Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики

 Кредитна експансія - значне розширення кредитних операцій у межах країни та за кордоном для отримання прибутків.

Пропоз. гр-й, як правило, перевищує грошову базу, тому що банк-ка система здійсн. Вторинну грошову емісію на основі мультиплікації (примноження) гр. Крім центр.банку гроші створює сукупність депозитно-кредитних установ,тобто комерційні банки. Звідси пропозиція гр. дорівнює добутку грошової бази і коефіціента пропорційності, тобто грошового мультиплікатора: М^S =Н·m_m

Кінцева рівновага банківської системи настає тоді, коли сума обов’язкових резервів усіх банків буде = початковому депозиту – це ланцюгова створення банківських грошей.

Грошовий мультиплікатор­ є статичним, оскільки він відображає у скільки раз гр. пропоз. більга за гр. базу. Показує, на скільки одниць змін-ся проп. грошей при зміні гр. бази на одиницю.

m_m=cr+1/cr+rr З формули видно, що мультип. залежить від трьох ек. субжктів: 1) домогосподарства, що вплива впливають на співвідношення між готівкою і депозитами(cr = CU/D); 2)цен.банк, що регулює резервну норму (rr = BR/D) через установлення норми обовязкового резервування(lr); 3)комерційні банки, впливають на резервну норму через створення надлишкових резервів.

Функція пропозиції гр. матиме вигляд

М^S =Н·m_m

За доп.грошового мультип. можна визначити загальний приріст депозитів,. ∆ D=∆H∙m_m/1+cr; загальний приріст готівки ∆CR=∆H∙ m_m ∙cr/1+cr.

Монетарна політика – заходи центр. банку з управління пропозицією гр-й, спрямовані на досягнення кінцевих цілей стабільнізаційної політ. держави. Кінцевими цілями монет. політ. є зростання реального ВВП, зменшення безробіття та зниження інфляції. Для досягнення даних цілей центральний банк застосовує заходи, що повязані з викор. певних інструментів: операції на відкритому та валютному ринках; облікова ставка; нормативи обовязкового резерву.

Опер. на відкритому ринку – це купівля-продаж центр. банком цінних паперів на відк. ринку. Дані опер. проводяться з метою регулювання пропозиції грошей.

Розрізняюють динамічні та захисні опер. на відкр. ринку: 1Динамічні заст-ся з метою зміни величини банк-ких резервів і проз. грошей. 2Захисні для нейтралізації дії чинників, що можуть викликати небажені зміни в банк. Резервах та пропоз. грошей.

Опер на валютному ринку – валютні опер-ї, які здійсн. В формі купівлі-продажу центр-м банком іноземної валюти на валютному ринку. Основною метою є регулювання курсу нац-ної валюти та валютних резервів.

Облікова ставка – % ставка за доп., якої центр. банк надає кредити комерційним банкам.Змінюючи обл. ставку, він регулює попит комерційних банків на свої кредити і так впливає на їх резерви та пропоз. грошей.

Нормативи обовязкового резервування – мінімальні норми депозитів комерційних банків, які вони зобовязані зберігати на безпроцентних рахунках центр. банку. Змінюючи ці нормативи, цент. банк змінює банківські надлишкові резерви та гршовий мультиплікатор і в резулт. пропоз.грош. 

11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.

Процентна ставка — це вартість послуги, пов'язаної з грошо­вим запозиченням, яка встановлюється в процентах до суми запо­зичених грошей. Рівень процентної ставки визначається в розра­хунку на річний термін використання грошей. Залежно від способів грошового запозичення застосовуються різні процентні ставки. Серед них можна виділити такі: процент­ні ставки за депозитами, процентні ставки за кредитами (позика­ми), процентні ставки за облігаціями, облікову процентну ставку тощо. Але особливе значення для макроекономічного аналізу мають два ви­ди ставок процента: реальна і номінальна процентні ставки. Реальна процентна ставка — це така ставка процента, яка формується ринком за припущення, що ціни на товари та послуги не зміняться протягом терміну використання позики, тобто без урахування інфляції. Вона визначає реальну кількість грошей, яку може отримати позикодавець, або кількість товарів і послуг, яку він може купити за цю кількість грошей. Рівень реальної процентної ставки залежить від таких чинників: адміністративні витрати позикодавців, строк позики, кредитні ризики, оподаткування доходу позикодавця, попит і пропозиція на ринку позичкових грошей. Номінальна процентна ставка — це така ставка процента, яка формується ринком з урахуванням реальної процентної став­ки та інфляції, тобто зростання цін на товари та послуги, яке від­бувається протягом терміну використання позики. Така процентна ставка визначає номінальну кількість грошей, яку може отримати позикодавець за надання позики. Зв'язок між номінальною і реальною процентними ставками та очікува­ною інфляцією можна виразити таким рівнянням:

l + i = (l + r)(l + П^e), де i – номінальна процентна ставка, r – реальна процентна ставка,

П^e - очікуваний темп інфляції. Номінальну процентну ставку можна визначити за такою формулою:

i = r + П^e + (r ∙ П^e ). Для визначення номінальної процентної ставки макроекономісти користуються спрощеною формулою(рівняння Фішера)

 i = r + П^e

Рівняння Фішера показує, що номінальна процентна ставка може змінюватися в разі зміни реальної процентної ставки або внаслідок інфляції. Згідно з рівнянням Фішера зростання очікуваного темпу інфляції на один процентний пункт збільшує номінальну процентнц ставку також на один процентний пункт. Такий звязок між номін проц ставкою та темпом інфляції назив ефектом Фішера. На базірівняння Фішера можна визначити очікувану реальну проц. ставку

r^e = i - П^e Формула фактичної реальної процентної ставки:

r = i – П, де П – фактичний темп інфляції.