Який компонент державних фінансів (витрати чи доходи) мають більш сильний регулюючий ефект? Як Ви це можете пояснити?

Витрати мають більш сильний регулюючий ефект, бо вони безпосередньо впливають на споживання, а доходи (маються на увазі податки) – опосередковано. Відомо, що мультиплікатор державних витрат більший за податковий мультиплікатор на одиницю.

Чи існує зв’язок між бюджетним дефіцитом, обсягом готівкової грошової маси й інфляцією? Чи завжди вони взаємопов’язані?

Так, такий зв'язок існує. Але не обов”язково завжди вони є взаємопов”язаними. Лише, якщо уряд із ЦБ намагається балансувати бюджет за рахунок зростання готівкової маси в країні і як наслідок – до зростання темпів інфляції. Наявність такого взаємозв’язку завжди характерна для ринкової економіки (окрім випадків прямого адміністративного, планового чи іншого подібного економічного втручання / регулювання з боку держави).

Опишіть механізм грошово-кредитної політики та її інструменти. У чому полягає проведення грошово-кредитної політики в Україні?

Sm → r → I → GDP реальний, де Sm – пропозиція грошей, r – ставка відсотка, I – обсяг інвестицій, GDP реальний – обсяг реального ВВП; стрілками показано напрямок та послідовність впливу.

Інструменти –облікова ставка, норма обов”язкових резервів та операції на відкритому ринку (купівля-продаж цінних паперів).

У 90-ті рр. грош.-кред.політика в Україні була спрямована на приборкання інфляції. Наприклад, 1994 р. номінальний рівень облікової ставки змі­нювався відповідно до коливань інфляції 5 разів — від 140 % до 300 % річних. Цедозволило впершевийти на позитивний реальний її рівень щодо інфляції і зробило можливим проведення грошової реформи у 1996р. Зупинення підвищення рівня інфляції у 1997 р. зумовило зниження про­центних ставок у банківській системі. З ІІ півріччя 2004 року, облікова ставка почала зростати. Така політика мала на меті уповільнити темпи зростання економіки. Адже економіка України, на думку багатьох економістів, ще у 2002-2003 роках вийшла на класичну ділянку кривої сукупної пропозиції. Подальше її зростання тими ж могло б призвести до так званого „перегріву” і посилення інфляційних процесів, а не нарощування обсягу ВВП. В дійсності інфляція у кінці 2004 року перевищила 12 %. Звісно тут величезну роль зіграв виборчий процес, який спричинив банківську паніку. Можливо перше підвищення облікової ставки (в кінці липня) було навіть своєрідною підготовкою до цієї політичної події. Зараз облікова ставка – 8,5%.

Чому комерційні банки повинні мати норму обов’язкових резервів і дотримуватися неї?

Встановлення певної величини норми обов’язкових резервів та дотримання її є гарантією кредитоспроможності банку та дотримання платоспроможної позиції на ринку банківських послуг і збереження можливості банків відповідати за своїми зобов’язаннями та гарантіями; інакше через дію банківського мультиплікатора банк ризикує швидко стати неплатоспроможним.

1. Чому в кредитно-грошовій політиці існує дилема цілей, тобто неможливо одночасно регулювати грошову пропозицію й ставку відсотку?

Наявність подібної „дилеми цілей” пояснюється явищем взаємозумовленості грошової пропозиції та ставки відсотка в контексті проведення державою кредитно-грош. політики: зміна пропозиції грошей змінює рівень відсоткової ставки, а зміна ставки % одразу впливає на пропозицію грошей в економіці. Одночасно змінити ці 2 чинники неможливо, бо вони взаємно зумовлюють зміни один одного.