Навчання читання. Характеристика читання як процесу сприйняття i переробки iнформаuiТ. Двi сторони читання

Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування ряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та більш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з іноземних мов.

Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання (ТЧ) і розуміння того, що читається, і відноситься до письмової форми мовлення. У зв'язку з цим виділяють змістовий та процесуальний аспекти діяльності читця. Змістовий аспект читання залежить від процесуального і полягає в досягненні розуміння інформації, яка сприймається ч завдяки декодуванню графічних знаків та смислових зв'язків тексту.

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприяння тексту і його розуміння. При читанні інформація, на відміну від аудіювання поступає до читця через зоровий канал, тому вирішальну роль виконують відчуття, які спричиняють дію внутрішнього моторного/мовленнєвого: аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням, яке стає повним, розгорнутим мовленням при читанні вголос.

З психологічної точки зору процес сприймання та розуміння безпосередньо пов'язаний з мисленням та пам'яттю. Сприймаючи текст, читець  виділяє в ньому окремі ланки, які є для нього найбільш суттєвими, і синтезує ланки в єдине ціле. Пам'ять при цьому — логічна та механічна — допомагає мисленню. Сприймання інформації та її осмислення зрілим читцем здійснюється одночасно. Ці складники процесу читання нерозривно пов'язані між собою: від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння тексту, повнота, глибина і точність.

Розрізняють два основних рівні розуміння тексту: рівень значення і рівень смислу/змісту. Перший пов'язаний із встановленням значень сприйнятих мовних одиниць та їх безпосередніх зв'язків, другий — з розумінням змісту тексту як цілісної мовної. У зв'язку з цим навички та вміння, які забезпечують розуміння тексту, поділяють на дві групи. Перша група — це навички, які пов'язані з технічним аспектом читання. Вони забезпечують безпосередній акт сприйняття графічних а співвіднесення їх з відповідними значеннями; друга група — це вміння, які забезпечують смисловий аспект читання: встановлення смислових зв'язків між мовними одиницями тексту, досягнення розуміння змісту, задуму автора, розуміння тексту як завершеного мовленнєвого твору.

1.Акт читання відбувається тоді, коли очі читця рухаються уздовж рядка, іу цей рух відбувається не плавно, а стрибкоподібно: зупинка (для фіксації ятого) — стрибок — зупинка — стрибок. Досвідчений читець робить на 4-6 зупинок тривалістю кожної з них 0,2 сек. Сума часу всіх зупинок очей є час власне читання, на підставі якого встановлюється швидкість читання.

2.Процес осмислення включає роботу пам'яті та різних розумових операцій серед яких головними є порівняння та узагальнення, аналіз та синтез, абстрагування і конкретизація тощо.

Читаючи текст, читець ніби забігає наперед, будує гіпотези про те, що буде далі, прогнозує події. Це явище антиципації розповсюджується не тільки на окремі слова, але й на синтагми та речення. Смислові гіпотези виникають на підставі фактів та подій, які описуються в тексті.

Мотивом читання як комунікативної діяльності є спілкування, а метою отримання необхідної інформації, причому робота з текстом може переслідувати різні цілі: іноді потрібно лише визначити, про що цей текст, в інших випадках важливо зрозуміти основну чи нову інформацію, замисел автора, підтекст.

У процесі навчання іноземної мови в середній школі необхідно сформувати уміння читання на комунікативно достатньому рівні, з тим щоб учні розуміти: а) основний зміст нескладних автентичних текстів та б) досягти повного розуміння складніших за змістом і структурою текстів різних жанрів: суспільно-політичних, науково-популярних, художніх (адаптованих). Учнів потрібно навчити користуватися двомовними словниками та різними довідковими матеріалами.

Так, на першому етапі основним завданням є розвиток навичок техніки читання уголос і про себе/мовчки і досягнення швидкості читання, яка становить 300 друк. знаків/хв.

На другому етапі ставиться завдання навчити учнів читати вголос і про себе складніші тексти пізнавального характеру, що представлені в підручнику та в читанці (Reader). Учні повинні здогадуватися про значення незнайомих слів на базі контексту, словотворчих елементів, співзвучності зі словами рідної мови.

На третьому етапі учні повинні уміти читати без словника з метою отримання основної інформації, або зі словником — для повного розуміння змісту тексту, що включає до 6% незнайомих слів. Використовуються нескладні автентичні тексти суспільно-політичної, науково-популярної та художньої літератури. Удосконалюються прийоми прогнозування на рівні слова (мовна здогадка) та на рівні тексту (антиципація).