Навчання читання як виду мовленнєвої дiяльностi: цiлi, змiст i засоби навчання читання на рiзних ступенях навчання в середнiй/ вищiй школi

У процесі ознайомлювального читання переслідуються такі комунікативні цілі:

- визначити тему, яка висвітлюється в тексті, які проблеми в ньому розглядаються;

- що саме говориться в тексті у зв'язку з проблемою;

- виділити основну думку;

- вибрати головні факти, випускаючи другорядні;

- виразити своє ставлення до прочитаного.

 

Учні повинні зрозуміти основний зміст тексту, осмислити здобуту інформацію в залежності від рівня знань та інтересів. Повнота розуміння повинна бути в межах 75%. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії:

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватись про значення незнайомих слів за допомогою контексту, словотворчих елементів, за схожістю зі словами рідної мови або утворених шляхом конверсії;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту та зв'язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним лінгвокраїнознавчим коментарем, виносками, словником, довідниками, якщо в цьому виникає потреба, щоб зрозуміти основний зміст тексту.

Для розвитку вмінь ознайомлювального читання використовуютьсядосить великі за обсягом тексти (до однієї сторінки навіть на початковому ступені) легкі для розуміння у мовному та змістовому відношенні, які містять 25-30% надлишкової, другорядної інформації. Спочатку тексти читаються у класі з метою формування в учнів навичок читання та розуміння тексту, потім ця здійснюється вдома, а в класі проводиться контроль розуміння прочитаного;

Мова текстів, призначених для одержання основної інформації, має бути нормативною, без діалектних особливостей, а зміст відповідати рівню мовної підготовки учнів, їх віковим характеристикам, життєвому досвіду та інтересам. За видами жанрів тексти можуть бути художніми, науково-популярними, а також прагматичними.

Режим роботи з текстами для одержання основної інформації дуже близький за своїм характером до так званого skimming reading (Ch. Nuttall), у процесі якого учні мають відшукати в тексті запропоновану вчителем інформацію; сказати коротко, про що йдеться в тексті, або відповісти на ряд запитань, для чого необхідно швидко переглянути текст.

У процесі роботи з текстом в режимі вивчаючого читання не досягти таких комунікативних цілей:

- зрозуміти зміст прочитаного тексту з достатньою повністю та гл

- зіставити здобуту інформацію зі своїм досвідом;

- оцінити інформацію, висловити свою думку про неї;

- передати почерпнуті з тексту відомості іншим (рідною мовою або в опорі на текст);

- прокоментувати окремі факти.

Тексти, на базі яких формуються вміння вивчаючого читання, за своїм змістом і тематикою повинні задовольняти пізнавально-комунікативні потреби та інтереси учнів. Це мають бути нескладні автентичні або адаптовані тексти різних жанрів.

Важливим складником уміння читання є визначення головних смислових частин тексту, до яких учні повинні придумати заголовки, а також план до всього тексту.

Вправи, які виконуються з метою формування умінь вивчаючого читання та контролю повноти розуміння прочитаного тексту, носять переважно такий характер:

- Відповісти на запитання вчителя щодо основного змісту тексту деталей.

- Вибрати з кількох малюнків ті, які ілюструють провідну думку тексту.

- Визначити, чи відповідає інформація, запропонована у завданні основному змісту тексту.

- Визначити у тексті смислові віхи та виписати найбільш суттєву інформацію;

- Скласти план тексту; підібрати до кожного пункту плану речення які його уточнюють.

- Виконати письмовий переклад тексту і порівняти його з ключем.

- Виконати тест множинного вибору, альтернативний чи поєднувальний тест.

 

Читання з метою пошуку необхідної інформації чи інформації, яка цікавить вибіркове/ переглядове читання)

Метою цього виду/ режиму читання є формування уміння швидко переглянути ряд матеріалів (газет, журнальних статей, різноманітних програм та довідників, інших прагматичних матеріалів), для того щоб знайти конкретну інформацію. Вона може бути задана вчителем або пов'язана з інтересами учня. Учень повинен швидко переглянути текст/ тексти (швидкість — 500 слів/хв.), знайти потрібну інформацію і сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст — залежно від конкретної комунікативної мети. Цей вид читання передбачає наявність в учнів сформованих умінь, необхідних для орієнтування в логіко-смисловій структурі тексту, знаходження та вибір нової чи заданої інформації, об'єднання в логічне ціле здобутої інформації з кількох джерел згідно з конкретною проблемою. Робота з текстомможе завершуватись підготовкою повідомлення чи реферату.

Точність розуміння тексту у цьому виді читання визначається правильністю відповіді учня на запитання вчителя про те, чи цікавить учня така інформація, яка частина тексту виявилась найбільш інформативною, чи є в тексті нові для учня факти тощо.

Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою завдань такого типу:

відповісти на запитання вчителя щодо основної інформації тексту;

відповісти на запитання, що стосуються важливих деталей;

сказати, чи співвідноситься представлена вчителем інформація з тією, яка почерпнута учнями з тексту;

знайти у тексті вказані учителем факти/ одиниці смислової інформації, інші вправи пошукового характеру;

виконати альтернативний тест, тест множинного вибору та ін.