Змістовий модуль №4 « Інформаційно-пропагандистське забезпечення особового складу частини (корабля)». 6 страница

морально-психологічне забезпечення дій Збройних Сил України щодо своєчасного попередження, захисту та надання допомоги населенню на випадок застосування ядерної зброї та інших видів зброї масового знищення проти України;

морально-психологічне забезпечення планових та оперативних заходів у рамках міжнародних систем безпеки, а саме морально-психологічне забезпечення участі у миротворчих, рятувальних і гуманітарних операціях під егідою ООН, ОБСЄ та захисті національних інтересів за кордоном;

морально-психологічне забезпечення підготовки та функціонування міжнародних військових підрозділів;

інформаційно-пропагандистське забезпечення тісних зв’язків з громадськістю;

морально-психологічне забезпечення участі Збройних Сил України у заходах щодо захисту населення України на випадок катастроф, стихійних лих, небезпечних соціальних конфліктів, епідемій тощо;

морально-психологічне забезпечення участі підрозділів України у допомозі органам державної влади та органам місцевого самоврядування у проведенні пошукових і рятувальних операцій;

військово-патріотичне виховання населення країни, його морально-психологічна підготовка до оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості;

проведення в ЗС України державної політики забезпечення соціального захисту військовослужбовців під час служби, соціальної адаптації після звільнення, а також членів їхніх сімей.

 

2. Морально-психологічного забезпечення застосування військ (сил).

 

 

Морально-психологічне забезпечення застосування військ (сил) - це один із основних видів всебічного забезпечення військ (сил), метою якого є формування та підтримка у особового складу високого морально-психологічного стану, необхідного для ефективного виконання бойових задач у складній бойовій, соціально-політичній та інформаційно-психологічній обстановці, яка різко змінюється, що обумовлює вирішення наступних основних завдань: 

досягнення морально-психологічної переваги над противником;

підтримання правопорядку і військової дисципліни під час виконання бойових задач;

забезпечення психологічної стійкості особового складу;

надійний захист військ (сил) і населення країни від інформаційно-психологічного впливу противника;

створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування частин, з’єднань, об’єднань Збройних Сил, інших військових формувань України.

Морально-психологічне забезпечення здійснюється у тісній взаємодії з оперативним, технічним, тиловим і медичним забезпеченням. Воно проводиться безперервно, цілеспрямовано і чим складніша та напруженіша обстановка, тим активніше.

Морально-психологічне забезпечення планується і здійснюється диференційовано, в залежності від призначення і характеру операції (бойових дій), а також задач, які вирішують війська (сили). При цьому враховуються особливості особового складу і ступінь його підготовленості.

Особлива увага приділяється роботі з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, громадськими та релігійними об’єднаннями, а також населенням районів застосування військ (сил) (районів бойових дій).

 

Мета морально-психологічного забезпечення досягається в наслідок узгодженого проведення заходів:

 1.інформаційно-пропагандистського забезпечення;

 2. психологічного забезпечення;

 3. воєнно-соціальної роботи;

 4.культурно-виховної роботи;

 5.інформаційно-психологічної протидії.

 

Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення є:

 

- управління інформаційними потоками, захист інформаційного простору навколо Збройних Сил; формування у військовослужбовців свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку; використання військових засобів масового інформування для введення противника в оману; створення позитивного іміджу України та Збройних Сил у міжнародної спільноти; консолідаційна діяльність, забезпечення сприятливих соціально-політичних та психологічних умов застосування Збройних Сил, всебічної підтримки населенням країни дій військ (сил). Інформаційно-пропагандистське забезпечення передбачає:

- організацію щоденного суспільно-політичного, воєнне-технічного та бойового інформування особового складу (в підрозділах – 15-20 хвилин, на пунктах управління – 10-15 хвилин), занять з гуманітарної підготовки на протязі однієї години щодобово;

