Фіскальна і монетарна політика при фіксованому валютному курсі

Активна фіскальна (бюджетно-фінансована) політика, в умовах фіксованого валютного курсу (розуміючи під цим збільшення державних витрат, DДВ), призводить до підвищення сукупного попиту, що викличе зростання попиту на гроші та зміщення кривої ІЗ вверх, що, в свою чергу, призведе до зростання курсу національної валюти на валютних ринках (рис. 8.8.а.).

Якщо Національний банк проводить політику фіксованого валютного курсу, це буде означати, що, не дивлячись на підвищення курсу на валютному ринку, Національний банк не буде змінювати ані ціни купівлі, ні продажу валюти. У такому випадку подорожала на ринку національна валюта стимулює торговельників на валютному ринку купувати здешевілу іноземну валюту і продавати її Національному банку по фіксованій ціні, яка в даному випадку більша, ніж на ринку. Оскільки Національний банк у цих операціях буде розраховуватися національною валютою, це збільшить грошову пропозицію і, як результат, крива ЛГ зміститься вправо, знижуючи курс національної валюти та збільшуючи дохід (рис. 8.8.а.), при цьому чистий експорт залишиться без змін (рис. 8.8.б.).

Таким чином, при здійсненні активної фіскальної політики при фіксованому валютному курсі відбувається збільшення доходу, а обмінний курс та чистий експорт залишаються незмінними.

Тепер розглянемо, до яких результатів призведе грошово – кредитна політика держави в умовах фіксованого валютного курсу.

Зростання пропозиції грошей Національним банком зміщує криву ЛГ вправо (рис. 8.9.а.).

Однак, зниження ринкового курсу валюти буде стимулювати торговців валютного ринку скуповувати здешевілу національну валюту та продавати її Національному банку по ціні фіксованого курсу, зменшуючи тим самим грошову пропозицію і зміщуючи криву ЛГ у попередню позицію. Таким чином, активна монетарна політика в умовах фіксованого обмінного курсу не призводить до зміни ні доходу, ні обмінного курсу, ні чистого експорту (рис. 8.9.б.).

Тепер розглянемо політику протекціонізму (зовнішньоекономічних обмежень), тобто, штучного скорочення імпорту та зростання за рахунок цього чистого експорту з метою захисту вітчизняного товаровиробника. Зростання чистого експорту призведе до зростання сукупного попиту і, відповідно, до зростання попиту на гроші, що викликає зміщення кривої ІЗ вверх (рис. 8.10.а.). Зростаючий при цьому курс національної валюти змусить торговельників на валютних ринках купувати здешевілу іноземну валюту та продавати її Національному банку в обмін на національну валюту по фіксованій ціні, що призведе до зростання пропозиції національної валюти і змусить криву ЛГ зміститися вправо (рис. 8.10.а.).

Стимул до продажу іноземної валюти та купівля національної валюти завершиться, як тільки ринковий і фіксований курси співпадуть, це збільшить дохід, валютний курс буде незмінним, а чистий експорт зростатиме.

У цьому висновку сама неочікувана позиція – зростання чистого експорту, в той же час, як по моделі, представленій на рис. 8.10. цього ми не бачимо. Необхідно звернути увагу на те, що дохід в даному випадку збільшується завдяки зростанню чистого експорту під впливом політики протекціонізму (тобто. штучного скорочення імпорту). Це зростання виявилось некомпенсованим чистим експортом під впливом цінових факторів (рис. 8.10.б.). Так як курс валюти фіксований, він не змінювався за умовою, то чистий експорт (рис. 8.10.б.) також не змінився і тим самим не компенсував зростання чистого експорту, викликаного протекціоністськими заходами.

Результати аналізу ефективності фіскальної, монетарної та протекціоністської політики при фіксованому валютному курсі відображені в табл.. 8.4.

 

Таблиця 8.4.