Збірники норм часу і розцінок

ВСТУП

Навчально-методичний посібник „Технологія і механізація будівельних процесів” Будівельні технології формуються за результатами наукових досліджень в галузі і базуються на використанні сучасних методів зведення будівель і споруд, механізації і організації виробничих процесів.

У посібнику розглянуто основні положення будівельного виробництва, підготовчі процеси, земляні роботи, зведення пальових фундаментів і шпунтових огороджень, кам’яні і бетонні роботи, монтаж будівельних конструкцій, покрівельні роботи та безпека при виконанні будівельних робіт.

Викладені такі питання: зміст і структура будівельних процесів, технічні умови, сучасні методи, способи, прийоми, механізація їх виконання, матеріально-технічні, нормативні, трудові та інші складові.

Вивчення технології та механізації будівельних процесів базується на комплексі знань і умінь з таких навчальних дисциплін: інженерна геодезія, геологія, будівельні матеріали, архітектура, конструкції, будівельна техніка.

Матеріали посібника відповідають навчальним планам дисциплін освітньопрофесійної програми „Будівництво” з підготовки бакалаврів.



Основні положення технології

Будівельного виробництва

Зміст і структура будівельних процесів

Будівництво – це область виробництва, що виконує процеси, пов'язані із зведенням будинків і споруд.

У будівництві виробничі процеси класифікують на дві групи:

- зовнішньо майданчикові процеси;

- процеси будівельного майданчика (внутрішньо майданчикові);

  — Основою класифікації процесів будівельного виробництва є розподіл їх за технологічними ознаками на: - заготівельні; - транспортні; - підготовчі; - монтажно-укладальні.

За допомогою заготівельних процесів об'єкт, що зводиться, забезпечується необхідними напівфабрикатами, деталями і виробами. Ці процеси звичайно виконують на спеціалізованих підприємствах (заводах збірного залізобетону, заводах товарного бетону та ін.), але також в умовах будівельного майданчика (приоб’єктні бетонорозчинні вузли, арматурні цехи та ін.).

Транспортні процеси включають доставку матеріальних елементів і технічних засобів до місця проведення робіт.

  — Ці процеси включають операції навантаження, розвантаження і складування. Транспортні процеси поза будівельним майданчиком здійснюються загально-будівельним транспортом (від підприємств - виготовників до складів будівельного майданчика чи безпосередньо до місця укладання), а всередині будівельного майданчика – приоб’єктними засобами транспорту.

Підготовчі процеси виконують до монтажно-укладальних процесів, забезпечують їх ефективність.

Укрупнене складання конструкцій, облаштованість конструкцій, що монтуються допоміжними пристроями.

Монтажно-укладальні процеси забезпечують продукцію будівельного виробництва. Вони полягають у переробці, зміні форми чи доданні нових якостей матеріальним елементам будівельних об’єктів.

  — Ці процеси можуть бути основними (цегельна кладка, штукатурка, прокладка комунікацій) і допоміжними (встановлення риштування, кріплень стінок траншей і т.д.).

За значенням у виробництві процеси підрозділяються на:
     - провідні;

- сумісні.

 Провідні процеси входять у безперервний технологічний ланцюг виробництва і визначають розвиток і тривалість будівництва об'єкта.

Сумісні процеси виконуються паралельно з ведучими (поза потоком), що дозволяє значно скоротити тривалість будівництва.

Процеси класифікують також за ступенем участі машин і засобів механізації при їх виконанні.

Механізовані процеси виконують за допомогою машин.

Робітники тільки керують машинами й обслуговують їх.  

Напівмеханізовані процеси характеризуються тим, що в них поряд з машинами застосовують ручну працю.

Ручні процеси виконують за допомогою інструментів.

Залежно від складності виробництва процеси можуть бути простими й комплексними.

Простий трудовий процес являє собою сукупність технологічно зв'язаних між собою робочих операцій, що здійснюються одним робітником чи групою робітників.