- активне використання в агітаційно-пропагандистській роботі можливостей військової преси, радіо і телебачення з метою своєчасного роз'яснення особовому складу причин, характеру і мети війни (збройного конфлікту), внутрішньої і зовнішньої політики держави, покладених на Збройні Сили України, інші військові формування завдань, рішень (указів) Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, виховання військовослужбовців на національно-історичних і військових традиціях Українського народу, пропаганди подвигів захисників Батьківщини, прищеплення особовому складу ненависті до ворога;

- ведення агітаційно-пропагандистської роботи з особовим складом військ (сил) у взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими і релігійними організаціями, засобами масової інформації з питань військово-патріотичного виховання населення, надання правдивої інформації стосовно ходу бойових дій;

- завчасну підготовку необхідного інформаційно-довідкового матеріалу про район бойових дій, тактику дій противника, особливості місцевого населення, а також необхідної друкованої продукції, кіно, відеофільмів;

- активне використання друкованих пам’яток, кіно, відеофільмів з метою розвитку у військовослужбовців впевненості в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки, розповсюдження серед військовослужбовців досвіду ефективної боротьби з бойовою технікою та зброєю противника;

- організацію інформаційно-пропагандистської роботи серед особового складу військ (сил) щодо розповсюдження прикладів мужності, героїзму надання взаємодопомоги, формування товариських взаємовідносин між військовослужбовцями;

- організацію роботи агітаційно-пропагандистських груп в районах з нестабільною соціально-політичною обстановкою;

- організацію розгортання установок супутникового телебачення в районах невпевненого прийому телевізійного сигналу, а також у разі знищення противником телетрансляційної мережі;

- організацію випуску друкованої продукції на поліграфській базі центру, видів Збройних Сил та оперативних командувань, а також поліграфській базі місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в районах застосування військ (сил) (районах бойових дій);

- використання військових електронних та друкованих засобів масової інформації, мережі Інтернет для введення противника в оману відносно виду, способу і форм застосування військ (сил);

- організацію роботи кореспондентських центрів Збройних Сил, оперативних командувань (армійських корпусів), з метою надання акредитованим журналістам офіційної інформації про хід бойових дій, їх забезпечення аудіо-, відео- та друкованою продукцією;

- організацію роботи в районі бойових дій журналістів (знімальних груп).

 

 

Психологічне забезпечення передбачає: оцінку та прогнозування морально-психологічного стану особового складу військ (сил), здійснення психологічної підготовки, психологічного супроводження бойової діяльності, психологічної реабілітації психотравмованих військовослужбовців.

 

 

Під час оцінки та прогнозуванні морально-психологічного стану особового складу об’єднань, з’єднань і частин розглядається: відношення до виконання бойових завдань; відношення до військового керівництва, органів державної влади; відношення до населення; ступінь підготовленості військовослужбовців до виконання бойових завдань; наявність бойового досвіду; впевненість в товаришах та колективі, ступінь довіри до своїх командирів; впевненість в озброєнні та бойовій техніці; настрій, внутрішня готовність особового складу до виконання   бойового завдання; самопочуття, наявність страху та боязливості; стан здоров’я.

 

Основними завданнями психологічної підготовки особового складу є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості до психотравмуючих факторів сучасної війни; їх навчання методам попередження психотравмування, саморегуляції, виявленню ознак отримання психологічних травм, надання першої допомоги; створення передумов високої бойової активності особового складу; адаптація військовослужбовців до бойових умов, їх навчання основним способам самозахисту.

Загальна психологічна підготовка призначена формувати і удосконалювати єдині для всіх Збройних Сил України психологічні якості військовослужбовців згідно з вимогами сучасної війни. Спеціальна психологічна підготовка організується з метою розвитку специфічних військово-професійних якостей. Цільова психологічна підготовка проводиться в інтересах адаптації психіки воїна до умов виконання конкретного бойового завдання.

З початком бою психологічна підготовка спрямовується на здобуття воїнами бойового досвіду і бойової майстерності.

Основними завданнями психологічного супроводження бойової діяльності є: психологічна допомоги військовослужбовцям; виявлення та вимірювання ступеня їх психотравмованості, вживання необхідних медико-психологічних і соціальних заходів; створення позитивних мотиваційних настроїв до виконання бойових завдань. Вона включає:

- прийняття відповідних рішень щодо застереження негативних індивідуальних і групових психічних явищ, в першу чергу паніки, поновлення психологічної стійкості деморалізованих та дезорганізованих військових частин і з’єднань;

- поновлення у воїнів бойової активності, мобілізація їх на виконання покладених завдань;

- налагодження бойового побуту, прийому-відправлення кореспонденції, турбота про задоволення потреб особового складу;

 - всебічну оцінку динаміки психогенних втрат, виявлення основних причин їх виникнення, контроль за ступенем моральної, фізичної і психологічної стомленості особового складу, організація його відпочинку (ротації);

- розгортання мережі пунктів психологічної допомоги на базі окремих медичних батальйонів дивізії, медичних пунктів бригад і полків;

- організація роботи щодо виявлення військовослужбовців, які отримали психологічне ураження, надання їм першої допомоги і, за необхідністю, організацію їх евакуації.

Психологічна реабілітація психотравмованих військовослужбовців, поновлення психологічної стійкості та боєздатності особового складу частин і підрозділів включає:

- розгортання центрів психологічної допомоги і реабілітації на базі визначених військово-польових та стаціонарних базових військових госпіталів;

- організація роботи щодо психологічного зняття у особового складу військ (сил) станів депресивності і дезорганізованості, які можуть виникнути після перенесення фізичних і нервово-психічних перевантажень;

- поновлення у військовослужбовців бойової активності, мобілізація на виконання покладених завдань.

Воєнно-соціальна робота передбачає: реалізації встановлених законодавством України гарантій і пільг військовослужбовців, службовців Збройних Сил України, членів їх сімей; забезпечення виконання норм міжнародного гуманітарного права (права війни); підтримання єдиноначальності, високої дисципліни, організованості та правопорядку. Вона включає:

- оперативну підготовку і направлення в органи державної влади пропозиції щодо удосконалення нормативної бази соціального забезпечення військовослужбовців, які брали участь у бойових діях та членів їх сімей;

- організацію безперервного вивчення та прогнозування соціальної обстановки у військах (силах), виявлення і розв'язання соціальних проблем, оперативний розгляд скарг, заяв та пропозицій військовослужбовців та членів їх сімей;

- здійснення сумісно із службою тилу, фінансовою службою постійного контролю за повним доведенням до військовослужбовців встановлених законодавством норм грошового та інших видів забезпечення;

- організація роботи щодо роз'яснення особовому складу Збройних Сил законів та інших правових актів воєнного часу, законів про права та пільги, соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей;

- організація постійної взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування з метою ефективного вирішення соціальних проблем військовослужбовців, працівників Збройних Сил, а також членів їхніх сімей, організація роботи щодо надання соціальної допомоги сім’ям військовослужбовців, які загинули;

- забезпечення суворого виконання особовим складом військ (сил) норм міжнародного гуманітарного права (права війни), узгодження воєнної необхідності з вимогами гуманності під час бойових дій;

 - забезпечення відселення сімей військовослужбовців, працівників Збройних Сил з районів можливих бойових дій.

Культурно-виховна робота передбачає відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу, його мобілізацію на виконання бойових завдань; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців. Вона включає:

 - ефективне використання концертних бригад, виставок, польових автоклубів, бібліотек, кіно-, відео обслуговування, шефської роботи громадськості у військових частинах;

- організація дозвілля особового складу, сприяння художньої самодіяльності військовослужбовців;

- співпраця органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань організації культурно-виховної роботи у війська (силах).

