життя Гулак-Артемовський майже нічого не пише. Виняток становлять хіба що посвяти своїм дітям ("В Полтаву моей милой Полинушке", "Песня кормилицьі Сонич-ки", "Сьшу моєму"), дружині й приятелям ("Запрошення на вечір з танцями", "Моїй жінці (На вечір з танцями у нас 21 січня 1856)", "На смерть Н. А. Купчинова", "До Варки").

Інтерес до літературного життя в Гулака-Артемовського не гасне. Він підтримує зв'язки з українськими, російськими й польськими культурними діячами, безуспішно намагається ви­дати свої твори окремою книжкою. Проте вийшла вона лише після смерті поета, 1877 року, під назвою "Кобзар" П. П. Артемовського- Гулака"

Помер Гулак-Артемовський 13 жовтня 1865 р., похований у Харкові.

Перший вірш-послання українською мовою П. Гулака-Ар­темовського "Справжня Добрість (Писулька до Грицька Про­нози)", датований 17 вересня 1817 р. (надрукований, але не за­вершений), побачив світ лише 1904 р. Присвячений він Г. Квітці-Основ'яненку — людині шановній у Харкові за гли­бокий демократизм, невгамовну активність і благодійність.

Гуманне ставлення до трудової людини, найбільш при­гнобленої й приниженої, зневаженої і скривдженої — основ ний мотив "Справжньої Добрості". Кожна людина, незалежно від соціального стану, рівна перед Богом. Усі її вчинки по­винні підпорядковуватися одній меті: робити добро іншим, бо:

До часу над слабим хто дужчий вередує,

До часу мужиків ледачий пан мордує, —

Колись до їх усіх смерть в гості примандрує,

Та, мов єхлейтар, їм в вікно заторохтить

І по-московській їм гукне: "В паход ітить!"

Не гляне, чи то їх кульками хата вшита,

Чи, може, дереном земляночка накрита, —

Всіх нас сира земля до себе прибере.

Але ледачий так, як добрий, не умре!

Показовим у вірші є феномен доброти в її зіткненнях з грубою реальністю. У творі з демократичних позицій характе­ризується Добро як уособлення працелюбності, чесності, скромності звичайних людей. Така авторська концепція скла­далася, звичайно, під впливом народної моралі. Вона визначи­ла гуманістичний пафос усієї ранньої творчості поета.

Добрість, за Гулаком-Артемовським, сильна й дійова. Вона

... не вважа на злії язики,

Не пристають людські до неї побрехеньки,

І як в калюжах в дощ хлюпощуться гуски,

То, стрепенувшись, вп'ять виходять з їх сухенькі, -

Так добрість чепурна виходить із брехні.

На справжню Добрість на кожному кроці чатує небезпека, загроза впасти в бою зі злом, але:

... чим більш в нудьзі помнеться,

Чим більш, мов реп'яхів, лихоти набереться,

Чим сала більшенько за шкуру їй заллють, -

Тим більше за неї, де повернись, дають.

Адже ж за битого, наші батьки мовляли,

Небитих двох колись не раз притьмом давали,

Та ба! та й чотирьох не квапились, не брали!

Отже, ніякі злі сили, спокуси і випробування неспроможні подолати справжньої Добрості. Вона безсмертна, може висто­яти перед будь-якими випробуваннями.

Твори Гулака-Артемовського мали принципове значення, оскільки, написані українською мовою, наочно доводили її ве­ликі можливості як основи національної літератури. Проте шлях до публікації цих творів був складним і ризикованим.

У 1818 р. була опублікована байка "Пан та Собака" за підписом "ь... й... ь" (Петрь Артемовский-Гулакь). Байка су­проводжувалася "Суплікою до Грицька К(вітк)и" — звернен­ням до Г. Квітки-Основ'яненка як одного з редакторів "Украинского вестника" захистити його твір від деяких трактувань:

Хто, кажуть, до кого, — ми до тебе, Грицько! З суплікою прийшли: я, бач, та мій Рябко. Не дай загинуть нам, не дай з нас кепковати; А доки ж буде нас зле панство зневажати? Пусти нас, батечку, до хати.

Вибір адресата зумовлювався ще й тим, що Г. Квітка-Основ'яненко відзначався справедливістю й чесністю, винятково гуманним ставленням до кріпаків.

У приписці до байки "Пан та Собака" і в "Супліці до Грицька Квітки" Гулак-Артемовський дає поради, як треба чи­тати й вимовляти окремі українські слова і звуки; дає високу оцінку "Енеїді" І. Котляревського й обурюється сумнозвісною комедією князя О. Шаховського "Козак-віршувальник".

Жанр байки не випадково активно культивувався в період становлення нового письменства. Саме він якнайкраще відповідав вимогам просвітительської естетики оперативно відгукуватися на злободенні питання. "Байка якнайадекватніше виражала тип художнього мислення просвітительсь­кого реалізму з його раціоналізмом і дидактизмом" [3,58].

Основою для байки "Пан та Собака" Гулака-Артемовсько­го стала байка польського письменника І. Красіцького "Пан і Пес":

На злодія ждав Пес і цілу ніч не спав.

На ранок били Пса, бо Пана турбував.

На другу ніч хропів, щоб Пану спокій дати.

Уранці били Пса, бо злодій вліз до хати. (Пер. М. Годованця)

У 1819 р. в "Украинском вестнике" була опублікована байка-казка Гулака-Артемовського "Солопій та Хівря, або Горох при дорозі", літературним прототипом якої знову стала байка І. Красіцького "Горох при дорозі".

П. Гулак-Артемовський і тут удається до розширення польського тексту (164 рядки) за рахунок широкої експозиції-вступу, введення побутових сцен, колоритних деталей, нових персонажів (Хівря), діалогів Солопія та Хіврі. Проте все це не порушує смислового змісту оригіналу. Не вдаючись до сліпо­го копіювання твору Красіцького, український байкар увираз­нює комізм і конкретизує деякі ситуації, підкреслює життєвість образів, "націоналізує" їх. Гулак-Артемовський по­дає детальну картину — передісторію гороху:

Спромігся Солопій весною на горох,

Та й, сівши з Хіврею, собі міркують вдвох,

Чи то продать його, чи то його посіять:

"А що ж тут мірковать? Не полінуйсь провіять, -

Озвалась Хівря тут, — в мішечки позсипай,

Та й сіять на поле, під дощ, мерщій чухрай!"

За порадою Хіврі він сіє горох при дорозі. Хоч хлопчаки й справді поживилися горохом, а все ж Солопій одержав п'ять мішків чистого прибутку. Та наступного року, не бажаючи втратити й горошини, він посіяв горох між житом і пшеницею, і це призвело до того, що люди, спокушаючись горохом, столо­чили ще й збіжжя. Алегоричними описами байкар висміює скупих. Сенс морального узагальнення полягає в застереженні не хитрувати, не вдаватися до сумнівних експериментів, у за­судженні скупості, хитрості й неуцтва.

Образові Солопія Гулак-Артемовський надав національ­них рис. Його поведінка, стосунки з дружиною, вчинки, психо­логія, манера розмовляти — суто українські. Особливо май­стерно побудовані діалоги, в яких найповніше розкриваються характери персонажів, передається ідейний зміст байки.

Гулаківські діалоги — розлогі, невимушені, насичені прик­метами українського побуту, соковитими ідіомами й фразео­логічними зворотами:

"Бач, Хівре навісна, що наш горох пропав!

Бач, шкапо гаспидська, чого ти наробила!

Та ти ж мене навік оце запропастила!.."

Іще смачненьке щось збиравсь сказать він їй:

"Послухай, бовдуре, — сказала Хівря, — стій!

Уже, як бачу я, тебе не переперти:

Хто дурнем уродивсь, тому і дурнем вмерти!

Але, мовляв, іще б сюди й туди з дурним;

От горе та біда — з дурним та ще й з лихим!

Казала я тобі, що як нам Бог уродить,

То буде нам і всім, і злодій не зашкодить... "

Перед нами — колоритна сцена, учасники якої, взаємохарактеризуючись, розкриваються як антиподи: упертий, ску­пий, непрактичний чоловік і розсудлива, господарська, життєво мудра жінка, вустами якої проголошено ідею корис­ної праці.

Проаналізовані вище байки дають підстави стверджувати, що, відштовхнувшись від фабул байок Красіцького, Гулак-Ар­темовський писав цілком оригінальні твори зі своїм пейзажем, ситуаціями, персонажами і навіть своїм (започаткованим ним) жанром байки-казки ("Пан та Собака", "Солопій та Хівря") і байки-приказки ("Дурень і Розумний", "Цікавий і Мовчун", "Лікар і Здоров'я" та інші).

У спадщині П. Гулака-Артемовського знаходимо й дві ба­лади "Твардовський" (1827) і "Рибалка" (1827). Жанр балади був досить поширений у західноєвропейських літературах, зо­крема в Англії (С. Т. Колрідж, В. Скотт), Німеччині (Г. Бюр­гер, Ф. Шіллер, Й. -В. Гете, Л. Уланд). Досвід західноєвро­пейських письменників мав значний вплив на російських і ук­раїнських митців, особливо на Гулака-Артемовського, автора багатьох переспівів та вільних перекладів.

Балада "Рибалка" — переспів балади Й. -В. Гете, рання творчість якого пов'язана з традиціями народної поезії, відзна­чена щирістю й безпосередністю почуттів. Це й привабило ук­раїнського поета. Зміст балади побудований на народних пе­реказах про русалок з їхньою фантастичністю й таємничим ко­лоритом, її романтизм — у винятковості події (дівчина-русалка заманює хлопця в підводне царство), у чарівності героїні ("Аж гульк!.. З води Дівчинонька пливе І косу зчісує, і брівка­ми моргає!. . Вона й морга, вона й співа... "), в умовному пей­зажі, що підкреслює надзвичайність події в часі й просторі:

Ти ж бачив сам, — не скажеш: ні, —

Як сонечко і місяць червоненький

Хлюпощуться у нас в воді на дні

І із води на світ виходять веселенькі!

Ти ж бачив сам, як в темну ніч

Блищать у нас зіроньки під водою;

Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, -

Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!

Зміна стилю Гулаком-Артемовським зумовлена й тією дискусією, що точилася навколо питання про можливості ук­раїнської мови й подальші перспективи розвитку літератури. Письменники передшевченківської доби змушені були теоре­тично і практично відстоювати саме право творити літературу рідною мовою.

Спроба виявилася вдалою. Публікація "Рибалки" була знаменною як перший серйозний відхід від бурлеску і перший крок до романтичного напряму, а отже, як доказ про здатність української мови не тільки розважати й смішити, а й розкри­вати внутрішній світ людини.

Отже, невелика за обсягом поетична спадщина Петра Гу­лака-Артемовського заслужено посідає одне з почесних місць в історії української літератури. Протягом уже багатьох деся­тиліть читачі захоплюються його незвичайним талантом, його майстерністю у використанні багатющих скарбів народної мо­ви.

1. Аврахов Т. Г. Класик нової української літератури: (До
200-річчя з дня народження П. П. Гулака-Артемовського) //
Укр. мова і література в школі. — 1990. — №1. — С. 84-86.

2. Айзеншток І. Я. Петро Гулак-Артемовський // Гулак-
Артемовський П. Твори. — К., 1970.

3. Гончар О. І. Просвітительський реалізм в українській
літературі. — К, 1989.

4. Куценко Л. Байка П. Гулака-Артемовського "Пан та
Собака" (Національне в соціальному змісті твору) // Диво-
слово. - 2003. - №8. - С. 2-4.

5. Павлюк М. П. Гулак-Артемовський з погляду тексто­
логії // Слово і час. - 1990. - №1. - С. 45-51.

6. Петренко І. П. Талант високий, самобутній: (До 100-
річчя з дня народження П. Гулака-Артемовського) // Укр. мо­
ва і література в школі. — 1980. — №1. — С. 72-7'4.

7. Слюсар А. Петро Петрович Гулак-Артемовський: Літе­
ратурні ігри // Позакласний час. — 2000. — №3. — С. 41-46.

Пасха, М.К.Пимоненко

Сергій Світославський


Сейчас читают про: