Які засоби та заходи застосовує держава для регулювання зовнішньої торгівлі?

Інструменти держ.регулювання зовніш.торгівлі поділяють на митні (накладання мита на імпортовані та експортовані товари) та немитні ( квоти, субсидії, демпінг, бюрократичні перешкоди тощо ). З іншого боку, серед них розрізняють ті, що стимулюють експорт (прямі і непрямі експортні субсидії) та ті, що обмежують імпорт (мито, квоти, ліцензування, бюрократична тяганина під час митних процедур тощо). Держ.інструменти, що обмежують імпорт, часто називаються торг.бар”єрами, або торг.обмеженнями.

Існує два види зовнішньоторг.політики – протекціонізм і фрітрейдерство.

Найпошир.знаряддя політики протекц. – мито – податок, який накладається на кожну 1 товару, який завозять до країни. Мито здорожує іноз.товари і вітчизняні стають прівняно дешевшими. Немитні (технічні) бар”єри -інструменти зовнішньоторг.політики, за доп.яких імпорт до країни певних виробів утруднюється. Це-надмірні стандарти якості товару, санітарні обмеж., норми безпеки, вимоги ліцензування тощо.

Надзвич.форма обмеження зовнішньоторг.обороту- торг.ембарго ( ек.санкція )- заборона урядом ввезення/вивезення з певної країни товарів. Вводиться з політ.мотивів.

Дієвим способом регулювання державою зовнішньої торгівлі є девальвація нац.валюти як засіб стимулювання експорту та подолання дефіциту торгів.балансу.

Охарактеризуйте основну ідею платіжного балансу.

Платіжний баланс-зведений баланс операцій, в якому відбиваються результати зовнішньоек. діяльності країни, тобто зводяться результати операцій резидентів даної країни із резидентами інших країн протягом року (можливим є також і щоквартальне зведення). Іншими словами, в ньому зводяться усі платежі, здійснені країною за кордон та всі доходи, отримані країною із-за кордону.

Складаючи ПБ, розрізняють реальні і фінансові потоки. Рух товарів, послуг, ін.активів називають реальними потоками і відображають на поточному рахунку. Рух вимог і зобов”язань, що виникають у зв”язку із рухом реальних потоків, називають фінансовими потоками і відображ. на рахунку операцій з капіталом та фін.операцій. ІІІ стаття – Помилки та упущення (дозволяє виправити статистичні погрішності і врівноважити статті балансу). IV стаття – Офіційні резерви – запаси золота та іноземної валюти. Призначені для вирівнювання попередніх розділів балансу (якщо потрібно). Якщо торгів.баланс має від”ємне сальдо, то валютні резерви зменшуються, якщо додатнє-збільшуються.

ПБ склад. з дебету і кредиту і для його складання використ.метод подвійного бухгалтерського запису.

Охарактеризуйте взаємозв’язок економічного зростання та зовнішньоторговельної політики держави.

Y=C+G+I+NE, де NE –чистий експорт, який визначається як різниця між експортом та імпортом: NE=Exp-Imp. Таким чином, чим більший експорт, тим більший чистий експорт і, відповідно, сукупний попит. Тобто, маючи на меті забезпечення екон.зростання, держава повинна стимулювати експорт. Для цього існують різні інструменти зовнішньоторгівельної політики держави.

Їх поділяють на митні (накладання мита на імпортовані та експортовані товари) та немитні ( квоти, субсидії, демпінг, бюрократичні перешкоди тощо ). З іншого боку, серед них розрізняють ті, що стимулюють експорт (прямі і непрямі експортні субсидії) та ті, що обмежують імпорт (мито, квоти, ліцензування, бюрократична тяганина під час митних процедур тощо). Держ.інструменти, що обмежують імпорт, часто називаються торг.бар”єрами, або торг.обмеженнями.

Існує два види зовнішньоторг.політики – протекціонізм і фрітрейдерство.

Найпошир.знаряддя політики протекц. – мито – податок, який накладається на кожну 1 товару, який завозять до країни. Мито здорожує іноз.товари і вітчизняні стають прівняно дешевшими. Немитні (технічні) бар”єри -інструменти зовнішньоторг.політики, за доп.яких імпорт до країни певних виробів утруднюється. Це-надмірні стандарти якості товару, санітарні обмеж., норми безпеки, вимоги ліцензування тощо.

Надзвич.форма обмеження зовнішньоторг.обороту- торг.ембарго ( ек.санкція )- заборона урядом ввезення/вивезення з певної країни товарів. Вводиться з політ.мотивів.

Дієвим способом регулювання державою зовнішньої торгівлі є девальвація нац.валюти як засіб стимулювання експорту та подолання дефіциту торгів.балансу