Головні зусилля системи заходів протидії нформаційно-психологічному впливу противника зосереджуються на попереджувальній контрпропагандистській роботі. Вона включає:

- визначення факторів бойової, соціально-політичної та психологічної обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу на війська (сили);

- організацію цілодобового перегляду і прослуховування телевізійних та радіопередач протилежної сторони (противника), сторінок міжнародної комп’ютерної мережі Інтернет з метою визначення об’єктів, характеру та спрямованості інформаційно-психологічного впливу, його мети і можливих наслідків;

- виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх бойових можливостей, порядку використання;

- нейтралізація діяльності інформаційних агенцій протилежної сторони (противника) через випереджене розповсюдження в засобах масової інформації країни, комп’ютерних мережах Інтернет фактів і подій застосування Збройних Сил України;

- роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, форм і методів психологічних операцій противника, можливостей їх технічних засобів;

 - попередження (припинення) розповсюдження чуток через безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне інформування військовослужбовців, своєчасне знищення листівок та інших дезінформаційних документів противника, обмеження індивідуального використання воїнами радіоприймачів, організація суворого контролю за використанням радіозасобів в підрозділах зв'язку;

 - організація постійної розвідки сил і засобів психологічних операцій противника, вживання заходів щодо припинення діяльності (знищення, подавлення) телевізійних і радіозасобів, гучномовних станцій, супутникового зв’язку і радіостанцій противника, залучення для цього засобів розвідки, радіо-електронної боротьби, ракетних військ і артилерії, авіації;

- участь у підготовці агітаційно-пропагандистських матеріалів для сил психологічної боротьби, визначенні об’єктів їх інформаційно-психологічного впливу, форм і методів розповсюдження агітаційно-пропагандистських матеріалів;

- організація взаємодії (співробітництва) з питань проведення заходів протидії інформаційно-психологічному впливу противника (антидержавницьких сил) з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, з відповідними органами Прикордонних військ, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, сил цивільної оборони Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, органами Служби безпеки України.

Спеціальні соціологічні дослідження проводяться з метою виявлення об’єктивно існуючих настроїв, думок, потреб і запитів особового складу, тенденції їх розвитку, а також факторів, які негативно впливають на морально-психологічний стан військ (сил), знижують їх боєздатність та боєготовність.

Забезпечення військ (сил) технічними засобами виховання та іншим культпросвітмайном, кіно-, відеообслуговування здійснюється із відповідних баз (складів), кінобаз (кінопунктів)пунктів центру, видів Збройних Сил, оперативних командувань.

Діяльність органів виховної роботи забезпечують фахівці в галузі психології, соціології, політології, педагогіки, психофізіології, історії, військової журналістики, правознавства.

Проведення заходів морально-психологічного забезпечення має за мету формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником, створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ (сил).

Морально-психологічна перевага над противником – це рівень морально-психологічного стану військ (сил), який характеризується свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети війни (воєнного конфлікту) та покладених на Збройні Сили завдань; впевненістю в перемогу над ворогом в будь-яких умовах обстановки; позитивним ставлення до дій військово-політичного керівництва держави; високим ступенем розуміння необхідності виконання отриманих бойових завдань; вірою в свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід; повною довірою до своїх командирів; впевненістю у товаришах та колективі, готовністю до взаємовиручки; відсутністю сумніву в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки; добрим самопочуттям, подоланням страху та боязливості перед поставленим бойовим завданням.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ (сил) – це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ (сил), яке проявляється через засоби масової інформації, допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій – це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Морально-психологічна готовність – це показник спроможності наявного морально-психологічного стану особового складу забезпечити вирішення покладених на війська (сили) бойових завдань.

Методами морально-психологічного забезпечення є: методи виховання та навчання; адміністративно-розпорядницькі методи; методи безперервного психологічного супроводу; психодіагностичні методи; методи саморегуляції, психологічного тестування, адаптації, психопрофілактики, психологічної допомоги, психологічної реабілітації; організаційні методи та інші.

Засоби морально-психологічного забезпечення – це система матеріальних засобів та елементів суспільної діяльності, які використовуються з метою підтримання належного морально-психологічного стану особового складу, його мобілізації на виконання покладених бойових завдань. До засобів морально-психологічного забезпечення належать: засоби масового інформування, ремонтні майстерні і сховища технічних засобів виховання, кінопрокатні пункти, культурно-просвітницькі заклади, заклади дозвілля, технічні засоби виховання, література та інше.

Використання тих чи інших форм і методів, сил і засобів морально-психологічного забезпечення великим чином залежить від форми бойового застосування військ (сил).

 

 

3. Організаційна структура морально-психологічного забезпечення.

 

Морально-психологічне забезпечення грунтується на психології, психофізіології, соціології, правознавстві та інших науках про людину. Воно організовується і здійснюється як у мирний, так і у воєнний час.

Морально-психологічне забезпечення у військах (силах) здійснюється в єдиній загальній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Ефективність морально-психологічного забезпечення оборонних завдань неабиякою мірою залежить від правильного визначення його суб’єктів і об’єктів.

До системи суб’єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами виховної роботи входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових засобів масового інформування, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами такого впливу.

Об’єкти морально-психологічного забезпечення можна умовно поділити на п’ять груп:

перша група охоплює осіб призовного віку та допризовну молодь;

друга група охоплює особовий склад військових формувань, працівників Збройних Сил України, сім’ї        військовослужбовців;

до третьої групи відносяться конкретні види повсякденної службової, учбової та бойової діяльності військ (сил), а також різноманітні завдання, які вони виконують;

четверту групу складають військові колективи;

до п’ятої групи відноситься населення та особовий склад військ противника.

Морально-психологічне забезпечення має здійснюватися з урахуванням сучасних технологій роботи із людиною.

Схематично організацію морально-психологічного забезпечення можливо умовно поділити на декілька складових, а саме: духовну, психологічну, регламентаційну, організаційно-діяльну, а також життєзабезпечуючу складову.

Духовна складова має відповідати за інформаційне наповнення свідомості. Її мета - мобілізувати людину на безумовне і гарантоване виконання бойових завдань у будь-якій обстановці. Інформаційно-виховний потік призначений відсікати інформаційно-психологічний вплив протиборствуючої сторони. Він грунтується на доведенні до військовослужбовців воєнно-політичної та бойової обстановки, покладених завдань, місця і ролі в цьому процесі кожної людини.

Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників бойових дій. Вона проводиться за рішенням відповідного командира при безпосередній участі психологів, психофізіологів, інших спеціалістів і має за мету забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення військовослужбовців.

Регламентаційна складова - це налагодження системи обмеження та припису, яка дає змогу структуризувати поведінку військовослужбовця. Командування військ (сил) налагоджує соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання бойових завдань, підтримки організованості та правопорядку. Інформаційне наповнення регламентаційної складової передбачає аналіз законодавчих актів воєнного часу, у тому числі документів міжнародного гуманітарного права (права війни), посадових обов’язків, професійних обмежень і свобод, рішень, наказів, указів та розпоряджень. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальній обстановці.

Організаційно-діюча складова містить систему заходів щодо забезпечення готовності і здатності впевнено виконувати обов’язки кожним військовослужбовцем, яка складається із: бойової мотивації, організації змагань, стимулювання активної і ефективної роботи в екстремальних умовах, оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємодопомоги.

Життєзабезпечуюча складова припускає створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів в бойових умовах.

Так, під час війни (збройного конфлікту) моральне та фізичне виживання в умовах тривалих бойових дій неможливе без налагодження відповідної інфраструктури, яка містить: організацію сховищ для життя та відпочинку, налагодження елементарного бойового побуту; організація комплексу санітарно-гігієнічних заходів; налагодження прийому-відправлення кореспонденції, робота з пресою; організація медичної допомоги.

 

 

4. Організація і управління морально-психологічним забезпеченням.

 

 Під управлінням морально-психологічного забезпеченням розуміють систему узгоджених управлінських та організаційних дій, які поєднані єдиним задумом, здійснюються органами військового управління всіх рівнів на підставі відповідних принципів і спрямовані на оптимізацію структури, змісту і технологій морально-психологічного впливу на військовослужбовців.

Технологія управління морально-психологічним забезпеченням складається із низки послідовних операцій: визначення мети, завдань і змісту морально-психологічного забезпечення; прогнозування його наслідків; планування, підбір, розстановка виконавців і доведення до них завдань; організація взаємодії в інтересах морально-психологічного забезпечення; організація отримання та доведення інформації; здійснення контролю і перевірка виконання; підведення підсумків.

