2018-02-14
273
КОДЕКС ЧЕСТІ
СТУДЕНТА ЛУГАНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Ми, студенти ЛНУ імені Тараса Шевченка, установлюючи високі вимоги до студентства України в цілому, надаючи данину поваги ЛНУ імені Тараса Шевченка, який створив умови для нашої високоякісної фахової підготовки й розвитку інтелектуальних здібностей, приймаємо до виконання цей Кодекс честі студента ЛНУ імені Тараса Шевченка й зобов’язуємося йому слідувати.
Студент ЛНУ імені Тараса Шевченка повинен:
1. Дотримуватись усіх прав і свобод людини й громадянина.
2. Дотримуватись Статуту ЛНУ імені Тараса Шевченка, Правил внутрішнього розпорядку й інших нормативних актів університету.
3. Сумлінно виконувати свої студентські обв’язки, старанно ставитись до процесу навчання.
4. Не заважати сумлінному виконанню своїх обов'язків студентам, викладачам і адміністрації.
5. Дотримуватись політичної коректності.
6. Дотримуватись норм студентської етики й правил поведінки в спілкуванні з іншими студентами.
|
|
|
7. Виявляти толерантність і повагу до звичаїв і традицій студентів інших національностей і громадян інших країн та враховувати культурні й інші особливості різноманітних етнічних, соціальних груп і релігійних конфесій.
8. Поважати та бути ввічливим з викладачами, студентами, співробітниками університету.
9. Піклуватися про підтримку високої навчальної культури взаємин, атмосфери довіри й взаємної поваги в студентському середовищі, зміцнення й розвиток корпоративної культури університету, підтримку честі й високого іміджу ЛНУ імені Тараса Шевченка.
10. Робити все від нього залежне на благо і в ім’я сприятливої внутрішньої атмосфери й позитивного іміджу університету.
11. Виглядати охайним, підтримувати чистоту й порядок в університеті та на його території.
12. Бути активним, брати активну участь у навчальному, спортивному та суспільному житті університету.
13. Бути пунктуальним, тобто приходити до аудиторії до початку заняття, а виходити лише після його закінчення, ні в якому разі не спізнюватися.
14. Усвідомлювати, що порушення норм Кодексу принижує честь, гідність і звання студента ЛНУ.
Студент ЛНУ імені Тараса Шевченка має утримуватись від:
1. Проявів усіх форм непорядної поведінки, що здатна завдати шкоди репутації студентства або авторитету університету.
2. Агітаційної пропагандистської діяльності на користь будь-якої політичної партії або напрямку, знаходячись на території ЛНУ імені Тараса Шевченка або на заходах, що проводяться від імені університету.
3. Будь-яких проявів ксенофобії або нетерпимості щодо іноземних студентів, які навчаються в університеті.
|
|
|
4. Застосування насильства стосовно інших студентів, крім випадків необхідної самооборони.
5. Навмисного пошкодження майна університету та інших проявів вандалізму на території університету.
6. Приниження честі й гідності інших осіб, нанесення їм морального або матеріального збитку шляхом поширення хибних відомостей чи інших зловмисних дій.
7. Неповажного поводження стосовно студентів, викладачів або адміністрації.
8. Використання на іспитах довідкових матеріалів і книг без дозволу викладача.
9. Пропуску навчальних занять або спізнення на них без поважної на те причини.
Студент ЛНУ імені Тараса Шевченка має право брати участь у розгляді ситуацій, пов’язаних з порушеннями принципів цього Кодексу. Асамблея студентського самоврядування ЛНУ імені Тараса Шевченка має право на свій розсуд застосовувати до порушників принципів цього Кодексу моральні стягнення (привселюдне винесення догани, тимчасове позбавлення права доступу до участі в діяльності студентського самоврядування тощо) та звертатися до адміністрації університету з проханням ужити дієвих заходів (винесення догани, виселення із гуртожитку, відрахування тощо).
Цей кодекс ухвалюється на загальній конференції студентів ЛНУ імені Тараса Шевченка й підписується повноважними представниками студентства та адміністрації ЛНУ імені Тараса Шевченка. Кодекс честі студента ЛНУ імені Тараса Шевченка набирає сили після його офіційного ухвалення та оприлюднення в газеті,,Новий погляд”.
Моральна охайність і совість кожної людини є гарантами виконання положень Кодексу поведінки. Іншими словами, якщо студенти під час вступу на навчання до ЛНУ імені Тараса Шевченка згодні із змістом цього документа, то вони виконуватимуть його положення, якщо ні, то це буде непорядністю з їхнього боку по відношенню до університету або один до одного.
Студентам слід пам’ятати, що кодекс поведінки студентів ЛНУ імені Тараса Шевченка – це сукупність правил поведінки порядної людини. Кодекс поведінки не є каральним документом. Людина поводиться відповідно до цього Кодексу тому, що вона порядна, вихована, цивілізована.
Честь – це гідні пошани й гордості моральні якості людини, її відповідні принципи.
Порядність – це нездатність до низьких, аморальних, антигромадських вчинків.
