Сукупна пропозиція: класична та кейнсіанська моделі

Сукупна пропозиція (AS) – це обсяг товарів та послуг, які фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін.

Форма кривої сукупної пропозиції інтерпретується по різному в класичній та кейнсіанський моделях залежно від того в якому періоді розглядається економіка в довгостроковому чи короткостроковому.

Класична модель описує поведінку економіки в довгостроковому періоді.

Аналіз сукупної пропозиції базується на наступних умовах:

1. Обсяги виробництва залежать від обсягів ресурсів і технологій і не залежать від рівня цін

2. зміни в обсягу ресурсів і технологій відбуваються повільно

3. економіка функціонує в умовах повної зайнятості факторів виробництва, тому обсяг випуску дорівнює потенційному

4. ціни і ЗП гнучкі їх зміни підтримують рівновагу на ринках

В класичній моделі величина сукупної пропозиції не залежить від коливань сукупного попиту.

Кейнсіанська модель розглядає функціонування економіки в короткостроковому періоді.

1. Аналіз сукупної пропозиції базується на наступних умовах:

2. Економіка функціонує в умовах неповної зайнятості факторів виробництва

3. Ціни і номінальна ЗП досить жорсткі повільно реагують на ринкові коливання

4. Реальні величини – рухомі, реагують на ринкові коливання

У кейнсіанській моделі величина сукупної пропозиції залежить від коливань сукупного попиту.

Нецінові фактори, що визначають сукупну пропозицію:

1. заміна цін на ресурси

а) наявність власних ресурсів

б) зміна цін на імпортні ресурси

в) співвідношення на ринку національних та імпортних ресурсів

2. зміна економіко-правових норм

а)податки с підприємств і субсидій

б)державне регулювання

3. зміни продуктивності праці

2. Макроекономічна рівновага в моделі сукупного попиту і сукупної пропозиції (модель "АD-АS")

Сук. Попит (AD) – величина обсягу продукції, яку готові купити макроек. суб’єкти за кожного можливого рівня цін.

AD=C+I+G+X_n

Сукупна пропозиція (AS) – це обсяг товарів та послуг, які фірми готові виробляти та продавати протягом року за кожного рівня цін. Форма кривої сукупної пропозиції інтерпретується по різному в класичній та кейнсіанський моделях залежно від того в якому періоді розглядається економіка в довгостроковому чи короткостроковому.

Класична модель описує поведінку економіки в довгостроковому періоді. Аналіз сукупної пропозиції базується на наступних умовах: 1.Обсяги виробництва залежать від обсягів ресурсів і технологій і не залежать від рівня цін 2.зміни в обсягу ресурсів і технологій відбуваються повільно 3.економіка функціонує в умовах неповної зайнятості факторів виробництва, тому обсяг випуску дорівнює потенційному 4.ціни і ЗП гнучкі їх зміни підтримують рівновагу на ринках

В класичній моделі величина сукупної пропозиції не залежить від коливань сукупного попиту

В класичній моделі величина сукупної пропозиції не залежить від коливань сукупного попиту

 

Кейнсіанська модель розглядає функціонування економіки в короткостроковому періоді. Аналіз сукупної пропозиції базується на наступних умовах: 1.Економіка функціонує в умовах повної зайнятості факторів виробництва 2.Ціни і номінальна ЗП досить жорсткі повільно реагують на ринкові коливання 3.Реальні величини – рухомі, реагують на ринкові коливання

У кейнсіанській моделі величина сукупної пропозиції залежить від коливань сукупного попиту.

 

Варіанти макроекономічної рівноваги.

1.якщо сукупний попит змінюється на кейнсіанському відрізку кривої, то його зростання приведе до збільшення обсягу національного виробництва, збільшення зайнятості, ціни – незмінні.

2. якщо сукупний попит змінюється на проміжному відрізку кривої, це приведе до збільшення обсягу національного виробництва, збільшення зайнятості, зростання рівня цін.

3. якщо сукупний попит змінюється на класичному відрізку кривої, це приведе до інфляційного зростання цін, номінального ВНП при незмінному значенні реального.

