Жанровий арсенал літературно-мистецької критики

Літературно мистецька критика – це вид інтелектуальної діяльності, виражений через організований текст, в основі якого лежить аналіз художнього твору або творів, виконаний людиною з літературною освітою в певному духовному стані без урахування особистих і політичних інтересів. Вона має базуватися на: 1.досконалому знанні правил, якими керується художник чи письменник у своїх творах (тобто критик має бути людиною компетентною і освіченою); 2. глибокому вивченні зразків і спостереженням чудових явищ сучасності. Серед жанрів літературна-мистецької критики виділяють: проблемні статті, портрети режисерів, акторів, художників, письменників тощо, рецензії, інтерв’ю:фейлетони.

РЕЦЕНЗІЯ. Слово «рецензія» лат. – перегляд, повідомлення, оцінка, відгук. Рецензія – це жанр, основу якого складає відгук(перш за все – критичний) про твір художньої літератури, мистецтва, науки, ж-ки і т.д. В якій би формі не був дан такий відгук, суть цого – виразити відношення рецензента до досліджуваного твору. Відмінність рецезії від інших газетних жанрів полягає перш за все в тому, що предметом рецензії виступають не безпосередні факти дійсності, на яких засновані нариси, кореспонденції, зарисовки, репортажі і тому подібне, а інформаційні явища – книги, брошури, спектаклі, кінофільми, телепередачі. Рецензія розглядає одно-два твори і дає їм відповідну оцінку, не ставлячи перед собою інших, складніших завдань. Рецензія повинна бути ясною за формою і змістом, доступній для адресатів різній категорії читачів, слухачів, глядачів. Для цього рецензентові треба глибоко вивчити твір, враховуючи ті принципи і правила, якими керувався письменник, учений або художник, уміти використовувати методи аналізу і вільно володіти мовою твору, що рецензується.

Публіковані в періодичному друці рецензії можуть бути об’єднані в певні типологічні групи по тих або інших підставах. Приклади типології:

1.За об’єктом: великі(гранд-рецензії) і маленькі (міні рецензії).2. Почислу аналізованих творів всі рецензії можна розділити на моно рецензії і полі рецензії. У публікаціях першого типу аналізується один твір, хоча автор, зрозуміло, може проводити якісь порівняння і з цією метою згадувати інші твори.3.По темі рецензії ділято а літературні, театральні, кіно рецензії і так далі. Останнім часом разом з вже добре відомими публіці типами рецензій публікуються рецензії нового типу – на мультиплікаційні і неігрові фільми, телерецензії, рецензії на рекламні та ін..кліпи.

ФЕЙЛЕТОН. Від фр. – листок. Це засіб осміяння якогось зла. Саме у цій якості воно використовувалося відповідними засновниками ЗМІ(в особі Агитпропа) впродовж багатьох десятків років. Коли у ЗМІ зявилися нові засновники в особі «грошових мішків», то було б дивно чекати від них осміяння тих справ, які творилися в основному по їх волі(або нерозумінню) і більшій частині населення Росії представлялися як зло. Крім того, на тлі всіляких «розслідувань», «зливів», нескінченного потоку компромату, за допомогою яких різні політичні сили протягом десятиліття билися за владу, фейлетон просто не міг виглядати «ударним» жанром. Настання певної стабілізації в країні, тенденція відродження моральних орієнтирів, що намітилася, в житті суспільства, поза сумнівом, сприятимуть зміцненню позицій фейлетону. Інші вади фейлетону можуть виникати в результаті недостатньої продуманості логічних зв’язків, виялених фейлетоністом явищ, невміння встановити причинно-наслідкові відносини між різними фактами, оцінити їх і передбачти подальший їх розвиток. Жанр цей є дуже трудомістким, робота в нім вимагає від журналіста особливого таланту і постійного вдосконалення своєї майстерності. Фейлетон, як інші худ-публ.жанри. дуже «трохи» до мовних помилок і неточностей. Якщо ж він написаний ясною, образною мовою, то це багато у чому підвищує його можливість бути відміченим читачем.

ПРОБЛЕМНА СТАТТЯ У цих статтях аналізуються конкретні проблеми, події, дії, ситуації, пов’язані з практичними завданнями, що вирішуються в тій або іншій сфері діяльності. Автор такої статті ставить перед собою мету виявити причини ситуації, що склалася в тій або іншій сфері виробництва, на ряду підприємств, в соціальній сфері і так далі, оцінити ці ситуації, визначити тенденції їх розвитку, назвати проблеми, що стоять на шляху вирішення тих або інших практичних завдань, по можливості знайти шляхи ефективного дозволу цих завдань, винести на суд громадськості якісь конструктивні пропозиції. Всі вони підпорядковані досягненню основних цілей проблемного виступу: 1) опису і оцінці проблемної ситуації,2) зясуванню причин виникнення проблеми (барєру, перешкоди, завдання) 3) встановленню програми і пошуку шляхів усунення (тобто рішення) проблеми, тобто формулювання дій.

ТВОРЧИЙ ПРОЕКТ Жанр надзвичайно різноманітний і за формою, і за змістом. Це можуть бути ескізні замальовки, що дають загальне уявлення про значні виробничі і основні риси роботи конкретного майстра, а може бути і ціла книга – критична монографія. Вона може бути написана в чисто науковій, а може – у вільнішій, есе формі. Дуже поширений в критиці і жанр нарису творчості, де критикові досить мати в своєму розпорядженні твори «портретирумого» автора, що побачили світло, критичні відгуки про них, вислови самого художника, що зявилися у пресі.