Необхідність створення сприятливого і комфортного освітнього середовища в ЗДО. Основні складники освітнього середовища

Тема 3.Середовище ЗДО як важлива умова забезпечення якості освітнього процесу.

План

1. Необхідність створення сприятливого і комфортного освітнього середовища в ЗДО. Основні складники освітнього середовища.

2.Характеристика соціокультурного середовища ЗДО.

3.Характеристика предметно-просторовогосередовища розвитку дитини.

3.1.Розвивальне середовище як джерело суб’єктивного досвіду дитини. Принципи його облаштування.

3.2.Облаштування різних видів предметно-розвивального середовища в ЗДО.

4.Створення в закладі дошкільної освітиосвітнього простору на основі індексу інклюзії.

Основна література:

1. Березовська Н. Вивчаємо психологічний клімат колективу / Неоніла Березовська // Дошкільне виховання. – 2017. – № 3. – С. 12-15.

2. Бєлєнька Г. Створюємо розвивальне середовище для сенсорного розвитку/ Ганна Бєлєнька, Катерина Корічева // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 4. – С. 18- 22.

3. Бобир В. Інклюзія: реальні кроки в наявних умовах / Валентина Бобир, Олена Іванюк //Дошкільне виховання. – 2016. – № 2. – С. 16-19.

4. Гавриш Н. Соціоігрова педагогіка як особливе перехрестя поколінь, або Роздуми напередодні нового навчального року / Наталія Гавриш // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 8. – С. 7 - 11.

5. Дитина в дошкільні роки. Програма розвитку, навчання та виховання дітей / наук. кер. К. Крутій. – Запоріжжя. ЛІПС ЛТД, 2000. – 268 с.

6. Калашник В. Створення освітнього простору на основі індексу інклюзії / В. Калашник, О. Курлянцева // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 2. – С. 8 - 16.

7. Кіндрат І. Р. Організаційно-педагогічні умови побудови освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі на засадах інтеграції[Електронний ресурс] / І. Р. Кіндрат. – Режим доступу: http://www.sworld.com.ua/konfer29/585.pdf – Назва з екрана (Дата звернення 27.11.2017).

8. Литвиненко С. Співпраця без конфліктів / Світлана Литвиненко, Валентина Деревꞌянко // Дошкільне виховання. – 2017. – № 5. – С. 10-12.

9. Луценко І. Запровадження інклюзивної освіти у дошкільних навчальних закладах / Інна Луценко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 1. – С. 6-11.

10. Молочко М.В. Формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу[Текст]: автореф. дис.... канд. пед. наук: 13.00.07 – теорія і методика виховання / М.В. Молочко. – Київ, 2004. – 20 с.

11. Остапенко Г. Ненасильницьке спілкування – стратегія життя / Ганна Остапенко //Дошкільне виховання. – 2017. – № 5. – С. 13-15.

12. Панасюк Т. Ремонт у залі: як поєднати сучасний дизайн та вимоги нормативних актів/ Т Панасюк // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2017. – № 2. – С. 58 - 61.

13. Положення про інклюзивно-ресурсний центр // Практика управління дошкільним закладом. – 2017. – № 8. – С. 11-13.

14. Постанова кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» від 12.07.2017 № 545.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/ laws/show/545-2017-п/page.

15. Смольникова Г. Як створити позитивний мікроклімат у різновіковій групі / Ганна Смольникова //Дошкільне виховання. – 2017. – № 6. – С. 6 – 9.

16. Тимохович С. Креативні підходи до створення розвивального середовища / С. Тимохович // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2014. – № 12. – С. 30 - 35.

17. КошільО. Освітнє середовище дошкільного навчального закладу: ґенеза та сутнісний зміст поняття/ О.Кошіль// Освітологічний дискурс, 2017 – № 3-4 (18-19). – С. 150-159.

 

Додаткова література:

1. К. АлєксєєнкоМедіаактивність дошкільного навчального закладу в інтернет-просторі / Катерина Алєксєєнко // Практика управління дошкільним закладом. – 2014. № 4. – С. 20-23.

2. «Віконечко». Програма розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку/ за ред. проф. Т.В. Сак. – 2012. – 238 с.

3. Гавриш Н. Організація освітньої діяльності в дошкільному закладі, або Як досягти балансу між традиціями та інноваціями / Наталія Гавриш, Катерина Крутій // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 8. – С. 4 - 10.

4. Гавриш Н. Педагогіка розуміння: запитуєте – відповідаємо / Наталія Гавриш // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 4. – С. 4 - 8.

5. Кіндрат І. Р. Інноваційні аспекти побудови освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі на засадах інтеграції [Електронний ресурс] / І. Р. Кіндрат. – Режим доступу: http://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/pages/vyp12/kndrat.pdf. –Назва з екрана (Дата звернення 27.11.2017).

6. Кіндрат І. Р. Інтеграційні засади побудови освітнього процесу в сучасному дошкільному навчальному закладі [Електронний ресурс] / І. Р. Кіндрат// Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (257), Ч. ІІ, 2012. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_22%282%29__18. – Назва з екрана (Дата звернення 27.11.2017)

7. Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт» / наук. кер. та заг. ред. Т. В. Скрипник. – К., 2013. – 234 с.

8. Низковська О. Якість дошкільної освіти: сутність, складові, шляхи досягнення / Олена Низковська // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2016. – № 11. – С. 24 - 32.

9. Програма розвитку глухих дітей дошкільного віку / за ред К.В. Луцько. – К., 2013. – 397 с.

10. Програмно-методичний комплекс навчання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Світ навколо мене» (програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Образотворча діяльність»; методичні рекомендації; практикум з образотворчого мистецтва / С.В. Трикоз. – К.: 2014. – 134 с.

11. Програмно-методичний комплекс навчання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Світ навколо мене» (Програма розвитку дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Фізичне виховання та основи здоров’я»; методичні рекомендації; практикум з фізичного виховання та основ здоров’я / І.В. Гладченко. – К.: 2014. – 142 с.

12. Програмно-методичний комплекс навчання дітей дошкільного віку з розумовою відсталістю «Світ навколо мене» (програма розвитку дітейдошкільного віку з розумовою відсталістю «Фізичне виховання»; методичні рекомендації та практикум з фізичного виховання / І.В. Бобренко. – К.: 2014. – 151 с.

13. Стежина: комплексна альтернативна освітня програма для дошкільних навчальних закладів, що працюють за вальдорфською педагогікою: автори-упоряд. А.М. Гончаренко, Н.М. Дятленко / Мін-во осв. і науки України, Міжнар. асоц. вальдорф. пед-ки у Центр. та Східн. Європі, Асоц. вальдорф. ініціатив в Україні. – К.: ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2014. – 220 с.

14. Стежки у світ: програма розвитку дітей дошкільного віку зі зниженим слухом / Жук В.В., Литовченко С.В., Максименко Н.Л. [та ін.].– Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2014. – 248 с.

 

 

Необхідність створення сприятливого і комфортного освітнього середовища в ЗДО. Основні складники освітнього середовища

Освíтнє середóвище – сукупність об’єктивних зовнішніх умов, факторів, соціальних об’єктів, необхідних для успішного функціонування освіти. Це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні.

Більшість вчених, проаналізувавши підходи до організації освітнього процесу дітей дошкільного віку, стверджують, що актуальним підвищенням якості дошкільної освіти, є забезпечення її поступального інноваційного розвитку, особистісно-орієнтованого, диференційованого, індивідуального, діяльнісного, інтегрованого, ігрового, середовищного підходів до організації дитячої життєдіяльності у закладідошкільної освіти. На думку О. Кошіль, реалізаціясередовищного підходуудошкільнійосвіті упоєднанні з діяльнісним, особистісно-орієнтованим,компетентнісним,технологічнимзабезпечитьналежніумовирозвиткуособистості.Адже,якнаголошуєЮ. Мануйлов,особистісний,індивідуальнийтаінші підходивтрачаютьсвійвпливнаособистість,якщо невраховуєтьсясоціокультурнийтаприроднийконтекстрозвиткудитини.Тобто,виникаєпотребавсприятливомусередовищі дляреалізації потенціалувиховнихпідходів.

