double arrow

Назви найближчих родичів

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗІ “ВСТУПУ ДО МОВОЗНАВСТВА”

 

 

Київ - 2000

 

 

         

Завдання для самостійної роботи зі “Вступу до мовознавства” / Упорядник Д.І. Терехова. – К.: КДЛУ, 2000. – 31 с.

ISBN

 

 

     Упорядник: Д.І. Терехова, кандидат філологічних наук, доцент

 

     Рецензенти: М.П.Кочерган, доктор філологічних наук, професор

                               С.П.Денисова, доктор філологічних наук, професор

                                                                   

 

 

 

Друкується за рішенням вченої ради Київського державного лінгвістичного університету (Протокол № від                 )

 

ISBN

 

 

 

Навчальний курс “Вступ до мовознавства” посідає важливе місце в лінгвістичній   підготовці філологів. Цей курс розвиває лінгвістичне мислення, навички лінгвістичного аналізу звукового, лексичного і граматичного боків мови, свідомого підходу до оцінки мовних явищ і фактів. “Вступ до мовознавства” має забезпечити розуміння основних проблем, понять і термінів науки про мову, підготувати студентів до сприймання і засвоєння всіх інших мовознавчих дисциплін.

Навчальна програма передбачає три форми роботи: лекційний курс (20 годин), семінарські заняття (16 годин) і самостійну роботу студентів (20 годин).

Самостійна робота студентів займає найважливіше місце у підготовці спеціалістів. Вона передбачає:

1) самостійне вивчення матеріалу за навчальними посібниками та конспектами лекцій;

2) виконання запропонованих вправ і завдань;

3) відповіді на запитання для самоперевірки.

Перш ніж приступити до виконання завдань, студент повинен уважно ознайомитися з метою і завданнями, поставленими до кожної теми курсу, опрацювати подану до кожного розділу літературу.

 

 

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ “ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА”

Обов’язкова

1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К. – Одеса, 1991.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства: Навчальний посібник. – К., 1974.

3. Ющук І.П. Лекції зі вступу до мовознавства: Навчальний посібник. – К., 1995.

Додаткова

1. Реформатский А.А. Введение в языкознание. – М., 1996.

2. Головин Б.Н. Введение в языкознание. – 4-е изд. – М., 1983.

3. Булаховський А.А. Виникнення і розвиток літературної мови / Вибрані праці у 5 тт. – К., 1975. – Т. 1.

4. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – М., 1998.

5. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – 2-е изд. – М., 1987.

6. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985.

7. Лингвистический энциклопедический словарь. – М., 1990.

8. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – М., 1966.

 

Примітка:  повна бібліографія книжки подається при першій згадці, а далі будуть називатись лише автори зазначених посібників.

Тема: МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ

Мета:  ознайомитись з основними методами наукового дослідження мови, зі специфікою вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії.

Завдання:  

- визначити суть, мету та сферу застосування описового, порівняльно-історичного і зіставного методів дослідження мови;

- з’ясувати особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії;

- охарактеризувати описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне мовознавство.

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.

 

Питання для опрацювання:

1. Основні методи наукового дослідження мови: описовий, порівняльно- історичний, зіставний.

 

Вказівки щодо виконання: дати визначення та з’ясувати специфіку     основних методів наукового дослідження мови.

 

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 11 – 12.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 3 – 19.

3. Головин Б.Н.,  с. 5 – 9, 270 – 293.

 

 

2. Синхронія й діахронія у мові. Індукція та дедукція як методи дослідження.

 

   Вказівки щодо виконання: встановити особливості вивчення мовних явищ у синхронії та діахронії; визначити загальнонаукові методи дослідження – індукцію та дедукцію, розрізняти різні види мовознавства: описове, історичне, порівняльно-історичне, типологічне.

 

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 12–13.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 3–19.

3. Головин Б.Н., с. 5–9.

 

Практичне завдання

1. Уважно ознайомтесь із наведеним нижче у таблицях матеріалом і з’ясуйте, як і в чому виявляється лексична та граматична спорідненість слов’янських мов. Який метод наукового дослідження мови застосовується при такому розгляді мов?

 

 

Назви найближчих родичів

 

 

Українське

Російське

Білоруське

Польське

Чеське

Болгарське

Сербське

                                                                                                  

мати                мать           маци          mać                 matka          майка    мати, majka

батько, отець отец           бацька       ojciec          otec             баща     отац

брат                 брат           брат            brat                bratr           брат       брат

сестра              сестра       сястра         siostra         sestra         сестра    сестра

Назви частин людського тіла

 

 

Українське

Російське

Білоруське

Польське

Чеське

Болгарське

Сербське

 

рука                  рука         рука            ręka             ruka           ръка        рука

нога                  нога         нага            noga             noha               крак, нога нога

голова              голова      галава        glowa           hlava          глава      глава  

серце                сердце     сэрца          serce            srdce         сърце      срце

 

 

Назви дій

 

 

Українське

Російське

Білоруське

Польське

Чеське

Болгарське

Сербське

 

жити              жить           жыць           zyć              žiti              живея       живети

 

пити              пить            пиць            pic              piti               пия           пити

їсти                есть             есци           jesc              jisti             ям (1-ша         jести

                                                                                                                                              особа однини) 

ходити           ходить        хадзіць       chodzić       choditi        ходя          ходити

 

бачити           видеть        бачыць       widzieć       vidĕti           виждам    видети

Українське

Російське

Польське

Чеське

Болгарське

Сербське

 

Числівники

 

  один                   один               jeden              jeden               един             едан

  два                   два                 dwa                 dva                   два               два

  три                   три                 trzy                  tři                    три               три

  чотири             четыре           cztery              čtyři                 четири          четири

  п’ять                пять                pięć                 pĕt                   пет               пет

  шесть               шесть             sześć                šest                  шест            шест

  сім                    семь               siedem             sedm                седем          седам

  вісім                 восемь           osiem               osm                  осем           осам

  дев’ять             девять            dziewięć          devĕt                 девет           девет

  десять               десять           dziesięć            deset                 десет           десет

                                   

 

(Див.: Кондрашов Н.А. и др. Сборник задач и упражнений по введению в языковедение: 

Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – 2-е изд. – М., 1991. – С. 164–165.)

 

 

Вказівка щодо виконання: уважно прочитайте матеріал таблиць, порівняйте приклади, зробіть висновки щодо лексичної і граматичної спорідненості слов’янських мов. Визначте метод дослідження споріднених мов.

 

Зразок пояснення: при порівнянні цих слів ми переконуємося, що для назви матері  в деяких слов’янських мовах існують дві форми від одного й того ж кореня (одна з цих форм – із суфіксом -к- – більш нова); чеська форма mater бере початок від форми знахідного відмінка, пор. ст.-слов. МАТИ, знахідн. відм. МАТЕРЕ …   

 

 

Рекомендована література:

1. Кондрашов Н.А. и др. Сборник задач и упражнений по введению в языковедение: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. – 2-е изд. – М., 1991. – С. 164-168.

2. Доленко М.Т. Вступ до мовознавства. Збірник вправ і завдань. – К., 1975. – С. 5–7.

 

Додаткова література:

1. Реформатский А.А., – параграфи 1-6.

2. Маслов Ю.С., – с. 221–238.

3. Степанов Ю.С. Методы и принципы современной лингвистики. – М., 1975.

4.  Иванова Л.П. Методы лингвистических исследований. – К., 1995.

5.  Общее языкознание: Методы лингвистических исследований / Отв. ред. Б.А.Серебренников. – М., 1973.

6.  Білецький А.О. Основні методи дослідження в сучасному мовознавстві // Методологічні питання мовознавства. – К., 1966.

7.  О принципах и методах лингвистического исследования. – М., 1966.

8.  Мельничук А.С. О всеобщем родстве языков мира // Вопр. языкознания. – 1991. – № 2.

9. Гухман М. М. Понятие системы языка в синхронии и диахронии // Вопр. 

языкознания. – 1962. – №4.

10. Мейе А. Сравнительный метод в историческом языкознании. – М., 1954.

11.  Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – (відповідні словникові статті).

12.  Лингвистический энциклопедический словарь. – (відповідні словникові статті).

13.  Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – (відповідні словникові статті).

Запитання для самоперевірки:

 

1. Що таке метод?

2. Що є спільного і що відмінного між методом дослідження і методикою?

3. Чим відрізняються методи наукового дослідження мовного матеріалу від навчальних методів?

4. Які ви знаєте основні методи дослідження мови?

5. Як по-іншому називається дескриптивний метод?

6. Який метод дослідження мови вважається найдавнішим?

7. Що таке компаративістика?

8. На які різновиди розподіляється порівняльне мовознавство?

9. Які існують різновиди мовознавства відповідно до методів дослідження мови: синхронії та діахронії?

10. Чому лінгвісти використовують різні методи у дослідженні мвного матеріалу?

 

 

Тема:   МОВНИЙ АПАРАТ, ЙОГО БУДОВА

Мета: розглянути будову і функції мовного апарату людини; з’ясувати анатомо-фізіологічні передумови утворення звуків; дати характеристику звуків мовлення у фізіологічному аспекті.

 

Завдання:

- назвати активні й пасивні органи мовлення;

- дати визначення артикуляції, розглянути три фази в артикуляції звука;

- визначити, що таке артикуляційна база мови.

 

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.

 

Питання для опрацювання:

1. Активні й пасивні органи мовлення. Роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків.

 

Вказівки щодо виконання: замалювати схему будови мовного апарату людини; назвати активні й пасивні органи мовлення; визначити призначення кожного мовного органа; з’ясувати роль центральної нервової системи і слухового апарату в утворенні та сприйманні звуків мовлення; описати роботу органів мовлення при вимові голосних і приголосних звуків.

 

Література:

    1. Карпенко Ю.О., с. 58–61.

 2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 50–57, 70–81, 83–84.

 3. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – с. 43–217.

 4. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1974. – с. 4–216.

 

 

2. Артикуляція звука /три фази артикуляції/ та артикуляційна база. Зміна

об’єму й форми резонатора під час творення звуків. Місце перепони на   

шляху видихуваного повітря і способи подолання перепон.

 

Вказівки щодо виконання: засвоїти фази артикуляції звука; визначити, що таке артикуляційна база слова; з’ясувати зміну об’єму і форми резонатора під час творення звуків та місце перепони на шляху  видихуваного повітря.    

 

                            

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 61–72.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 50–57,70–81, 83–84.

3. Сучасна українська літературна мова: Вступ. Фонетика / За ред. І.К.Білодіда. – К., 1969. – с. 43–217.

4. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1974. – с. 4–216.

 

  

Практичні завдання:

1. Проаналізуйте схему будови апарату мовлення, що наведена у підручнику Карпенка Ю.О. “Вступ до мовознавства” (1991) і вкажіть, які органи мовлення при вимові звуків є активними, а які – пасивними.

 

Рекомендована література:

     Карпенко Ю.О., – с. 60–61.

 

 

2. Опишіть артикуляцію органів мовлення у процесі вимови звуків: [а], [о], [у], [м], [л], [с], [с’], [т].

 

Вказівка щодо виконання: вимовте кожен окремий звук, простежте положення органів мовлення.

 

Зразок: при вимові звука [а] ротова порожнина розкрита найширше. Голосний вимовляється при найнижчому піднятті язика, тіло якого відтягнене назад – до стінки глотки. Спинка язика в задній частині мінімально піднята вгору. Губи при артикуляції [а] активної участі не беруть. М’яке піднебіння утворює зімкнення з задньою стінкою  глотки й тим самим закриває прохід, що веде в носову порожнину. Отже, [а] –

нелабіалізований голосний заднього ряду, низького підняття.