Кожна робоча операція складається з робочих прийомів, що включають робочі рухи. Робочі прийоми і рухи виконує один робітник.

Комплексний трудовий процес є сукупністю одночасно виконуваних простих процесів, взаємно залежних і зв'язаних кінцевою продукцією.  

Залежно від характеру виробництва розрізняють: - безперервні; - перервані процеси.

У безперервних процесах виробничі операції протікають одразу – одна за одною. Їхня тривалість визначається тільки організаційними міркуваннями.

Перервані процеси супроводжуються перервами, обумовленими властивостями матеріалів і особливостями технологій (витримування бетону, сушіння штукатурки та ін.).

Для виконання кожного будівельного процесу необхідно правильно організувати робоче місце. Робоче місце – це простір, у межах якого переміщуються робітники, які беруть  участь  у  будівельному процесі, розташовані різні пристрої, предмети і знаряддя праці.

Ділянка (фронт робіт), що виділяється одному робітникові чи ланці, називається ділянкою, а ділянка, що виділяється бригаді – захваткою.

Сукупність будівельних процесів, у результаті яких з'являється кінцева (у вигляді закінчених будинків чи споруд) чи проміжна (у вигляді частин або конструктивних елементів будинків і споруд) продукція, являє собою будівельні роботи. Окремі види будівельних робіт дістали назву за видом матеріалів, що переробляються (земляні, кам'яні, бетонні і т.д.) або за конструктивними елементами, що є продукцією даного виду робіт (покрівельні, оздоблювальні та ін.).

Кількість отриманої будівельної продукції виражають у певних одиницях (штуках, кубічних або квадратних метрах і т.п.).

 


Будівельні робітники

Велика розмаїтість будівельних процесів вимагає для їхнього виконання залучення робітників різних професій, які мають необхідні знання і практичні навички.

Професія – це постійна діяльність, що вимагає спеціальної підготовки.

Вона визначається видом і характером робіт: бетонники виконують бетонні роботи, муляри – кам'яні і т.п. Кожний з них повинен мати свою спеціальність по даному виду робіт, наприклад: тесля-опалубник, муляр з цегельної кладки і т.п. Для ведення будівництва потрібні робітники з різним рівнем підготовки, тобто кваліфікації.

Показником кваліфікації робітника є розряд, встановлений відповідно вимогам до робіт, що виконуються.

Будівельні процеси виконують ланки чи бригади робітників.  Ланка  складається з 2-5 робітників однієї професії різної кваліфікації. Бригада включає більше число робітників, ніж ланка, або декілька ланок.

Кількісний і кваліфікаційний склади ланок і бригад встановлюють залежно від об’єму робіт і складності процесів.

Найбільш поширеними в будівництві є спеціалізовані й комплексні бригади.

 Спеціалізовані бригади організують при виконанні великого (наприклад, бригада паркетників, бригада штукатурів і т.д.) об’єму робіт з однорідними процесами.

  Комплексні бригади, до складу яких входять спеціалізовані ланки, формують при необхідності об'єднати організаційно прості процеси в комплексний процес (наприклад, цегельна кладка стін з монтажем збірних конструкцій).

 

 

Будівельні норми

 

Основними нормативними документами в будівництві є будівельні норми (ДБН) – зведення регламентуючих положень щодо складання проектно-кошторисної документації, здійснення будівництва, експлуатації і ремонту будівель та споруд.

Будівельні норми, що регламентують організацію і технологію будівельного виробництва, містять вказівки й вимоги до технології будівельно-монтажних робіт і їхнього приймання, безпечного ведення робіт, визначають специфіку будівельного виробництва в екстремальних умовах (у районах із сухим і жарким кліматом та ін.), а також вказівки щодо контролю якості будівельної продукції.

Будівельні норми в міру підвищення технологічного рівня будівництва й освоєння передового досвіду періодично переглядають і обновляють.

