Порядок роботи заступника командира по роботе з особовим складом з організації МПЗ після отримання бойового наказу

Заступник командира по роботе з особовим складом, керуючись даними орієнтування, розпорядження з МПЗ старшого начальника та вказівками командира:

- з’ясовує замисел старшого начальника щодо його організації;

-   усвідомлює завдання МПЗ власного підрозділу чи частини;

- здійснює розрахунок часу;

- визначає заходи, які необхідно провести негайно;

- орієнтує підлеглих щодо можливого характеру бойових дій та порядку їх МПЗ;

-   визначає дані, які необхідні для прийняття рішення з організації МПЗ;

-   оцінює обстановку і на цій підставі готує пропозиції командиру з МПЗ;

-   визначає заходи з МПЗ бойових дій;

-   з’ясовує їх з іншими посадовими особами та у встановлений час доповідає командиру на затвердження;

- організовує постановку задачі підлеглим;

- організовує своєчасне і якісне планування МПЗ бойових дій, взаємодію та контроль;

- здійснює організаційну роботу у підрозділі щодо морально-психологічної підготовки особового складу до бойових дій.

 

9.   Порядок оцінки соціально-політичного і економічного стану регіону (району) ведення бойових дій.

Під час оцінки соціально-політичного і економічного стану регіону (оперативного напрямку, району бойових дій) необхідно з’ясувати:

1) соціальний і національний склад населення, його соціально-психологічні особливості, звичаї, традиції, рівень релігійності, (райони міжконфесійних протиріч), ставлення різних прошарків населення до війни і військ;

 2) вплив на населення політичних партій і суспільних організацій;

 3) загальну економічну характеристику району бойового застосування частини (підрозділу), особливості інфраструктури, найбільш значні об’єкти промисловості, транспорту, зв’язку, мережу телебачення і радіомовлення, поліграфічну базу, основні пам’ятники світової та національної культури, об’єкти покарань, екологічно небезпечні об’єкти (місця поховання отруйних та радіоактивних речовин) та інше.

У висновках визначаються: загальна оцінка ставлення населення, особового складу своїх підрозділів, військ противника (можливого противника) до війни, як це може вплинути на хід бойових дій, пропозиції з цих питань; на що у роботі з населенням потрібно звернути особливу увагу, які сили і засоби для цього потрібні; основні заходи щодо встановлення і підтримання правильних взаємовідносин із місцевим населенням.

 

Порядок оцінки морально-психологічного стану особового складу підрозділу під час підготовки та ведення бойових дій.

 

Під час підготовки та ведення бойових дій заступник командира по роботе з особовим складомзобов’язаний постійно вивчати і знати морально-психологічний стан особового складу. Ця оцінка робиться за такою послідовністю і, відповідно, в ній вказуються:

- назва підрозділу;

- соціальний і національний склад, характер взаємовідносин між військовослужбовцями різних національностей;

- рівень релігійності особового складу, наявність релігійних протиріч;

- вікові характеристики різних категорій військовослужбовців, рівень їх загальної підготовки;

- досвід військової служби, бойових дій, бойової майстерності, знання особовим складом району бойових дій, рівень згуртованості підрозділів;

- укомплектованість підрозділів офіцерським складом, рівень їх бойової підготовки;

- відношення військовослужбовців до мети війни (бойових дій), військово-політичного керування держави, до своїх командирів і начальників;

- рівень знання особовим складом озброєння, морально-психологічних особливостей і тактики дій противника;

- стан психологічної підготовки військовослужбовців різних категорій;

- негативні випадки, що трапились, їх наслідки;

- стан здоров’я військовослужбовців, основні захворювання;

- рівень забезпечення морально-побутових потреб;

Висновки: загальна оцінка кількісно-якісного складу частин і підрозділів та їх морально-психологічного стану – (дозволяє виконувати бойове завдання, обмежено дозволяє, не дозволяє); сильні та слабкі сторони морально-психологічного стану особового складу за категоріями (офіцери, прапорщики, сержанти, рядовий склад); оцінка морально-психологічного стану підпорядкованих підрозділів; основні заходи щодо підтримки та підвищення морально-психологічного стану.

 

Планування  МПЗ  у  бойовій  обстановці.

На підставі рішення командира та його розпорядження щодо організації МПЗ бойових дій заступник командира по роботе з особовим складом розробляє текстовий його план, який складається з 3-х розділів: заходи МПЗ на підготовчий період до бою; заходи МПЗ на період ведення бойових дій; заходи МПЗ на період після завершення бою. Цей план містить наступні заходи:

- інформаційної та пропагандистської роботи;

- психологічного забезпечення, загальної, спеціальної та цільової психологічної підготовки;

- воєнно-соціальної та правової роботи;

- протидії інформаційно-психологічному впливу противника;

- культурно-виховної роботи;

- організації управління МПЗ і взаємодії.