Дослідження різних аспектів освітнього середовища та його впливу на ефективність освіти займають одне з пріоритетних місць у сучасній педагогічній науці й практиці. На сьогодні у педагогічному просторі спостерігається інтерес вчених до поліаспектного поняття «освітнє середовище» як до феномену, що прямо чи опосередковано впливає на розвиток його суб’єктів. Для аналізу стану освітнього середовища ЗДО та процесів, які відбуваються в ньому, принциповим є усвідомлення комплексності середовища, взаємозв’язку і взаємозалежності суб’єкта та оточення, в результаті якого суб’єкт може змінюватися сам.

Освітнє середовище в закладідошкільної освіти є складним утворенням, яке зорієнтоване на індивідуально-особистісний аспект розвитку, навчання й виховання кожної дитини раннього й дошкільного віку. Використовуючи дефініцію «освітнє середовище», педагоги і психологи намагаються підкреслити, що розвиток, навчання, виховання і соціалізація дитини відбуваються не тільки під впливом дій педагогів і не лише завдяки індивідуально-психологічним особливостям конкретного дошкільника. Ефективність зазначеного, як і розвиток, і навчання дошкільника, завжди відбуваються в певних просторово-предметних, міжособистісних, соціокультурних умовах, які можуть як сприяти, так і утруднювати розвиток, навчання і виховання дітей під впливом педагогічних дій.

Дослідниця М. Братко, аналізуючи наукові підходи до тлумачення поняття «освітнє середовище», прийшла до висновку, що «під освітнім середовищем розуміють багаторівневу систему умов/обставин/чинників/можливостей, яка забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності певного освітнього суб’єкту в усіх аспектах – цільовому, змістовому, процесуальному, результативному, ресурсному». На її думку, «освітнє середовище варто розглядати як загальний, сукупний, об’єднаний, інтегральний, цілісний чинник розвитку і становлення особистості, що відіграє значну роль у модифікації її поведінки, впливає на розвиток і формування здібностей, потреб, інтересів, свідомості».

К. Крутій визначає освітнє середовище як продукт відносин між суб’єктами освітнього простору; комплекс додаткових чинників і допоміжних послуг, що забезпечують дітям комфортні умови розвитку, навчання і виховання: збалансований розклад, зручність і забезпеченість ігровими приміщенням.

Узагальнюючи наукові підходи до тлумачення складного, багатомірного і суб’єктивного поняття «освітнє середовище», можемо констатувати, що більшість науковців під середовищем розуміють оточення, яке складається із сукупності природних, матеріальних, соціальних чинників, які прямо чи опосередковано впливають на особистість. Визначають його як процес діалектичної взаємодії соціального, просторово-предметного та психодидактичного компонентів, що утворюють систему умов і впливів, яка забезпечує оптимальні параметри освітньої діяльності певного освітнього суб’єкту в цільовому, змістовому, процесуальному, результативному, ресурсному аспектах.

Освітній простір – це динамічна єдність суб’єктів освітнього процесу і системи їхніх відносин.

Педагогічне середовище – це система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, що містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні.

Соціокультурнепредметно-просторове середовище розвитку дитини є чинником природного (спонтанного) і спеціально організованого (регульованого процесу її становлення як людини культури. Об’єднання понять «соціокультурне» і «предметно-просторове» пов’язано з думкою про єдність духовно-ціннісного і речового світу в житті дитини, яка росте. Це середовище, що охоплює предмети, речі, знаки, образи, відносини, у яких кристалізується, відображається і відтворюється культура та індивідуальний досвід дитини (К.Крутій).

Виходячи із визначень понять «освітнє середовище», «освітній простір», «педагогічне середовище», «соціокультурне предметно-просторове середовище розвитку дитини», обґрунтуйте необхідність створення сприятливого і комфортного освітнього середовища в ЗДО.