2018-02-14
488
Гіпотеза в соціологічному дослідженні - це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати. У методологічному плані гіпотеза слугує з'єднувальною ланкою між теоретичною концепцією та емпіричною базою дослідження, її висувають для перевірки тих залежностей, які внесені до теоретичної схеми і на вивчення яких скеровані завдання дослідження. У цьому сенсі гіпотеза є своєрідним прогнозом їх очікуваного розв'язання, який може і не виправдатися, що не применшує її цінності. Важливим є те, що висунення гіпотези дає змогу зробити обґрунтований перехід від теоретичних понять до емпіричних даних.
Види гіпотез. Гіпотези-підстави
Усі гіпотези поділяються на гіпотези-підстави і гіпотези-наслідки, які виводяться з перших. У цьому разі можна визначити таку гіпотезу-підставу: основною причиною виникнення конфлікту між робітниками й адміністрацією є та, що пов'язана з особистісними характеристиками робітників та невиправданими вимогами до них адміністрації, що має своїм наслідком незадоволення перших і зростання напруженості у трудовому колективі.
|
|
|
Гіпотези-наслідки
Формулювання цієї основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків:
- можна припустити, що виникнення конфлікту між робітниками та адміністрацією зумовлене прагненнями останньої в умовах скорочення робочої сили позбутися насамперед молодих робітників, людей старшого віку і жінок;
- можна припустити, що саме ці групи робітників передусім підпадають під скорочення внаслідок низької продуктивності їхньої праці, частими невиходами на роботу, захворюваннями тощо;
- можна припустити, що звільнення цих груп робітників у ситуації економічної невизначеності призведе до стихійних страйків та інших форм соціального протесту цих категорій працівників та інших робітників, які підтримуватимуть страйкарів і чинитимуть опір діям адміністрації;
- можна уявити, що основним способом розв'язання цього конфлікту виступатиме широка поінформованість робітників щодо обґрунтованості дій адміністрації у вигляді наочних форм роз'яснювальної роботи (як-от: стінівки з узагальненими результатами праці робітників різних категорій, зазначенням залежності виробничих результатів від віку, статі тощо). Якщо це і не погасить конфлікт (бо скорочення або звільнення однаково відбудуться), то бодай пом'якшить конфліктну ситуацію і спричинить переадресування вимог груп робітників, які потрапляють під можливе скорочення, від адміністрації до уряду та органів управління загалом.
|
|
|
Підготована програма, поруч із загальнометодологічними функціями, виконує певні методичні функції, про що йдеться у наступній частині соціологічного практикуму.
Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина програми соціологічного дослідження.
Як зазначає Н. Паніна, збір емпіричного матеріалу та наступна статистична обробка дозволяє визначити кількісну оцінку підтвердження (або спростування) кожної висунутої гіпотези, а наступний логічний аналіз дає змогу запропонувати пріоритетність тих чи інших соціальних заходів.
