Методичні рекомендації

Загальні: Метою вивчення теми є з'ясування сутності християнства та особливостей його конфесійних відгалужень. Оскільки їх кількість є доволі значною, то доцільно взяти до уваги тільки найбільш поширені гілки взяті у їх традиційних варіантах (православ'я, католицизм, протестантизм). Разом з тим слід звернути увагу на відсутність єдності в межах протестантизму, тому під протестантизмом варто розглянути лютеранство, кальвінізм (реформатство), баптизм, п'ятидесятництво в характерних для цихконфесій особливостях.

До першого питання: Розпочинити розгляд формування віровчення у християнстві слід із визначення ранньохристиянських положень кериґми, що були основою донікейського християнства. Важливе місце в розумінні еволюції християнського віровчення має історія сектантства і єресей: гностицизму, монтанізму, аріянства, несторіянства, монофізитства. Саме необхідність збереження єдності християнського віровчення зумовила скликання Вселенських соборів та визначила їх роль у формуванні християнської догматики, етики та розвитку культу. Вивчення формування християнської догматики повинно включати: Нікейсько-царгородський Символ Віри, пневматологічне та христологічні (аріанство,несторіанство, монофізитство, монофілітство) питання, вчення Халкідонського і третього Константинопольського соборів, як догматичну основу формування ортодоксії (православ'я) та вчення про іконошанування.

З формуванням догматики пов'язаний процес впорядкування богослужіння (літургія, таїнства, річний цикл свят) та церковних канонів (Апостольські та Соборні постанови), що потребує детального розгляду.

Слід з'ясувати також і внутрішню організацію та територіально-організаційний устрій церкви в перше тисячоліття християнської церкви (до розколу). Для розуміння церковного життя, важливо звернути увагу на роль чернецтва та організацію монастирів.

До другого питання: Розумінню особливостей різних гілок християнства сприяє визначення причин, що призвели до їх утворення. Проте варто пам'ятати: передумови і причини поділу церкви були різноманітними (геополітичними, церковно-політичними, етнокультурними), досить складними і не можуть буди зведеними лише до поділу імперії. Але Західна і Східна Римські імперії (та їх наступниці Візантія і Франкська імперія) створили певні передумови поділу церкви і необхідно з'ясувати в чому вони проявились. Потрібно з'ясувати, як церковно-політичні та етнокультурні розбіжності проявились в доктринальній та обрядовій специфіці православ'я та католицизму, чому на сході переважила схильність до консерватизму, а на заході – догматичного розвитку віровчення.

Появу протестантизму теж слід розглядати як результат складних соціально-політичних, культурних та церковних процесів у західній Європі. Тому потрібно з'ясувати: в чому проявилась головна доктринальна опозиційністьпротестантизму? Які культові зміни були виявом Реформації? Чим були спричинені основні тенденції в реформованому християнстві і як вони втілились у різних протестантських конфесіях?

Порівняльну характеристику віровчення, культу та церковної організації православ'я, католицизму та протестантизму варто здійснювати за схемою поданою вище (мет. рек. до зан. 2). Варто скористатись порівняльною таблицею де відображено: джерела віри (авторитети), догмати, особливості культу (таїнства, особивості богослужіння, свята і календарні особливості), особливості церковної організації тощо.

До третього питання: Значення Біблії в культурі християнської цивілізації є фундаментальним і всеохоплюючим. Тому на семінарі варто з'ясувати лише відмінності у структурі Біблії в іудаїзмі, католицизмі, православ'ї та протестантизмі. Враховуючи різні погляди на джерела і час створення Біблії слід з'ясувати відмінності між Торою, ТаНаХом, Старим і Новим Завітами, книгами законодавчими, історичними, повчальними та пророчими. Окремого розгляду потребують книги канону Нового Завіту.

Розумінню ролі Священного Писання сприятиме знайомство з історією перекладів Біблії: "Септуагінти", "Вульгати"; перекладів на живі мови. Необхідно простежити також історію перекладу Біблії на церковнослов'янську та українську мови.

Завдання для самостійного опрацювання:

Формування центрів християнства. Єрусалимська, Антіохійська, Олександрійська, Константинопольська та Римська митрополії. Історія формування та поширення Вселенського православ'я. Зверніть увагу на боротьбу між Римом і Константинополем за навернення слов'янських народів.

Прослідкуйте особливості церковного устрою православ'я – автокефалію помісних церков. З'ясуйте: Які існують сучасні православні помісні церкви, що мають канонічний статус автокефалії та автономії, а які такого статусу не мають.

Прослідкуйте головні події Реформації та Контрреформації. Зверніть увагу на форми утвердження позицій нової віри та захисту позицій католицизму. Простежте основні етапи релігійних війн в Європі в XIV - XVII ст. та особливості пошуку релігійного миру в Європі розділеною новим конфесійним розколом.

Варто поцікавитись сучасними науковими даними щодо історичного та міфологічного в Біблії. Скласти уявлення про Біблію як давню міфологію та літературну пам'ятку. З'ясувати відмінність між канонічними текстами та апокрифами.

Запитання для самоконтролю

1. Що можна назвати нехристиянськими джерелами раннього християнства?

2. Які догмати становлять основу віровчення християнства?

3. Яку роль у формуванні християнського віровчення відіграли Вселенські собори?

4. Що в історії християнства називають єресями?

5. Що називають таїнствами у християнстві?

6. Чим християнська Біблія відрізняється від іудейського ТаНаХ?

7. З чого складається канон Нового Завіту?

8. Коли і ким було зроблено переклади Біблії?

9. З чого складається християнський культ?

10.Чим відрізняється християнський Символ від християнської символіки?