3. Класична та кейнсіанська моделі "IS" рівноваги на товарному ринку.

Витрати на ВНП=С+І Дохід на ВНП=С+S C+I=C+S I=S

В основі класичної моделі економічної рівноваги лежить «Закон ринків Сея»

Сутність: сукупна пропозиція створює свій власний попит, тобто обсяг виробленої продукції автоматично забезпечує собі дохід, який дорівнює вартості усіх вироблених товарів та послуг, отже достатній для її повної реалізації.

Висновки закону Сея: 1. Метою власника доходу є не отримання грошей як такових, а придбання різних матеріальних благ, тобто увесь дохід повністю витрачається. 2. використовуються тільки власні грошові кошти.

У класичній моделі основним мотивом заощаджень є отримання додаткового доходу. Зі зростанням відсоткової ставки з’являється додатковий стимул для здійснення заощаджень, тому заощадження у класичній теорії розглядаються як зростаюча функція від реальної ставки відсотка. Інвестиції у класичній моделі розглядаються як спадаюча функція від реальної ставки відсотка S(r)=I(r)             S=f(r)                              I=f(r)  

Класична модель “IS”

Гнучка зміна реальної ставки відсотку під впливом конкуренції між виробниками і споживачами капіталу приводить до встановлення рівноваги між інвестиціями та заощадженнями, а також між сукупним попитом і сукупною пропозицією на товарному ринку.

У Кейнс. моделі «IS» заощадження є зростаючою функц. від сук. доходу, а інв. спад. функц. від ставки відсотка. В: щоб наблизити ек. до умов повної зайнятості необхідно збільшити обсяги нац вироб. за рахунок розширення інв., роль у стимулюванні інв. прихильників кейнс теор. відводяь державі.

Кейнс. Модель

Модель «IS» Хікса

 

1 кожна точка кривої «IS» показує який рівень ставки відсотка буде відповідати рівню доходу, щоб забезпечити рівність інв. та заощад. на тов. ринку.

2 представлена функц. інв. від реальної ставки відсотка.

3 представлена осн. умова макроек. рівноваги на тов. ринку, тобто рівність інв. та заощад.

4. представлена функц. заощад. в залежності від сук. доходу.

4. Споживання: простіша функція, її графічна побудова, показники. "Основний психологічний закон" Дж. М. Кейнса

Споживання - частина доходу домогосподарств, яку вони витрачають на придбання споживчих товарів і послуг.

Основний психологічний закон Кейнса: обсяги споживання залежать від величини доходу і зростають з його збільшенням, але не так швидко, як сам дохід.

C=f(Y) – функція споживання.

C=a+b(y-T), b=MPC

в – гранична схильність до споживання - величина, яка показує на скільки одиниць зміниться обсяг споживання при зміні доходу на одиницю; а – автономне споживання, яке не залежить від величини поточного доходу.

 

5.Інвестиці.Мультиплікатор інвестицій.

Інвестиції – ек. ресурси, що спрямовані на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення і модернізацію виробничого потенціалу.

Класифікація інвестицій:

1.фінансові та реальні

2.валові та чисті

3. В залежності від факторів, що визначають обсяг попиту на інвестиції-автономні та індуціовані

Фінансові інвестиції – це вкладення у цінні папери.

Реальні інвестиції – це створення нових факторів виробництва (інвестиції в основний капітал, інвестиції у житлове будівництво, інвестиції у товарно-матеріальні запаси).

Валові інвестиції – це інвестиції на заміщення старого обладнання (амортизація) + приріст інвестицій на розширення виробництва.

Чисті інвестиції – це валові інвестиції – сума амортизації основного капіталу.

Автономні інвестиції здійснюються за фіксованим рівнем національного доходу.

Індуціовані – це інвестиції пов’язані зі збільшенням попиту на товари і послуги в результаті зростання національного доходу.

 I=e-dR,

I – обсяг інвестицій, d – коефіцієнт чутливості до ставки %, R- реальна ставка %.