Образ автора і авторське «Я»

Образ автора - не звичайний "образ", "характер" у творі, він так само не тотожний особистості журналіста, хоча в окремих випадках наближено відображає особливості цієї особистості. Якщо в художній літературі образ автора - все-таки образ зображений, тобто образ, який має автора (письменника), то в журналістиці ми маємо справу не з образом оповідача, а безпосередньо з автором. Іншими словами, маємо справу з автором-людиною, яка не ставить собі за мету створення власного образу. В цьому принци­пова різниця і унікальність образу автора в журналістиці. Авторське самовираження має кілька шляхів: або "риска в риску", або об'ємно і опукло. Проте співвідношення образу автора з реальною особистістю не завжди прямолінійно, адекватно проявляється у творі.

Образ автора - не самоціль у творі. Журналіст у силу своєї місії творчості не прагне до цього. Текстові і нетекстові показники особ­ливості, в цілому випливають із ситуаційної ролі автора, його контактів з матеріалом і читачем. Образ автора має формуючі ознаки і в одній публікації і в серії, і в індивідуальній, і в суспільній свідомості читача.

Характер образу автора в журналістиці має першочергове значення при вивченні індивідуального стилю. Але треба мати на увазі і такий аспект авторської поведінки, як його ставлення до предмету відображення і його "власна" участь в оповіданні. Типологічні варіанти характеру "образу автора" засвідчують: автор поза подіями, або автор - безпосередній учасник цих подій, або автор, який "перевтілився" в героя. Отже, образ автора можна трактувати як образ, що об'єднав всі прямі й дотичні прояви у творі особистості журналіста, його індивідуального стилю, ставлення до героїв та подій. Ступінь повноти образу автора та його прояву в тексті різний: якщо твір автобіографічний, у ньому він фіксується з максимальною виразністю і повнотою.

Зрозуміло, образ автора тісно пов'язаний з емоційно-виразним способом втілення теми і знаходиться в прямій залежності від мови та стилю твору, тобто "емоційним підтекстом".

Не слід забувати, що журналістика, публіцистика "тримається" на самому характері автора. Не менш важливо для нього знайти правильне співвідношення того, що називається "поглядом з середини" (він не повинен бути в ролі стороннього спостерігача чи регістратора і разом із тим, повинен залишатися громадянином своєї країни). Тоді створений ним же самим образ авторе буде

цілісним і привабливим.

Авторське «Я» - це вияв ставлення автора до відтворюваних ним фактів, явищ, подій; журналістська позиція, що випливає з авторських відчуттів і роздумів. Яскравість, переконливість журналістського виступу залежить від ЗМІСТОВНОСТІ та ВИРАЗНОСТІ життєвого матеріалу, АКТУЛЬНОСТІ теми й журналістської МАЙСТЕРНОСТІ. Ця майстерність включає також прийоми мовно-стилістичного оформлення матеріалу, серед яких чимала роль належить авторському «я» - способу виявлення журналістом своє причетності до відтворюваних подій. Така манера надає вткладові оригінальної тональності, переконливості, щирості.

Нерідко думки і почуття автора ніби передаються ліричному герою. Оскільки ліричні твори пишуться часто від першої особи, часто ототожнюють поняття ліричний герой і автор. Автобіографізм в журналістиці включає

-  автобіографізм автора

-  автобіографізм героя

Публіцистика – творення людського розуму, його сили і спрямованості. За кожним твором стоїть людина, автор-творець. І сам, автор має бути особистістю. Читач не байдужий до персони самого автора: хто він і звідки родом, як прийшов у журналістику, який у нього характер, де живе і як працює. Читача захоплює не тільки відточена майстерність, широкий діапазон і сміливість в роробці тем, а й сама особа журналіста. Відомо, що творча особистість складається із багатьох компонентів – інтелект, темпарамент, характер, емоції, почуття, які складають систему людського «я».