2018-02-12
305
1. Загальна характеристика Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.
2. «Холодна війна» як нове явище в міжнародних відносинах.
3. Утвердження при владі в країнах Центрально-Східної Європи прорадянських режимів. Загострення стосунків маж СРСР та Югославією.
4. Загострення протистояння між Сходом і Заходом в останній третині 1940-х рр.
5. Створення військово-політичних блоків держав.
6. Перші кроки на шляху створення Організації Об’єднаних Націй. Конференція в Думбартон-Оксі.
7. Установча конференція Організації Об’єднаних Націй в Сан-Франциско.
8. Покарання військових злочинців.
9. Паризька мирна конференція і врегулювання відносин з колишніми союзниками Німеччини.
10. Ялтинсько-Потсдамські рішення щодо Німеччини.
11. Німецькі землі в перші післявоєнні роки.
12. Перша Берлінська криза. Створення німецьких держав.
13. ФРН та НДР на міжнародній арені у І половині 1950-х рр.
14. Суперечливі тенденції у стосунках між Сходом і Заходом у ІІ половині 50 – початку 60-х рр. ХХ ст.
15. Дипломатична діяльність провідних держав діяльність, зорієнтована на скорочення засобів масового знищення.
16. Наростання внутрішніх протиріч у країнах соцтабору впродовж 50 – 60-х рр. ХХ ст.
17. Створення Ізраїлю. Арабо-ізраїльські війни.
18. Розпад колоніальної системи. Причини, етапи та проблеми.
19. Рух неприєднання як новий фактор міжнародних відносин.
20. Південно-Східна Азія в умовах біполярного світу.
21. Регіональні конфлікти на Африканському континенті.
22. Карибська криза та події І половини 1970-х рр. у Чилі.
23. Нормалізація стосунків між Сходом та Заходом у кінці 60-х – І половині 70-х рр. ХХ ст.
24. Нарада з безпеки і співробітництва в Європі.
25. Радянсько-американські міждержавні стосунки 70-х рр. ХХ ст. Співпраця провідних держав світу у сфері обмеження ядерних озброєнь.
26. Спроба врегулювання арабо-ізраїльського протистояння. Кемп-Девідські угоди.
27. Нове протистояння на Близькому Сході та в південно-західній Азії на рубежі 70 – 80-х рр. ХХ ст.
28. «Афганська авантюра» СРСР та реакція на неї міжнародної спільноти.
29. Зростання напруження у по вісі Схід-Захід у кінці 1970 – на початку 1980-х рр.
30. Впливові світові держави у військових конфліктах на початку 1980-х рр.
31. Радянсько-американські відносини у 80-х рр. ХХ ст.
32. Вплив другої фази розрядки на ситуацію у Центрально-Східній Європі. Розпад східного блоку.
33. Ситуація у ФРН та НДР у другій половині 80-х рр. Утворення єдиної держави.
34. Загострення міжетнічного протистояння на Балканах. Розпад Югославії.
35. Наростання децентралістичних тенденцій у СРСР. Розпад Союзу. Створення СНД.
36. Еволюційні процеси в СНД. Субрегіональне співробітництво на пострадянському просторі.
37. Регіональні конфлікти в країнах колишнього Радянського Союзу.
38. Зовнішня політика США після завершення “холодної війни”.
39. Російська Федерація у світових процесах на сучасному етапі.
40. КНР в міжнародних відносинах на початку ХХІ ст.
41. Міжнародні відносини на рубежі ХХ – ХХІ ст.: становлення і характерні особливості.
42. Глобалізація та її наслідки для світової політики.
43. Перспективи еволюції системи міжнародних відносин.
44. ООН на сучасному етапі: дискусії навколо реформ та нові шляхи розв’язання конфліктів.
45. Інституціалізація безпеки і співробітництва в Європі на прикладі ОБСЄ та Ради Європи.
46. НАТО у ХХІ ст.: стан та перспективи.
47. Передумови та початок формування Європейських Спільнот.
48. Трансформація Європейських спільнот та утворення ЄС.
49. Спроба оптимізації діяльності об’єднаної Європи шляхом прийняття Договору про запровадження конституції
50. Реформування Європейського Союзу в рамках Лісабонського договору.
51. Інституційні засади ЄС.
Розподіл балів, які отримують студенти
| Модуль 1 │ Модуль 2 | Іспит
| Сума | ||||||||||||
| Поточне тестування та самостійна робота | Індивідуальна науково-дослідна робота | |||||||||||||
| Змістовий модуль №1 | Змістовий модуль № 2 | |||||||||||||
| Т1 | Т2 | Т3 | Т4 | Т5 | Т6 | Т7 | Т8 | Т9 | Т10 | Т11 | Т12 |
5 |
50 |
100 |
| 15 | 15 | |||||||||||||
| поточна робота на парах – 15 | ||||||||||||||
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | ОцінкаECTS | Оцінка за національною шкалою | |
| для екзамену, курсового проекту (роботи), практики | для заліку | ||
| 90 – 100 | А | відмінно |
зараховано |
| 80 – 89 | В | добре | |
| 70 – 79 | С | ||
| 60 – 69 | D | задовільно | |
| 50 – 59 | Е | ||
| 26 – 49 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання | не зараховано з можливістю повторного складання |
| 0-25 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни | не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Критерії успішності
| Оцінка | Критерії оцінювання |
| А | Студент має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення |
| В | Студент має повні, глибокі знання, здатний застосовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення. Вміє аргументовано використовувати отримані знання в різних ситуаціях, самостійно знаходити інформацію, ставити і розв'язувати проблеми |
| С | Студент добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовує основні положення із самостійною і правильною аргументацією |
| D | Студент вміє застосовувати вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом дає відповіді логічно, допускаючи при цьому неточності |
| Е | Студент виявляє знання і розуміння основних положень теоретичного матеріалу. Дає правильні, але недостатньо осмислені відповіді. Вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком, наводити окремі власні приклади на підтвердження власних думок |
Рекомендована література
Базова
