Обробка результатів досліду

Для визначення коефіцієнтів місцевих опорів дослідним шляхом необхідно знати втрати питомої енергії в заданому місцевому опорі, а також режим руху потоку.

Втрати напору визначають відповідно до схем, наведених для раптового звуження, раптового розширення трубопроводу та за наявності вентиля (рис. 5.1, 5.2, 5.3).

Для кожного місцевого опору втрати напору можна виразити різницею гідродинамічних напорів. Так, наприклад, для місцевого опору на ділянці 5‑6 втрати напору при раптовому звуженні визначаються за формулою:

 

.

 

Результати вимірювань на обчислень заносяться у табл. 5.1.

 

Таблиця 5.1 ‑ Дослідні та розрахункові значення

 

Діля-нка

Вид міс-цево-го опору

Внутрішній діаметр труби, м

Швидкісний напір, м

Гідроди-намічний напір, м

Втра-ти на-пору, hм, м

Кое-фіці-єнт міс-цево-го опору

d поч. d кін. поч. кін. Hгд поч. Hгд кін.
1                  
2                  
3                  

 

Контрольні питання

1. Що таке місцевий опір?

2. Назвіть місцеві опори, які ви знаєте.

3. За якою формулою розраховують втрати на місцевий опір?

4. Де беруться значення коефіцієнтів місцевого опору?

5. Чому дорівнює сумарний коефіцієнт місцевого опору?

6. Чому дорівнює еквівалентна довжина місцевого опору?

7. Побудуйте напірні лінії для раптового звуження.

8. Побудуйте напірні лінії для раптового розширення.

9. Чому дорівнює гідродинамічний напір?

 

 

№ варіанта

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

 

№ питання

1 2 3 4 5 6 7 8 9 1
5 6 7 8 9 2 3 4 5 6
9 8 5 1 2 3 4 5 6 7

Лабораторна робота № 6

Витікання рідини з отворів та насадок

 

Робота складається з двох частин.

Перша частина досліду

У першій частині проводяться досліди з витікання струменя за постійного рівня.

Мета першої частини:

1. Показати, як витікає струмінь з круглого отвору в тонкій стінці та з різних типів насадок.

2. Експериментально визначити:

а) коефіцієнт швидкості j;

б) коефіцієнт витрати m для отвору і насадки;

в) коефіцієнт стиснення e.

3. Зробити висновки.

 

Опис установки

Схема дослідної установки показана на рис. 6.1. Вона складається з резервуара 3, до бокової стінки якого приєднано пристрій 5 для закріплення різного типу отворів і насадок, мірного скла 4. По трубопроводу 2 вода потрапляє в резервуар 3, а її витрати регулюються краном 1. Постійний напір підтримується за допомогою переливної труби 6 і вимірюється мірним склом 4. Координати падіння струменя визначаються мірними лінійками. Для виміру витрати води, яка витікає з бака 8, використовується вимірювальний циліндр 9. Для зміни насадки перекривають отвір 5 за допомогою пристрою 7. Форму струменя, що витікає з малого отвору в стінці, показано на рис. 6.1, а, а з циліндричної насадки ‑ на рис. 6.1, б. Вакуумметром 10 заміряється вакуум у насадці.

 

 

 

Рис. 6.1 ‑ Схема дослідної установки

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: