Екологічний маршрут «0-км»

  Вилкове – географічно останнє поселення на шляху Дунаю до Чорного моря. Дуже популярним екологічним маршрутом для туристів, які відвідують острівну територію Дунайського біосферного заповідника, є «0-км» - символічний знак, з якого починається відлік Дунаю. Щоб побачити місце злиття Дунаю із Чорним морем місцевим жителям або туристам з інших регіонів нашої країни досить мати при собі паспорт і перепустку на територію заповідника. Водну екскурсію по маршруту організовують туристичні фірми, які мають своїх представників у Києві, Одесі, Ізмаїлі та інших містах, а також у м. Вилкове. Залежно від типу водного транспорту, що обирають туристи для подорожі, залежить тривалість екскурсії - від півтори до трьох годин. Форма маршруту для туристичних груп – радіальна. Довжина в одну сторону становить приблизно 19 км.

Екологічний маршрут розроблений таким чином, що будь-яке пересування по природоохоронній території туристичних груп відбувається на водному транспорті, по чітко визначеному маршруту (екологічна стежка), із зупинкою на обмеженій території (зелена зупинка). Це дає можливість звести до мінімуму шкоду природним екосистемам, на яких короткостроково перебувають туристи (не витоптується рослинність, зведено до мінімуму негативно впливаючий на птахів фактор тривоги).

Туристичний маршрут „Кордон Євросоюзу” проходить від м. Вилкове по Старостамбульському гирлу вздовж державного кордону України з Румунією. Остання, як відомо, із січня 2007 року стала членом Євросоюзу. Закінчується маршрут на межі заповідної зони, яка визначена на місцевості відповідним аншлагом (див. картосхему).

Переміщення туристів передбачено виключно водним транспортом (човни, мотоботи, судна). Маршрут проходить по території буферної зони й зони антропогенних ландшафтів ДБЗ по гирлу Старостамбульське. Це гирло своєю водністю й шириною демонструє могутність і велич Дунаю, як другої за величиною річки Європи після Волги.

Екскурсійний маршрут «Лісове озеро»  На територіях, які ввійшли в 1998 році до складу Дунайського біосферного заповідника, традиційно найбільше рекреаційне значення мало Жебриянське пасмо, його водойми. Цьому сприяла легко доступність цих місць для жителів м. Вилкове, сіл Приморське та Ліски.

Штучно створене лісове озеро використовується як для оздоровчих, так і для освітніх цілей. Ця територія поступово стає полігоном не тільки для екологічної освіти місцевих школярів і екскурсантів, але й для проведення польової практики студентів, екологічних десантів, експедицій, тощо.

Привабливість кожного еколого-туристичного маршруту базується на багатому біорізноманітті заповідника, безлічі рідких видів птахів, а також різноманітності водяних рослин (лілій, водяного горіха тощо).

Зручне географічне положення на під`їзді до м. Вилкове, наявність дороги з бетонним покриттям, прісна вода, сосновий ліс забезпечують мінімально необхідні умови для подальшої роботи місцевих органів влади, ДБЗ, лісництва та туристичних фірм, які зацікавлені в створенні належних умов на новому туристичному маршруті. На наступний туристичний сезон мають бути облаштовані спеціальні площадки для наметів, відведені й облаштовані місця для розведення багаття, установлені відповідні інформаційні знаки, вирішене питання про прибирання й вивезення сміття й т.інш.

Найпривабливішими видами туризму в ДБЗ вважаються: екскурсійно-пізнавальний, еколого-освітній, водний та фотополювання. Існують можливості для розвитку видів туризму: мисливсько-рибальского, кінного, велотуризму, спортивного та бедвотчингу (спостереження за птахами).

На території Дунайського біосферного заповідника на даний час є 3 найбільших працюючих тур оператора «Пелікан-тур», «Salix Nature Tours», «Вилкове-тур» (табл.3.1.) які надають послуги еколого-туристичних екскурсій, як водоплавчих, так й пішохідних.

Традиційно місто й дельту відвідують відпочиваючі з туристичних баз у с. Приморське (Кілійського району), туристи з різних міст України, ближнього й дальнього зарубіжжя, які приїздять у місто Вилкове, щоб побачити його колоритні пам’ятки, познайомитись з побутом місцевих жителів, проїхатись на човні, побачити унікальну природу дельти. Зараз можливість для збільшення кількості екотуристів на маршрутах по території ДБЗ ще існує. Проблема, поки що, не в ємкості маршрутів і ступені антропогенного навантаження на природні комплекси, а в технічних, кадрових та інших можливостях турфірм, а також готовності фірм працювати без порушень на достатньому професійному рівні та ін.

