Вимоги до змісту та оформлення структурних елементів дипломної роботи

10 4.1. Титульна сторінка.

Титульна сторінка повинна бути оформлена відповідно до існуючих правил (додаток А).

Слова „дипломна робота” друкують великими літерами посередині рядка. Назву роботи також друкують великими літерами. Переноси слів у заголовках титульної сторінки не допускаються.

10.4. 2. Зміст

Зміст подають на початку дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, розділів, підрозділів і пунктів (якщо вони мають заголовок), висновків, списку використаних джерел, додатків тощо. У змісті кожний структурний елемент дипломної роботи супроводжується номером сторінки, з якої він розпочинається (додаток Б).

10.4.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності)

Якщо в дипломній роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік може бути поданий у роботі у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом.

Перелік повинен розташовуватись двома колонками. Ліворуч в абетковому порядку наводять умовні позначення, символи, одиниці, скорочення і терміни, праворуч - їх детальну розшифровку.

10.4.4. Вступ

Вступ повинен містити коротку характеристику теоретичного і прикладного значення теми, яка розробляється, оцінку сучасного стану проблеми, а також мету і завдання роботи. У вступі автор вказує, в чому полягає новизна та актуальність, обґрунтовує необхідність її виконання. Це вимагає структуризацію вступу відповідними рубриками, які в тексті обов’язково виділяються жирним шрифтом. Таких рубрик повинно бути, як від чотирьох до семи: Актуальність теми. Цілі та завдання дослідження. Практична значимість отриманих результатів. Структура дипломної роботи. ( принеобхідності можуть бути ще наступні рубрики − Наукова новизна одержаних результатів. Апробація результатів дипломної роботи. Публікації).

Так, у вступі, подаючи загальну характеристику дипломної роботи, обов’язкове дотримання наступної наведеної нижче послідовності:

Актуальність теми. На основі аналізу та порівняння з існуючими шляхами розв’язання проблеми поставленої перед студентом, та стану дослідження теми дипломної роботи, важливість її дослідження за для розвитку відповідної правової галузі на користь України. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Потрібно двома-трьома короткими реченнями висвітлити суть наукової проблеми.

Мета та завдання дослідження. Формулюють цілі та завдання, які необхідно виконати для досягнення поставленого кінцевого результату. З цього виходить, що не слід формулювати мету як „дослідження...”, „вивчення...”, оскільки ці слова вказують на спосіб досягнення мети, тобто завдання (якім чином, шляхом...), а не на саму мету, кінцевий результат дослідження. Отже, завдання дослідження розкривається переліком необхідних дій: оцінка, аналіз, синтез, визначення, узагальнення, формулювання, співставлення, виокремлення тощо.

Після цього визначаються основні елементи, які розкривають характер і зміст дослідницької роботи: об’єкт, предмет, методи, прийоми та інструментарій, використані під час дослідження. Для цього застосовується перехідне речення: „Мета та завдання визначають об’єкт і предмет дослідження...”

Об’єкт дослідження − цепроцес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обрану для вивчення.

Предмет дослідженняміститься в межах об’єкта, тобто це змістовна сторона об’єкта або перелік проблемних питань, які розкривають зміст об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється для дослідження та його частина, яка називається предметом дослідження.

Це означає, що об’єкт дослідження має відповідні форму, тобто спосіб існування та вираження змісту: єдність всіх складових елементів об’єкта − процесу чи явища, його властивостей, процесів, зв’язків, суперечностей і тенденцій. Одні словом − змістовна сторона об’єкту є предметом дослідження.

Саме на нього спрямована основна увага дипломанта оскільки предмет дослідження визначає зміст теми дипломної роботи, а об’єкт дослідження може зазначатися на титульній сторінці у назві дипломної роботи.

Методи дослідження.Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх необхідно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно, визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Практичне значення отриманих результатів. Вказують цінність одержаних результатів, як вони можуть допомогти у розвитку відповідної галузі права, шляхи їх застосування, зазначають мету та сферу застосування основних висновків і пропозицій, зазначених у роботі. Приміром: „”.

Наукова новизна отриманих результатів (наводиться, якщо такої досягнуто в роботі). Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко й однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). В жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дипломній роботі зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) виконаного в дипломній роботі наукового завдання або розв'язаної наукової проблеми.

Апробація результатів дипломної роботи. Вказується, якщо на наукових з’їздах, семінарах або конференціях студентом були оприлюднені результати дослідження, що увійшли до дипломної роботи.

Публікації, їх вказують, якщо за темою дипломної роботи студентом опубліковано статті у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріали чи тези конференцій.

Структура дипломної роботи. Вказується, як мета та завдання написання дипломної роботи відображені в логіці та структурі дипломної роботи. Перелічуються основні її структурні елементи та обсяг роботи. А саме: „”.

10.4,5. Основна частина. Зміст основної частини роботи диктується вимогами теми. Загальний зміст основної частини повинен відповідати темі дослідження і служити її вичерпним розкриттям. Виклад необхідно будувати так, щоб він був аргументованим, висновки − виваженими, а позиція автора − сталою та продуманою. У тексті не варто залишати нічого зайвого, не пов’язаного безпосередньо з авторським задумом.

