Застосування регресії

Залежна змінна: Чи вмієте Ви користуватися комп'ютером?

Незалежні: стать, освіта та регіон. Тож можемо прослідкувати, що вміння користуватись комп'ютером найбільше залежить від освіти (0,000), потім вже від статі, і зокрема, не залежить від регіону.

Висновки:

На підставі даного аналізу можемо зробити наступні висновки:

Гіпотеза №1 "Вміння користуватись комп'ютером в українського населення на високому рівні."- спростована, адже більшість (56,8 %) – не вміють і ніколи не користувались, тоді як 28, 3% респондентів вміють працювати та іноді користуються, і лише 13, 8% постійно використовують комп'ютер в своїй роботі. На підставі цього можемо зробити наступні висновки: серед населення України все ще вагомий відсоток, котрі не вміють користуватись комп'ютером. Більше того, на превеликий жаль, що такий малий відсоток використовують його у своїй роботі (але ж знову таки: тут варто відмітити ту характерну рису, що велика частка працездатного населення – це люди старшого віку, котрі навіть не вважають за потрібне у житті навичку користуватись комп'ютером.

Гіпотеза №2 "Молодь має значно більші навички користування комп'ютером" підтверджена. Серед тих, хто вміє та постійно користується на роботі: 39,4% респондентів віком до 30 років, 54,2% - від 30 до 55 років, і 6,4% - старше 55 років.

Гіпотеза №3 "Рівень користування комп'ютером залежить від освіти"- підтверджена. Найбільший рівень вміння та постійного користування комп'ютером (37,8%) серед людей з повною вищою освітою(спеціалістів, магістрів, аспірантів, науковців); найнижчий (2,0%) та (4,8%) серед людей із початковою освітою та середньою загальною відповідно. Серед тих, хто не вміє та ніколи не користувався комп'ютером все повністю навпаки: найменший відсоток(7,0%) – люди з повною вищою освітою, на найвищий(36,8%)- люди з початковою освітою.

Гіпотеза №4 "Рівень користування комп'ютером не залежить від статі". рівень тих, хто вміє користуватись комп'ютером та використовує постійно його у своїй роботі серед жінок (51,2%), тоді як серед чоловіків – 48,8%.

Частка жінок серед тих, хто не вміє користуватись комп'ютером складає 56,4%, серед чоловіків – 43,6%. Але коефіцієнт Крамера вказує на те, що зв'язок дуже слабкий, тож дана гіпотеза підтверджується.

     Гіпотеза № 5 "Більшість вільного часу люди проводять за комп'ютером"- спростована. Тож перевіряючи гіпотезу цю гіпотезу, визначили: 81,6% респондентів зазначили, що не проводять таким способом свій вільний час, тоді як 18,4% - проводять. Тут варто сказати про те, що час, проведений за комп'ютером – це не тільки заняття, а й інформаційний пошук, робота у комп'ютерних мережах.

   Гіпотеза №6 "Рівень користування Інтернет – високий"- спростована. Варто відмітити те, що 68,2% респондентів не мають потреби та ніколи не користувались Інтернетом, і 31,8% користуються. На підставі цього варто відзначити: українське населення знаходиться на етапі поступового розвитку та оволодіння навичками користування Інтернет (але якщо в даному випадку ми говоримо про потребу користування, то слід зазначити, що звісно, дані є репрезентативні, бо ж в опитуванні брали участь особи різноманітних професій та соціальних прошарків, і потреба користування Інтернет дійсно є далеко не в кожного).

  Гіпотеза №7 "Рівень користування Інтернет залежить від віку" -підтверджена.

Серед всіх респондентів, ті хто найбільше користується Інтернетом вдома(54,2%)- особи, віком від 30 до 55 років, 37,4% - молодь до 30 років, та ті, хто не користується Інтернетом – найменший відсоток (19,0%) - молодь до 30 років.

 Гіпотеза №8 "Значна частка населення України користується Інтернетом в Інтернет-кафе" - спростована. Тільки 2,8% респондентів користуються послугами Інтернет в Інтернет – кафе, тоді як 97,2% не користуються.

Гіпотеза №9 "Рівень вміння користування комп'ютером та Інтернет залежить від матеріального стану сім'ї"- підтверджена. Рівень вміння користуватись комп'ютером значно нижче (83,5%) – у сім'ях з низьким рівнем матеріального становища, ніж у сім із високим (16,5%).

 Тож даючи загальний висновок, я не можу залишить осторонь цієї проблеми.. Ми живемо в 21 столітті, але рівень використання комп'ютерної техніки та Інтернет далеко не ідеальний, в тому плані, що він надто низький. Звичайно, технології та прогрес постійно рухаються вперед, тож якщо б ми мали дані опитування, проведеного в 2010 році, то і результат, безумовно був би зовсім іншим. Як рекомендація: населенню потрібно розвиватися: духовно, морально.. Можливо віртуальне життя, котре вирує в мережі Інтернет інколи просто замінює цей світ; можливо інформація не завжди достовірна, але ж Інтернет – це один із шляхів до розвитку… Говорячи про індивіда, котрий живе в інформаційному суспільстві, важко сказати, що він не має навичок володіння комп'ютерною технікою. А от чи є в нього потреба завжди працювати з комп'ютером? Можливо із-за зовсім низького матеріального стану, сім'я не в змозі забезпечити дитину комп'ютером.. А ще варто сказати про те, що велика частина респондентів нашого дослідження – люди старшого віку.

Звичайно, ситуація бажає кращого. Тож будемо вірити в те, що культура нашого населення та навички його оволодіння комп'ютерною технікою та мережею Інтернет досягнуть високого рівня. Задля цього на підприємствах, організаціях необхідно проводити безкоштовні курси щодо оволодіння цими навичками.