Підготовка кадрів з організації та проведення туристичних самодіяльних заходів

Безпосередньо туристською навчально-методичною роботою займається Київська школа спортивного туризму Київської федерації спортивного туризму ФСТУ. Школа діє згідно з «Положенням про систему підготовки кадрів у спортивному туризмі», готує інструкторів дитячо-юнацького туризму та організаторів спортивного туризму, розробляє відповідні навчальні плани і програми, методичні посібники тощо. Школа може мати свої філії в організаціях, спортивних і туристських клубах і колективах, які потребують підготовки
кадрів зі спортивного туризму. При цьому школа є вищою організацією щодо філій. Звернення до Школи туризму про створення філії повинно містити відомості про можливості надання приміщень для проведення занять навчальних груп, спортивних споруд, забезпечення відповідним спортивним знаряддям, нормативним інвентарем курсантів, кандидатури начальника.
Загальний рівень підготовки за підсумками навчання в Школі туризму дозволяє здійснювати наступну роботу:
- Організатори спортивного туризму: вміти планувати і проводити роботу туристських секцій і клубів в колективах закладів освіти та за місцем проживання, організовувати і проводити
масові некатегорійні спортивні туристські походи, вести заняття в туристських та краєзнавчих гуртках;
- Інструктори спортивного туризму всіх рівнів підготовки: вміти якісно виконувати функції організатора туристських заходів районного та міського масштабів, готувати кадри на відповідному рівні навчання, виконувати обов'язки штатних інструкторів з туризму туристських установ та педагогів-організаторів установ освіти та за місцем проживання по туристсько-краєзнавчим напрямками;
- Старший інструктор спортивного туризму: вміти організовувати і проводити туристські заходи регіонального масштабу, вести підготовку інструкторів спортивного туризму, розробити методичні посібники та рекомендації відповідної тематики;
- Інструктор спортивного туризму міжнародного класу: вміти проводити навчальні заходи всіх рівнів підготовки, туристичних заходів національного та міжнародного масштабів, а також здійснювати іншу діяльність, спрямовану на подальший розвиток спортивного туризму.
На практиці в будь-якій самодіяльній туристській організації доводиться проводити навчально-методичну роботу як з починаючими туристами, так з метою підвищення кваліфікації всіх членів колективу. Типові навчальні плани і програми, які розроблені в ФСТУ для підготовки туристських кадрів усіх категорій, включають наступні теми і підтеми.
І. Загальна підготовка (роль спортивного туризму в формуванні духовності і фізичного розвитку особистості; історія розвитку туризму в Україні; туризм, природа, право, керівні та нормативні матеріали; структура центральних і регіональних туристських організацій; діяльність і структура туристських секцій і клубів; туристські можливості рідного краю; суспільно-корисна, краєзнавча і природоохоронна діяльність; спостереження в поході;
науково-спортивна діяльність і організація експедицій; загальна і спеціальна фізична підготовка туриста; види туризму, їх особливості; класифікація туристських маршрутів і характеристика перешкод).
ІІ. Організація та проведення спортивних походів (правила організації та проведення спортивних походів; особливості проведення походів за кордоном, організація, підготовка і проведення спортивного походу, спорядження, харчування; топографія і орієнтування на місцевості; стратегія і тактика походу; техніка пересування та подолання перешкод; привали і ночівлі; причини травматизму і аналіз нещасних випадків; забезпечення безпечності подорожі, страхування і самострахування; медичне забезпечення та долікарська допомога, лікарняний контроль і самоконтроль; умови виживання в екстремальних ситуаціях; організація
і проведення пошуково-рятувальних робіт, транспортування постраждалих; огляд районів туризму; керівник походу, його відповідальність та обов'язки; звіт про похід).
ІІІ. Методичні основи підготовки кадрів спортивного туризму (нормативні документи по підготовці кадрів; основи педагогіки, організація і проведення навчальних заходів; організація
роботи викладацького складу; підготовка і проведення лекцій і бесід; підготовка та проведення практичних занять, методологія тренувального процесу; навчання в тренувальному поході; виховна робота в навчальних заходах; питання психологічної підготовки в туристській групі, психологія малих груп; особливості організації роботи на турбазі, в таборі тощо; організація екзаменів, заліків, розбір тренувань і походів).
ІV. Організація та проведення масових заходів (походи вихідного дня, екскурсії, правила змагань з техніки туризму, методика суддівства і проведення, організація та проведення
чемпіонатів, туристських зльотів, і т.п.).
V. Питання туристсько-спортивної діяльності (фінансування туристсько-спортивних заходів; організація платних послуг; складання кошторисів і калькуляцій на послуги та заходи; організація туристичного сервісу).
VІ. Виконання самостійних (курсових) робіт, написання друкованої роботи, доповідь на науково-практичній конференції, стажування за тематикою навчання, виконання нормативів на суддівські категорії поза програмою, навчально-тренувальні походи.
Для проведення туристських змагань будь-якого рівня необхідні судді. Їх підготовка здійснюється на спеціальних Семінарах. Зазвичай на них вивчаються наступні теми:
- Судді змагань з техніки спортивного туризму;
- Організація і проведення змагань;
- Положення про змагання;
- Правила змагань з техніки спортивного туризму;
- Суддівська колегія змагань;
- Робота служби дистанції змагань;
- Робота суддівських бригад на етапах дистанцій змагань
під час проведення змагань;
- Робота бригад старту та фінішу дистанцій;
- Робота мандатної комісії, секретаріату та служби інформації та нагородження;
- Безпека змагань.

