2018-02-14
256
Специфічні макроек. методи:
1.агрегування – об’єднання економічних процесів та явищ у єдине ціле.
2. моделювання - – формалізований опис ек процесу чи явища, якій відбиває найбільше суттєві взаємозв’язки між його складовими.
При розгляді макроек. моделей використовують наступні змінні:
1.ендогенні – внутрішні зміні – величини, які знаходяться в результаті розв’язання моделі.
2.екзогенні – зовнішні – величини, які знаходяться поза макромоделлю.
Функціональні зв’язки між ендогенними параметрами мають класифікацію:
1.поведінкові функції – виражають типові переваги, які склалися в суспільстві C=f(Y)
2.інституціональні – виражають інституціонально установленні взаємозв’язки T=f(Y,t)
3.дефініційні – виражають залежності, що виходять з визначення економічного процесу AD=C+I+G+Xn
4.технологічні – виражають технологічні і організаційно технічну залежності.
Класифікація макроекономічних моделей:
1.За способом подання досліджуваного процесу моделі поділяються на: логічні, графічні, ек.-математичні;
|
|
|
2.За тривалістю досліджуваного процесу: короткострокові, довгострокові;
3.За кількістю задіяних в аналізі ек. агентів: прості (C і I- суб’єкти), повні (C, I, G);
4.За ступенем охоплення сектора «закордон» моделі поділяються на: закриті, відкриті;
5.За характером відображення фактору часу: статичні, динамічні;
Для повної та відкритої макроек. моделі сума усіх вилучень = сумі усіх ін’єкцій, які здійснюються в економіку.
Т+ S+ІМР=І+ G+ EXP
Т- податки, І – інвестиції, S – заощадження G – гос. Затрати, EXP – експорт
7. Макроекономіка, її предмет та об'єкт вивчення. Суб'єкти національної економіки
Макроекономіка – галузь ек. науки, яка вивчає функціонування економіки в
цілому з точки зору забезпечення умов стійкого ек. зростання повної зайнятості ресурсів і мінімізації рівня інфляції.
Об’єктом вивчення макр.ек. є нац. економіка. Нац. ек. – історично створена система суспільного відтворення взаємозв’язана система галузей і видів виробництв, яка охоплює усі у даному господарстві види суспільної праці.
Макроек. суб’єкти:
1. сектор дом. госп-в (С) – містить приватні госп-ва, діяльність яких спрямована на задоволення власних потреб
2. підприємницький сектор (І) – сукупність всіх видів фірм, зареєстрованих в межах країни (реалізує результати діяльності, інвестує, висуває попит)
3. державний сектор (G) – сукупність всіх державних інститутів і установ (збирає податки, створює суспільні блага, формує пропозицію грошей)
4. сектор закордон (Хn) – сукупність ек. суб’єктів, які знаходяться за межами країни і іноземні держ. інститути.
|
|
|
Предметом макроек. є круг проблем, які вона призвана вивчати:
· нац. продукт;
· інфляція;
· зайнятість і безробіття;
· ек. цикл;
· ек. зростання;
· макроек. політика держави;
· макроек. процеси відкритої економіки (платіжний баланс;торгівельний баланс;валютний курс;)
8. ВВП (ВНП): сутність, особливості, методи обчислення.
ВНП – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, які були вироблені резидентами нац. ек. протягом року.
ВВП – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, які були вироблені на території держави ек. агентами, незалежно від їх нац. приналежності
Особливості ВВП:
1. містить кінцевий продукт включає проміжний продукт
2. враховує тільки ринкову вартість товарів та послуг
3. враховується тільки ті товари та послуги, які були вироблені у поточному році
Недоліки ВВП:
1. не враховується поза ринкова діяльність дом. госп.
2. не враховується товари та послуги, вироб. тіньовою ек.
3. не врах. зостання фонду вільного часу
4. не знаходить відображення підвищення якості продукції
5. не врах. негативні еколог. наслідки промислового розвитку країни
Методи розрахунку ВВП:
1. виробничий(за доданою вартістю) – це розрахунок ВВП, як сума доданих вартостей створених всіма галузями ек. під час виробництва та послуг.
2. кінцевого використання(за витратами) – це розрахунок ВВП, як сума витрат всіх макроек. суб’єктів.
· С – особисті споживчі витрати
· І – валові внутрішні інвестиції
· G – держ., держ. витрати на купівлю товарів та послуг
· Xn – закордон, витрати на чистий EXP
Y(ВНП) = C+I+G+Xn
3. розподільчий(за доходами) – це розрахунок ВВП, як сума доходів всіх макроек. суб’єктів.
· Зарплата (w)
· Прибуток (P)
· Рента (R)
· Відсоток (i)
· Дохід від власності
· Амортизація (A)
· Не прямі податки.(Tn)
Y=w+P+R+i+ дох.від.вл+А+Tn
Система національних рахунків і основні макроекономічні показники.
Система нац. рахунків – комплекс таблиць, які мають форму бухгалтерських рахунків і в яких відображаються процеси виробництва, розподілу та кінцевого використання суспільного продукту і нац.. доходу.
На основі системи нац..рахунків розраховуються наступні показники:
ВНП – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, які були вироблені резидентами нац. ек. протягом року.
ВВП – сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, які були вироблені на території держави ек. агентами, незалежно від їх нац. приналежності
ЧНП- чистий національний продукт
НД – національний дохід
ОД – особистий дохід, ВД – використовуваний дохід.
До макроекономічних показників вдносяться ВВП на душу населення, національне багатство, темп зростання ВВП
T=Yt/Y0 * 100%
Yt – поточний рік
Y0 – базовий рік
ΔT= Yt-Y0/ Y0*100% -темп приросту ВВП
Економічна потужність держави = НБ + ВВП
На величину макроекономічних показників впливають зміни фізичних обсягів виробництва і середнього рівня цін. Основним показником який відображає зміну цін у національній економіці є індекс цін (Ip) – це відношення ціни певного набору товарів і послуг поточного року до ціни аналогічного набору товарів і послуг базового року виражене у відсотках.
Ip=Pt/P0 * 100%
