В) наприкінці ХІХ ст

Шведський науковець Р. Челлен “тілом держави” визначав:

а) населення;

б) територію;

в) економіку.

 

Група німецьких географів та політологів на чолі з К. Гаусгофером науково обґрунтовувала:

а) расовий культ вождя та шовінізм;

б) націоналізм;

в) культ особистості.

 

Головними напрямами геостратегічних досліджень є:

а) територія та навколишнє середовище;

б) політика та стратегія урядів;

в) національний характер та ментальність населення.

 

Згідно з геополітичноюконцепцією Дж. Маккіндера географічною віссю історії є:

а) Східна Європа та Західна Азія;

б) Австралія та Океанія;

в) Західна Європа та Північна Америка.

 

Головною тезою геоекономічної теорії є:

а) економічний розвиток держави визначається її географічним положенням;

б) рівень розвитку економіки визначається розміром території держави та кількістю населення;

В) економічна модель, застосована в одному регіоні світу, може не мати

Результатів в іншому.

Вчення геополітичного моноцентризму П. Тейлора визначає наступні геоекономічні цикли історії:

а) Голландія (середина ХVІІ ст.), Велика Британія (середина ХІХ ст.), США(середина ХХ ст.);

б) Швеція (середина ХVІІ ст.), Німеччина (середина ХІХ ст.), СРСР (середина ХХ ст.);

в) Росія (середина ХVІІ ст.), Австрія (середина ХІХ ст.), Велика Британія (середина ХХ ст.)

 

 

Семінарське заняття 3. Міжнародні організації.

(2 год.)

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття євивчення міжнародних організацій в комплексному країнознавчому вимірі; формування у студентів системи знань про міжнародні організації та значення їх діяльності; усвідомлення структурованої інформації про закономірності, традиції та тенденції в сучасних міжнародних відносинах. Студенти повинні визначати та аргументувати місце і роль міжнародної організації в історії та сучасному світі.

 

План

1. Глобальне міжнародне об’єднання – Велика сімка.

2. Регіональна міжнародна організація – Рада Європи.

3. Військова міжнародна організація – НАТО.

4. Організація країн-експортерів нафти – ОПЕК.

5. Організація з безпеки і співробітництва в Європі – ОБСЄ.

6. Впливові регіональні міжнародні організації.

7. Міжнародні відносини України.

 

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття “міжнародні відносини”

2. В чому полягає суб’єктивний і об’єктивний сенс поняття “національні інтереси”

3. Мета створення глобального міжнародного об’єднання “Велика сімка”

4. Історія створення та сучасне значення військової міжнародної організації НАТО

5.Головні засади міжнародних відносин України

 

Література.

1. Гелей С.Д. Політологія: навч. посіб. / С.Д. Гелей, С.М. Рутар. – К.: Знання, 2008. – С. 242-255.

2. Гончар Б. М. Всесвітня історія: навч. посіб. / Б.В. Гончар, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко, С.П. Стельмах. – К.: Знання, 2011. – С. 697-698.

3. Дахно І.І. Країни світу: енцикл. довід. / І.І. Дахно. – К.: МАПА, 2004. – 608 с.

4. Копійка В.В. Європейський союз: заснування і становлення: навч. посіб. / В.В. Копійка, Т.І. Шинкаренко. – К.: Видав. дім “Ін Юре”, 2001. – 448 с.

5. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – С. 50-60.

 

Ключові поняття. Міжнародні відносини, форми міжнародної взаємодії, принципи міжнародних відносин, національний інтерес, регіональні міжнародні організації, глобальні міжнародні організації.

 

 

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

 

Практичне заняття 1. Етапи формування політичної мапи світу.

Типи країн

(2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою практичного заняття є розгляд етапів формування політичної мапи світу та типології країн, на основі запропонованих джерел та літератури. Студенти повинні визначити головні етапи формування країн світу і проаналізувати процес державотворення на континентах; розглянути головні історичні події, що вплинули на формування країн. Студенти мають чітко сформулювати цілі країнознавчого дослідження і створити власні типології країн, відповідно до цих цілей.

План

 

1. Етапи формування політичної мапи світу.