Технологія управління застосовує прийоми, методи, засоби і форми, за допомогою яких здійснюється морально-психологічний вплив на військовослужбовців, прямий і зворотній зв’язок організаторів морально-психологічного забезпечення з особовим складом.

В кожному конкретному випадку технологія управління морально-психологічним забезпеченням є наслідок творчої роботи командувачів (командирів), штабів, органів виховної роботи.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють Міністр оборони України, начальник Генерального штабу Збройних Сил України – перший заступник Міністра оборони України, командувачі видів Збройних Сил України, військ оперативних командувань, командири та начальники усіх рівнів відповідно до покладених на них завдань.

Командувачі, командири (начальники) усіх рівнів несуть відповідальність за формування та підтримку в особового складу необхідних морально-психологічних і бойових якостей. Штаби усіх рівнів організують залучення сил і засобів родів військ та спеціальних військ в інтересах морально-психологічного забезпечення.

Заступники командувачів (командирів) з виховної роботи є безпосередніми організаторами морально-психологічного забезпечення та відповідають за його стан.

Заступники командувачів (командирів) з виховної роботи беруть участь у прийнятті рішення на операцію (бойові дії). Вони зобов’язані постійно знати воєнно-політичну, морально-психологічну, оперативну обстановку, морально-психологічний стан своїх військ (сил) і населення, військ і населення противника, всебічно їх оцінювати, виробляти пропозиції щодо морально-психологічного забезпечення операції (бойових дій); організовувати доведення завдань морально-психологічного забезпечення до військ (сил); здійснювати контроль за їх виконанням; безперервно керувати силами і засобами морально-психологічного забезпечення.

Планування морально-психологічного забезпечення здійснюється у загальній системі планування застосування військ (сил) та їх всебічного забезпечення.

Особливої уваги приділяється організації і проведенню морально-психологічного забезпечення підготовки і ведення операцій (бойових дій) в початковий період війни з урахуванням їх великої складності, високої напруги, особливих психічних станів людей.

План морально-психологічного забезпечення операцій (бойових дій) розробляється на карті з додатком пояснювальної записки (від з’єднання і вище), в частинах - текстуально. При його розробці передбачаються можливий розвиток подій, варіанти дій за різних умов обстановки.

На карті (графічна частина плану морально-психологічного забезпечення) відображається: угрупування противника, напрямки очікуваних ударів; сили і засоби психологічних операцій противника, можливості його технічних засобів стосовно інформаційно-психологічного впливу на наші війська та населення; зони стійкого прослуховування радіостанцій, прийому сигналів телецентрів суміжної держави (яка радіостанція (телецентр), на яких радіочастотах); елементи космічної складової сил психологічних операцій противника, а також космічної складової телекомунікаційної системи країн світу, яка може бути використана для інформаційно-психологічного впливу; розташування частин (підрозділів) прикриття державного кордону, командні пункти Прикордонних військ, частин Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій, МВС; передній край своїх військ, розмежувальні лінії з сусідами; розмежувальні лінії ОК (корпусів, з'єднань), необхідні пункти управління; бойове застосування сил і заходів психологічної боротьби старшого начальника в інтересах виду Збройних Сил (ОК, корпусу, з'єднання); розташування підпорядкованих сил і засобів психологічної боротьби; інфраструктура виховної роботи, можливості її технічних засобів; пункти психологічної реабілітації; райони зосередження основних зусиль морально-психологічного забезпечення; місцеві засоби масової інформації і їх можливості, лікувально-оздоровча база, історичні пам'ятники, засоби культури, інша місцева інфраструктура, яка може бути використана в інтересах морально-психологічного забезпечення; райони компактного проживання національних меншин та їх склад, райони підвищеної криміногенної і нестабільної соціально-політичної обстановки; райони значного впливу окремих конфесій, політичних партій та суспільних організацій; потенційно-небезпечні об'єкти та їх характеристика; райони відселення населення; об'єкти виконання покарань (табори і приймальні пункти військовополонених).