Моральність – це сукупність правил, заснованих на тисячолітньому життєвому досвіді людства, що стала стандартною нормою поведінки окремих людей або груп.
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка здійснює підготовку фахівців у найрізноманітніших сферах людської діяльності.
Існує пряма залежність між прагненням виховати випускника ЛНУ як носія високої культури поведінки й реалізації надалі його професійно-етичних принципів, необхідних суспільству.
Вітання. Виховані люди при зустрічі обов’язково вітаються з усіма незалежно від віку або статусу людини. Студенти першими вітаються з ректором, проректорами, керівництвом інституту, факультету, співробітниками й з усіма викладачами, незалежно від того, вчаться вони чи ні в цього викладача. Якщо біля вхідних дверей утворилася черга, студенти повинні пропускати викладачів, чоловіки – жінок.
Одяг. Незважаючи на те, що в ЛНУ імені Тараса Шевченка відсутня сувора форма одягу, усе ж таки низка загальних вимог до неї є обов’язковою:
– увійшовши до будівлі, чоловіки повинні зняти будь-які головні убори;
– верхній одяг слід здати в гардероб або спеціально відведені місця зберігання. Входити у верхньому одязі в адміністративні приміщення (приймальні ректорату, директорати, деканати, кафедри, бібліотеку, бухгалтерію та інше), а також роздягатися безпосередньо в навчальній аудиторії суворо заборонено. Викладач має право не допустити до занять студентів у верхньому одязі;
|
|
|
– студентам рекомендується приходити на заняття в охайному вигляді. Перевага надається діловому стилю. Непристойно знаходитися в шортах або спортивному одязі (окрім занять з фізичної культури та спорту.
Мовний етикет. У сучасному світі з його жорсткою конкуренцією стало неможливим досягти успіху в кар’єрі без мовленнєвих навичок. Необхідно постійно опановувати культуру мовлення в процесі роботи й навчання, дотримуючись таких правил:
– в університеті прийнято звертатися один до одного на „Ви”;
– при спілкуванні студенти не допускають фамільярності вставлені один до одного чи до викладачів, а також уникають жаргонних виразів;
– викладачі, співробітники, студенти ніколи не вживають нецензурних слів і виразів – це образливо для оточуючих.
Запізнення й відсторонення від занять. Студенти зобов’язані вчасно приходити на навчання. Студенти повинні знаходитися в аудиторії до приходу викладача. Якщо вони все-таки запізнилися, то їм слід постукати, відкрити двері, привітатися, вибачитися й попросити дозволу ввійти. Якщо дозвіл одержаний, потрібно, не привертаючи уваги, зайняти найближче вільне місце в аудиторії. Верх непристойності в цій ситуації – вітатися з ким би то не було з присутніх персонально.
Викладач має право відсторонити студента від заняття за порушення дисципліни. Студент зобов’язаний підкорятися, не вступаючи в суперечки. Після занять потрібно ввічливо пояснити ситуацію й вибачитися перед викладачем.
Викладач не має права не допускати студента до заняття за відсутність конспекту лекцій.
Харчування й гігієна. Приймати їжу слід у призначених для цього місцях, але не в аудиторіях і не на ходу. Залишати сміття на столах, плювати й смітити, залишати всюди жувальну гумку абсолютно неприпустимо з позиції вихованої людини.
Телефонний зв'язок. У всіх студентів є мобільні телефони. Під час навчальних занять та інших офіційних заходів звуковий сигнал мобільного телефону повинен бути відключений. Спроба в цих обставинах говорити по телефону розцінюється як грубе порушення етичних норм поведінки (Наказ МОН № 420 від 24.05.2007).
|
|
|
Масові заходи. Студенти часто беруть участь у різних заходах: зборах, урочистих засіданнях, ділових зустрічах, концертах, святах та ін. Завжди необхідно ставитися з повагою до виступаючих, дотримуватися тиші й порядку. У разі потреби, залишати зал можна виключно в паузах між виступами.
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ
В ДЗ,,ЛНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”
(Витяг з правилВнутрішнього розпорядку для осіб,
які працюють та навчаються в Державному закладі
,,Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.
Затверджено конференцією трудового колективу 27 серпня 2010 р.)
8.1. Особи, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, мають право на:
– вибір форми навчання;
– участь у студентському самоврядуванні;
– безпечні й нешкідливі умови навчання, суспільної праці та побуту;
– трудову діяльність у позанавчальний час;
– користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”;
– участь у науково-дослідних, дослідно-конструк-торських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
– участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту, оздоровлення;
– участь у об’єднаннях громадян (здійснення громадських прав, виконання громадських обов’язків дозволено тільки у вільний від навчання час);
– обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;
– участь у формуванні індивідуального навчального плану;
– моральне та (або) матеріальне заохочення за успіхи в навчанні, активну участь у науково-дослідній роботі та громадському житті університету або його підрозділу;
– захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства;
– безкоштовне користування бібліотекою, інформаційними фондами, послугами навчальних, наукових, оздоровчих та інших підрозділів ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”;
– канікулярну відпустку тривалістю не менше ніж вісім календарних тижнів;
– на забезпечення гуртожитком у порядку, визначеному наказами та Положеннями ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”;
– отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.