2. Складіть власний рейтинг країн або регіонів світу, користуючись довідниковою літературою, Інтернетом.

Наприклад, країни світу, що не мають виходу до світового океану; 10 найбільших за площею (чисельністю населення) країн світу; країни світу з найбільшою (найменшою) кількістю об’єктів всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО тощо). Студенти самостійно визначають поле дослідження і створюють рейтинг країн.

 

Запитання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні етапи формування політичної мапи світу.

2. Які події вплинули на виникнення нових держав в ХХ ст.?

3. Назвіть основні класифікації країн.

4. Які країни відносять до високорозвинених?

5. Які країни відносять до середньо розвинених?

6. Які країни відносять до країн, що розвиваються?

Література.

1. Антонюк Н. В. Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М. Ганич. – К.: Знання, 2011. – С. 47-62. Блій Г. де Географія. Світи. Регіони. Континенти / Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.

2. Будз М.Д. Короткий довідник з комплексного країнознавства / М.Д. Будз, Р.М. Постоловський, С.С. Троян. – К.: НМЦВО, 2000. – 120 с.

3. Воронянський О.В. Всесвітня історія: навч. посіб. / О.В. Воронянський. – Харків: Парус, 2004. – 336 с.

4. Головченко В. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: навч. посіб. / В. Головченко, О. Кравчук. – К.: Нічлава, 2006. – 336 с.

5. Гончар Б.М. Всесвітня історія: навч. посіб. / Б.В. Гончар, В.М. Мордвінцев, А.Г. Слюсаренко, С.П. Стельмах. – К.: Знання, 2011. – 895 с.

6. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – С. 41-50.

7. Яценко Б.П. Країнознавство: основи теорії: навч. посіб. / Б.П. Яценко, В.К. Бабарицька. – К.: Либідь, 2009. – 312 с.

8. about.com – сайт про товари та послуги (рейтинги та типології).

Ключові поняття. Етапи формування політичної мапи світу, постсоціалістичні країни, пострадянські країни, колоніальна система, тип країни, типологія, рейтинг, типологія країн за рівнем економічного розвитку.

 

 

Практичне заняття 2. Адміністративно-територіальний устрій та форма правління

(2 год.)

План

1. Визначенні поняття “унітарна держава”. Класифікація унітарних держав.

2. Визначення поняття “федеративна держава”. Концепції автономії федеративних держав.

3. Визначення поняття “монархія”. Монархічна форма правління в минулому і сучасності.

4. Визначення поняття “республіка”. Президентські, парламентські та парламентсько-президентські республіки.

5. Навести власні приклади становлення та розвитку унітарної та федеративної держави.

6. Навести власні приклади становлення та розвитку світових монархій та республік.

 

Методичні вказівки.

Метою практичного заняття є розгляд поняття адміністративно-територіальний устрій країн; особливості функціонування унітарної та федеративної держави; монархічної та республіканської форми правління. Студенти мають чітко визначати ознаки простої унітарної держави, класифікувати їх (централізовані, відносно децентралізовані, децентралізовані). Студенти повинні визначати ознаки складної унітарної держави; виділяти три концепції автономії унітарних держав (персональна, корпоративна, національно-територіальна). Давати визначення та аналізувати особливості функціонування федеративної держави. Студенти мають чітко визначати повноваження загальнофедеральних органів влади та повноваження органів влади суб’єктів федерацій. Давати визначення та характеристику монархічної форми правління та її типів (абсолютна, дуалістична, парламентська); республіканської форми правління та її видів (парламентської, президентської, парламентсько-президентської).

Важливою складовою практичного заняття є робота з мапами, енциклопедичною та довідниковою літературою.

 

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняття “адміністративно-територіальний устрій країни”.

2. Назвіть основні ознаки простої унітарної держави.

3. Які види простих унітарних держав існують?

4. Назвіть концепції складних унітарних держав.

5. Назвіть ознаки федеративної держави.

6. Які повноваження мають загальнофедеральні органи влади?

7. Які повноваження мають органи влади суб’єктів федерацій?

Література.

1. Антонюк Н.В. Теоретичні основи країнознавства: підручник / Н.В.Антонюк, М.П.Мальська, Ю.С.Занько, Н.М. Ганич. – К.: Знання, 2011. С. 150-160.

2. Блій Г. де Географія. Світи. Регіони. Континенти / Г. де Блій, П. Муллер, О. Шаблій. – К.: Либідь, 2004. – 740 с.

3. Будз М.Д. Короткий довідник з комплексного країнознавства / М.Д. Будз, Р.М. Постоловський, С.С. Троян. – К.: НМЦВО, 2000. – 120 с.

4. Воронянський О.В. Всесвітня історія: навч. посіб. / О.В. Воронянський. – Харків: Парус, 2004. – 336 с.

5. Гелей С.Д. Політологія: навч. посіб. / С.Д. Гелей, С.М. Рутар. – К.: Знання, 2008. – С.129-139.

6. Голованов С. О. Всесвітня історія: навч. посіб. / С.О. Голованов. – К.: Каравела, 2006. – 272 с.

7. Головченко В. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія: навч. посіб. / В. Головченко, О. Кравчук. – К.: Нічлава, 2006. – 336 с.

8. Дахно І.І. Історія країн світу: довідник / І.І. Дахно. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 816 с.

9. Країни світу. Азія: дит. енциклоп. / упор.: В.М. Скляренко, В.В. Мирошнікова, А.С. Шуклінова, М.О. Панкова. – Харків: Фоліо, 2008. – 319 с.

10. Країни світу. Африка: дит. енциклоп. / упор.: В.М. Скляренко, В.В. Мирошнікова, А.С. Шуклінова, М.О. Панкова. – Харків: Фоліо, 2008. – 317 с.

11. Країни світу. Європа: дит. енциклоп. / упор. В.М. Скляренко, В.В. Мирошнікова, М.О. Панкова. – Харків: Фоліо, 2007. – 319 с.

12. Крижанівський В. П. Країнознавство: підручник / В.П. Крижанівський, М.С. Дорошко, В.І. Головченко та ін. – К.: Знання, 2012. – С. 128-366.

13. Масляк П.О. Країнознавство: підручник / П.О. Масляк. – К.: Знання, 2008. – С. 34-40, 109-196, 233-261.

14. Юрківський В. М. Країни світу: довідник / В.М. Юрківський. – К.: Либідь, 1999. – 368 с.

Ключові поняття. Адміністративно-територіальний устрій країн, унітарна держава, проста унітарна держава, складна унітарна держава, концепції автономії унітарних держав, федеративна держава, конфедерація, імперія, протекторат, монархія, республіка.

 

 

Тест до теми

Тести з навчальної дисципліни “Країнознавство”

Тема “Адміністративно-територіальний устрій та форма правління”

Прізвище, ім’я, підпис студента______________________________________

Курс, група, дата___________________________________________________

Затверджено на засіданні кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів (Протокол №_______від____________2012 р.)

 

1. Адміністративно-територіальний устрій це:

а) система поділу держави на територіальні утворення;

б) розподіл органів державної влади та місцевого самоврядування по території держави;

в) державно-правова практика країни.

 

2. Унітарна держава це:

а) індивідуальна форма адміністративно-теріторіальної автономії;

б) форма державного устрою при якому територія держави розділена на адміністративно-територіальні одиниці;

в) централізована форма державної влади.

3. Федеративна держава це:

а) держава, в якій дві і більше державні мови;

б) форма державного устрою, що складається з державних утворень, які наділені значною автономією;

в) форма державного устрою, при якій поряд із адміністративно-територіальним поділом існують автономні утворення.

 

4. Держані утворення стародавнього світу і середніх віків були:

а) змішаними;

б) унітарними;

в) федеративними.

 

5. Конфедерація це:

а) об’єднання держав з єдиним законодавчим органом;

б) об’єднання незалежних держав для здійснення єдиної політики в спільних цілях;

в) об’єднання незалежних держав, які спільно здійснюють міжнародну діяльність.

 

6. Імперія це:

а) союз держав з різним етнічним і культурним складом;

б) об’єднання держав з федеративною формою адміністративно-територіального устрою;