Палати феодальних зборів

(27 листопада 1656 р.)

(На підтвердження і доповнення парламентського акта від 24 лютого 1645 р.) оголошується і затверджується його високістю Лордом-протекто­ром і парламентом, що Палата феодальних зборів (Court of Wards and Liveries) і різного роду опіки (wardships) і платежі, стягувані при передачі маєтків (liveries), право на доходи після смерті власника (primerseizins) і об­меження у відчуженні маєтків (austrelemains) і всякого роду інші побори, що випливають звідси, скасовуються, рахуючи з 24 дня лютого 1645 p.; прине­сення васальної присяги (homage), плата за допуск у володіння (fines), вида­ча патентів на володіння (licences), право на вступ у володіння (seizures), плата за видачу дозволів на відчуження володінь (pardons for alienation) і різ­ного роду інші побори, що звідси випливають, також скасовуються і прого­лошуються за такі, що не мають сили, рахуючи з того ж 24 лютого 1645 p.; усяке володіння in capite¹ і на основі рицарської служби колишньому коро­леві або будь-якій іншій особі і всяке володіння у формі соки in chief² скасо­вуються; усі володіння оголошуються і визнаються законом за вільні воло­діння (Free and Common Soccage).

Однак, цим постановляється, що всі ренти і геріоти³ які належать лор­дам та іншим приватним особам, повинні сплачуватися; а там, де після смерті попереднього власника сплачувався будь-який ріліф⁴ (relief) або ста­ровинна дворічна рента, надалі повинна сплачуватися в подібних випадках тільки одна старовинна дворічна рента, як у вільній і звичайній соці. Ця рен­та підлягає стяганню за законом на тих самих підставах, що і ренти і платежі у вільній і звичайній соці.

¹ Володіння in capite або in chief — так називалося держання безпосередньо від короля.

" Сока — термін, відомий ще з найраннішого періоду англійського феодалізму, означав вільне во­лодіння у протилежність невільному — віланському; сока in chief — коли власник держав землю безпосередньо від короля.

Геріот — побори, що їх стягував лорд після смерті держателя-звичника (спочатку вілана, потім копігольдера) при передачі землі спадкоємцеві померлого.

Ріліф або рельєф — як і геріот — стягувався при передачі землі спадкоємцеві, але з вільного держателя. Цим пунктом малися на увазі фригольдери — селяни-власники, що їх підтримку ду­же цінив Кромвель.

Нова історія в документах і матеріалах /Заред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск! —К, 1935. — С 66.

309

Бредська декларація (4 квітня 1660 р.)

(Витяги)

Карл, з ласки божої король Англії, Шотландії, Франції та Ірландії, захис­ник віри й ін. Усім нашим люблячим підданим без різниці звання і стану —

привіт.

Якщо загальний заколот і розлад, які охопили все королівство, не ви­
кликали в усіх людях бажання і прагнення до того, щоб загоїти рани, які
кровоточать стільки років підряд, — усе, що ми скажемо, не досягне мети;
але після довгого мовчання ми визнали за наш обов'язок заявити про те, як
сильно б ми бажали сприяти цьому, і що ми ніколи не залишимо надії коли-
небудь одержати те право, яке бог і природа дали нам, тому ми щодня в на­
ших молитвах просимо божественне провидіння зглянутись на нас і на на­
ших підданих та повернути нам після стількох бідувань і страждань спокій­
не і мирне користування цим нашим правом з якомога меншим кровопро­
литтям і шкодою для нашого народу...                                                                           L
Для того, щоб страх перед покаранням не примусив кого-небудь, хто ]
усвідомлює значення того, що сталось, у майбутньому вперто не визнавати
своєї провини, чинячи опір спокою і добробутові своєї країни при віднов­
ленні короля, перів і общин у їх справедливих, стародавніх і основних пра­
вах, ми оголошуємо цим, що ми даємо вільне і загальне прощення, яке ми
готові, якщо треба буде, скріпити нашою великою печаттю Англії, всім тим
нашим підданим, незалежно від звання і стану, які протягом сорока днів з
дня опублікування цього скористуються з цієї нашої милості і прощення та
яким-небудь публічним способом оголосять про це і про те, що вони знову
стають вірними і слухняними підданими, за винятком тільки тих осіб, які
будуть виключені парламентом у майбутньому...

Через те, що пристрасті і злоба нашого часу викликали незгоди в ре­лігії, які поділили людей на ворогуючі між собою партії (ця ворожість буде усунута або її краще зрозуміють у разі вільного обговорення цих незгод), ми оголошуємо свободу совісті, і що жодну людину не повинні турбувати або засуджувати за релігійні незгоди, які не порушують миру в королівстві; і ми готові затвердити акт парламенту, що буде запропонований нам після зріло­го обміркування, який забезпечує це наше пожалування.

Через те, що за час заворушень, які тривали багато років, і багатьох та великих революцій було зроблено багато пожалувань, і багатьма офіцерами, солдатами й іншими було придбано багато маєтків, якими вони володіють тепер, і ці придбання можуть тепер заперечуватись законом під різними приводами, — ми бажаємо, щоб усі такі суперечки і всі справи, що стосу-

310

ються таких пожалувань, покупок і придбань, розв'язувалися парламентом, який краще за все може справедливо задовольнити всіх зацікавлених.

Далі ми оголошуємо, що ми готові погодитись на проведення якого-небудь або яких-небудь парламентських актів для вищезазначених цілей і для цілковитої ліквідації заборгованості офіцерам і солдатам армії під нача­льством генерала Монка; ці офіцери і солдати будуть прийняті на нашу служ­бу на таке саме утримання і на тих самих умовах, які вони мають тепер.

Хрестоматія з історії середніх віків. — Том II. — Частина II. —К., 1939. — С 232—233.

•»