10.4.5.1 Структура основної чистини. Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів і пунктів.

Принципово важливо дотримуватись субординації загальної теми роботи, назв розділів і підрозділів. Назви підрозділів повинні бути сформульовані так, щоб не виходити за межі, окреслені назвою об’єднуючого їх розділу. Те ж саме можна сказати про назви розділів стосовно теми всієї дипломної роботи.

Кожний новий розділ починають з нової сторінки. Оптимальна кількість розділів у дипломній роботи — 2-3.

Кожний розділ поділяється рівну кількість підрозділів (параграфів), котрій починається з нової сторінки. Кожен підрозділ (параграф) повинен мати узагальнюючий (підсумовуючий) абзац, в якому, проводячи загальну думку роботи, логічно завершують виклад позиції автора та дають уявлення про результати дослідження − вказується значимість, місце і роль висвітлених проблемних питань для розв’язання завдань розділу.

Основному тексту кожного розділу може також передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку.

У першому розділі основної частини подають:

- огляд літератури за темою і вибір напрямів дослідження, де окреслюється основні етапи наукової думки за обраною темою;

- виклад методики дослідження, де викладають методи виконання завдань, основні положення теми, систему уявлень, що склались в юридичній науці з обраної проблеми, основні елементи, розкриття яких необхідне для повного аналізу проблеми, та стан правового регулювання питання, що є основою проблеми.

У наступних розділах викладаються результати власних досліджень, аналіз правової природи основних елементів теми дослідження (бачення проблеми), без розкриття яких неможливо вичерпно виконати поставлені перед написанням дипломної роботи завдання, викладаються власні результати, дається оцінка повноти виконання завдання, обґрунтовується потреба додаткових досліджень.

− Висновки до розділу (не більше сторінки). Кожен розділ (після останнього підрозділу/ параграфу) − на новій сторінці завершується короткими висновками та узагальненнями: Висновки до розділу 1, 2.

Оптимальний обсяг розділів - по 15-20 сторінок.

10.4.6. Висновки. Висновки розташовують безпосередньо після основної частини дипломної роботи, починаючи з нової сторінки.

У висновку дипломної роботи робляться, як правило, короткі висновки і пропозиції, що випливають з дослідження, які виносяться на захист перед Державною екзаменаційною комісією.

Бажано, щоб пропозиції, викладені в дипломній роботі, наводилися з оцінкою їхньої ефективності.

Висновок повинен містити узагальнений виклад основних питань, основні результати дослідження, авторську оцінку роботи з погляду розв’язку проблем, поставлених у дипломному дослідженні, дані про практичну ефективність від упровадження рекомендацій чи наукову цінність розв’язуваних проблем. Можуть бути зазначені перспективи подальшої розробки теми.

Приблизний обсяг висновку – 5-7% від загального обсягу роботи.

Текст висновку повинен бути написаний так, щоб висновки співвідносилися з поставленими у вступі дипломної роботи метою та завданнями дослідження.

У висновках необхідно коротко, але з вивіреною логічною послідовністю викласти в порядку ходу дослідження проміжні результати і висновки, потім узагальнити їх та сформулювати остаточний загальний висновок усієї роботи і показати його в контексті перспектив, щодо подальшого вивчення досліджуваної проблеми. Основні висновки найкраще викласти у формі пронумерованих тез, формулювання яких повинно бути чітким, зрозумілим, коротким і логічно бездоганним.

10.4.7. Список використаних джерел. Після висновку дається список використаних джерел. Це обов'язкова частина дипломної роботи, що містить бібліографічні описи використаних джерел.

Список містить в собі нормативно-правові акти, спеціальну наукову і навчальну літературу, інші використані матеріали.

Відомості про джерела, внесені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Система розташування джерел із прикладами їхнього оформлення наведена в додатку Г.

Список літературних і нормативно-правових джерел, як правило, містить у собі не менше 60 джерел.

10 4.8. Додатки (пишеться на окремому аркуші великими буквами). У додатках (на окремих аркушах) розміщують матеріал, який:

• необхідний для повноти дипломної роботи, але внесення його до основної частини звіту може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

• не може бути послідовно розміщений в основній частині дипломної роботи через великий обсяг або способи відтворення.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки.

З правої сторони рядка над заголовком малими літерами з першої великої літери, повинно бути надруковане слово „Додаток” і велика літера, що позначає додаток: Додаток А.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, 3. І, ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток Б тощо.

Один додаток позначається як Додаток А.

10.4.5.2 . Виноски. Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблиці, допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрукованими знаками у вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки: мафія ¹⁾.

¹⁾ Международное публичное право. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное / Под ред. К.А. Бекяшева. – М.: ООО „ТКВелби”, 2003. –С. 85.

Знаки виноски позначають безпосередньо після того слова, числа, символи, речення, до якого дають пояснення, та перед текстом пояснення.

Текст виноски розташовують під таблицею або в кінці сторінки і відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм, проведеною в лівій частині сторінки.

Текст виноски починають з абзацного відступу і друкують за машинописного способу виконання дипломної роботи через один інтервал.

10.4.5.3. Посилання. Дані, що наводяться в тексті цитати, варто ретельно звірити і позначити посторінковими посиланнями на джерела. Довідкові матеріали, якщо вони запозичені, також повинні мати посилання на джерело. Робота без посилань на джерела не приймається до розгляду.

Відсутність посилання являє собою порушення авторських прав, а неправильно оформлене посилання розглядається як серйозна помилка. Уміння правильно, з дотриманням почуття міри, до місця цитувати джерела - одна із найнеобхідніших у науковій праці навичок.

При потребі можна викладати чужі думки своїми словами, але й у цьому варіанті треба робити посилання на першоджерело.

Однак занадто багато цитат у роботі наводити не варто, оскільки цитування використовується як прийом аргументації.

Виноски містяться внизу тієї сторінки, на якій було здійснене цитування, під текстом. Наприкінці цитати ставиться арабська цифра, що позначає порядковий номер виноски на даній сторінці.

Посилання у тексті дипломної роботи потрібно наводити на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання на джерело має відповідати його бібліографічному опису у списку використаної літератури дипломної роботи.

Наприклад:

Цитата у тексті: „... Вплив устояних у внутрішньодержавній сфері принципів і норм (переважно конституційних, але не обов’язково лише таких) на міжнародне право в межах нормотворення останнього виступає найбільш яскравою та типовою формою впливу” [12, с. 23].

Відповідне подання виноски: [12, с. 23]

Відповідний запис у списку використаних джерел: 25. Международное публичное право. Учебник. Издание второе, переработашюе переработанное и дополненное / Под ред. К.А. Бекяшева. – М.: ООО „ТК Велби", 2003. – 640 с.

10.4.5.4. Скорочення. У наукових текстах прийнята єдина система скорочень, яку необхідно використовувати і при написанні студентської роботи. Обов’язково потрібно скорочувати слова „ст.”. „рік” при вказівці конкретних дат і хронологічних кордонів описуваних явищ і подій. Коли ці слова вживаються в однині, при скороченні залишається тільки перша буква: 1967 p., XX ст. Якщо мова йде про декілька років чи століть, чи про період, що тривав з такого-то року по такий-то чи протягом декількох століть, перша буква слова „століття” чи „рік” подвоюється: 1902 – 1917 pp. X – XI ст. ст.

Деякі довгі слова скорочують, залишаючи декілька перших букві одну-дві останніх, а на місці пропущених ставлять дефіс: „вид-во” (видавництво), „ун-т” (університет).

Деякі види скорочень допускаються і вимагаються тільки в посиланнях, тоді як у самому тексті їх не повинно бути. Це "див." (дивися), "порівн." (порівняй), "напр." (наприклад), "акад." (академік), "проф." (професор).

10.4.5.5. Переліки. Перелік першого рівня наводиться арабською цифрою з точкою. Далі починається слово з великої букви, приміром:

1. Розділ 1. Тип держави.

2. Розділ 2. Форма держави.

Переліки, при потребі, можуть бути наведені всередині підрозділів або пунктів. Перед переліками ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку ставиться мала літера української абетки з дужкою або, не нумеруючи, - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку використовуються арабські цифри і з дужкою (другий рівень деталізації). Наприклад:

а) тип держави;

б) форма держави.

1) форма державного правління;

2) форма державного устрою;

3) форма політико-правового режиму.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня − з підступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

10.4.5.6. Графічна частина. Для наочності в дипломну роботу можуть бути поміщені таблиці і графіки. Графіки виконуються чітко, красиво, бажано в кольорі, у строгій відповідності з вимогами ділової документації. Цифровий матеріал, як правило оформляють у вигляді таблиць.

Нумерація таблиць, графіків (окремо для таблиць і графіків) повинна бути наскрізною протягом усієї дипломної роботи. Слово „таблиця” та її порядковий номер (без знака №) пишеться зверху таблиці з правої сторони, потім дається її назва й одиниця виміру (якщо вона загальна для всіх граф і рядків таблиці).

При посиланні на таблицю вказується номер таблиці і сторінка, на якій вона розташована. Розривати таблицю і переносити її частину на іншу сторінку можна тільки в тому випадку, якщо вона цілком не вміщається на одній сторінці. При цьому на іншу сторінку переноситься і шапка таблиці, а також заголовок „Продовження таблиці”.

Якщо таблиця запозичена чи розрахована за даними практики, періодики чи іншого літературного джерела, робиться обов'язкове посилання на першоджерело (за правилами цитування).

Процедура захисту роботи передбачає публічний виступ автора роботи протягом 10 хв., за які він має викласти основні результати дослідження. Для демонстрації результатів він може підготувати ілюстративний матеріал. Ніяких формальних вимог до нього не існує. Єдина мета - наочність доповіді. Абсолютно виключається можливість писати під час доповіді на дошці крейдою.