Тема 4. Компаративізм

План лекції:

1. Компаративні теорії Марка Блока і Отто Гінтце.

2. Макс Вебер про методи порівняння у гуманітарних дослідженнях.

3. Особливості компаративних досліджень у національних історіографія (приклади англо-саксонських та німецьких істориків Гаррінгтона Мура, Теда Стоколоса, Джима Голдстона). 4. Методологічні дискусії у Компаратів стадіес ін сосєті енд хісторі.

Література:

1. Burke P. History and Social Theory. Cambridge: Ed. Polity, 2005. 224 p.

2. Bloch M. Pour une histoire comparée des sociétés européennes // Revue de synthèse historique. T. 46. Paris, 1928. P. 15-50.

3. Hill A. O., Hill B. H. Marc Bloch and Comparative History // American Historical Review. Vol. 85. Chicago, 1980. Vol. 4. P. 828-846.

4. Hintze O. Historical Essays. New York: Oxford University Press, 1975. P. 220.

5. Mommsen W. Max Webers Begriffner Universalgeschichte // Max Weber der Historiker / Hrsg. J. Kocka. Cöttingen: Verl. Vandenhoeck & Ruprecht, 1986. S. 51-73.

6. Comparative Studies in Society and History. Cambridge. Vol. 1-54 (1959 – 2012).

 

 

Тема 5. Оптика історичного дослідження

План лекції:

1. Історичний метанаратив і його критика постмодерністами (Гайден Вайт, Мішель Фуко, Поль Рікер).

2. Тотальна історія як приклад метанаративу: концепція трьох історичних вимірів Фернана Броделя.

3. Відносний успіх мікроісторії.

Література:

1. Бродель Ф. Передмова до першого видання Середземномор’я і середземноморського світу в епоху Філіппа II // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія XX століття. Львів: Вид-во Класика, 2001. С. 107-109.

2. Веременич Я. Мікроісторія як проблемне поле соціогуманітарних досліджень // Український історичний журнал. Київ, 2010. № 4. С. 156-169.

3. Зашкільняк Л. Антропоморфний вимір сучасних національних гранд-наративів // Ейдос. Вип. 3. Київ, 2008. Ч. 1. С. 77-83.

4. Историк в поиске: Микро- и макро-подходы к изучению прошлого / Ред. Ю. Л. Бессмертный. Москва: Ин-т всеобшей истории РАН, 1999. 308 с.

5. Леви Дж. Биография и история; Гинзбург К. Иткроистория: Две-три вещи, которые я о ней знаю // Современные методы преподавания новейшей истории / Москва: Ин-т всеобшей истории РАН, 1996. С. 196-206; 207-236.

6. Осіпян О. Експериментальна історія: Дослідницькі підходи та методи французької історичної школи Анналів. Краматорськ: Вид-во Тираж-51, 2007. 176 с.

7. Прошлое – крупным планом: Современные исследования по микроистории /Ред. М. Кром, Т. Зоколл, Ю. Шлюмбом. С.-Пб.: Изд-во Алетейя, 2003. 267 с.

8. Ревель Ж. Макроанализ и конструирование социального // Одиссей: Человек в истории. Москва, 1996. С. 110-127.

9. Уайт Х. Метаистория: Историческое воображение в Европе XIX века. Пер. с англ. Екатеринбург: Изд-во Уральского университета, 2002, 528 с.

10. Ricoeur P. Temps et récit. Paris: Ed. Seuil, 1983. T. 1. 416 p.

11. Stone L. The Revival of Narrative: Reflections on a New Old History // Paste and Present: Journal of Social History. Vol. 85. Oxford, 1971. P. 1-24.

12. Stone L. History and Post Modernism // Past and Present: Journal of Social History. Vol. 135. Oxford, 1992. P. 194-208.

 

 

Тема 6. Міждисциплінарність

План лекції:

1. Стратегічні й тактичні союзи історії з соціальними та природничими дисциплінами: приклад школи Анналів.

2. Поширення анналівського типу історіописання поза межами Франції.

3. Успіхи і проблеми впровадження інтердисциплінарного підходу у сучасній Україні.

Література:

1. Ададуров В. Нові території історії: Проблема синтезу соціальних наук у творчості третього покоління школи Анналів (на прикладі концептуальних поглядів Еммануеля Ле Руа Лядюрі) // Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 35-36. Львів, 2000. С. 367-386.

2. Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Приклад історії-проблеми: розвиток історичної демографії у Франції у другій половині XX століття; Колективна пам'ять як один з нових об’єктів історичного дослідження; Мішлє Ж. Передмова до Історії Франції (1869) // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія XX століття. Львів: Вид-во Класика, 2001. С. 8-19; 102-105.

3. Осіпян О. Третій рівень серійної історії // Осіпян О. Експериментальна історія: Дослідницькі підходи та методи французької історичної школи Анналів. Краматорськ: Вид-во Тираж-51, 2007. С. 95-99.

4. Февр Л. Бои за историю. Пер. с фр. Москва: Изд-во Наука, 1991. 629 с.

5. Шартьє Р. Світ як уявлення // Дюпон-Мельниченко Ж.-Б., Ададуров В. Французька історіографія XX століття. Львів: Вид-во Класика, 2001. С. 115-119.

6. Sobel C. P. The Cognitive Sciences: An Interdisciplinary Approach. London, Toronto: Mayfield Publisching Company, 2001. 327 p.

 

Змістовий модуль II. Головні напрямки й об’єкти сучасних історичних досліджень

Тема 7. Влада та політична культура

План лекції:

1. Дослідження Ернста Канторовича щодо політичної теології Середньовіччя.

2. Переосмислення Мішелем Фуко природи і механізмів влади у сучасному суспільстві.

3. Імплантація соціальної історії політичних відносин на українському історіографічному грунті.

Література:

1. Вилкул Т. В. Люди и князь в древнерусских летописях середины XI – XIII вв. Киев: Изд-во Квадрига, 2009. 408 с.

2. Горобець В. Влада та соціум гетьманату: Дослідження з політичної та соціальної історії ранньомодерної України. Київ: Інститут історії України НАН України, 2009. 271 с.

3. Фуко М. Наглядати й карати: Народження в’язниці. Пер. з фр. Київ: Вид-во Основи, 1998. 392 с.

4. Kantorowicz E. Les Deux Corps du Roi, essai sur la théologie politique du Moyen Age // Kantorowicz E. L'empereur Frédéric II. Les deux corps du roi, essai sur la théologie politique au Moyen Age. Paris: Ed. Gallimard, 2000. 1372 p. Реферативний огляд праці Е. Канторовича зроблено С.И. Лучицкой у збірнику:  История ментальностей, историческая антропология. Зарубежные исследования в обзорах и рефератах. М.: Изд-во Российского государственного гуманитарного университета, 1996. С. 142-154.