Номінальні та реальні показники. Методи розрахунку індексів цін

На величину макроекономічних показників впливають фізичні обсяги виробництва.

Індекс цін – відношення ціни певного набору товарів і послуг у даному періоді до ціни того самого набору товарів і послуг у базовому періоді. Ip=Pt/Po*100%.

Найчастіше вживаються такі агреговані індекси: індекс споживчих цін (ІСЦ), індекс цін виробника (ІЦВ) та дефлятор ВВП та його компонентів.

Макроекономічні індекси цін:

Макроекономічні індекси цін:

1). Індекс цін Ласпейреса – показує зміни цін у складі нац. продукту по рівню товарів та послуг базового періоду:

2). Індекс цін Пааше – показує зміни цін у складі нац. продукту по рівню товарів та послуг поточного року:

3). Індекс цін Фішера:  

Номінальний ВВП – обсяг товарів та послуг, які виражені у цінах поточного року

Реальний ВВП – це обсяг товарів та послуг, скорегованих з урахуванням інфляції

Y_r=Y_n/I_p * 100%

Якщо індекс цін <1, то номінальний ВНП коригується вбік збільшення - інфлювання, якщо >1 – вбік зменшення – дефілювання

 

 

11. Макроекономічна рівновага на товарному та грошовому ринках. Модель "IS -LM". Ефект витискування

Метою аналізу ек. За допомогою моделі «IS-LM» є об’єднання товарного та грошового ринків у єдину систему. Модель IS-LM характериз. Різні комбінації ставки відсотка і доходу, які одночасно забезпечують рівновагу на товарному та грошовому ринках.

Основні рівняння моделі IS-LM

1. A=C+G+I+X_n

2. C=a-b(Y-T+TR), T=T_a+t*Y

3. I=e-dR

4. (m/p)^D=KY-Rr

Внутрішні зміни моделі IS-LM: Ц- сукупний доход, І – інвестиції, С – споживчі витрати, r – реальна ставка

Зовнішні зміни моделі IS-LM: G – держ витрати, M^s – грошова масса у обігу, t - ставка оподаткування, TR – трансферні платежі

У короткостроковому періоді коли ек. Знаходиться в умовах повної зайнятості ресурсів, рівень цін фіксован, тому номінальні та реальні величини змінних співпадають. У довгостроковому періоді, коли ек. Знаходиться в умовах повної зайнятості ресурсів, рівень цін рухомий, тому така змінна, як пропозиція грошей є номінальною величиною, всі інші змінні реальні.

Крива IS відображає рівновагу на товарному ринку, вона фіксує усі комбінації ставки відсотка і доходу, функціям споживання та інвестування.

 Y=C++I+Xn

Y=a+b(Y-T)+e-dR+G

Y=a+bT+e+G+dR/1-b – рівняння кривої IS, d/1-b  - кут нахилу кривої

b/1-b - податковий мультиплікатор

1/1-b – мультиплікатор доходів.

Під впливом збільшення держ витрат або зниження податків крива IS ссувається праворуч.

Крива LM – відображає рівновагу на грошовому ринку. Вона характеризує усі комбінації ставки і доходу, які задовольняють фун-ї попиту на гроші при заданій центральним банком величині пропозиції грошей.

-рівн. кривої LM

1/h- визн. кут нахилу кривої LM

 Зі зростанням пропозиції грошей або зниження рівн. цін крива LM зсувається вправо.

 

 

 - рівн. кривої «IS-LM»

«IS-LM»

 

12.Функції та засоби реалізації соціальних гарантій. Причини нерівності доходів та їх мінімальні стандарти. Крива Лоренца.

Соціальні гарантії це зобов’язання стандартні за формою їх доходів і умовам отримання певних товарів та послуг, робочих місць.

Функції соціальних гарантій:

- матеріальне забезпечення людей котрі за певними причинами втратили можливість робити це самостійно;

- підтримка і формування доходів людей вимушено не зайнятих тобто безробітних.

Основні способи реалізації соціальних гарантій:

- соціальне страхування и здійснення певних трансферних платежів;

- державне фінансування соціальної сфери;

- визначення стандартів матеріального забезпечення і мінімального рівня доходності;

- державне регулювання рівня зайнятості.

Основні соціальні програми що здійснює держава:

- пенсійне забезпечення;

- програма соціального забезпечення на випадок хвороби;

- соціальна підтримка інвалідів.

Вплив соціальних гарантій на економіку:

- система соціальної підтримки впливає на пропозицію трудових ресурсів;

- якщо існує невелика диференціація при сплаті різноманітних доходів то це чинить дестимулюючий вплив на трудову активність і підвищення кваліфікації;

- наявність системи соціальної підтримки скорочує сукупні заощадження в масштабах нац. економіки.

Очевидним фактом є те, що люди не можуть отримувати однакові доходи. Така нерівність існувала, існує і немає належних підстав припустити, що воно зникне в майбутньому. Причини, що викликають нерівність доходів: 1) різниця в індивідуальних здібностях; 2) різниця у кваліфікації і досвіді; 3) різниця у готовності і можливості працювати в специфічних умовах; 4) різниця у власності.

Ступінь нерівності доходів, характерний для того чи іншого суспільства, ілюструється за допомогою кривої Лоренца. Бісектриса передає ситуацію абсолютної рівності в розподілі доходів, напр. коли 25% родин отримують 25% від всієї суми особистих доходів суспільства. Але фактичний розподіл доходів завжди характеризується певним ступенем нерівності, що демонструється кривою нижче бісектриси. Чим більше фактична нерівність в доходах, тим глибше буде прогин цієї кривої. Чим ближче крива Лоренца до бісектриси, тим більш рівномірним є розподіл доходів.

Одним із важливих аспектів проблеми нерівності доходів є визначення параметрів малозабезпеченості чи бідності. Підставою для віднесення людини до групи малозабезпечених або бідних слугує величина доходу, який вона отримує. Систему показників малозабезпеченості можна представити у вигляді 3 елементів, що відображають той чи інший рівень доходу. До них відносяться:

   1. Величина доходу, що відображає верхню межу малозабезпеченості. Це той рівень доходу, який ще не дає можливості віднести його одержувачу до середньозабезпечених, не кажучи вже про високодохідних категоріях громадян. Такий показник доходу може називатися по-різному: мінімальним споживацький бюджет, межа бідності, поріг бідності та ін.

   2. Величина доходу, що відображає нижню межу малозабезпеченості. Це той рівень доходу, що дає можливість його одержувачу задовольнити на мінімально припустимім рівні елементарні, перш за все продовольчі, потреби.

   3. Величина доходу, що гарантується державою. Цей гарантований прожитковий мінімум на може перевищувати верхню межу малозабезпеченості, але в той же час – і опускатися за її нижню межу, тобто бути меншим фізіологічного мінімуму. Конкретними формами гарантій можуть бути офіційно визначені мінімальним значення пенсій, зарплати, використання різних грошових доплат та інших засобів допомоги.