8.2. Особи, які навчаються ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, зобов’язані:
– дотримуватись положень, викладених у Статуті ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, Положенні про організацію навчального процесу, Правилах внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках та цих Правилах;
– систематично та глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками із спеціальності, сумлінно працювати над підвищенням свого освітнього, наукового та загальнокультурного рівня;
– виконувати всі вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком організації навчального процесу;
– обов’язково відвідувати всі види навчальних занять; індивідуальний графік надається згідно з Положенням про організацію навчального процесу ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”; студенти, які пропустили через поважні причини навчальні заняття та потребують обов’язкового відпрацювання (лабораторні роботи і т. ін.), повинні їх виконати в спеціально встановлений для цього час у визначеному кафедрою порядку;
– своєчасно інформувати деканат про неможливість через поважні причини відвідувати заняття, складати (перескладати) іспити, заліки, контрольні роботи тощо; при нез’явленні на заняття через поважні причини студент повинен протягом тижня після виходу на заняття подати підтверджуючі документи, оформлені належним чином;
– брати участь у роботах із самообслуговування в аудиторіях, навчальних приміщеннях, навчальних корпусах та гуртожитках, допомагати підтримувати належний порядок на територіях, прилеглих до навчальних корпусів, студмістечка, інших культурно-побутових об’єктів, що обслуговують осіб, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”;
– дбайливо та охайно ставитися до майна університету (приміщень, меблів, обладнання, інвентаря, навчальних посібників, книжок, приладів та ін.); забороняється без дозволу керівництва університету виносити речі та різне обладнання з лабораторій, навчальних та інших приміщень;
– виконувати розпорядження керівника університету або його структурного підрозділу, старости навчальної групи, секції в гуртожитку в межах їхніх повноважень;
– дбати про честь та авторитет університету, не допускати протиправних та аморальних вчинків, бути дисциплінованим та охайним і в університеті, і за його межами та в інших громадських місцях.
ВИМОГИ ДО ДОТРИМАННЯ ПОРЯДКУ
В ПРИМІЩЕННЯХ УНІВЕРСИТЕТУ
9.1. Відповідальність за забезпечення сприятливих умов навчання в приміщеннях університету (наявність відповідних меблів, обладнання, підтримання потрібної температури, освітлення та інше) несе служба управління АГЧ. За дотримання належного порядку в лабораторіях і кабінетах, справність обладнання і приладів, їх підготовку до занять відповідальність несуть завідувачі лабораторій та лаборанти.
9.2. Охорона будівель, майна і відповідальність за їх протипожежний стан покладає наказом ректор на працівників служби охорони університету, відповідальних працівників адміністративно-господарського персоналу за поданням проректора з адміністративно-господарської роботи.
9.3. Ключі від усіх приміщень університету повинні знаходитися в чергового корпусу й видаватися за списком згідно з наказом.
9.4. Працівники, які отримують ключі і здають їх, повинні розписуватись у відповідному журналі й проставляти час. Виносити ключі з корпусу й використовувати інші категорично забороняється.
9.5. Навчальні аудиторії відкривають за 15 хвилин до початку занять лаборанти кафедр, за якими закріплені ці аудиторії, і закривають після закінчення занять (згідно із затвердженим розкладом).
9.6. Відповідальними за дотримання належного порядку, чистоти й збереження майна під час проведення занять є викладачі, які їх проводять, старости груп і потоків.
9.7. У приміщенні університету забороняється:
- ходити у верхньому одязі та головних уборах;
- голосно розмовляти, шуміти, бігати по коридорах під час занять;
- уживати ненормативну лексику;
- сидіти на підвіконнях.
9.8. У приміщеннях навчальних корпусів, гуртожитках університету, службових приміщеннях, на території університету забороняється тютюнокуріння й уживання алкогольних напоїв і наркотичних речовин.
9.9. Для вирішення службових та особистих справ працівників, студентів та відвідувачів ректор, проректори й директори інститутів, декани факультетів встановлюють дні й години прийому.
9.10. Тексти правил внутрішнього розпорядку, графіки прийому відвідувачів, години для самостійної роботи студентів розміщують на видних місцях біля відповідних приміщень.
ДИСЦИПЛІНАРНІ ПРАВИЛА, ЯКІ ДІЮТЬ
У ЛНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
10.1. Категорично забороняється:
- уживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги;
- курити тютюнові вироби;
- перебувати в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння;
- порушувати тишу під час проведення занять;
- грати в азартні ігри;
- уживати ненормативну лексику;
- учиняти аморальні дії.
10.2. Під час навчальних занять особи, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, повинні дотримуватись певних дисциплінарних правил:
- забороняється запізнюватись на заняття;
- при вході викладача, на знак привітання, особи, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, повинні встати;
- не допускаються сторонні розмови або інший шум, що заважає проведенню занять;
- виходити з аудиторії під час заняття допускається лише з дозволу викладача.
10.3. Зовнішній вигляд особи, яка навчається в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка” має відповідати високому статусу університету. Студентам забороняється з’являтися на заняття та іспити у вбранні, яке не відповідає етичним та естетичним нормам державного освітнього закладу.
10.4. Сторонні особи, зокрема працівники підприємств, установ, організацій, що орендують приміщення ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, зобов’язані суворо дотримуватись вимог, установлених п.п. 9.7, 9.8, 10.1 Правил.
10.5. Режим роботи підприємств, установ, організацій, що орендують приміщення ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, не може суперечити (підпорядковується) режиму роботи навчальних корпусів, студентських гуртожитків та інших будівель ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”.
ЗАХОДИ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ТА ГРОМАДСЬКОГО ВПЛИВУ
ДО ОСІБ, ЯКІ НАВЧАЮТЬСЯ В ДЗ
,,ЛНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА”
11.1. За порушення цих Правил до осіб, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, може бути застосовано заходи громадського впливу – зауваження про недопустимість порушення Правил внутрішнього розпорядку або один із заходів дисциплінарного стягнення:
- догана;
- відрахування.
11.2. Особа, яка навчається в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, може бути відрахована керівником університету в таких випадках:
- за власним бажанням;
- якщо вона не з’явилася на заняття протягом 10 днів після початку занять на першому курсі і не сповістила деканат про наявність поважних причин для цього;
- за пропуск без поважних причин більш ніж 32 години занять;
- за невиконання навчального плану;
- за академічну неуспішність:
- у випадку одержання при семестровому контролі трьох і більше незадовільних оцінок;
- у випадку одержання незадовільної оцінки з одного предмета після трьох спроб складання іспиту (заліку);
- у випадку, якщо студент не ліквідував академічну заборгованість у встановлений термін;
- за грубе порушення встановлених цими Правилами норм поведінки (за згодою профспілкового комітету студентів ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”):
- появу на заняттях у навчальному корпусі, бібліотеці, гуртожитку в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
- учинення злочину, установленого обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили;
- учинення адміністративного проступку, установленого постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративних стягнень, що набрала законної сили;
- учинення іншого правопорушення або аморального вчинку, не сумісного з продовженням навчання в студентському колективі;
- повторне протягом року порушення цих Правил після накладання дисциплінарного стягнення у вигляді догани;
- у випадку одержання незадовільної оцінки при захисті атестаційної роботи чи складанні державного іспиту, або у випадку не представлення атестаційної роботи до захисту чи не складання державного іспиту без поважних причин студенти відраховуються з університету як такі, що не виконали навчальний план;
- за невиконання умов контракту (особи, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка” на підставі угод з підприємствами, організаціями чи фізичними особами на умовах повної компенсації витрат на навчання), зокрема в частині оплати за навчання.
11.3. Зауваження про недопустимість порушення Правил внутрішнього розпорядку може бути застосовано до особи, яка навчається в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”, керівником відповідного підрозділу. Винесення догани, відрахування особи, яка навчається в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка” здійснюються ректором або особою, уповноваженою ректором.
11.3. До застосування дисциплінарного стягнення керівник університету (у відповідних випадках керівник підрозділу університету) повинен зажадати від порушника дисципліни письмові пояснення. У випадку відмови порушника дисципліни дати письмові пояснення складається відповідний акт.
11.4. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником університету (у відповідних випадках керівником підрозділу університету) безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця від дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби порушника або перебування його на канікулах.
11.5. За кожне порушення дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення.
11.6. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється порушнику під розписку.
11.7. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення на особу, яка навчається в університеті, не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він (вона) вважається таким (ою), що не має дисциплінарного стягнення.
11.8. Правила внутрішнього розпорядку вивішуються в університеті на видному місці, а також розміщуються на інтернет-сайті університету з вільним доступом. З Правилами внутрішнього розпорядку ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка” структурними підрозділами під розпис ознайомлюються всі студенти при вступі на навчання в ЛНУ імені Тараса Шевченка.
Особи, які навчаються в ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка” – студенти, аспіранти, слухачі, учні та інші.
11.9. Правила діють на території університету, зокрема в навчальних корпусах, бібліотеці, їдальнях, буфетах та гуртожитках ДЗ,,ЛНУ імені Тараса Шевченка”.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ
ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її до цивілізованого світового співтовариства неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищою освітою. Одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог. Однією із передумов входження України до єдиної Європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу. 19 червня 1999 року в місті Болонья (Італія) тридцять міністрів освіти від імені своїх урядів підписали документ, який згодом було названо Болонською декларацією. Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного Європейського освітнього та наукового простору до 2010 року.
З 2004 року у вищих навчальних закладах України ІІІ–ІV рівнів акредитації проводиться педагогічний експеримент із застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) – важливого етапу введення в дію такого багатоцільового механізму, як Європейська кредитно-трансферна система (ЕСТS) на шляху входження України до єдиного Європейського освітнього простору. У травні 2005 року Україна ввійшла до числа учасників Болонського процесу.