 

Збірники норм часу і розцінок

 

Найважливішим нормативним документом, на якому базується нормування й оплата праці робітників, зайнятих на будівельних, монтажних і ремонтно-будівельних роботах, є ЄНіР – "Єдині норми і розцінки на будівельні, монтажні й ремонтно-будівельні роботи". У збірниках ЄНіР наведені  норми  часу і розцінки  на основні  частини  видів будівельно-монтажних і, що зустрічаються, ремонтно-будівельних робіт, які згруповані в окремі параграфи. У кожному параграфу, як правило, наводяться такі позначення і дані: номер параграфа; найменування робіт; коротка характеристика машин (якщо виробничий процес виконується за допомогою машин); короткі вказівки по провадженню робіт для опоряджувальних складних будівельних процесів чи нових видів робіт; склад робіт – перерахування основних операцій, передбачених нормами, склад ланки робітників за професіями і кваліфікаціями; норми часу (Нч) і розцінки (Ррозц.), що дані в таблицях у вигляді дробів: у чисельнику – Нч, у знаменнику – Ррозц. чи роздільно у двох суміжних графах: Нч – у першій, Ррозц. – у другій. Норми часу на обсяг продукції вказуються в люд.-год. На будівельні, монтажні й ремонтно-будівельні роботи, не охоплені ЕНіР, міністерствам і відомствам дозволяється розробляти відомчі норми і розцінки (ТНіР).  

Для механізованих робіт, крім норм часу робітників, люд.-год, наведені (у дужках) норми часу машин, маш.-год. Для машин, які епізодично беруть участь у виробничих процесах, норми часу роботи, як правило, не наведені.

Норма часу –  це кількість робочого часу, необхідного при даних засобах праці для виготовлення одиниці доброякісної продукції робітником відповідної

професії і кваліфікації в умовах сучасної організації виробництва.

Норма машинного часу – це кількість часу роботи машини, необхідного для виготовлення одиниці машинної продукції відповідної якості при сучасній організації роботи, що дозволяє максимально використовувати експлуатаційну продуктивність машини.

На підставі норм часу й обсягів виконуваних робіт (V) визначають трудо- і машиномісткість процесів (Q):

.

Трудомісткість чи машиномісткість робіт характеризується відповідно витратам праці чи машинного часу на їхнє виконання. 

 Одиниця виміру трудомісткості – люд.-год, люд.-дн., а машиномісткості – маш.-год, маш.-зм.

Ця характеристика є однією з основних показників продуктивності праці. Чим нижчі витрати праці на одиницю продукції, тим вище її продуктивність.

 

Технологічні карти

Технологічна карта – основний документ технології будівельного виробництва, що регламентує послідовність і режими виконання будівельного процесу на базі прогресивних методів і комплексної механізації.

У будівництві розрізняють три види технологічних карт: типові технологічні карти, не прив'язані до споруджуваного об'єкта і місцевих умов будівництва; типові технологічні карти, прив'язані до споруджуваного будинку, але не прив’язані до місцевих умов; технологічні карти, прив'язані до споруджуваного об'єкта і місцевих умов будівництва.

Технологічна карта складається з чотирьох розділів: область застосування; технологія і організація будівельного процесу; техніко-економічні показники; матеріально-технічні ресурси.

 

  Контрольні ЗАпитання          

 

1. Наведіть класифікацію процесів будівельного виробництва за технологічними ознаками.  

2. Які за складністю виробництва існують будівельні процеси?  

3. Що називається робочим місцем, ділянкою, захваткою? 

4. Що називається продукцією, чим вона характеризується?    

5. Чим визначаються професія і кваліфікація робітника?        

1. Яке призначення?     

2. Які позначення і дані наводяться в параграфі ЕНіР?

3. Що таке норма часу?

4. Як визначається трудомісткість робіт?

5. З яких розділів складається технологічна карта?                                                               

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: