Методичні вимоги до проведення валеологічних занять. Фактори успішності заняття

План

1. Заняття пізнавального циклу – як засіб формування уявлень про здоровий спосіб життя у дітей. Програма оздоровчо-педагогічних занять з дошкільниками.

2. Методичні вимоги до проведення валеологічних занять. Фактори успішності заняття.

3. Алгоритм складання перспективного плану роботи з валеологічного виховання.

1. У цей час однієї із пріоритетних завдань, що стоять перед педагогами, є збереження здоров'я дітей у процесі виховання й навчання. Багато ідей виховання в дітей звичок здорового способу життя виявилися нежиттєздатними через неможливість вирішувати проблеми, пов'язані з родиною. Збільшують цю проблему й умови економічної нестабільності суспільства.

Але головною перешкодою є, за нашим переконанням, відсутність у дітей усвідомленого відношення до свого здоров'я. Потреба в його здоров'я є в батьків, школи, суспільства, і всі разом ми намагаємося вселити дитині своя вистава про здоров'я. Тому й в освітніх програмах дошкільних установ усе більше стає розділів, присвячених вивченню організму людину, забезпеченню безпеки його життя. Не виключаючи цих підходів, вважається, головним - допомогти малятам виробити власні життєві орієнтири у виборі здорового способу життя, навчити оцінювати свої фізичні можливості, бачити перспективи їх розвитку, усвідомити відповідальність за своє здоров'я.

Необхідне занурення дитини в особливо організоване життєве середовище, що формує звички здорового способу життя без декларування її дорослими. Нова організація життєвого середовища, активізація методів профілактики вимагає розв'язку не тільки організаційно - методичних проблем, але, насамперед зміни управлінських підходів до оздоровчої діяльності дошкільної установи й відповідної зміни його структури. Для цього важливо вміти конструювати пізнавальну діяльність дітей на заняттях, у побуті й у грі.

У старшому дошкільному віці щотижня проводяться заняття пізнавального циклу, що знайомлять дітей з будовою тіла людину й безпечною поведінкою в побуті й на природі. Тематика занять: "Чудо - ніс", "Чий ніс краще", "Ці ушастые тварини", "Я здоров'я бережу - бути здоровим я прагну!" та ін. Пізнавальні заняття різноманітні за формою: дидактичні ігри, самостійні дослідження, "круглі столи", вікторини, ігрові пізнавальні програми й т.п. Діти без особливих зусиль засвоюють знання про будову організму й здобувають первісні навички ОБЖ, якщо знання підносять у доступній і захоплюючій формі.

Більш глибока й точне учвлення формується в дітей, якщо знання вони одержують через цикл послідовних занять. Заняття проводяться в ігровій формі, протягом усього циклу до дітей на заняття приходить той самий персонаж, кожне наступне заняття починається із закріплення отриманих раніше знань. Неодмінна умова - постійне спостереження за самопочуттям дітей, позитивний емоційний настрой дітей і попередження стомлення. У ході кожного заняття використовуються різні види масажу, динамічних і оздоровчих пауз, пальчиковых ігор. Бажано проводити заняття або кілька занять, об'єднаних однієї великий тематичною грою або подорожжю.

На заняттях широко використовуються художні твори - літературні, образотворчі, анімаційні. Художні образи допомагають дитині осмислити цінності здорового способу життя, викликають живий емоційний відгук, бажання наслідувати улюблених героїв.

Позитивний вплив на дітей у рамках освітньо-виховного процесу виявляє музично - звукове оточення, як у якості звукового тла, так і на заняттях для розвитку творчої, когнітивної, деятельностной сторін особистості дитини. Правильно організована музично - звукове середовище веде до оздоровлення дітей і эстетизации їх життєдіяльності.

Поряд із традиційними малюнками й плакатами, у ході занять використовуються різноманітні предмети, що оточують дітей у повсякденнім житті (поліетиленовий пакет з молоком, шарніри, гумки). З їхньою допомогою можна продемонструвати роботу суглобів і скорочення м'язів.

Для того щоб визначити вплив циклів пізнавальних занять на формування усвідомленого відношення дітей до свого здоров'я, використовувалися опитування дітей до й після проведення циклів занять. Зробити їхніми привабливими для дітей дозволяє використання таких форм, як вікторини, КВК, "Зоряна година".

Заняття пізнавального циклу носять рекомендаційний характер. Вони використовуються як доповнення до занять з пізнавальної діяльності, ігрові програми за ними проводяться як розваги.

Для того щоб пізнавальні заняття впливали на формування здорового способу життя в дітей, багато уваги приділяється їхньому плануванню. Наприклад: на тему "Валеологічне виховання дітей дошкільного віку через ознайомлення з організмом людини" використане тематичне планування. Складений перспективний план роботи на рік. Щомісяця для вивчення береться одна тема, по ній плануються форми роботи з дітьми: заняття пізнавального циклу, заняття продуктивними видами діяльності, фізкультурні заняття, а також самостійна діяльність дітей; робота з родителями й література для вивчення для педагога.

Для реалізації поставлених цілей та завдань з формування здорового способу життя в ДНЗ використовується проектний метод. Його особливістю є інтеграція або взаємопроникнення різних розділів програми: фізичного й музичного розвитку; театральної, ігрової й образотворчої діяльності. Це дозволяє здійснити співробітництво фахівців при розв'язанні вищеозначеного завдання. Серія занять об'єднана основною проблемою. Наприклад: "Живлення й здоров'я".

Мета проекту - допомогти дітям довідатися про вплив правильного живлення на здоров'я, познайомити з вітамінами й продуктами живлення, у яких вони втримуватися. При цьому використовувалася зацікавленість кожної дитини тематикою проекту, підтримувалися його допитливість і стійкий інтерес до проблеми. Діти вводилися в проблемну ситуацію, доступну для їхнього розуміння; у них створювалася ігрова мотивація. Така форма роботи ефективна як у змісті зміцнення, конкретизації знань дітей, так і в налагодженні співробітництва між педагогами й фахівцями, оскільки заняття пізнавального циклу служать гарною попередньою роботою для занять продуктивними видами діяльності на здоров'я. У результаті пізнавальних занять ("Вітамінний калейдоскоп", "Корисні продукти") діти довідалися, які продукти полезны для організму, які вітаміни втримуватися у фруктах і овочах. Отримані знання були закріплені на занятті по изодеятельности "Малювання натюрморту" і в ліпленні овочів і фруктів із солоного тесту. У ході роботи над проектом були організовані виставки виробів з овочів "Осіння фантазія" із залученням батьків.

Позитивні результати в оздоровленні дошкільників можливі тільки при спільній роботі всього колективу співробітників ДНЗ, у розумінні важливості, значимості всіх форм оздоровчої роботи з дітьми. Тому завідуючої й старшим вихователем дитячого садка плануються й організують різні форми роботи з педколлективом по підвищенню компетентності в області формування в дітей здорового способу життя: семінари, консультації, педради. У дитячому садку створена творча група по розробці й написанню циклів пізнавальних занять для дітей з валеологической спрямованістю. Протягом року організований обмін досвідом педагогів по проведенню таких занять. У результаті проведеної роботи знання педагогів по валеологии стали більш точними й глибокими, вони ширше стали використовувати в роботі з дітьми нові ефективні методи й приймання: експериментування, створення проблемних ситуацій, моделювання й інше.

Отримані дітьми на заняттях знання повинні неодмінно підкріплюватися в повсякденнім житті. Необхідний також позитивний приклад дорослих, у першу чергу батьків. Особливе значення в пропаганді здорового способу життя в ДНЗ надається наочним засобам, які покликано познайомити батьків з умовами, завданнями, змістом і методами виховання здоровіших дітей, подолати їх найчастіше поверхневі судження про важливість здорового способу життя дітей, виявляючи родині практичну допомогу.

Навколо дітей із самого раннього дитинства необхідно створювати таке навчально-виховне середовище, яке було б насичена атрибутами, символікою, термінологією, знаннями, ритуалами й звичаями валеологического характеру. Це приведе до формування потреби вести ЗСЖ, до свідомої охорони свого здоров'я й здоров'я оточуючих людей, до оволодіння необхідними для цього практичними навичками й уміннями.

Найчастіше в дітей відсутня зацікавленість у заняттях оздоровчого характеру. Це пов'язане з тим, що, по-перше, рекомендації зі здорового способу життя насаджуються дітям найчастіше в повчальній категоричній формі й не викликають у них позитивних емоційних реакцій, а по-друге, самі дорослі рідко дотримуються зазначених правил у повсякденнім житті, і діти добре це бачать. Крім того, виконання необхідних правил здорового способу життя вимагає від людини значних вольових зусиль, що вкрай важко для дитини-дошкільника, що має недостатньо сформовану емоційно-вольову сферу.

Виходячи із цього заняття оздоровчо-педагогічного характеру повинні бути систематичними й комплексними, викликати в дитини позитивні емоційні реакції, по можливості містити елементи дидактичної гри й рухові вправи. Крім того, матеріали подібних занять повинні знаходити висвітлення у всіх режимних моментах дошкільної установи (навчальних заняттях, режимі дня, заняттях фізичною культурою, виховних заняттях, у заходах загального масштабу для всього дитячого садка).

Програма оздоровчо-педагогічних занять із дошкільниками складається з 6 блоків.

Знай своє тіло:

На заняттях по цьому блоку діти одержують елементарну виставу про будову й функції деяких органів свого організму (серця, мозку, костей і ін.), крім того, розглядається вплив на роботу цих органів різних форм поведінки.

Дотримуй правил гігієни:

Особлива увага приділяється формуванню практичних умінь і навичок дотримання правил гігієни.

Скажи “НІ” шкідливим звичкам:

У роботі з даного блоку широко використовуються психологічні приймання; паралельно профілактиці шкідливих звичок іде закріплення корисних звичок.

Займайся фізкультурою:

Разом з дітьми виявляються значимість руху для здоров'я, користь рухливих ігор і занять спортом.

Дотримуй режиму дня:

Робота спрямована на виховання самостійності при виконанні основних режимних моментів. Також у даний блок включені знання про правильне живлення, тому що приймання їжі є одним з режимних моментів у дитячому садку.

Стеж за датчиком настрою:

Діти одержують виставу про настрій, емоції й почуттях, про їхній вплив на здоров'я. Основна мета занять – підвищення психоемоційної стійкості.

Формування культури ЗСЖ проходить протягом усього часу перебування дитини в ДНЗ:

• Режимні моменти: ранкова гімнастика, прогулянка, режим живлення, пообідній сон.
• Навчально-виховний процес: заняття (гімнастика, пізнавальна частина, релаксація), навчально-виховні заняття (хвилинки здоров'я, физминутки, хвилинки психологічного розвантаження), фізкультурні заняття, музичні заняття (физминутки, підвищення психоемоційної стійкості), логопедичні заняття (физминутки, словникова робота), малювання (физминутки, підвищення психоемоційної стійкості).

Таким чином здійснюється комплексний підхід у формуванні культури ЗСЖ у вихованців ДНЗ.

Організація роботи з дітьми будується з обліком наступних методичних вимог:

1. Структура занять:

1. Організаційний момент

2. Гімнастика

3. Дидактична гра або гра-бесіда на повторення вивченого раніше

4. Пізнавальний блок

5. Повідомлення нового матеріалу через гру-бесіду або самостійні виводи дітей на основі спостереження, досвіду й т.п.

6. Дидактична або рухлива гра на закріплення

7. Релаксація під музику

Тривалість заняття: 2-я молодша група – 15-20 хвилин; середня група – 20-25 хвилин; старша й підготовча до школи група – 25-30 хвилин.

Тривалість кожного блоку заняття може варіюватися залежно від психо-фізіологічного й емоційного стану дітей на даний момент.

2. Виконання санітарно-гігієнічних вимог:

• Заняття проводяться в добре провітренім, чистім приміщенні
• Рівень висвітлення відповідає санітарно-гігієнічним вимогам
• Діти повинні бути одягнені в зручний одяг, який не стискує їхній руху
• Заняття проводяться не раніше чому через 30 хвилин після їжі й не пізніше чому за 1 годину до їжі
• Музика для релаксації повинна бути не голосної
• Добір вправ повинен відповідати віковим особливостям дітей
• Контроль умов перебування дитини в ДНЗ здійснюється мед. працівниками

3. Облік психо-фізіологічних і емоційно-особистісних особливостей дітей.

· Відповідність рівня матеріалу пізнавальним можливостям і інтересам дітей даного віку

· Відповідність вправ руховим можливостям дітей

· Облік індивідуальних особливостей дитини (темперамент, анамнез, емоційний стан і ін.)

· Облік соціального анамнезу й досвіду дитини, тактовне згадування про будь-які факти життя дитини

· Облік індивідуальних особливостей пізнавальної сфери кожної дитини (рівень уваги, пам'яті, мислення й ін.) і рівня його працездатності

· Особлив уваг приділя_ діт “груп ризик” (ППЦНС, діт, що народи_ за допомогою кесарева перетин, діт, що перенесшие травмы, соматически ослабленные и

· Єдність вимог усіх членів педагогічного колективу стосовно кожної конкретної дитини з обліком усіх вище названих особливостей дітей.