Таблиця 3.1. - Туристичні фірми, які працюють на території

Дунайського біосферного заповідника та їх діяльність

Фірми	Засоби розміщення	Тури та маршрути	Екологічні заходи
Туроб`єднання «Вилкове -Пелікан-тур»	2-х поверховий гостьовий будинок. Він має 6 двомісних і 2-1місних номери.	1.«Дунайская дельта «0»км» 2.«Місто на воді» 3.«Риболовні, розважальні тури в дельті» 4.«Проживання у м. Вилкове на березі Дунаю» 5.«Водні прогулянки і екскурсії»	Екопросвіта в Інформаційно-туристичному центрі ДБЗ
Salix Nature Tours	Оренда будинків у місцевих жителів	1.«Один день у місті Вілкове» 2.«Кілійская дельта Дунаю»	1.Навчання місцевих жителів традиційному ремеслу (плетіння корзин, ваз, личаків з місцевого матеріалу) 2.Використання екологічно чистих двигунів на човнах
Туркорпорація «Вілкове-тур»		1.«Вінок Дунаю» 2.«Місто на воді» 3.«Пляжні тури» 4.«Водні прогулянки»	1.Прибирання узбережжя від сміття 2. Екопросвіта в Інформаційно-туристичному центрі ДБЗ

Характерні особливості екологічно орієнтованого туризму в український частині дельти Дунаю:

-     їжа туристів екологічно чиста і корисна, при цьому в раціоні           туристів присутні місцеві продукти: риба, овочи та фрукти;

- маршрути туристів проходять унікальним містом Вилкове та заповідними територіями;

- у програму турів включаються відвідування Інформаційно-туристичного центру Дунайського біосферного заповідника, екологічної стежки «0-км», краєзнавчого музею м. Вилкове, острівних городів місцевих мешканців і, неодмінно, ознайомлення з місцевими екологічними проблемами;

-  сміття не викидається на маршрутах, а забирається на судно й вивозиться на смітник;

- привали і багаття влаштовуються тільки в спеціально обладнаних місцях на «зелених» зупинках;

- природні сувеніри збираються тільки тоді і там, де це дозволено;

- хатини, у яких зупиняються туристи, розташовані так, що не порушують нормальний, екологічно стійкий розвиток навколишнього ландшафту і не спотворюють його вигляд;

- хатини побудовані з екологічно безпечних місцевих матеріалів: очерету та річкового мулу, відходи утилізуються;

- місцеві мешканці працюють у туристичному бізнесі і мають можливість розвивати свої традиційні форми господарства;

- туристи з повагою відносяться до місцевих культурних традицій, прагнуть вивчити і зрозуміти їх;

- є відповідність території для досягнення мети туру (орнітологічного, ботанічного і т.д.);

- рекреаційні навантаження, обсяги використання водяних, енергетичних і інших ресурсів, терміни відвідування і форми контактів з об`єктами спостережень є припустимі.

3.3 Оцінка економічної ефективності надання еколого-туристичних послуг

Територія ДБЗ має великий потенціал для організації й проведення різних видів екологічного туризму, який можна розглядати як одну з найбільш ефективних форм господарської діяльності за умови сталого розвитку. Туризм допоможе зробити місцеве населення союзником у збереженні унікальних водно-болотних комплексів, а також може перетворитися в серйозну статтю доходів місцевих жителів і значно поповнити бюджет місцевих громад. Ось чому ми акцентуємо увагу на економічній доцільності збереження природи.

Від динамічного покращення економічного стану регіона залежать:

- зайнятість місцевого населення;

- якість надання послуг ЕТ;

- проведення екологічних заходів щодо підтримки й поліпшення стану заповідника та ін.

Виходячи з цього, виникає необхідність розрахувати економічну ефективність еколого-туристичних послуг по "теоретико-методичній оцінці економічної ефективності". Для розрахунків економічної ефективності нам будуть необхідні вихідні дані про здійснення еколого-туристичних послуг надані турфірмою "Х" на прикладі одноденної екскурсії "0 км".

Вихідні дані містять у собі: кількість рекреантів відвідавших еколого-туристичний екскурсійний маршрут „0 км” за сезон (N_рек=10000 рекреантів); вартість переїзду „Одеса-Вилково-Одеса” (R_пер=100грн.); вартість харчування 1 рекреанта (R_харч=85грн); вартість екскурсії для одного рекреанта (R_екс=100грн.); вартість послуг керівника (ГІДа) групи (R_кер=25грн.).

Собівартість еколого-туристичної путівки з розрахунку на одного рекреанта визначається як сума всіх вартостей за формулою:

S = R_пер + R_харч + R_екс + R_кер                              (3.3.)

де: S – Собівартість еколого-туристичної путівки;

   R_пер – вартість переїзду „Одеса-Вилково-Одеса”;

  R_харч – вартість харчування 1 рекреанта;

   R_екс – вартість екскурсії для одного рекреанта;

   R_кер – вартість послуг керівника групи (ГІДа).

Підставляємо вихідні дані у формулу:

S = 100грн. + 85грн. + 100грн. + 25грн. = 310грн.

Отримуємо, що собівартість еколого-туристичної потівки з розрахунку на одного рекреанта становить 310грн.

Ціна турпутівки для конкретного покупця даної екскурсії визначається за формулою:

Ц = S + S * К_рент                                      (3.4.)

де: Ц – ціна турпутівки;

S – Собівартість еколого-туристичної путівки;

К_рент – встановлений коефіціент рентабельності (20%).

Підставляємо дані у формулу:

Ц = 310грн. + 310грн. * 20% = 372грн.

Знаючи ціну турпутівки й собівартість, можна розрахувати дохід турфірми від продажу одниєї турпутівки по формулі:

М¹ = Ц – S                                           (3.5.)

де: М¹ – дохід турфірми від продажу 1 турпутівки;

    Ц – ціна турпутівки для покупця;

    S – Собівартість еколого-туристичної путівки.

Підставляємо дані у формулу:

М¹ = 372грн. – 310грн. = 62грн.

Для розрахунку сукупного доходу, що отримує турфірма за всі турпутівки необхідно визначитися із розрахунковою чисельністю реккреантів за сезон. Дохід від цієї турпутівки для всієї кількості рекреантів за сезон розраховується за формулою:

М_тур.п = М¹ * N_рек                                           (3.6.)

де: М¹ – дохід турфірми від продажу 1 турпутівки;

N_рек – кількість рекреантів за сезон.

Підставляємо дані у формулу:

М_тур.п = 62грн. * 10000 рекреантів = 620000грн.

При реалізації екскурсійного маршруту турфірма несе постійні витрати по організації та проведенні екскурсій. Для спрощення розрахунків приймають, що турфірма частину дохода від кожного рекреанта спрямовує на сплату своїх постійних витрат і що ця частка складає 30%. В цому разі величина постійних витрат турфірми може бути визначена за формулою:

R_n = М_тур.п * 30%                                 (3.7.)

де: R_n – постійні витрати турфірми;

М_тур.п – дохід від турпутівок.

Підставляємо дані у формулу:

R_n = 620000грн. * 30% = 186000грн.

Відповідно, валовий прибуток при здійснені даної еколого-туристичної екскурсії буде складатиме:

П_в = М_тур.п – R_n                                                       (3.8.)

де: П_в – валовий прибуток турфірми;

R_n – постійні витрати турфірми.

Підставляємо дані у формулу:

П_в = 620000грн. – 186000грн. = 434000грн.

Отже, при реалізації даної одноденної еколого-туристичної екскурсії за вказаним маршрутом „0 км”на протязі всього сезону турфірма отримає сезонний валовий прибуток в розмірі 434000грн., а це дозволяє стверджувати, що дана одноденна еколого-туристична екскурсія за вказаним маршрутом економічно ефективна і має потенціал до сталого розвитку.

Така успішна динаміка розвитку ЕТ дає можливість поліпшити місцеву економіку. Залучення місцевих громад у розвиток цього виду туризму дозволяє підвищити зайнятість місцевого населення. Прибуток, одержуваний турфирамами дозволяє вкладати її частину в розвиток цієї галузі.
Таким чином, завдяки економічній стороні, розвиток екологічного туризму дозволить об'єднати туризм із охороною природи, та додасть прагнення до вдосконалювання системи екологічного туризму на території Дунайського біосферного заповідника.

 

ВИСНОВКИ

 

Дунайський біосферний заповідник – частка унікального природного утворення в дельті Дунаю, з неповторним водно-територіальним комплексом, що займає площу близько 59676,5 га, яка розподілена на декілька зон: зона антропогенних ландшафтив, буферна та заповідна зона. Заповідна зона (14851 га) відноситься до зони строгої огорони, де забороняється люба туристична діяльність. Від загальної дельти ДБЗ відрізняє надзвичайне природне багатство, яке обумовлено підтримкою й поліпшенням стану навколишнього середовища на заповідній території. Клімат території заповідника помірно континентальний з відносно короткою і теплою зимою та тривалим, жарким літом. Теплий період триває до 200 діб.

Значні площі на території ДБЗ займають новоутворені відклади приморських кіс і прибережних смуг островів, опріснених заток і озер, а також плави. Відклади приморських кіс і ділянок островів утворилися внаслідок алювіальної діяльності моря і складені з черепашкового піску.

Біорізноманіття тварин та рослин характеризується великою кількістю видів, серед яких близько 950 видів рослин, та близька 5000 видів тварин, з яких більш 4500 видів комах. До Червоної книги України занесено 61 вид тварин, та 43 види птахів, з яких 10 видів птахів занесені до Європейського Червоного списку.

Під час досліджень оптимізації еколого-туристичної діяльності в Україні було віявлено, що для південних регіонів в даний час формується еколого-туристичний напрям з величезним потенціалом, в основі якого лежить його обширна і всіляка територія, незаймані природні зони, а також природоохоронна діяльність, завдяки якій створені і діють багаточисельні об'єкти природо-заповідного фонду.

У результаті аналізу приросту рекреантів з 2001 по 2008 роки встановлена щорічна тенденція плавного збільшення, де в 2008 році, на відміну від попередніх, спостерігається найбільший приріст. Аналізуючи середньо-статистичну мінливість кількості рекреантів на протязі сезону 2008 року було встановлено, що найефективніше збільшення рекреантів відбувається у липні (7500) та серпні (6500). В останні місяця рекреантів менше майже вдвічі.

У результаті проведеного розрахунку рекреаційного навантаження за 2008 рік, а також рекреаційної ємності, було встановлено, що за 2008 рік територія ДБЗ, за виключенням заповідної території строгої охорони,  випробовала рекреаційне навантаження 0,09 чол.-добу/га яке означає, що на ділянці площею 1 га щодня протягом комфортного періоду 1 чоловік відпочивав приблизно 45 хвилин, що не спричинило шкоди оточуючему середовищу. А рекреаційна ємність ДБЗ складає 1793 чол.-добу, що має великий потенціал для сталого розвитку екологічного туризму на досліджуваної території Дунайського біосферного заповідника.

На території Дунайського біосферного заповідника на даний час працює 3 найбільших туристичних оператора «Пелікан-тур», «Salix Nature Tours», «Вилкове-тур», які надають еколого-туристичні та екскурсійні послуги.

Була проведена економічна оцінка ефективності надання еколого-туристичноих послуг на прикладі екскурсійно-туристичного маршруту „0 км”, де за результатами розрахунків було виявлено, що вартість турпутівки складає 372грн., та що при реалізації даної одноденної еколого-туристичної екскурсії за вказаним маршрутом на протязі всього сезону турфірма отримає сезонний валовий прибуток в розмірі 434000грн., а це дозволяє стверджувати, що дана еколого-туристична екскурсія економічно ефективна і має потенціал до сталого розвитку екологічного туризму та перспективи до залучення ще більшої кількості рекреантів.

Успішний розвиток в Україні високоефективного комплексу екологічного туризму значно підвищить його привабливість у кругах міжнародного підприємництва й ділової співпраці, створить стимул-реакції для припливу в нашу економіку іноземного капіталу.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Біорізноманітність Дунайського біосферного заповідника, збереження та управління (ред. Ю.Р. Шеляг-Сосонко). Київ: Наукова думка, 1999. - 696 с.

2. Устойчивое развитие туризма: пособие для специалистов по местному планированию. – ВТО, Мадрид. – 1993. – 152с.

3. Герасименко В.Г. Структура попиту на ринку туристичних послуг Одеського регіону //Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье. – 2002. - С. 32-35.

4. Сафранов Т.А. Проблема экологизации туристической деятельности. Мат. Межд. симпозиума “Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье”. - Одесса: ОЦНТЭПИ, 2003. – С. 226-230.

5. Русев И.Т., Русева Т.Д. Концепция развития экологического туризма в Украинском Причерноморье // Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье. – Одесса: ОЦНТЭИ, 2001. – С. 85-101.

6. Закон Украины «Про Общегосударственную программу формирования национальной экологической сети Украины на 2000-2015 года» № 1989-III от 21.09.2001.

7. Кульчицкая Е. А., Шимечко Г. И. Методические аспекты оценки рекреационно-туристических ресурсов // Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье: Сб. матер. Симпозиума. – Одесса: ОЦНТЭИ, 2002. – С. 105-114.

8. Природа Українського Придунав`я та Чорного моря//Посібник для вчителів загальноосвітніх шкіл. - Київ: Інститут екології (ІНЕКО) Національного екологічного центру України, 2007. – 184 с.

9.  Дубина Д.В., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Жмуд О.І., Жмуд М.Є. та інш. Дунайський біосферний заповідник. Рослинний світ. - Київ: Фітосоціоцентр,

2003.- 459 с.

12. Гидрология дельты Дуная // Под ред. В. Н. Михайлова. Москва, ГЕОС, 2004. - 448 с.

13. Екологічна газета Придунайського края «Дельта и человек».

14.  Гетьман В.І. Сталий розвиток екотуризму на природно-заповідних територіях чорноморського регіону України. // Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье. - Одесса: ОЦНТЭИ, 2001. - С.241 – 247.

15.  Костюшин В.А. Воздействие рекреации на живую природу. // НэцУ, Институт зоологии им. И.И. Шмальгаузена. - Киев. - 1997. – 41 с.