Тема 17 Капустяні кормові культури

Робота 1 Морфологічні, біологічні та

господарські особливості капустяних (хрестоцвітих) кормових культур

Мета          Вивчити особливості морфологічної будови,

дати еколого-біологІчну та господарську харак­теристику найбільш поширених видів капус­тяних кормових культур.

Завдання    Ознайомитись   з морфобіологічиими, екологіч-

ними та господарськими особливостями основ­них капустяних кормових культур, вияснити місце кожного виду в системі зеленого конвеєру.

Література, Довідники з апробації, хімічного складу та матеріали,       поживності капустяних культур, практикуми, обладнання  свіжі та гербарні зразки, плакати, слайди, оригінальні малюнки.

Вступні пояснення Найпоширеніші капустяні культури: озимі — ріпак, суріпиця, перко, ярі — олійна редька, ріпак, гірчиця біла, кормова капуста. Як культури проміжної сівби, вони використовуються для одержання зеленої маси в ран­ньовесняний та пізньоосінній періоди. Капустяні - цінне джерело повноцінною протеїну, вуглеводів, макро- та мік­роелементів, вітамінів. Ранній свіжий зелений корм з капус­тяних сприяє відновленню резервної лужності організму тва­рин. На фоні капустяних краще використовуються солом'яна різка, полова та інші корми.

В осінній період олійна редька, гірчиця біла, ріпак, кор­мова капуста дозволяють набагато продовжити період дії зе­леного конвеєра.

В капустяних культурах міститься близько І2— [6% сухої речовини. Кілограм зеленої маси має 0,10—0,14 кормової одиниці, містить 12—20 г перетравного протеїну, 3,6— 2,0 г кальцію. 0,5—1,0 г фосфору, 40—60 мг каротину. Хімічний склад капустяних змінюється в залежності від сорту, агрофо­ну, часу збирання врожаю, фази вегетації, грунтово-я кліматичних умов. Через вміст великої кількості води згодо­вувати їх необхідно разом з менш обводненими кормами-; Для заготівлі силосу їх використовують разом і стеблами ку-И

3,2

_курудзи, сорго або з соломою. Зелена маса капустяних — добрий соковитий корм для свиней, овець, птиці.

Технологія вирощування капустяних культур нескладна, рони добре відзиваються на добрива і вирощувати їх можна практично скрізь. Але важливою умовою успішного росту їх _є достатнє зволоження.

Коротка ха рактеристика основних капустяних культур

ріпак озимий (Вгаззіса парив V. оіеіїега, Ьіеппіа) (нім. Карз. франн. Соіза, на Україні у XVIII—XIX ст. називали сви­ріпою, пізніше — ріпаком). В культурі представлений ози­мою та ярою формами, більше поширена перша. Восени частіше виростає у вигляді розетки з дев'ятьма листками, але іноді утворює і укісну масу. Стебла утворюються переважно навесні (інколи з осені), висота їх 80—130 см. Сизо-зелені листки з восковим нальотом, нижні — на черешках, верх­ні — сидячі, наполовину обгортають стебло. Квіти яскраво-світло-жовті, плоди — стручки з носиком, насіння — куляс­те, сірувато-чорне, темно-коричневе діаметром 3,5—2,5 мм. Маса 1000 насінин 4—8 г.

Ріпак ярий (Вгаззіса парт V. оіеіГега-аппиа) може вико­ристовуватися для сівби як в чистому виді, так і в сумішках з однорічними травами та кукурудзою. Висота стебел 150— 180 см, облистненість близько 43%, листки пірчасті, су­цвіття — нещільна китиця. Морфологічна будова аналогічна будові озимого ріпака, а продуктивність нижча. Уражується, як і озимий ріпак, головним чином хрестоцвітими блішками. Вологолюбна рослина. В зеленій масі міститься до І4% сухої речовини. Добре поїдається всіма видами тварин.

Суріпиця озима (Вгакзіса гара V. оіеііега) подібна до ріпака, але з більш розсіченим листям. Висота рослин 100— 140 см, листки ланцетні, неопушені, нижні розсічені, дещо кучеряві, верхні — цільнокраї, розміщені в основному ^спірально по стеблу. Облистненість 45—47%. суцвіття — жовто-лимонна китиця. Стручки неопушені, притиснуті де стебла, поверхня їх бугриста. Насіння червоно-коричневе, кулясто-еліптичне, б стручку 15—25 шт. Маса 1000 на­сінин - 2,8-3 г.

Суріпиця містить перетравного протеїну 15 — 16% від сухої Речовини. Зимостійка, але в малосніжні зими, як і ріпак, Може підмерзати. Дає зелену масу на 5—10 днів раніше, ніж Рчіак. Має широкий спектр використання. Зимостійкість ^ВиЩа, а вимоги до попередників та строків сівби менші, ніж ^у Ріпака.

313

Редька олійна (КарЬагшз заііуиз) до останнього чц_Су відносилась до малопоширених рослин. Проте з середини сімдесятих років використовується у весняних, післяукісних та післяжнивних посівах в системі зеленого конвеєра. Ц_е трав'яниста однорічна рослина. Стебла її досягають 160 см висоти, листя ліроподібнопірчате, квіти блідо-фіолетові або білі. Стручки довжиною 5—6 см з носиком, насіння світло-коричневі, округлі, маса 1000 насінин — 8—12 г.

Це вологолюбна рослина з коротким вегетаційним періодом (40—50 днів від сходів до цвітіння). Навіть в післяукісних та післяжнивних посівах вона дає в Київській області до 300 ц/га високобілкової зеленої маси. Мало пош­коджується шкідниками і хворобами. Холодостійка. Поїдають її всі види худоби і птиці. Містить 12—14% сухої речовини, протеїн, сірку, фосфор, кальній, каротин.

Перко — гібрид тетраплоїдної озимої суріпиці і тетра-плоїдної китайської капусти, Використовують як після­жнивну і озиму проміжну культуру переважно для одержання зеленого корму. На силос можна використовувати тільки в суміші ї культурами, які містять багато сухих, речовин. Має дуже розгалужену стрижневу кореневу систему. За зов­нішніми ознаками мало відрізняється від ріпака та суріпиці, мас соковиту зелену масу, облистненість — до 50%. Проте відрізняється більшою вологолюбністю та дещо меншою зимостійкістю. На зволожених та поливних землях може використовуватися для ранньовесняного посіву Має добру або задовільну отавність, урожай зеленої маси за декілька укосів досягає 600 ц/га. Відрізняється швидким наростанням вегетативної маси (за 25 — 30 днів формує урожай 150— 200 ц/га зеленої маси),

Кормова капуста (Вга$$іса ^иЬьропіапеа І_іг§) — цінна кор­мова культура в системі зеленого конвеєра, добрий корм для птиці та овець.

Можна сіяти рано навесні, в післяукісних та після­жнивних посівах. Це дворічна рослина, перехресноза­пильник. В перший рік утворює стеблеплід. Особливо цінні сорти з тонкими гілкуватими стеблеплодами, висота рослин до 1,5 м, в післяукісних та післяжнивних посівах — 60— 80 см. На другий рік із бруньок, розташованих у пазухах стеблеплода виростають квітоносні пагони. Квіти яскраво-жовті, мають 6 тичинок та приймочку. Плід — стручок, роз­вивається із приймочки. Насіння округле, сірувато-чорне. Маса 1000 насінин — 3 — 5 г.

314

Культура дуже холодостійка, дякуючи чому на Україні _мОже збиратися до грудня місяця. Використовується на _аддений корм та на силос.

Кормова капуста — кращий молокогінний корм, під- _вИщує жирність молока, багата на вітаміни А, В, С, Є та К /особливо А і Є), які добре зберігаються в силосі.

Урожайність за весняної сівби 400—700 ц/га, в після-«сісних посівах 300—400, післяжнивних — до 300 ц/га.

Вологолюбна, порівняно посухостійка рослина при недо­статньому зволоженні. Продуктивно використовує осінні опади та інтенсивно нарощує масу в цей період, добре реагує _на органічні та мінеральні добрива. До грунтів менш вимоглива за білокачанну капусту. Непридатні для неї легкі пішані, запливаючі, заболочені та солонцюваті грунти. Кислі грунти необхідно вапнувати. Добре силосується, бо має високий вміст цукрів у зеленій масі.

Певною вадою капустяних як кормових культур є вміст у них глюкозидів, особливо у ріпаку, який містить ерукову кислоту і глікозинолати. Тому слід старанно добирати сорти з мінімальною їх кількістю, наприклад. Дублінський, Тисьменицький, Квінта Гарант.

Порядок виконання. Користуючись гербарним матеріалом та свіжими рослинами, плакатами, слайдами, замалюйте листя, стручки. Використайте відомості про біологічні особливості та господарське використання капустяних культур із підручників, довідників, практикума з рослинництва, Довід­ника з апробації сільськогосподарських рослин, опишіть основні види капустяних у вигляді таблиці (табл. 105). Із реєстру сортів рослин України ознайомтесь з основними сортами капустяних культур.

315

 

Таблиця 105. Морфологічні, еколого-біологічні та господарські особливості капустяних (хрестоцвітих) кормових культур

Культуру

(укр. та

лат. на іва)

стебла (висота,

Довжина гілок,

форма куща

та ін.)