Вимоги до оформлення пояснюючої записки

Пояснююча записка відноситься до текстових документів і є основною частиною письмової екзаменаційної роботи, вона містить текстові та табличні матеріали. Текст повинен бути написаний ретельно, розбірливо, технічно грамотно, без помилок та повторень. Скорочення слів, за винятком одиниць вимірювання, не дозволяється. Необхідно пояснити значення, які входять в формули числових та буквених величин.

Список використаної літератури слід розміщувати у такій послідовності:

- Закони України;

- Укази Президента України;

- постанови Кабінету Міністрів України;

- положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

- літературні джерела в абетковому порядку: підручники, посібники, брошури, журнальні та газетні статті.

У кінці списку наводять іншомовні видання та електронні джерела інформації. Відомості про книги обов’язково містять прізвище та ініціали автора (авторів), заголовок, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Відомості про журнальні та газетні статті - прізвище, ініціали автора, заголовок, назву періодичного видання, серію, рік випуску, номер видання, сторінки. Назви джерел наводяться тією мовою, якою вони видані. 

Список використаної літератури складають в алфавітному порядку прізвищ авторів.

Посилання в тексті на використану літературу подають в квадратних дужках [4].

В списках приводять ту літературу, на яку в тексті зроблені посилання.

Оформляти письмову екзаменаційну роботу необхідно згідно з державним стандартом України ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”.

Обсяг письмової екзаменаційної роботи не повинен перевищувати 20-25 сторінок друкованого тексту або 25-30 сторінок рукописного.

Текст письмової екзаменаційної роботи друкують українською мовою з одного боку стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210×297 мм), комп’ютерний набір – 14, 1,5 інтервали, шрифт Times New  Roman,  вирівнювання  по  ширині.  Розмір  полів  на  сторінках: ліве – не менше 20 мм, праве, верхнє, нижнє – не менше 10 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту та дорівнювати 5-ти знакам. 

Зміст записки ділять на розділи та підрозділи. Розділи нумерують порядковим номером і крапкою.

Підрозділи повинні мати порядкові номери в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та підрозділу. Наприклад: 1.1; 1.2; 1.3 або 2.1; 2.2.

Назву розділів пишуть з нового рядка прописними буквами, назви повинні бути короткими та відповідати змісту завдання. Назви підрозділів пишуть у вигляді заголовка великими буквами. Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Якщо заголовок складається із двох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком та текстом має бути 10мм.

Також відстань додержують між заголовками розділу та підрозділу. Усі, розташовані у пояснюючій записці: ілюстрації, малюнки нумерують арабськими цифрами в межах розділів (наприклад: Рис. 1.1; Рис. 2.3). Посилання на ілюстрації дають в круглих дужках /наприклад: “дивись” (Рис.2.1). Ілюстрації повинні мати підрисуночний текст відповідний її змісту. Таблиці, якщо їх багато, повинні бути пронумеровані арабськими цифрами в межах письмової екзаменаційної роботи. Над лівим верхнім кутом таблиці пишуть слово Таблиця з вказівкою її порядкового номера. Якщо в пояснювальній записці тільки одна таблиця, то слово Таблиця не пишуть. На всі таблиці повинні бути послання в тексті (наприклад: “дивись” табл. 3).

Нумерацію сторінок пояснюючої записки починають з цифри “4”, рахуючи титульним аркушем першу сторінку. Номер сторінки ставиться у нижньому правому куті. Крапка в кінці номера сторінки не ставиться.

В пояснювальній записці не треба допускати великих виписок з літературних джерел, довгих міркувань.

Організація консультацій при виконанні письмових екзаменаційних робіт

Викладач повинен розвивати й заохочувати ініціативу учнів, направлену на технічно грамотне виконання завдання. При цьому він не повинен ні в якому разі нав’язувати учням готове рішення.

Основна мета викладача – направляти учнів у процесі виконання завдання на правильний шлях, розвивати їх самостійність при вирішенні конкретних питань, використанні довідкової літератури, досвіду, отриманого під час проходження виробничої практики.

Рекомендується проводити індивідуальні консультації в присутності інших учнів. Це дає можливість викладачу ознайомити більшу кількість учнів із загальними положеннями виконання письмової екзаменаційної роботи уникаючи повторень, робити аналіз допущених і попереджати аналогічні помилки.

Викладачі спецдисциплін повинні:

- розробляти завдання на письмові екзаменаційні роботи, які задовольняють вимоги кваліфікаційної характеристики, видавати їх учням у письмовому вигляді в обумовлені терміни;

- проводити інструктажі з учнями й інструктувати кожного випускника щодо його завдання;

- контролювати дотримання вимог до оформлення роботи, при виявленні помилок необхідно вимагати від випускника доопрацювання роботи та повторної її перевірки;

- проводити консультації згідно розкладу з метою надання допомоги при виконанні роботи та її перевірки;

- розвивати почуття відповідальності за прийняті рішення та виконання роботи.