МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ З КУРСУ
«ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ТЕПЛОТЕХНІКИ»
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ МЕХАНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ДЕННОЇ І ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ
СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.090220
Затверджено на засіданні
кафедри енергетики.
Протокол № 11 від 23.06.2009.
Дніпропетровськ УДХТУ 2010
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Теоретичні основи теплотехніки” для студентів ІІ курсу механічного факультету денної і заочної форм навчання спеціальності 7.090220 / Укл.: Г.Т. Циганков, І.Л. Решетняк, О.І. Стоян. – Дніпропетровськ: ДВНЗ УДХТУ, 2010. – 29 c.
Укладачі: Г.Т. Циганков, д-р техн. наук
І.Л. Решетняк
О.І. Стоян
Відповідальний за випуск М.П. Сухий, канд. техн. наук
Навчальне видання
Методичні вказівки
до виконання лабораторних робіт з курсу “Теоретичні основи теплотехніки”
для студентів ІІ курсу механічного факультету денної і заочної форм навчання
спеціальності 7.090220
Укладачі: ЦИГАНКОВ Григорій Тимофійович
|
|
РЕШЕТНЯК Ірина Леонідівна
СТОЯН Олена Іванівна
Редактор Л.М. Тонкошкур
Коректор В.П. Синицька
Підписано до друку 17.08.10. Формат 60´841/16. Папір ксерокс. Друк різограф. Ум.-друк. акр. 1,32. Обл.-вид. арк. 1,51. Тираж 100 прим. Зам. № 194. Свідоцтво ДК № 303 від 27.12.2000.
ДВНЗ УДХТУ, 49005, м. Дніпропетровськ-5, просп. Гагаріна, 8.
Видавничо-поліграфічний комплекс ІнКомЦентру
ЗМІСТ
Лабораторна робота № 1. ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОБ’ЄМУ ГАЗУ МЕТОДОМ ВИТІКАННЯ 4
Лабораторна робота № 2. ВИМІР ТЕПЛОЄМНОСТІ ПОВІТРЯ 6
Лабораторна робота № 3. ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКА АДІАБАТИ „К”
ДЛЯ ПОВІТРЯ 9
Лабораторна робота № 4. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ
ТЕМПЕРАТУРИ КИПІННЯ ВОДИ ВІД ТИСКУ В ПРОЦЕСІ ПАРОУТВОРЕННЯ 12
Лабораторна робота № 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ У ВОЛОГОМУ ПОВІТРІ 13
Лабораторна робота № 6. РОЗРАХУНОК ЦИКЛУ ПАРОВОЇ
КОМПРЕСОРНОЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ УСТАНОВКИ 18
Лабораторна робота № 7. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ВИТІКАННЯ
ПОВІТРЯ ІЗ СОПЛА, ЩО ЗВУЖУЄТЬСЯ 22
Лабораторна робота № 8. ДОСЛІДЖЕННЯ НАГРІВУ ЗРАЗКІВ І ТЕПЛООБМІНУ В ЕЛЕКТРИЧНІЙ МУФЕЛЬНІЙ ПЕЧІ 25
|
|
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 29
Лабораторна робота № 1
ВИЗНАЧЕННЯ ПИТОМОГО ОБ’ЄМУ ГАЗУ МЕТОДОМ
ВИТІКАННЯ
При витіканні газу або пари через отвір за невеликої різниці тисків швидкість течії, м/с, може бути підрахована за тією же формулою, що й у випадку витікання нестисливої рідини:
, (1.1)
де j – коефіцієнт швидкості;
Р1, Р2 – тиск газу відповідно перед отвором і за отвором, Н/м2;
u – питомий об’єм газу, м3/кг.
У випадку витікання двох різних газів через один і той же отвір за того самого перепаду тиску можна записати:
і . (1.2)
З цих рівнянь маємо, що
. (1.3)
Припускаючи, що через отвір перерізом f проходить в обох випадках один і той же об’єм u, можна на основі рівняння нерозривності потоку скласти рівняння:
і .
Звідки:
, (1.4)
де t 1 і t 2 – час витікання газів.
Порівнюючи вирази (1.3) і (1.4), прийдемо до співвідношення:
,
з якого маємо:
, (1.5)
де u 1, u 2 – відповідно відомий і визначаємий питомі об’єми газів, м3/кг;
t 1 – час витікання газу з питомим об’ємом u 1, с;
t2 – час витікання такого ж об’єму газу з питомим об’ємом u 2, c.
Методика визначення питомого об’єму газу
Питомий об’єм газу визначають за допомогою експериментальної установки (рис. 1.1), основними частинами якої є скляна посудина 1 і вмонтована в ній трубка 2, з'єднані між собою круговою скляною перемичкою 3. У порожнину 4 засмоктується випробуваний газ через трубку 5, або витискається з цієї порожнини, витікаючи через дуже малий отвір 6.
Порожнина 7 за допомогою посудини 10 заповнюється водою до граничного рівня, обмеженого патрубком 8. При цьому створюється тиск стовпа рідини, що витискає, відповідний об’єм газу з порожнини 4 через отвір 6 від нижньої позначки рівня газу до верхньої. Час виштовхування цього об’єму фіксується секундоміром. На кінці трубки 5 маємо триходовий кран 9, який з'єднує її з джерелом газу або атмосферою.
Рис. 1.1. Схема експериментальної установки для визначення питомого об’єму газів
В цій роботі виконують досліди з атмосферним повітрям і газом, питомий об’єм якого треба визначити.
Спостерігаючи за підвищенням рівня води в порожнині 4, вмикають секундомір у момент, коли рівень досягне нижньої позначки 11. Регулюючи положення посудини 10, не допускають зниження рівня води в порожнині 7 нижче граничного. У момент, коли рівень води в порожнині 4 досягне верхньої позначки, вимикають секундомір. Дослід повторюють 3 рази.
За допомогою триходового крана з’єднують порожнину 4 із джерелом газу 12, повторюють перераховані операції 3 рази. Результати заносять в журнал спостережень (табл. 1.1).