Розрахункові значення

Показник, розмірність Значення
1 2
витрати газу на приготування їжі в середньому за добу, м3/добу 1,375
витрати газу на гаряче водопостачання в середньому за добу, м3/добу 1,5

Закінчення табл. 5.2

1 2
сумарні витрати газу за годину, м3/год 2,93
витрати газу за середню добу опалювального періоду, м3/добу 23,52
сумарні годинні витрати газу, м3/год 5,73
сумарні середньодобові витрати газу, м3/добу 26,395

Завдання на практичну роботу

Таблиця 5.3

Варіанти завдань

№ варіанту Кількість людей, що проживають в будинку Тип газової плити Тип проточного водонагрівача для гарячого водопостачання Тип двоконтурного водонагрівача для опалення Число роботи газової плити за добу Температура гарячої води на виході з водонагрівача для гарячого водопостачання, °С Температура холодної води, °С Розрахункова температура зовнішнього повітря, °С Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період, °С Розрахункова температура повітря в середині будинку, °С
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
1. 2 ПГ‑2 ВПГ-18 NESTRA 2.23 1,6 47 3 –18 0,27 18
2. 3 ПГ‑2 ВПГ-23 NESTRA 2.28 1,7 48 4 –19 0,26 19
3. 4 ПГ‑4/1 Баярд 10 ЛУНА 2000 1,8 49 5 –20 0,25 20
4. 5 ПГ‑4/1 Баярд 13 NESTRA 2.23 1,9 50 6 –21 0,24 21
5. 2 ПГ‑2 Баярд 16 NESTRA 2.28 2,0 51 7 –22 0,23 22
6. 3 ПГ‑2 ВПГ-18 ЛУНА 2000 2,1 52 3 –23 0,22 23
7. 4 ПГ‑4/1 ВПГ-23 NESTRA 2.23 2,2 53 4 –24 0,21 18
8. 5 ПГ‑4/1 Баярд 10 NESTRA 2.28 2,3 47 5 –25 0,20 19
9. 2 ПГ‑2 Баярд 13 ЛУНА 2000 2,4 48 6 –18 0,27 20
10. 3 ПГ‑2 Баярд 16 NESTRA 2.23 2,5 49 7 –19 0,26 21
11. 4 ПГ‑4/1 ВПГ-18 NESTRA 2.28 2,6 50 3 –20 0,25 22
12. 5 ПГ‑4/1 ВПГ-23 ЛУНА 2000 2,7 51 4 –21 0,24 23
                     

Закінчення табл. 5.3

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
13. 2 ПГ‑2 Баярд 10 NESTRA 2.23 2,8 52 5 –22 0,23 18
14. 3 ПГ‑2 Баярд 13 NESTRA 2.28 1,6 53 6 –23 0,22 19
15. 4 ПГ‑4/1 Баярд 16 ЛУНА 2000 1,7 47 7 –24 0,21 20
16. 5 ПГ‑4/1 ВПГ-18 NESTRA 2.23 1,8 48 3 –25 0,20 21
17. 2 ПГ‑2 ВПГ-23 NESTRA 2.28 1,9 49 4 –18 0,27 22
18. 3 ПГ‑2 Баярд 10 ЛУНА 2000 2,0 50 5 –19 0,26 23
19. 4 ПГ‑4/1 Баярд 13 NESTRA 2.23 2,1 51 6 –20 0,25 18
20. 5 ПГ‑4/1 Баярд 16 NESTRA 2.28 2,2 52 7 –21 0,24 19
21. 2 ПГ‑2 ВПГ-18 ЛУНА 2000 2,3 53 3 –22 0,23 20
22. 3 ПГ‑2 ВПГ-23 NESTRA 2.23 2,4 47 4 –23 0,22 21
23. 4 ПГ‑4/1 Баярд 10 NESTRA 2.28 2,5 48 5 –24 0,21 22
24. 5 ПГ‑4/1 Баярд 13 ЛУНА 2000 2,6 49 6 –25 0,20 23
25. 2 ПГ‑2 Баярд 16 NESTRA 2.23 2,7 50 7 –18 0,27 18
26. 3 ПГ‑2 ВПГ-18 NESTRA 2.28 2,8 51 3 –19 0,26 19
27. 4 ПГ‑4/1 ВПГ-23 ЛУНА 2000 1,6 52 4 –20 0,25 20
28. 5 ПГ‑4/1 Баярд 10 NESTRA 2.23 1,7 53 5 –21 0,24 21
29. 2 ПГ‑2 Баярд 13 NESTRA 2.28 1,8 47 6 –22 0,23 22
30. 3 ПГ‑2 Баярд 16 ЛУНА 2000 1,9 48 7 –23 0,22 23
31. 4 ПГ‑4/1 ВПГ-18 NESTRA 2.23 2,0 49 3 –24 0,21 18
32. 5 ПГ‑4/1 ВПГ-23 NESTRA 2.28 2,1 50 4 –25 0,20 19
33. 2 ПГ‑2 Баярд 10 ЛУНА 2000 2,2 51 5 –18 0,27 20
34. 3 ПГ‑2 Баярд 13 NESTRA 2.23 2,3 52 6 –19 0,26 21
35. 4 ПГ‑4/1 Баярд 16 NESTRA 2.28 2,4 53 7 –20 0,25 22
36. 5 ПГ‑4/1 ВПГ-18 ЛУНА 2000 2,5 47 3 –21 0,24 23
37. 2 ПГ‑2 ВПГ-23 NESTRA 2.23 2,6 48 4 –22 0,23 18
38. 3 ПГ‑2 Баярд 10 NESTRA 2.28 2,7 49 5 –23 0,22 19
39. 4 ПГ‑4/1 Баярд 13 ЛУНА 2000 2,8 50 6 –24 0,21 20
40. 5 ПГ‑4/1 Баярд 16 NESTRA 2.23 1,6 51 7 –25 0,20 21

Практична робота № 6

ВЕНТИЛЯЦІЯ

Мета роботи: засвоїти методику розрахунку повітрообміну та вентиляційного обладнання.

Завдання та його виконання

Визначити необхідний повітрообмін на N людей, які знаходиться в заданих умовах; температура повітря в середині приміщення tвд°С, вологість φвд%, температура зовнішнього повітря tп°С, вологість φп%.

Для виконання завдання необхідно:

1. Вивчити методику розрахунку за рекомендованою літературою і лекційним матеріалом, а також відомості з теорії, наведені в даних рекомендаціях.

2. Розглянути приклад визначення необхідного повітрообміну.

3. Одержати варіант завдання у викладача (дані наведено в таблиці 6.3 розділ 6.5).

4. Провести розрахунок необхідного повітрообміну.

5. Результати розрахунку подати у вигляді зведених таблиць 6.1 та 6.2 (розділ 6.4).

Відомості з теорії

6.2.1. І-d діаграма вологого повітря

При розрахунку систем вентиляції та кондиціювання параметри та витрати вологого повітря визначаються графоаналітичним методом з використанням І‑d діаграми (рис. 6.1), яка побудована в косокутній системі координат. На вертикальній вісі відкладено значення ентальпій І, кДж/кг, сухої частини вологого повітря, а по вісі, що зазвичай складає з ординатою 135 º, відкладені значення вологовмісту d, г/кг, сухого повітря. Таке розміщення осей діаграми дозволяє розширити в порівнянні з перпендикулярним положенням осей область ненасиченого вологого повітря, що робить діаграму зручною для графічних побудов. Значення І відмічені на прямих лініях сталих ентальпій, що проведені паралельно до похилої вісі абсцис. Значення d, як правило, зносяться до низу діаграми на горизонтальну шкалу. Лінії сталих вологовмістів d проходять вертикально.

Криві сталих значень відносної вологості j зазвичай проводять з інтервалом в 5‑10 %. Крива  відповідає стану повного насичення

 


Рис. 6.1 І-d діаграма вологого повітря.

 

повітря водяною парою. Вона називається граничною лінією та ділить все поле діаграми на дві частини: вище неї розташована область ненасиченого водяною парою вологого повітря, а нижче – область пересиченого вологою повітря (туману, мікрокрапель води у завислому стані), яка у вентиляційних розрахунках практично не використовується.

На область ненасиченого водяною парою вологого повітря нанесені ізотерми. Шкала температур знаходиться на осі ординат. Ізотерми є прямими лініями, вони не паралельні одна одній, що особливо проявляється при високих температурах.

Відповідність між значеннями вологовмісту d та парціального тиску водяної пари  в діаграмі встановлюється за допомогою лінії парціальних тисків водяної пари, що проведена через всі лінії сталих вологовмістів d в нижній частині діаграми. Від точок перетину ліній  з лінією парціальних тисків проведені горизонтальні прямі сталих парціальних тисків водяної пари. В правій частині діаграми на лінії, паралельній осі ординат, є шкала , кПа.

На границях діаграми нанесені поділки з вказаними напрямами променів процесів e, кДж/кг. Для визначення положення будь-якого променя процесу необхідно поділку з відповідним числовим значенням e з’єднати з нулем відліку на осі ординат та через точку початку процесу провести лінію, паралельну отриманому напрямку.



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: