Діючої парової фреонової установки

Для розрахунку робочого циклу установки необхідно знати кількість холодоагенту, який циркулює в системі. З цією метою визначають потужність, споживану електродвигуном компресора. Потужність можна вимірити ватметром, електролічильником і, приблизно, амперметром і вольтметром. Для виміру потужності застосовують ватметр перемінного струму класу 0,5 – 1,0 на потужність не менш 250 – 500 Вт, який на час запуску агрегату повинен мати зашунтовані клеми струмової котушки.

При визначенні потужності електролічильником підраховують оберти диску на протязі 4 – 6 хвилин з моменту включення агрегату. Споживана потужність, Вт:

де n – частота обертання диску;

К – число обертів, що відповідає 1 кВт·год;

t – час, с.

Для розрахунку потужності за показниками амперметра і вольтметра необхідно добуток напруги і сили струму помножити на величину cos j (0,4–0,5).

Визначаючи потужність, витрачену двигуном при безперервній роботі, варто враховувати, що працюючи на режимах, двигун витрачає потужність на 10 – 20% більше одержуваної.

Перед виконанням вимірів установка працює до виходу на режим протягом 20 – 30 хвилин у залежності від температури навколишнього повітря, вихід на режим визначається за значенням сталої температури у випарнику, яка змінюється в залежності від значення температури навколишнього середовища. Після виходу на режим через кожні 5 хвилин фіксують показники датчиків (термометрів), приладів (лічильника, ватметра чи вольтметра і амперметра) протягом 30 хвилин.

Значення температур визначають у точках 5 або 1 (рис. 6.2) (температура випарювання фреону – t_5,1), точці 2 (температура фреону після компресора – t₂), точках 3 і 4 (температура фреону в конденсаторі – t_3,4).

Отримані дані записують у журнал спостережень і підраховують середні значення, по яких визначається температурний режим роботи холодильної установки (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Журнал спостережень

Температуру випарювання фреону приймають на 3 – 5°С менше отриманої величини (t_5,1 = t_5,1 – 5°С). Температура фреону після компресора t₂ збільшується на 5 – 10°С (t₂ = t₂ + 10°С). Температура фреону в конденсаторі t_3,4 приймається на 7 – 8°С вище температури навколишнього повітря у випадку повітряного охолодження (t_3,4 = t_3,4 + 8°С).

За визначеними температурами на діаграмі lq Р – і для фреону-12 (рис. 6.2) наноситься холодильний цикл.

Точка 1 лежить на перетині ізотерми t_5,1, або ізобари Р_н і верхньої суміжної кривої. Точки 3 і 4 знаходяться на перетині ізобари Р_к або ізотерми t_3,4 з суміжними кривими. Точку 2 знаходять на перетині ізотерми t₂ і ізобари Р_к. З точки 2 проводять лінію S = const (процес адіабатного стиску фреону в компресорі) до перетину з ізобарою Р_н. Місце перетину відповідає точці 1.

Точку 4 визначають з рівняння теплового балансу регенеративного теплообмінника (рекуператора) 5:

        звідки      .

Значення величин і ₄, і ₁, і ₁^' визначають по діаграмі. Точки 4 і 5 лежать на перетині лінії і ₄^' = сonst та ізобар Р_к і Р_н.

Параметри точок заносять у табл. 6.2.

Таблиця 6.2

№ точки	t,°C	P, Па	u, м /кг	і, кДж/кг	S, кДж/кг·К
1	2	3	4	5	6