Організація та планування туристсько-краєзнавчої роботи в школі.

Туристсько-краєзнавча робота починається зі створення активу штабу або Ради краєзнавців, а також Ради краєзнавчого музею. В склад ради (штабу) входять представники всіх класів школи, організатор, вчителі-предметники, консультанти. Рада в загальних рисах складає план шкільної туристсько-краєзнавчої роботи, який затверджується на педагогічній раді школи і директором.
Планування здійснюється з перспективою на кілька років та направляється на комплексне вивчення рідного краю та його туристських можливостей. У плані можуть бути внесені теми, спрямовані
на вивчення географії, історії формування свого населеного пункту, окремих господарських об'єктів і комплексів району, а також дослідження: топонімічні, геологічні, археологічні та інші.
Система планування має кілька етапів:
1. Узгодження плану роботи з перспективними напрямками навчально-виховної роботи школи;
2. Узгодження програми туристсько-краєзнавчої роботи школи з аналогічними програмами шкіл свого району (міста), маючи на увазі створення в майбутньому міжшкільного краєзнавчого музею;
3. Розробка програми вивчення свого краю, планів вивчення різних краєзнавчих та туристичних об'єктів, що здійснюється шляхом організації експедицій, походів, екскурсій, тощо;
4. Допомога в організації туристсько-краєзнавчої роботи та постійний контроль за цією роботою з боку адміністрації школи і районного методкабінету.
У план обов'язково включаються: тема вивчення, зміст роботи, завдання класам і індивідуальні, терміни виконання роботи, терміни проведення експедицій і походів для збору краєзнавчого матеріалу, відповідальні за виконання, терміни підбиття підсумків роботи та її оформлення. Також в плані розкриваються форми і методи туристсько-краєзнавчої роботи, зміст суспільно корисної діяльності учнів.
Заняття туристсько-краєзнавчого гуртка планують за півріччями, щомісяця проводиться два заняття. Обов'язково деякі заняття гуртка проводять у формі екскурсій і походів.
Керівним органом гуртка є рада (бюро, президія) на чолі з головою. Рада обирається загальними зборами гуртківців строком на один навчальний рік у складі: голови, його замісника, секретаря, а також керівників секцій, відповідальних редакторів стінної газети та рукописного журналу. Голова ради відповідає за загальну дисципліну, організацію та проведення занять гуртка (його секцій, бригад, ланок); він є першим помічником вчителя. Заступник голови відає господарством гуртка
(Обладнанням, інвентарем, грошовими коштами). Секретар веде щоденник занять гуртка, облік відвідуваності та виконання робіт.
Рада гуртка збирається 1-2 рази на чверть для прийняття рішень з організаційних питань та планування роботи. Непогано було б для гуртківців виготовити членські квитки і
вручати кожному хто вступає до нього на загальних зборах. Для школярів членський квиток буде важливим дисциплінуючим і виховним документом. Учень, що порушує основні положення статуту, може бути виключений з гуртка.
Примірний перелік практичних робіт у гуртку:
1. Позакласне колективне читання географічної і краєзнавчої літератури, бесіди про прочитане, про те, як заповнювати читатський щоденник, писати реферат чи відгук на книгу;
2. Проведення читацьких конференцій;
3. Робота з топоніміки свого краю;
4. Ведення спостережень за природою: геологічних, фенологічних, гідрометеорологічних та інших;
5. Проведення занять разом з сусідніми школами;
6. Виконання доручень наукових і господарських організацій (вивчення мінеральних джерел, родовищ будівельних матеріалів, ступеня забруднення води і земель шкідливими речовинами, врожайності пасовищ і сінокосів тощо);
7. Збір та оформлення матеріалів, випуск рукописних видань гуртка - стінгазети, журналу, альбомів, комплексних описів;
8. Оформлення тематичних фотомонтаж, фотовітрин, інформаційних бюлетнів, стендів, чергових карт;
9. Виготовлення і ремонт наочних посібників;
10. Суспільно-корисна робота (охорона лісу та його мешканців,боротьба з ерозією і забрудненням водойм, догляд за саджанцями садів,парков, вивчення та охорона історичних і природних визначних місць тощо);
11. Оформлення географічного кабінету, краєзнавчого куточку, музею школи, експозиції виставок;
12. Знайомство з міськими краєзнавчими музеями, зообазами, виставками досягнень народного господарства тощо;
13. Знайомство з діяльністю обласної чи районної станції юних туристів, з роботою кабінетів географічного та інших факультетів вузів;
14. Екскурсійні поїздки в сусідні більші міста, організація походів і експедицій під час канікул;
15. Вивчення географії свого краю (історія населеного пункту, населення, типи будинків, планування, мікрорайони);
16. Уявні подорожі по карті.
17. Листування з гуртківцями шкіл країни і сусідніх держав, обмін матеріалами для географічних кабінетів, краєзнавчих куточків, музеїв.
Для таких позакласних робіт, як оновлення матеріалів «чергової карти», випуск чергового номера гурткової стінгазети і т.п., де одному учневі з роботою не впоратися, треба призначити по одній ланці з 3-5 хлопців у порядку черговості.
Для підготовки та проведення географічних вечорів, творчих зустрічей з гуртківцями сусідніх шкіл, з ученими, пристрої виставок робіт учнів з членів гуртка створюють разові комісії до складу яких обов'язково входить вчитель, який спрямовує їх діяльність.