Чи слід, виходячи з парадоксу заощадливості, вважати заощадження антисуспільним актом, а споживання, навпаки, - суспільно корисним?

За словами Кейнса, щоб країна була багатшою, вона повинна більше витрачати, ніж заощаджувати. Зростає сукуп.попит і в подальшому тягне за собою зростання сукуп.пропозиції. Таким чином, у короткострок.періоді зростання заощаджень призводить тільки до зменшення споживання, відповідно і сукуп.попиту. Однак надмірне споживання може спровокувати утворення дефіциту та перегрів економіки внаслідок вкидання великої кількості грошей за спожиті / придбані товари та через відставання темпів виробництва й реалізації (тобто пропозиції) від рівня платоспроможного попиту. Парадокс заощадливості діє в стадії початку та подальшого розвитку й зміцнення економічного спаду. Споживання ж високими темпами може цілком призвести до перегріву економіки

У довгострок. ж періоді зростання заощаджень призводить до зростання інвестицій, що зрештою збільшує сукуп.попит.

Отже, в цілому твердження не є вірним.

Чому рівність заощаджень і попиту на інвестиції відповідає стану загальної економічної рівноваги? Дайте визначення інфляційного й рецесійного розривів.

Рівність споживань і заощадж. відповідає стану заг. економіч. рівноваги, оскільки саме в цьому стані попит на інвестиції та пропозиція таких інвестицій є збалансованими в точці загальноекономіч. рівноваги, коли достатня кіль-сть учасників ринку готова заощаджувати (споживати інвестиції) і така ж кіль-сть учасників ринку готова інвестувати (витрачати кошти). Взагалі, аналіз S і І („вилучень”-„ін”єкцій”) є одним із методів дослідження макроекономічної рівноваги.

Дефляційний (рецесійний) розрив – утворюється у випадку, коли рівноважний ВВП встановлюється на рівні, меншому за потенційно можливий через те, що заощадження більші за інвестиції; Рівновага встановлюється на рівні, де нац. вироб-во достатньо низьке, щоб забезпечити роботою всіх бажаючих.

Інфляційний розрив – має відношення до випадку, коли рівноважний ВВП перевищує потенційно можливий; інвестиції більші за заощадження; населення намагається придбати більше, ніж виробляє пром-сть. Постійний надлишок попиту, що супроводж. дефіцитом, сприяє загальному зростанню цін.

1. Чим викликана різниця між мультиплікатором державних витрат і податковим мультиплікатором? Що являє собою мультиплікатор збалансованого бюджету?

За величиною податковий мультиплікатор буде менший за мультиплікатор державних витрат, оскільки вплив зміни податків на рівень сукупних витрат є не прямим, а за рах-к зміни доходу кінцевого споживання й власне самого споживання.

Мультиплікатор збалансованого бюджету являє собою 1, незалежно від величини граничної схильності до споживання (за т. Хаавельмо), і діє у випадку, коли за величиною співпадають зростання державних витрат та зростання податків.

В період економічного спаду уряд проводить стимулюючу фіскальну політику. Як залежить ефективність цієї політики від рівня зайнятості (покажіть графічно)?

Залежно від того, де знаходиться крива AD, політика буде більш або менш ефективною. Чим вищий рівень безробіття, тим більше працює мультиплікатор. Адже, кого додатково наймати, якщо всі і так уже зайняті? Таким чином, найбільший ефект спостеріг.на горизонтальному відрізку.