Явища інтерференції та дифракції світла підтверджують його хвильову природу, але не дають відповіді на питання: світлові хвилі повздовжні чи поперечні? Однозначну відповідь на це питання дає електромагнітна теорія світла. Із законів електромагнетизму і електромагнітної індукції випливає, що зміна в часі вектора напруженості електричного поля
в даній точці простору супроводжується появою змінного магнітного поля напруженістю
, напрямленою перпендикулярно до вектора
, і навпаки, зміна в часі напруженості магнітного поля
приводить до виникнення електричного поля. Вектори напруженостей
і
завжди перпендикулярні. Ця зміна напруженостей електричного і магнітного полів поширюється у просторі вздовж лінії, перпендикулярної до векторів
і
, утворюючи електромагнітну хвилю (рис.1). Швидкість, з якою поширюються електромагнітна хвиля:
(1)
де
– діелектрична і магнітна проникність середовища, відповідно.
Отже, три вектора
,
і
взаємно перпендикулярні, і електромагнітна хвиля, а отже і світлова, яка є її окремим випадком, – поперечна.