Сутність педагогічного експерименту полягає у визначенні шляхів та механізмів:
· адаптації ідей ЕСТS до системи вищої освіти України;
· посилення ролі самостійної роботи студентів;
· поглиблення впровадження новітніх педагогічних технологій;
· забезпечення гнучкості програм навчання та можливості навчання студента за індивідуальними планами;
· мотивація учасників навчального процесу щодо досягнення високої якості професійної підготовки фахівців;
· надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до його потреб та вимог ринку праці.
Цей процес реформування передбачає, у першу чергу, уведення двоетапної системи вищої освіти, що, відповідно, складається з базових рівнів бакалавра та магістра наук. При цьому особливо наголошується, що освітній ступінь, який надається після закінчення першого етапу (бакалавр), визнається на європейському ринку праці як достатній рівень кваліфікації.
Входження національної системи освіти та науки до Європейського простору передбачає реалізацію таких вимог, критеріїв і стандартів:
· постійне навчання впродовж усього життя;
· мотивоване залучення студентів до навчання;
· сприяння привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти й науки для інших регіонів світу.
ЯК ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ЗАХОДІВ ЦІЄЇ ПРОГРАМИ ДАСТЬ ЗМОГУ:
· провести відповідну модернізацію всієї національної системи освіти в цілому;
· наблизити якість вітчизняної освіти до вимог загальноєвропейських стандартів;
· запровадити в Україні загальноєвропейську систему наукових ступенів;
· запровадити систему кредитів, сумісну з Європейською кредитно-трансферною системою навчання;
· сприяти підвищенню рівня мобільності громадян України в межах „Болонського науково-освітнього простору”;
· запровадити в Україні міжнародну систему оцінювання рейтингів ВНЗ.
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ В ЛНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Навчальний рік включає два семестри – осінній та весняний. Навчальні дисципліни вивчаються за модульним принципом. Така організація навчального процесу є зручною для студента та більш ефективною з точки зору якості вивчення матеріалу. Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни, а відповідно – й оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля. Кожен вид навчальної діяльності студента в межах залікового модуля має питому частку в підсумковій оцінці.
Для проведення практичних занять кожен курс поділяється на групи залежно від характеру практичних занять. Для проведення лабораторних занять група поділяється на підгрупи.
У кредитах оцінюються всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання в закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу – у бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, навчальні й виробничі практики чи інші види діяльності, пов’язані з оцінюванням. Кредити, таким чином, будуються на повному навантаженні студента, а не обмежуються лише аудиторними годинами.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу(КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульної організації навчального процесу та використання кредитів ECTS для обліку навчального навантаження студентів і результатів освітньої діяльності.
Модуль – логічно завершена частина теоретичного й практичного матеріалу дисципліни. Розподіл навчального матеріалу на модулі з кожної дисципліни здійснює викладач. Він же визначає форму проведення модульних контрольних робіт і максимальну кількість балів, яку може отримати студент за кожну з них.
Європейська кредитна трансферна система (ЕСТS) – система, створена для забезпечення єдиної міждержавної процедури оцінювання навчання. Кредит ECTS – це одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння певного модуля. Кредити враховують усі види навчальної роботи, зокрема самостійну, і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента.
Мета впровадження кредитно-модульної системи в університеті – підвищення якості освіти й забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників університету та престижу університету на світовому освітньому просторі.
Основними принципами організації навчального процесу в університеті є:
· інтеграція навчальної й науково-дослідної роботи;
· удосконалення структури й змісту навчальних планів, максимальне врахування вимог національного та світового ринків праці;
· удосконалення системи організації самостійної роботи студентів та наповнення цієї роботи якісно новим змістом;
· запровадження ефективної системи пропедевтичної підготовки студентів першого курсу до навчання в умовах кредитно-модульної системи;
· запровадження системи діагностики знань, що відповідає європейським вимогам і забезпечує повноцінну реалізацію її основних функцій, передусім, мотивуючої та контролюючої;
· забезпечення прозорості навчального процесу в найширшому розумінні її суті, підвищення інформованості студентів з питань освітньої діяльності;
· упровадження заходів інституціонального характеру: перехід на європейські кредити, розробка інформаційних пакетів, уведення шкали оцінювання знань за ECTS тощо.
Навчальні досягнення студентів з певної дисципліни відображається в семестровій оцінці з дисципліни, яка виставляється за 100-бальною шкалою, на підставі підсумкового бала семестру – арифметичній сумі балів, отриманих студентом протягом семестру за всі види роботи з дисципліни (поточний, модульний контроль, самостійна робота). При виставленні семестрової оцінки враховується активна участь у науково-дослідній роботі з певної дисципліни.
При переведенні семестрової оцінки з дисципліни в оцінку за національною шкалою („незадовільно”, „задовільно”, „добре”, „відмінно” в разі семестрового іспиту та диференційованого семестрового заліку або „зараховано”, „не зараховано” в разі семестрового заліку) викладач використовує таку шкалу:
| Національна шкала | Відсоток | Шкала ЕСТS |
| відмінно | 90 – 100% | А – відмінно – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок |
| добре | 83 – 89% | В – дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками |
| добре | 75 – 82% | С – добре – загалом правильна робота з кількома грубими помилками |
| задовільно | 63 – 74% | D задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків |
| задовільно | 50 – 62% | Е достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки |
| незадовільно | 21 – 49% | FХ незадовільно – для одержання кредиту потрібне деяке доопрацювання |
| незадовільно | 0 – 20% | F незадовільно – необхідне повторне вивчення дисципліни. |
Оцінка „зараховано” виставляється студентові, який набрав не менше 50% балів.
У залікову книжку студента виставляється тільки оцінка за національною шкалою; в екзаменаційну (залікову) відомість – семестрова оцінка з дисципліни за 100-бальною шкалою, оцінка за національною шкалою та оцінка за шкалою ЕСТS.
МОЖЛИВОСТІ СТУДЕНТІВ ПІДВИЩИТИ ОЦІНКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ
Студенти мають право складати екзамен з метою підвищення підсумкової оцінки за заявою на ім’я директора інституту, декана факультету за умови одержання попередньої оцінки FX та F та не більше ніж з трьох дисциплін за семестр.
Дозволяється тільки дві спроби підвищення оцінки з певної дисципліни, а якщо вона була невдалою, то попередня оцінка залишається остаточною.
Навчальні заняття в університеті проводяться за розкладом відповідно до навчальних планів і програм, затверджених у встановленому порядку. Скорочення тривалості канікул, установлених навчальними планами, не допускається.
Навчальний розклад складається на семестр та вивішується на відповідному факультеті (інституті) не пізніше ніж за тиждень до початку кожного семестру. Про необхідні зміни в розкладі на наступний тиждень своєчасно оповіщаються студенти не пізніше, ніж за 2 дні до початку нового навчального тижня.
Тривалість академічної пари – 1 година 20 хвилин. Про початок та закінчення навчального заняття викладачі та студенти оповіщаються дзвониками. Дзвінки в університеті подаються автоматично. Зверніть увагу: запізнення заважає нормальному проведенню заняття, тому викладач має право не допускати до занять студентів, які спізнюються.
Після закінчення занять студенти повинні привести аудиторію в порядок.
Навчальний процес в університеті організований у дві зміни.
РОЗКЛАД ДЗВІНКІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
| № пари | Початок заняття | Кінець заняття | Перерва |
| 1. ЗМІНА | |||
| 1. | 7.30 | 8.50 | 10 хвилин |
| 2. | 9.00 | 10.20 | 15 хвилин |
| 3. | 10.35 | 11.55 | 25 хвилин |
| 4. | 12.20 | 13.40 | 10 хвилин |
| 2. ЗМІНА | |||
| 1. | 13.50 | 15.10 | 15 хвилин |
| 2. | 15.25 | 16.45 | 10 хвилин |
| 3. | 16.55 | 18.15 | 5 хвилин |
| 4. | 18.20 | 19.40 | |
ІНДИВІДУАЛЬНА ТА САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА
Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу самого студента. На цьому принципі будуються й новітні технології навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ЕСТS індивідуальна робота розглядається також як один з основних компонентів навчальної діяльності й повинна займати значну частину його навчального навантаження.
Індивідуальна робота студента з організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються, здебільшого, на поглиблення вивчення студентами окремих тем навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.
Консультація – один з видів навчальних занять (індивідуальні або групові), які проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації для дистанційної форми навчання, семестрові та перед контрольним заходом – екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається тестування знань студентів (звичайне, машинне) для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій.
Індивідуальне завдання – форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.
Індивідуальне завдання студенти виконують самостійно під керівництвом викладачів. Зазвичай, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. Відповідно до інноваційних технологій навчання різновидом індивідуальних завдань є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ).
ІНДЗ – це вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідного чи наукового характеру, який використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу.
Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, розвиток навичок самостійної роботи.
Підготовка сучасних кваліфікованих фахівців, конкурентоспроможних на ринку праці, здатних до компетентної, відповідальної та ефективної діяльності за своєю спеціальністю на рівні світових стандартів, неможлива без підвищення ролі самостійної роботи над навчальним матеріалом.
Самостійна робота студента – це форма організації навчального процесу, при якій студент самостійно вивчає частину навчального матеріалу, визначену в робочій програмі з дисципліни, у межах обсягу годин, передбачених навчальним планом. Цей обсяг може становити не менше 1/3 і не більше 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.
Самостійна робота над навчальною дисципліною для студентів може передбачати різні види, які визначено в робочій навчальній програмі, залежно від мети та змісту навчального курсу.
Видами самостійної роботи є:
· вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;
· підготовка до практичних, семінарських та лабораторних занять;
· переклад іноземних текстів установлених обсягів;
· читання та аналіз художніх текстів;
· вирішення й письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру;
· систематизація вивченого матеріалу;
· відпрацювання тренінгових програм (завдань) з навчальних дисциплін;
· аналіз конкретної виробничої ситуації та підготовка аналітичної записки (Case study);
· підготовка презентації навчальної дисципліни з використанням відповідного програмного забезпечення;
· пошук та опанування інформації в мережі Інтернет;
· написання реферату за заданою проблематикою; підготовка критичного есе на статтю зарубіжних і вітчизняних авторів з визначеної тематики; аналітичний розгляд наукової публікації тощо.
Курсова робота – один з видів індивідуальних завдань навчально-дослідного, творчого чи проектно-конструкторського характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення й закріплення знань студентів з нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання й формування вміння самостійно працювати з навчальною, науковою літературою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології. Курсова робота оцінюється за 100-бальною системою з наступним переведенням у національну шкалу та шкалу ЕСТS. Оцінка „відмінно” виставляється лише в тому випадку, якщо курсова робота є самостійним дослідженням студента; оцінка „добре” – якщо курсова робота містить елементи самостійного дослідження студента.
Дипломна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого характеру, яке студент виконує на завершальному етапі фахової підготовки та яке є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння застосовувати її при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань.
Магістерська робота – це індивідуальне завдання науково-дослідного, творчого характеру, яке магістрант виконує на завершальному етапі фахової підготовки та яке є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння застосовувати її при розв’язанні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в цій галузі знань або напрямку практичної підготовки. Магістерська робота повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) з проблем відповідної галузі.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.
Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін тощо. Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.
НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Основним чинником удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців в ЛНУ імені Тараса Шевченка є освіта через науку, тобто єдність дослідницької діяльності й навчання, коли навчальний процес ґрунтується на наукових дослідженнях, що виконують викладачі разом зі студентами.
Наукова-дослідна робота є обов’язковою для більшості студентів університету й виступає як найважливіший компонент їхньої професійної підготовки.
Основним принципом організації науково-дослідної роботи студентів (НДРС) в університеті є її системність, що припускає:
· інтеграцію навчального й наукового процесів;
· послідовність в освоєнні принципів, методів і технологій наукових досліджень відповідно до стадій освітнього процесу;
· використання різних форм організації НДРС;
· використання різних форм морального й матеріального заохочення осіб, які беруть участь у системі НДРС;
· широке використання стимулюючих заходів змагального характеру різних рівнів та ін.
Організаційними формами НДРС у ЛНУ імені Тараса Шевченка є:
· студентські наукові гуртки, науково-методологічні семінари, проблемні наукові групи, лабораторії та інші творчі об’єднання;
· участь у науково-дослідних проектах, що фінансуються з різних джерел (держбюджет, спеціальний фонд університету, договори, гранти та ін.);
· індивідуальні науково-дослідні роботи студентів – участь студентів у розробці конкретної проблеми під керівництвом наукового керівника з числа професорсько-викладацького складу;
· вивчення теоретичних основ постановки, методики, організації й виконання наукових досліджень, планування й організації наукового експерименту, обробки наукових даних у рамках спеціалізованих курсів, включених у навчальний план;
· виконання завдань, лабораторних робіт, курсових, дипломних, магістерських проектів, що містять елементи наукових досліджень або мають реальний науково-дослідний характер;
· самостійні наукові дослідження в період виробничої, педагогічної практики;
· участь у наукових заходах різного рівня (кафедральні, університетські, регіональні, всеукраїнські, міжнародні), що стимулюють індивідуальну творчість студентів і розвиток системи НДРС у цілому: наукові семінари, конференції, конкурси, виставки наукових праць, олімпіади за напрямками й спеціальностями, наукові школи та ін.;
· ознайомлення з українськими й міжнародними стандартами проведення наукового дослідження та інтерпретацією його результатів.
Загальну координацію науковою роботою студентів здійснює науково-дослідний відділ з організації наукових досліджень, що знаходиться в першому корпусі університету, ауд. № 1-207, тел. 53-35-49. Завідувач відділу – Прошкін Володимир Вадимович, кандидат педагогічних наук, доцент.
Об’єднує студентів, які займаються науково-дослідною роботою, студентське наукове товариство (СНТ), основними завданнями якого є формування основ загальної наукової культури, дослідницьких умінь і навичок студентів, виявлення здібних студентів, які здатні творчо мислити, залучення їх до різних форм наукової діяльності, популяризація їх науково-дослідної роботи тощо.
Рада СНТ університету складається з керівників СНТ факультетів, інститутів (викладачів). До цих викладачів можна звертатися з будь-яких питань, що пов’язані зі студентською наукою.
| Факультети, інститути | Керівник студентського наукового товариства факультету (інституту) | № аудиторії |
| Факультет української філології | Кулініч Олена Олександрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики і видавничої справи | ауд. 1-317 (І корпус) |
| Факультет іноземних мов | Хабарова Ірина Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри всесвітньої літератури | ауд. 1-300 (І корпус) |
| Історичний факультет | Ласкавий Дмитро Васильович, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин | ауд. 4-07 (ІІІ корпус) |
| Факультет природничих наук | Трунов Олександр Петрович, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садово-паркового господарства та екології | ауд. 457 б (ІІ корпус) |
| Інститут педагогіки та психології | Літвінчук Олександра Миколаївна, асистент кафедри психології | ауд. 2-21 (ІІІ корпус) |
| Інститут культури і мистецтв | Ірдиненко Катерина Олександрівна, кандидат філософських наук, доцент завідувач кафедри хореографії | ауд. 1-10 (Інститут культури і мистецтв) |
| Інститут економіки та бізнесу | Саєнко Ольга Олександрівна, кандидат економічних наук, асистент кафедри фінансів | ауд. 12 (ІІ корпус, 4 поверх) |
| Інститут фізичного виховання і спорту | Кудряшов Євген Вікторович, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри спортивних дисциплін | ауд. 3-14 (ІІІ корпус) |
| Інститут торгівлі, обслуговуючих технологій та туризму | Дітковська Світлана Олексіївна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри туризму та готельного господарства | ауд. 5-05 (ІІІ корпус) |
| Інститут інформаційних технологій | Радчук Олександр Володимирович, асистент кафедри теоретичної і прикладної інформатики | ауд. 2-20 (ІІІ корпус) |
Крім того, на кожній кафедрі університету є викладачі, які відповідають за організацію студентської науки на відповідній кафедрі.
Для апробації наукових розробок студентів в університеті щорічно видаються понад 20 збірників наукових праць, серед них –,,Науковий пошук молодих дослідників ”,,,Перший крок до науки ” та ін., організовується 15 – 20 міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференції.
Значну популярність серед студентів за останні року здобули університетський конкурс студентських наукових робіт з природничих, технічних і гуманітарних наук, а також університетська студентська олімпіада з навчальних дисциплін, спеціальностей (напрямів).
Переможці конкурсу, олімпіади мають право на:
– участь у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт, Всеукраїнській олімпіаді;
– звільнення від виконання модульних контрольних робіт із відповідної дисципліни з автоматичним виставленням за них максимальної кількості балів;
– безкоштовну публікацію статті, що підготовлена за матеріалами конкурсної роботи, у збірнику,,Науковий пошук молодих дослідників”.
Переможці конкурсу, олімпіади можуть бути нагороджені спеціальними призами університету, грошовими преміями, а також подарунками за рахунок благодійних фондів, спонсорів тощо.
Переможці конкурсу, олімпіади мають переваги при:
– зарахуванні на навчання за освітньо-професійними програмами спеціаліста та магістра за державним замовленням;
– вступі до аспірантури ЛНУ імені Тараса Шевченка.
Університетом забезпечується високий рівень працевлаштування випускників за фахом, зокрема молодих учених, які пройшли поглиблену наукову підготовку.
З метою широкого залучення студентів до наукової діяльності діє рейтинг науково-дослідної роботи студентів, який впливає на зарахування студентів на ОКР,,магістр”.
Детальна інформація про студентську наукову роботу (конференції, конкурси, збірники наукових праць та ін.) подано на студентському сайті ЛНУ (адреса – http://student.luguniv.edu.ua), а також на сайті ЛНУ (адреса – http://luguniv.edu.ua) у розділі,,Наука”.
СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ІНШІ ФОРМИ МАТЕРІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ ЛНУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Стипендія – це грошова допомога, що призначається за результатами рейтингових балів студентам стаціонарної форми навчання, які навчаються на бюджеті, залежно від успіхів у навчальній і науковій діяльності та матеріального забезпечення.
Стипендії та інші форми матеріальної підтримки призначаються студентам відповідно до Положення, затвердженого ректором університету. Студентам, які за результатами навчання мають середній бал успішності 4,00 – 5,00 за п’ятибальною шкалою.
Середній бал успішності визначається з урахуванням семестрових оцінок з дисциплін, з яких установлені іспити та диференційовані заліки, а також оцінка з навчальної або виробничої практики.
Оцінка з практики враховується при призначенні стипендії на весняний семестр, якщо практика проводилася після призначення стипендії на попередній семестр.
Студентам, які за результатами сесії мають середній бал успішності 5 за п’ятибальною шкалою, мінімальний розмір стипендії збільшується на 60 грн.
Іменні стипендії призначаються студентам денної форми навчання, які найбільше відзначалися в навчанні, науковій, громадській роботі та інших сферах студентського життя в межах заохочувального стипендіального фонду.
До іменних стипендій належать:
– стипендії Президента України;
– стипендії Верховної Ради України;
– стипендії Кабінету Міністрів України;
– стипендії обласної державної адміністрації;
– стипендії підприємств, установ, благодійних фондів;
– стипендія ім. Грушевського М. С.
Порядок призначення цих стипендій регламентується відповідними положеннями, з якими можна ознайомитися в директоратах, деканатах.
БІБЛІОТЕКА
Наукова бібліотека ЛНУ імені Тараса Шевченка має фонд, що нараховує близько 630 тис. екземплярів, щорічне надходження - близько 20 тис. екземплярів.
· Обслуговування читачів відбувається на 5 абонементах й в 5 читальних залах.
· Приміщення бібліотеки розташовані в 4 навчальних корпусах університету.
Структура бібліотеки
Дирекцiя бібліотеки
Директор – канд. філол. наук, доцент
Марфіна Жанна Вікторівна,
Заступник директора – Плиндіна Тетяна Анатоліївна