 

Рекомендована література:  

Карпенко Ю.О., с. 62–72.

 

3. Вимовте 5 звуків української мови, при артикуляції яких голосові зв’язки дрижать, і 5 звуків, при артикуляції яких голосові зв’язки не працюють.

 

Рекомендована література:  

Карпенко Ю.О., с. 62–72.

 

 

4. Назвіть звуки української та виучуваної мов, при вимові яких беруть участь губи.

 

Рекомендована література:  

Карпенко Ю.О., с. 62–72.

 

 

5. Опишіть артикуляцію звуків української мови [г] та [ґ].

 

 

  Рекомендована література:  

Карпенко Ю.О., с. 62–72.

 

Додаткова література:

1. Росетті А. Вступ до фонетики / Пер.з румунської. – К., 1974. – С. 13–74.

2. Реформатский А.А., параграфи 29–32.

3. Головин Б.Н., с. 47–57.

4. Маслов Ю.С., с. 33–85.

5. Кодухов В.И., с. 101–138.

6. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики: Учеб. пособие. – СПб., 1991.

7. Зиндер Л.Р. Общая фонетика. – М., 1979. – С. 4–216.

8. Vassilyev Y.A. English Phonetics. A theoretical course. – Мoscow, 1970.

9.  Уроева Р. М., Кузнецова О.Ф. Справочник по фонетике и грамматике немецкого языка: Учебное пособие. – М., 1985. – С. 5–66.

10.  Chigarevskajá N. Traité de phonétique française. Cours théorique. – Мoscow, 1973.

11.  Карпов Н.П. Фонетика испанского языка (теоретический курс). – М., 1969. 

 

Запитання для самоперевірки:

1. Що розуміється під терміном «апарат мовлення» у його широкому й вузькому  розумінні?

2. З яких частин складається мовний аппарат людини?

3. Які органи мовлення належать до активних, а які – до пасивних?

4. Які функції вони виконують у процесі мовлення?

5. Яку роль в утворенні та сприйнятті звуків відіграє центральна нервова система?

6. Що таке артикуляція звука, з яких фаз вона складається?

7. З роботою якого органа мовлення пов’язаний розподіл голосних за рядом та піднесенням?

8. Що таке артикуляційна база?

9. Як виникає акцент?

10. Які артикуляційні особливості окремих звуків у виучуваних мовах ви можете назвати?

 

Тема: РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ

Мета: простежити розвиток значень слова; визначити історичні зміни в лексиці; охарактеризувати основні типи лінгвістичних словників, будову словникових статей різного типу.

 

Завдання:  

- дати визначення застарілих слів (архаїзмів, історизмів) та неологізмів;

- простежити розвиток значень слова: розширення, звуження, зміщення значення;

- назвати способи збагачення словникового складу мови;

- охарактеризувати різноманітні типи лінгвістичних словників та будову їх статей.

 

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури.

 

Питання для опрацювання:

1. Історичні зміни в лексиці. Застарілі слова.  Неологізми. Зміна значення слів. Способи збагачення словникового складу мови.

 

Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.

 

Література:  

1. Ющук І.П.,  с. 72–79.

2. Карпенко Ю.О., с. 109–114, 124–126, 206–217.

3. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 147–153, 159–175.

4. Сучасна українська мова. Лексика і фразеологія / За ред. І.К. Білодіда. – К., 1973. – с. 101–150.

5. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – (відповідні словникові статті).

6. Лингвистический энциклопедический словарь. – (відповідні словникові статті).

  7. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. – (відповідні словникові статті).

 

 

2. Лінгвістичні  словники: тлумачні, перекладні, етимологічні, словники синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, фразеологізмів, історичні, діалектні та інші.

 

Вказівки щодо виконання: опрацюйте зазначену літературу, випишіть назви основних словників різних типів, охарактеризуйте їх.

 

Література:  

1. Ющук І.П., с. 79–80.

2. Карпенко Ю.О., с. 130–136.

3. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 142–153, 159–175.

 

 

Практичне завдання

 

 

1. Запам’ятайте назви основних словників різних типів. Ознайомтесь із передмовами до них, простежте структуру словникових статей.

 

Вказівка щодо виконання: Випишіть приклади словникових статей із різнотипних словників.

Зразок:

“Словник української мови”, тт. 1-11. – К.: Наукова думка, 1970-1980 (тлумачний словник, близько 135 тис. реєстрових слів).

Приклад словникової статті:

ОРЕОЛ, у, ч. 1. Променисте коло, сяйво навкруг голови Бога, святого на іконах, культових картинах, скульптупах і т. ін.; німб. 2. перен. Атмосфера слави, успіху, пошани і т. ін. навколо кого-небудь. // Слава. Є в році день один – його святкуєм ми, Зібравшися в братерські кола, Щоб промінь щедодать у лютий час пітьми Поетові до ореола (Сам.). 3. Світлове коло, яке оточує що-небудь на темному фоні. 4. спец. Яскраве біле сяйво навколо сонця, місяця, яскравих зірок.  Ореол місяця.

 

Рекомендована література: основні словники різних типів.

Додаткова література:

1. Маслов Ю.С., с. 85–125, 195–210.

3. Кодухов В.И., с. 184–204.

4. Реформатский А.А., параграфи 21, 24, 84.

5. Головин Б.Н., с. 88–103.

6. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К., 1973. – С. 101–150.

7. Булаховский Л.А. Введение в языкознание. – Ч. ІІ. – М., 1954. – С. 52–81, 107–170.

8. Щерба Л.В. Опыт общей теории лексикографии. // Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность. – Л., 1974. – С. 265–304.

9. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. – М., 1977. – С. 47–68, 140–191.

10.  Пауль Г. Принципы истории языка. / Пер. с нем. – М., 1960.

11.  Мостовий М.І. Лексикологія англійської мови. – Х., 1993.

12.  Ступин Л.П. Лексикография английского языка. – М., 1985.

13.  Iskos A., Lenkowa A. Deutsche Lexikologie. –  Leningrad, 1960.

14.  Тимакова И.Н., Тархова В.А. Лексикология современного французского языка (на франц. языке). – Л., 1967.

 

Запитання для самоперевірки:

1. Назвіть причини історичних змін у лексиці.

2. Які три типи лексичних змін ви  знаєте?

3. Які слова називаються застарілими, а які – неологізмами?

4. На які два типи розподіляються слова, що вийшли з ужитку? 

5. Чим архаїзми різняться від історизмів?

6. Якими шляхами можуть виникати неологізми?

7. У яких трьох напрямах відбувається зміна значення слів?

9. Скільки і які способи збагачення словникового складу мови ви знаєте?

10.  Яка мета і завдання лексикографії?

11. Яка різниця між словниками понять і лінгвістичними словниками?

12. Які основні лінгвістичні словники різних типів ви можете назвати?

13. Як будуються їхні словникові статті?

14. Яке призначення зворотніх словників?

 

Тема: ФРАЗЕОЛОГІЯ

Мета: розглянути класифікації фразеологізмів за різними критеріями; охарактеризувати типи фразеологічних одиниць.

 

Завдання:

- дати визначення фразеологізмів;

- скласифікувати фразеологізми за структурою, за походженням і за формою;

- охарактеризувати різні типи фразеологічних одиниць.

 

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури або реферат.

 

Питання для опрацювання:

1. Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази. Класифікація фразеологізмів за походженням, за формою, за структурою.

 

    Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте розгорнуту відповідь на запитання або реферат.

 

Література:  

1. Карпенко Ю.О., с. 126–132.

2. Ющук І.П., с. 62–63.

3. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973.

4. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

 

 

Практичні завдання

 

1. Доберіть по 5 прикладів із виучуваних мов до різних типів фразеологізмів.

 

Вказівка щодо виконання: користуючись фразеологічними словниками виучуваних мов доберіть приклади до типів фразеологізмів за класифікацією В.В. Виноградова.

 

Зразок:

Фразеологічні зрощення: пекти раків

Фразеологічні єдності: прикусити язика

Фразеологічні сполучення: ласкаво просимо

Фразеологічні вирази: Вовків боятися – у ліс не ходити

 

Рекомендована література:

1. Фразеологічний словник української мови, тт. 1-2. – К., 1993.

2. Англо-русский фразеологический словарь / Сост. А.В. Кунин – 4-е изд. – М., 1984.

3. Баранцев К.Т. Англо-український фразеологічний словник. – К., 1969.

4. Німецько-український фразеологічний словник / Уклали В.І.Гаврись, О.П.Пророченко. – К., 1981. – В 2-х т.

5. Немецко-русский фразеологический словарь / сост. Л.Э. Бинович, Н.Н.Гришин. / Под. ред. д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. – 2-е изд. – М., 1975.

 

 

2. Доберіть до поданих фразеологізмів англійської, німецької, французької мов відповідні їм українські фразеологічні одиниці. Зробіть потім дослівний переклад іншомовних фразеологізмів і  порівняйте одержані результати.

 

Англ.: To make a clean sweep of, to have clean hands in the matter, to live in clover.

 

Нім.: In der Tinte sitzen, von der Hand in den Mund leben, j-d hat nicht alle Tassen im Schrank.

 

Франц.:  Demander la lune, bête comme ses pieds, vivre sur un grand pied.

 

Зразок:

Англ.: face to face  (букв. обличчя до обличчя)

  Нім.:       uner vier Augen (букв. поміж чотирьох очей)   

Франц.:         têtê á têtê  (букв. голова з головою)

 Укр.: віч – на – віч

Р ос.: с глазу на глаз

 

Рекомендована література: див. до завдання 1.

 

Додаткова література:

1. Маслов Ю.С., с. 116–120.

2. Кодухов В.И., с. 174–177.

3. Головин Б.Н., с. 69–88, 107–115.

4. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків, 1987.

5. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – К., 1973. 

6. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

7. Удовиченко Г.М. Словник українських ідіом. – К., 1968.

8. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. – Л., 1963. – С. 58–102.

9. Ларин Б.А. История русского языка и общее языкознание. – М., 1977. – С.131–147.

10.  Чернышова И.И. Немецкая фразеология и принципы её научной систематизации // Немецко-русский фразеологический словарь / Под ред. д-ра Маличе-Клапненбах и К. Агрикола. – М., 1975. – С. 651–656.

11.  Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. – Л., 1971.

12.  Русская фразеология, её развитие и источники. – Л., 1970.

13.  Копыленко М.М., Попова З.Д. Очерки по общей фразеологии. – Воронеж, 1972.

 

Запитання для самоперевірки

1. Чим різняться між собою стійкі та вільні сполучення слів?

2. Які ознаки мають фразеологічні одиниці?

3. Чому фразеологізми називають еквівалентами слів?

4. Чи є можливим дослівний переклад фразеологізмів з однієї мови на іншу?

5. Які ви знаєте типи фразеологізмів за ступенем їхньої семантичної злютованості?

6. Що таке ідіоматичність?

7. Які інші класифікації фразеологізмів ви можете назвати?

8. Яку ознаку покладено в основу класифікації В.В. Виноградова?

9. Які існують джерела фразеології?

9. Чим можна пояснити специфічність стійких словосполучень для кожної мови?

                                            

 

Тема: ГРАМАТИЧНІ СПОСОБИ. СИНТЕТИЧНІ Й АНАЛІТИЧНІ МОВИ

Мета:   розглянути   синтетичні та аналітичні граматичні способи вираження граматичних значень.

 

Завдання:

- ознайомитись із синтетичними і граматичними способами;

- з’ясувати два способи поєднання морфем (аглютинація і фузія);

- засвоїти аналітичні граматичні способи;

- визначити синтетичні та аналітичні мови.

   

 

Форма виконання: опрацювання матеріалів підручників, конспект додаткової літератури або реферат.

 

 

Питання для опрацювання:

1. Синтетичні граматичні способи. Афіксація (префікси, постфікси, інфікси, конфікси, трансфікси, інтерфікси). Два способи поєднання морфем: аглютинація і фузія. Морфологічні моделі. Інші синтетичні граматичні способи: внутрішня флексія, наголос, інтонація, повтори (редуплікація), суплетивізм.

 

Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте розгорнуту відповідь або реферат.

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 164–167.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 179-182.

3. Кодухов В.И., с. 214–227.

4. Маслов Ю.С., с. 125–155.

 

2. Аналітичні граматичні способи: прийменники і післяйменники, артиклі, допоміжні дієслова, сполучники, частки, порядок слів. Синтетичні та аналітичні мови.

 

Вказівки щодо виконання: опрацюйте вказану літературу, підготуйте розгорнуту відповідь.

Література:

1. Карпенко Ю.О., с. 167–170.

2. Дорошенко С.І., Дудик П.С., с. 179–182.

3. Кодухов В.И., с. 214–219.

 

Практичні завдання

 

1. Визначте, за допомогою яких мовних засобів виражені граматичні значення у поданих нижче словах.

   

Укр.: я – мене, брати – взяти, поганий – гірший, писати – виписати, старенька–старенька бабуся, на душі було легко–легко, він – його, великий – більший.

 

Рос.: синий–синий, нóги – ноги´, иду – шёл, дом – дома, хорошо – лучше, сон –сна, нарéзать – нарезáть, динь-динь-динь, мало-мальски, лéса – лесá, белый-белый снег, ребёнок – дети.

 

Англ.:  woman – women, good – better – best, go – went, girl – girls, she – her, many – more, bad – worse, foot – feet, find – found.

 

Нім.:  grau – grauer, schön – besser – best, Frau – Frauen, tun – tat, viel – mehr, ´blutarm – blutárm, Tráktor – Traktóren, er – ihm – ihn, machen - gemacht.

 

Франц.:   il – lui, je – moi, la fenêtre – les fenêtres, parle – avait parlé, nous allons, tu es.

 

Іспан.: privar – privarse, alternar – frecuentar, tejedor – tejedora, noruego – noruega, bien, bueno – mejor, hombre – hombres, grande – mayor.

 

Лат.: magnus – major, tango – tetigi, bonus – melior - optimus, cado – cecidi, do – dedi, ego – mei – mihi – me, audio – audimus.

 

Вказівка щодо виконання: визначте синтетичні граматичні способи.

 

Зразок: тихий-тихий – редуплікація, служить для посилення якості прикметників.

 

Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 164-167.

 

2. Визначте, якими мовними засобами виражені граматичні значення слів у поданих прикладах.

 

Укр.: будемо читати; писав би; ніч змінює день, день змінює ніч; більш відомий; я зустрів подругу матері, я зустрів матір подруги.

 

Рос.:    самый лучший; рассказал бы; буду писать; мать любит дочь, дочь любит мать; менее интересный.

 

Англ.: has been, was walking, the sister, a sister, the most wonderful, was born, have to do, of the sister, had spoken, is speaking.

 

Нім.: ist gekommen, hat bekommen, der See, die See, ein Mädchen, das Mädchen, habe zu machen, ist zu machen, wurde gelesen.

 

Франц.: livre du pionnier, de la sœur, par la sœur, le plus beau, la plus belle, une chaise, un appartement, le mur, la table.

 

Вказівка щодо виконання: визначте аналітичні граматичні способи.

 

Зразок: будемо говорити – використання допоміжного дієслова для вираження форми майбутнього часу.

 

  Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 167-170.

 

3. З’ясуйте, які граматичні способи вираження граматичних значень використано у поданих текстах. Зіставте граматичні способи, що використовуються для вираження тотожних значень у різних мовах (українській, російській та виучуваній іноземній).

 

Укр.: Старик, нарешті, згадав, де він бачив людину, що йшла зараз по краю платформи, опустивши голову і притиснувши руки до боків.

 

Рос.: Старик, наконец, вспомнил, где он видел человека, который шел сейчас по краю платформы, опустив голову и прижав руки к бокам.

 

Англ.: The old man at last recalled where he had seen the man who was now walking the edge of the platform, his head sunk, his arms pressed to his sides.

 

Нім: Der Greis erinnerte sich endlich daran, wo er den Mann gesehen hatte, der, den Kopf gesenkt und die Arme an dei Seiten gepreßt, jetzt am Rande des Bahnsteigs ging.

 

Франц.: Le vieux se rappela enfin où il avait vu l’homme qui marchait (en ce moment) sur le bord du  perron, la tête baissée et les bras collés au corps.

 

(Див.: Калабина С.И. Практикум по курсу «Введение в языкознание»: Учеб. пособие для студ. ин-тов и фак-тов иностр. яз. – 2-е изд., испр. и доп. – М., 1985. – С. 55–56.)

 

 

Вказівка щодо виконання: прочитайте речення українською, російською та виучуваною іноземною мовами і порівняйте граматичні способи для вираження тотожних граматичних значень.

 

  Рекомендована література:

Карпенко Ю.О., с. 164-170.

 

 

Додаткова література:

1. Реформатский А.А., с. 243–252.

2. Кодухов В.И., с. 205–236.

3. Головин Б.Н., с. 122–128.

4. Сучасна українська літературна мова: Морфологія / За заг. ред. І.К. Білодіда. – К., 1969. – С. 536–577.

5. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К., 1994. – С.191–192.

6. Безпояско Щ.К., Городенська К.Г. Морфеміка української мови. – К., 1987.

7. Иванова И.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. Теоретическая грамматика современного английского языка. – М., 1981. – С. 11–14, 94–95, 98.

8. Васильева М.М. Практическая грамматика немецкого языка. – М., 1995. – С. 5–8, 9–12, 31, 61.

 

 

Запитання для самоперевірки 

 

1. Які ви знаєте основні властивості граматичних значень, що відрізняють їх від лексичних значень?

2. Як ви можете пояснити обов’язковість вираження граматичних значень спеціальними мовними засобами?

3. Чим розрізняються синтетичні та аналітичні граматичні способи?

4. Які ви знаєте синтетичні способи вираження граматичних значень?

5. Які ви знаєте аналітичні способи вираження граматичних значень?

6. За яких умов словесний наголос може бути граматичним засобом?

7. Чим ви можете пояснити невідповідність граматичних значень тотожних розрядів слів у різних мовах?

8. Охарактеризуйте поділ мов на синтетичні та аналітичні.

9. Як граматичний спосіб співвідноситься з граматичним значенням та граматичною формою?

10.   До якого типу мов відносяться мови, що ви вивчаєте?

 

 

ЗМІСТ

ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ “ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА”……………… 4

МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МОВИ…………………………5

МОВНИЙ АППАРАТ, ЙОГО БУДОВА…………………………………….10

РОЗВИТОК ЛЕКСИКИ. ЛЕКСИКОГРАФІЯ………………………………..15

ФРАЗЕОЛОГІЯ………………………………………………………………….19

ГРАМАТИЧНІ СПОСОБИ. СИНТЕТИЧНІ Й АНАЛІТИЧНІ МОВИ………23

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  


1

Сейчас читают про: