Визначення об'єктів організації облікового процесу

Конкретизація технології облікового процесу в кожному окремому випадку залежить від складу об'єктів управління, су­купності операцій, технічних засобів обробки та перетворення даних на систему показників.

Обліковий процес складається з багатьох блоків, які мають бути конкретизовані й подані в технологічних та структурних ас­пектах.

Водночас у будь-якому господарстві обліковий процес як тех­нологічна сукупність складається з трьох етапів: первинного, по­точного та підсумкового. На кожному етапі основні об'єкти організації облікового процесу такі: 1) облікові номен­клатури; 2) носії облікових номенклатур; 3) рух носіїв; 4) техно­логія облікового процесу забезпечення останнього (рис. З.2.).

Рис. 3.2. Об'єкти організації облікового процесу

Першим етапом облікового процесу є первинний облік.

Сприйняття та вимірювання як складові етапу можливі лише тоді, коли об'єкти обліку конкретизовані у вигляді облікових номенклатур, що є, як відомо, першим об'єктом організації первин­ного обліку.

Фіксування облікової номенклатури (даних) відбувається на будь-якому носії (документі або його заміннику), що потребує попереднього їх добору.

Документи з огляду на їх велику кількість і різноманітність потрібно систематизувати. Звідси окремим питанням організації первинного обліку є формування за кожною окремою темою аль­бомів первинних документів.

Сприйняття, вимірювання та фіксування господарських фактів здійснюються виконавцями в різні періоди. Тому, організуючи пер­винний облік, заздалегідь визначають рух первинних документів.

Поточний облік (реєстрація даних первинного обліку в сис­темі рахунків — в облікових реєстрах) — другий етап облікового процесу.

Поточний облік як частина облікового процесу містить ті ор­ганізаційні елементи, сукупність яких формує його як об'єкт ор­ганізації. Цими елементами є облікові номенклатури поточного обліку (дані, показники), носії облікових номенклатур (облікові реєстри і документи, що їх складають на цьому етапі облікового процесу); документообіг та забезпечення облікового процесу.

Підсумковий етап облікового процесу іноді називають балан­совим узагальненням (звітністю). Це завершальний етап обліко­вого процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану су­купність операцій з формування показників, що відображують результати виробничої та господарської діяльності підприємства за певний період.

Отже, технологія облікового процесу в усіх випадках перед­бачає такі об'єкти організації, як номенклатура, носії даних, рух носіїв, забезпечення процесу. Характерним при цьому є те, що зазначені об'єкти використовуються на всіх трьох етапах обліко­вого процесу — первинному, поточному і підсумковому.

 

3. 3. Організація облікових номенклатур

3.3.1. Загальна характеристика

Облікова номенклатура — це перелік господарських фактів про форми функціонування майна — засоби господарства — та капіталу — джерела утворення зазначених засобів, про господар­ські операції, а також результати господарської діяльності, які мають бути відображені в бухгалтерському обліку.

На підприємствах облікова номенклатура формується залежно від фактичних умов організації, технології та інших факторів.

Складнішим є розроблення її в новоутворених господарствах, оскільки треба визначити перелік об'єктів господарювання, які підлягають документуванню.

Під час розробки облікових номенклатур особливу увагу при­діляють даним первинного, вторинного та кінцевого оформлення.

До даних первинного оформлення відносять первинні відомос­ті, наприклад видачу грошей з каси, матеріалів зі складу, наявність матеріальних цінностей на складі під час інвента­ризації тощо.

Даними вторинного оформлення є відомості, які отримують уже після первинної реєстрації в облікових реєстрах даних пер­винного оформлення, наприклад розрахунки розподілу загально-виробничих, загальногосподарських витрат тощо.

До даних кінцевого оформлення належать показники бухгал­терського балансу та звітності.

3.3.2. Структура облікової інформації

Облікова інформація характеризується складною будовою. Мінімальною структурною одиницею, яка не підлягає подальшо­му смисловому поділу, є реквізит. Розрізняють два види реквізи­тів: реквізити-ознаки та реквізити-основи. Перші характеризу­ють якісну, а другі — кількісну сторону об'єктів обліку — господарських фактів, явищ і процесів.

Кожний реквізит-основа разом з кількома реквізитами-ознаками утворюють інформаційну сукупність, котру називають економічним показником. Один або кілька економічних показ­ників утворюють носій економічної інформації — документ.

Ураховуючи різноманітність та велику кількість об'єктів фор­мування облікових номенклатур, їх слід вибирати за топологіч­ною ознакою бухгалтерського обліку окремо для кожного технологічного етапу: первинного, поточного та підсум­кового обліку.

З кожної топологічної дільниці бухгалтерського обліку та на кожному етапі складають перелік облікових номенклатур.

Облікові номенклатури розробляє бухгалтерія під керівницт­вом головного бухгалтера.

Формування облікових номенклатур — важливий момент ор­ганізації бухгалтерського процесу, їх наявність сприяє ліквідації Дублювання в обліку, обґрунтованому вибору первинних докумен­тів, облікових реєстрів, формуванню документообігу, документопотоків, розв'язанню інших питань бухгалтерського обліку.

3.3.3. Облікові номенклатури різних етапів облікового процесу

Для того, щоб визначити перелік облікових номенклатур з кожного топологічного підрозділу бухгалтерського обліку, складають перелік усіх об'єктів, які мають бути зафіксовані в первинних докумен­тах.

При розробленні облікових номенклатур первинного обліку потрібно там, де це можливо, укрупнювати одиниці вимірюван­ня.

Після визначення облікової номенклатури переходять до ви­бору носіїв облікової інформації.

Організація поточного обліку також починається з вивчен­ня складу облікових номенклатур, які слід відобразити, проте вже в системі облікових реєстрів та різних розрахункових формах.

За своїм змістом облікові номенклатури поточного обліку бува­ють двох видів: прості (тобто такі, які в майбутньому не будуть де­талізовані) і складні (які треба далі деталізувати).

Потім визначають облікові номенклатури господарських опе­рацій з обліку основних засобів. Вони можуть бути трьох видів: надходження, передача в межах підприємства, вибуття. З кожно­го виду операцій добирають показники вищого рівня групування, а далі групи поділяють на підгрупи відповідно до потреб управ­ління основними засобами. Орієнтовний перелік облікових номенклатур основних засобів наведено в табл. 3.1.

Таблиця 3.1


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: