Загальні рекомендації до організаціїсамостійної роботи з дисципліни

 

Обов’язковим елементом успішного засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Ситуаційне моделювання та прогнозування в туризмі» є самостійна робота студентів з вітчизняною та зарубіжною спеціальною літературою з питань організації, методології та проведення досліджень, а також ситуаційного моделювання і прогнозування в галузі туризму. Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від нормованих навчальних занять, тобто лекційних, практичних та лабораторних занять (аудиторної роботи).

Основні види самостійної роботи, на які повинні звертати увагу студенти:

– вивчення лекційного матеріалу;

– робота з законодавчими, нормативними матеріалами;

– робота з опрацювання та вивчення рекомендованої літератури;

– підготовка до практичних занять;

– підготовка до лабораторних занять;

– підготовка до дискусій та інших пропонованих викладачем завдань;

– робота над індивідуальним науково-дослідним завданням (курсовим проектом);

– самоперевірка студентом власних знань за запитаннями для самодіагностики;

– підготовка до проміжного та підсумкового контролю;

– укладання глосарію з основних понять, які використовуються у винесених на розгляд тем навчальної дисципліни «Ситуаційне моделювання та прогнозування в туризмі». Для цього необхідно:

– розібратися у сутності кожної запропонованої категорії;

– підготуватися до дискусії в аудиторії щодо розуміння вивченого матеріалу;

– у випадку наявності декількох тлумачень кожного терміну, обґрунтувати, якої саме інтерпретації дотримується студент і чому, а також обґрунтувати з чим студент не може погодитись;

– за умови, що значення якогось терміну є незрозумілим, зафіксувати запитання, а під час дискусії в аудиторії за запропонованими темами винести їх на обговорення або проконсультуватися у викладача.

Опрацювання лекційного матеріалу. В системі різних форм навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах особливе місце належить лекції, де викладач надає студентові основну інформацію, навчає розмірковувати, аналізувати, допомагає опанувати ключові знання, а також спрямовує самостійну роботу студента.

Зв'язок лекції і самостійної роботи студента розглядається втаких напрямах:

– лекція як головна початкова ланка, що визначає зміст та обсяг самостійної роботи студента;

– методичні прийоми читання лекцій, що активізують самостійну роботу студентів;

– самостійна робота, яка сприяє поглибленому засвоєнню теми на базі прослуханої лекції.

Перший етап самостійної роботи починається з процесу слухання і записування лекції. Правильно складений конспект лекції – найефективніший засіб стимулювання подальшої самостійної роботи студентів. Студент повинен чітко усвідомити, що конспект – це короткий тезовий запис головних положень навчального матеріалу. Складання та вивчення конспекту – перший етап самостійної роботи студента над вивченням теми чи розділу. Конспект допомагає в раціональній підготовці до практичних занять, заліку, у визначенні напряму і обсягу подальшої роботи з літературними джерелами.

Під час підготовки до лекції студент повинен опрацювати матеріал попередньої лекції звикористанням підручників та інших джерел літератури. На лекціях висвітлюються лише основні теоретичні положення та найбільш актуальні проблеми, тому більшість питань виноситься на самостійне опрацювання.

Підготовка до практичних та лабораторних занять. Підготовка до практичних та лабораторних занять розпочинається з опрацювання лекційного матеріалу. Студент повинен самостійно ознайомитися з відповідним розділом робочої програми, підготувати відповіді на контрольні запитання, які надані в програмі у визначеній послідовності згідно з логікою засвоєння навчального матеріалу.

Практичні та лабораторні заняття збагачують і закріплюють теоретичні знання студентів, розвиваючи їх творчу активність, допомагають у набутті практичних навичок роботи за предметом навчальної дисципліни.

У процесі підготовки до практичних занять самостійна робота студентів – обов'язкова частина навчальної роботи, без якої успішне і якісне засвоєння навчального матеріалу неможливе. Це свідчить про необхідність керування самостійною роботою студентів з боку викладача завдяки проведенню цілеспрямованих організаційних і контрольних заходів.

Відповідно до навчального плану з кожної теми курсу проводяться практичні чи лабораторні заняття. Щороку викладачі уточнюють тематичний план проведення семінарських, практичних та лабораторних занять і ознайомлюють з ним студентів на першому занятті.

Викладач у вступній лекції рекомендує студентам основну і додаткову літературу, а також методичні рекомендації до самостійної роботи і до організації практичних занять з дисципліни. У методичних указівках з кожної теми наведено перелік питань для теоретичної підготовки до заняття.

У випадку, коли студент не може самостійно розібратися вякомусь питанні, він може отримати консультацію у викладача (згідно з графіком проведення консультацій викладачами кафедри туризму і готельного господарства). Добре організовані консультації дозволяють спрямувати самостійну роботу в потрібному напрямі, зробити раціональною та підвищити її ефективність.

СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правові акти

1. Про внесення змін в Закон України «Про туризм»:Закон України від 18 листопада 2003 р. № 1282 – ІV.

2. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. № 583.

3. Основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 р. Схвалено Указом Президента України від 10 серпня 1999 р. № 973/99.

 

Основна література

1. Айвазян С. А., Классификация многомерных наблюдений. – М.: Статистика, 1974. – 240 с.

2. Айвазян С. А., Енюков И. С., Машалкин Л. Д. Прикладная статистика. Основы моделирования и первичная обработка данных. – М.: Финансы и статистика, 1983. – 470 с.

3. Беляевский И. К. Маркетинговое исследование: информация, анализ, прогноз: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 320 с.

4. Болч В., Хуань К. Дж. Многомерные статистические методы для экономики. (Пер. с англ. А. Д. Плитмана / под ред. С. А. Айвазяна). – М.: Статистика, 1979. – 317 с.

5. Боровиков В. П. Прогнозирование в системе STATISTICA в среде Windows. Основы теории и интенсивная практика на компьютере: Учеб. пособие / В. П. Боровиков, Г. И. Ивченко. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 384 с.

6. Боровиков В. П., Боровиков И. П. Statistica – Статистический анализ и обработка данных в среде Windows.- М.: Информ.-изд. Дом «Филинъ», 1998. – 608 с.

7. Дубров А. М. Обработка статистических данных методом главных компонент. – М.: Статистика, 1978. – 134 с.

8. Дубров А. М., Мхитарян В. С., Трошин Л. И., Френкель А. А. Статистические методы многомерной классификации. – М.: МЭСИ, 1984. – 96 с.

9. Дуброва Т. А. Статистические методы прогнозирования. – М.: ЮНИТИ, 2003.- 206 с.

10. Дюран Б., Оделл К. Кластерный анализ./ Под ред. А. Я. Боярского. – М.: Статистика, 1977. – 128 с.

11. Єріна А. М. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001. – 170 с.

12. Жуковская В. М., Мучник И. Б. Факторный анализ в социально-экономических исследованиях. – М.: Статистика, 1976. – 151 с.

13. Иберла К. Факторный анализ. – М.: Статистика, 1980. – 398 с.

14. Иванов В. В. Анализ временных рядов и прогнозирование экономических показателей. – Харьков, 1999. – 230 с.

15. Карпов В.А., Кучеренко В.Р. Маркетинг: Прогнозуваннякон’юнктури ринку. – К.: Знання, 2001. – 215 с.

16. Кендалл М. Дж., Стьюарт А. Многомерный статистический анализ и временные ряды. (Пер. с англ. Э. Л. Пресмана, В. И. Ротаря. / Под ред. А. Н. Колмогорова, Ю. В. Прохорова). – М.: Наука, 1976. – 735 с.

17. Кондратьев Н.Д. Основные проблемы экономической статики и динамики. – М.: Экономика, 1991. – 567 с.

18. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. – М.: Экономика, 1989. – 526 с.

19. Лоули Д., Максвелл А. Факторный анализ как статистический метод. – М.: Мир, 1967. – 144 с.

20. Мандель И. Д. Кластерный анализ. – М.: Финансы и статистика, 1988.- 176 с.

21. Мхитарян В. С., Трошин Л. И. Применение многомерного статистического анализа в экономических исследованиях. – М.: МЭСИ, 1981. – 125 с.

22. Плюта В. Сравнительный многомерный анализ в экономических исследованиях: Методы таксономии и факторного анализа. – М.: Статистика, 1980. – 151 с.

23. Сошникова Л. А., Тамашевич В. Н., Шефер М. Многомерный статистический анализ в экономике: Учеб. пособие для вузов / Под ред. проф. В. Н. Тамашевича. – М.: ЮНИТИ- ДаНА, 1999. – 598 с.

24. Тейл Г. Прикладное экономическое прогнозирование. – М.: Прогресс, 1970. – 512 с.

25. Тейл Г. Экономические прогнозы и принятие решений. – М.: Статистика, 1971. – 488 с.

26. Харман Г. Современный факторный анализ. – М.: Статистика, 1972. – 487 с.

27. Черняк О. І., Ставицький А. В. Динамічнаеконометрика: Навчальнийпосібник. – К.: КВІЦ, 2000. – 120 с.

28. Четыркин Е. М. Статистические методы прогнозирования. – М.: Статистика, 1977. – 200 с.