Аналіз процесуальних дій, які вчиняються у підготовчій частині судового розгляду цивільної справи апеляційною інстанцією

Протягом десяти днів з дня отримання справи суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі (для вирішення цього завдання суддя перевіряє наявність сторін, третіх осіб та інших осіб, які приймали участь у судовому засіданні як учасники процесу. З'ясування складу цих осіб необхідно не лише для того, щоб залучити їх по справі, але й для направлення їм повісток-повідомлень про день і час слухання справи);

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює (необхідно з'ясувати: про що заявлено позов,про що просить скаржник,які заперечення надав відповідач за скаргою,які докази були надані суду, які з них суд досліджував,якщо суд першої інстанції неправильно застосував закон, то який закон необхідно застосувати);

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень (судді-доповідачу необхідно звернути увагу на технічний запис судового засідання, журнал судового засідання, на пояснення сторін, осіб, які брали участь у розгляді справи, покази свідків, висновки спеціалістів та експертів, інші докази);

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами (суддя-доповідач саме на стадії підготовки розгляду справи вирішує питання про можливість подання нових доказів шляхом встановлення поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції);

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції (суддя-доповідач саме на стадії підготовки розгляду справи вирішує питання про можливість подання нових доказів шляхом встановлення поважності причин неподання цих доказів до суду першої інстанції);

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову (Суд не може з власної ініціативи вжити заходів із забезпечення позову під час розгляду апеляційної скарги. Такі заходи можуть бути вчинені лише після розгляду судом такого клопотання осіб, які беруть участь у справі);

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи (вирішує організаційні питання по розгляду справи, витребування доказів з власної ініціативи, інші дії, які виникають в процесі підготовки справи до розгляду).

 

 

Розгляд цивільної справи по суті в апеляційному порядку.

 Порядок розгляду справи апеляційним судом

Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з такими винятками і доповненнями:

1) розгляд здійснюється колегією у складі трьох суддів;

2) зміст рішення (ували), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, в межах яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази, доповідає суддя-доповідач;

3) першою пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач;

4) суд може обмежити тривалість виступів у дебатах. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий період часу для виступу;

5) підстави для відкладення розгляду справи (оголошення перерви) визначаються на розсуд апеляційного суду.

Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази.

Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Повноваження апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду І інстанції.

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність його прав на здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо рішення, яке не набрало чинності і є предметом перевірки за заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою. Перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги є вичерпним.

Повноваження апеляційного суду дозволяють йому:

1) відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення в силі без змін;

2) змінити рішення;

3) скасувати рішення і ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог;

4) скасувати рішення суду першої інстанції і залишити заяву без розгляду або закрити справу.

Оскільки апеляційний суд має право встановлювати нові факти, а також приймати до розгляду нові докази, то оцінку дій суду першої інстанції апеляційний суд дає з врахуванням цих повноважень.

Процесуальними документами, якими оформляються повноваження суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, є рішення — у випадку скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення суду першої інстанції, а у всіх інших випадках постановляється ухвала апеляційного суду.

Повноваження апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду І інстанції.

Повноваження суду апеляційної інстанції — це сукупність його прав на здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо рішення, яке не набрало чинності і є предметом перевірки за заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою. Перелік повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги є вичерпним.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.