В) перевантаженість фактами та слабкість просторового аналізу зв’язків між ними

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Назва теми	Кількість годин					Форма контролю
		Усього	Денна форма
			Лекції	Семінари	Практичні	СРС
1	Країнознавство як наука і навчальна дисципліна		2	2		6
2	Теорії та концепції розвитку держав		4	4		8
3	Етапи формування політичної мапи світу. Типи країн		4	2		8
4	Адміністративно-територіальний устрій та форма правління		2	2		10
5	Міжнародні організації		8	4		12
6	Країнознавча характеристика регіону (країни) світу		4			10
7	Європа. Загальна країнознавча характеристика		4	2		20
8	Азія. Загальна країнознавча характеристика		4	2		20
9	Африка. Загальна країнознавча характеристика		2	2		20
10	Америка. Загальна країнознавча характеристика		2	2		20
11	Австралія та Океанія. Загальна країнознавча характеристика		2	2		20
Усього		216	38	24		154	Залік

 

 

ЗМІСТ КУРСУ

 

Тема 1. Країнознавство як наука і навчальна дисципліна

(2 год.)

 

План

1. Витоки країнознавчої науки.

2. Німецька школа державознавства.

3. Французька країнознавчо-краєзнавча школа.

4. Принципи “географії людини” Ж. Брюна.

5. Географічна теорія прогресу і соціального розвитку І. Мечникова.

6. Розвиток країнознавчої науки у Росії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

7. Сучасні погляди на країнознавство.

8. Значення країнознавчих знань у підготовці менеджерів соціально-культурної діяльності.

9. Основні методи країнознавчих досліджень.

10. Функції країнознавства.

 

 

Тема 2. Теорії та концепції розвитку держав

(4 год.)

План

1. Дослідження держав у стародавньому світі.

2. Німецька школа описового державознавства.

3. Французька школа географії людини.

4. Сутність географічного детермінізму.

5. Енвайорменталізм.

6. Теорія Ф. Ратцеля. Геополітика.

7. Критерії дослідження країни за Р. Челленом.

8. Геополітика К. Гаусгофера.

9. Геостратегія. Теорія А. Махена.

10. Концепція “географічної вісі історії” Дж. Маккіндера.

11. Концепція Атлантизму.

12. Геоекономічні теорії держави.

13. Теорія “зон життєвих інтересів”.

14. Світосистемна геополітична школа.

15. Вчення про цикли світової кон’юнктури М. Кондратьєва.

16. Геополітичний моноцентризм П. Тейлора.

17. Головні напрями сучасних міжнародних відносин та зовнішньо культурної діяльності.

 

 

Тема 3. Етапи формування політичної мапи світу. Типи країн

(4 год.)

План

1. Етапи формування політичної мапи світу.

2. Визначення поняття “тип країни”.

3. Основні класифікації країн світу.

4. Типологія країн за економічним рівнем розвитку.

5. Типологія країн Організацією Об’єднаних Націй.

6. Країни світу із затяжною продовольчою кризою (за даними ООН).

7. Найщасливіші країни світу (за даними видання Forbes).

8. Найбільш благополучні країни (за даними Інституту суспільної думки Геллапа).

9. Рейтинг 10 найменших за площею країн світу (за даними веб-сайту about.com).

 

 

Тема 4. Адміністративно-територіальний устрій та форма правління

(4 год.)

План

1. Визначення поняття “адміністративно-територіальний устрій”.

2. Визначення поняття “унітарна держава”.

3. Ознаки та класифікація простої унітарної держави.

4. Складна унітарна держава.

5. Основні ознаки федеративної держави.

6. Головні ознаки конфедерації.

7. Специфічні форми державного устрою – імперії та протекторати.

8. Монархічна форма правління та її види.

9. Види республіканської форми правління.

 

 

Тема 5. Міжнародні організації

(8 год.)

 

Тема 5.1. Міжнародні відносини і зовнішня політика держави

(4 год.)

План

1. Визначення поняття “міжнародні відносини”.

2. Сфери суспільної діяльності у міжнародних відносинах.

3. Основні форми міжнародної взаємодії.

4. Основні принципи міжнародних відносин.

5. Суб’єктивний і об’єктивний сенс поняття “національні інтереси”.

6. Аспекти національних інтересів держави.

7. Глобальне міжнародне об’єднання – Велика сімка.

8. Регіональна міжнародна організація – Рада Європи.

9. Військова міжнародна організація – НАТО.

10. Організація країн-експортерів нафти – ОПЕК.

11. Організація з безпеки і співробітництва в Європі – ОБСЄ.

12. Впливові регіональні міжнародні організації.

13. Міжнародні відносини України.

 

 

Тема 5.2. Організація Об’єднаних Націй

(2 год.)

План

1. Історія створення.

2. Головні завдання ООН.

3. Структура ООН.

4. Фінансування ООН.

5. Співробітництво України з ООН.

 

 

Тема 5.3. Європейський союз

(2 год.)

План

1. Історія створення.

2. Організаційна структура.

3. Органи ЄС та їх функції.

4. Послідовність прийняття рішень Європейським Союзом.

5. Прапор та гімн ЄС.

6. Святкування Дня Європи.

7. Співпраця України з Європейським Союзом.

Тема 6. Країнознавча характеристика регіону (країни) світу

(4 год.)

План

1. Географічне положення країни.

2. Особливості історичного розвитку.

3. Природо-ресурсний потенціал країни.

4. Клімат.

5. Води Світового океану та суходолу.

6. Флора та фауна.

7. Країнознавчі аспекти народонаселення.

8. Культура та соціальний розвиток.

9. План країнознавчої характеристики регіону (країни) світу.

 

 

Тема 7. Європа. Загальна країнознавча характеристика

(4 год.)

План

1. Загальні положення.

2. Історія походження назви.

3. Рельєф.

4. Природо-ресурсний потенціал.

5. Економіко-географічна характеристика.

6. Населення.

7. Регіональний поділ.

8. Конфесійна ситуація.

9. Європейські мови.

10. Географічний центр Європи.

 

 

Тема 8. Азія. Загальна країнознавча характеристика

(4 год.)

План

1. Загальні положення.

2. Історія походження назви.

3. Рельєф.

4. Природо-ресурсний потенціал.

5. Економіко-географічна характеристика.

6. Населення.

7. Регіональний поділ.

8. Конфесійна ситуація.

9. Міжнародні організації.

10. Азіатські мови.

 

 

Тема 9. Африка. Загальна країнознавча характеристика

(2 год.)

План

1. Загальні положення.

2. Історія походження назви.

3. Рельєф.

4. Природо-ресурсний потенціал.

5. Економіко-географічна характеристика.

6. Населення.

7. Регіональний поділ.

8. Конфесійна ситуація.

9. Міжнародні організації.

10. Африканські мови.

 

 

Тема 10. Америка. Загальна країнознавча характеристика

(2 год.)

План

1. Загальні положення.

2. Історія відкриття континенту та походження назви.

3. Рельєф.

4. Природо-ресурсний потенціал.

5. Економіко-географічна характеристика.

6. Населення.

7. Регіональний поділ.

8. Конфесійна ситуація.

9. Міжнародні організації.

10. Мови народів американського континенту.

 

 

Тема 11. Австралія та Океанія. Загальна країнознавча характеристика

(2 год.)

План

1. Загальні положення.

2. Історія відкриття континенту та походження назви.

3. Рельєф.

4. Природо-ресурсний потенціал.

5. Економіко-географічна характеристика.

6. Населення.

7. Регіональний поділ.

8. Конфесійна ситуація.

9. Міжнародні організації.

10. Мови народів австралійського континенту.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

 

Семінарське заняття 1. Країнознавство як наука та навчальна дисципліна

(2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є визначення країни, як основного об’єкта країнознавства. Студенти повинні вміти визначати і аргументувати значення країни – складного географічного, історичного, соціально-політичного, суспільно-економічного та соціально-культурного організму – у країнознавчих дослідженнях; надавати розгорнуту характеристику основних методів країнознавчих досліджень; чітко розуміти значення країнознавчих знань у професійній діяльності менеджерів соціально-культурної сфери.

 

План

1. Становлення країнознавства як науки і навчальної дисципліни.

2. Об’єкт і предмет курсу.

3. Основні напрямки країнознаствчих досліджень у ХХІ ст. – природо-історичні, економічні, соціально-культурні, екологічні.

4. Особливості розвитку країнознавства в сучасній Україні.

5. Узагальнюючий характер країнознавчих знань та їх застосування у практичній діяльності менеджерів соціально-культурної сфери (дозвілля, туризму, зовнішньокультурних зв’язків).

 

Запитання для самоконтролю

1. Що вивчає країнознавство?

2. Що є об’єктом вивчення країнознавства як науки?

3. Визначте предмет країнознавства.

4. Чим обумовлені сучасні напрями країнознавчих досліджень в Україні?

5. Що виступає конкретними об’єктами країнознавчих досліджень в діяльності мнеджера соціально-культурної сфери (дозвілля, туризму, зовнішньокультурних зв’язків)?

Література.

1.   Антонюк Н. В. Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В. Антонюк, М.П. Мальська, Ю.С.Занько, Н.М. Ганич – К.: Знання, 2011. – С. 9-35.

2. Дорошко М.С. Країни СНД, Європи і Північної Америки: навч. посіб. / М.С. Дорошко, Р.А. Кривонос, В.В. Крижанівський, Н.Ф. Сербіна. – К.: Ніка-Центр, 2009. – С. 5-12.

3. Крижанівський В.П. Країнознавство: підручник / В.П. Крижанівський, М.С. Дорошко, В.І. Головченко та ін. – К.: Знання, 2012. – С. 11-20.

4. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – С. 13-31.

5. Яценко Б.П. Країнознавство: основи теорії: навч. посіб. / Б.П. Яценко, В.К. Бабарицька. – К.: Либідь, 2009. – 312 с.

 

Ключові поняття. Країнознавство, об’єкт країнознавства, предмет країнознавства, природа і культура, історичний, географічний, економічний, культурологічний підхід у вивченні особливостей функціонування і розвитку країн світу.

Семінарське заняття 2. Теорії та концепції розвитку держав.

(4 год.)

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є визначення етапів становлення та розвитку головних теорій та концепцій розвитку держав, визначення різноманітних підходів до вивчення держав: історичного, географічного, політичного. Студенти повинні вміти характеризувати теорії розвитку держав;

 

План

1. Наукові напрями, що розглядають аспекти виникнення, розвитку та занепаду держав.

2. Одна зі старіших теорій розвитку держави – географічний детермінізм.

3. Розвиток концепції географічного детермінізму від Античності до сучасності.

4. Енвайорменталізм та теорія “кліматичних оптимумів” С. Гатингона.

5. Марксиська теорія суспільного розвитку.

6. Організменна теорія Ф. Ратцеля та Р. Челлена.

7. Функціональна теорія держави Р. Гаршторна.

8. Теорія “держави контейнера” П. Тейлора.

9. Значення націоналізму у розвитку і функціонуванні держави.

10. Глобальні та регіональні геополітичні та геостратегічні концепції.

11. Історичний розвиток та сучасне розуміння ідеї мондіалізму.

12. Філософсько-політичний рух Євразійство.

13. Розвиток ідеї панславізму та слов’янофільства в період національно-культурного відродження слов’янських народів.

14. Євразійство в сучасності.

15. Ідейно-філософська концепіція Атлантизму.

 

Запитання для самоконтролю

1. Які науки досліджують розиток та функціонування держав?

2. Назвіть головні положення географічного детермінізму.

3. Що є основою розвитку країн згідно з теорією енвайорменталізму?

4. В чому полягає теорія “кліматичних оптимумів”?

5. Поясніть співвядношення національного та класового в Марксистській теорії суспільного розвитку.

6. Охарактеризуйте основні етапи розвмтку держави згідно з теорією Ф. Ратцеля та Р. Челлена.

7. Що забезпечує цілісніть держави за Р. Гаршторном?

8. Назвіть типи держав-контейнерів.

9. Які головні положення Мондіалізму?

10. В чому полягає концепція Євразійства?

11. Що обгрунтовує концепція Атлантизму?

Література.

1. Антонюк Н. В. Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М. П.Мальська, Ю. С.Занько, Н. М. Ганич. – К.: Знання, 2011. – С. 16-28.

2. Будз М.Д. Короткий довідник з комплексного країнознавства / М.Д. Будз, Р.М. Постоловський, С.С. Троян. – К.: НМЦВО, 2000. – 120 с.

3. Гелей С.Д. Політологія: навч. посіб. / С. Д. Гелей, С.М. Рутар. – К.: Знання, 2008. – С. 18-36.

4. Масляк П. О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – С. 17-23.

5. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: підруч. / В.М. Юрківський. – К.: Либідь, 2001. – 416 с.

Ключові поняття. Детермінізм, географічний детермінізм, енвайорменталізм, кліматичний оптимум, соціально-економічний лад, нація, націоналізм, державна ідея, держава-контейнер, ідея Мондіалізму, філософсько-політичний рух Євразійство, Слов’янофільство, Панславізм, ідеолого-філософська концепція Атлантизм.

Тест до теми

Тести з навчальної дисципліни “Країнознавство”

Тема “ Теорії та концепції розвитку держав”

Прізвище, ім’я, підпис студента______________________________________

Курс, група, дата___________________________________________________

Затверджено на засіданні кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів (Протокол №_______від____________2012 р.)

 

В який історичний період з’явилися перші теорії розвитку держав:

а) Нового часу;

б) Античності;

в) Відродження.

 

Головним недоліком німецької школи описового державознавства було:

а) використання поняття “військового захисту”;

б) акцентування уваги на території та кордонах держави;

в) перевантаженість фактами та слабкість просторового аналізу зв’язків між ними.

Згідно з географічним детермінізмом визначальним чинником розвитку держави є:

а) людський фактор;

б) географічне положення та природне середовище;

в) економіка.

 

Система геополітики була сформована Ф. Ратцелем:

а) в середині ХVІІІ ст.;

б) в середині ХХ ст.;