Дослід 3. виявлення Сульфуру

Досліджувану речовину нагрівають із Натрієм. При цьо­му органічна сполука, що містить Сульфур, розкладається з утво­ренням сульфіду натрію, наявність якого визначають звичай­ними реакціями на сульфід-іон S^2-.

Порядок виконання роботи

У суху пробірку вносять 0,3–0,5  г  сульфанілової кислоти, білка, додають шматочок завбільшки з горошину Натрію, віджа­того між аркушами фільтрувального паперу й очищеного від оксидної плівки. Обережно розжарюють на полум'ї пальника до черво­ного кольору. Розжарену пробірку занурюють у фарфорову чаш­ку з 10–15 мл дистильованої води. Пробірка від швидкого охолод­ження розтріскується (дотримуйтеся обережності!), руйнуєть­ся і її вміст розчиняється у воді. (Цю операцію слід проводити на віддалі від інших дослідників, не нахиляючись над чашкою, оскіль­ки залишки Натрію в пробірці бурхливо реагують із водою).

Розчин відфільтровують від шматочків вугілля та скла. Фільтрат розподіляють на три частини: до першої додають кілька крапель свіжо приготовленого 1 %-ного розчину нітропрусиду натрію. Поява червоно-фіоле­тового забарвлення свідчить про наявність Сульфуру. Забарв­лення зумовлене утворенням комплексної солі такої будови:

Na₂S + Na₂[Fe(CN)₅NO] → Na₄[Fe(CN)₅(NO)S];

до другої додають небагато 5 %-ного водного розчину аце­тату плюмбуму і підкислюють розбавленою оцтовою кислотою. В результаті утворюється осад сульфіду плюмбуму чорного, а за малої кількості Сульфуру — коричневого кольору:

Pb(CH₃COO)₂ + Na₂S → PbS↓ + 2CH₃COONa;

до третьої додають розбавлену соляну кислоту до яскраво вираженої кислої реакції. При цьому виділяється сірководень, що його легко виявити за характерним запахом:

Na₂S + 2HCl → H₂S + 2NaCl.