2018-02-14
223
Дипломна робота пишеться українською мовою. Згідно зі статтею 11 Закону „Про мови в Українській РСР” від 22 жовтня 1989 р. в Україні мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова. Всі дипломні, курсові роботи, контрольні, вступні екзаменаційні роботи, протоколи лабораторних робіт є внутрішньо − університетською документацією. Тому ДЕК може дозволити використання іншої мови у виключному випадку.
Велику увагу потрібно звернути на грамотність і стиль викладу матеріалу. Викладати матеріал у дипломній роботі потрібно чітко, ясно, застосовуючи прийняту наукову термінологію, уникаючи повторень і загальновідомих положень, що містяться в підручниках і навчальних посібниках. Пояснювати треба тільки маловідомі чи суперечливі поняття з посиланням на авторів, які висловлюють різні думки з того самого питання.
У роботі не доречно користуватися побутовими висловами, виразами, у стилістичній правильності та влучності яких немає впевненості. Не варто зловживати простими пропозиціями: рівень подачі наукового тексту припускає відому складність мови.
|
|
|
З іншого боку, не треба обтяжувати текст надлишком спеціальної термінології там, де вона не є обов'язковою, словами іноземного походження, якщо їх цілком можна замінити звичними слуху українськими синонімами.
У роботі не повинно бути граматичних і пунктуаційних помилок. Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти у чистовому варіанті дипломної роботи підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлення повинно бути такого ж кольору, як і основний текст. На одній сторінці допускається не більш як одне виправлення.
Насамперед потрібно мати на увазі, що студентська письмова робота відноситься до строго визначеного жанру: це науковий здобуток. Тому вона має відповідати вимогам цього жанру і повинна бути написаною в стилістиці наукового тексту. Письмова наукова мова будується відповідно до визначених правил - так званих правил академічного етикету. Це сформовані в ученому співтоваристві традиції публічного викладення своїх думок з опорою на привабливі для їхнього обгрунтування концепції. Ці неписані правила і традиції спрямовані на забезпечення тону взаємної поваги у науковій полеміці, дотримання авторських прав, коректності у викладі концепцій, що містяться у використовуваних джерелах, відсутність значеннєвих перекручувань, штучних натяжок і фальсифікацій.
|
|
|
Для наукового тексту характерний формально-логічний спосіб викладу, що підкоряє собі усі використовувані автором мовні засоби. Виклад такого роду повинен бути цілісним і об'єднаний єдиним логічним зв'язком, оскільки дослідник переслідує єдину мету — обґрунтувати та довести ряд теоретичних положень. І використовувані ним засоби вираження насамперед повинні відрізнятися точністю, значеннєвою ясністю. Ключові слова наукового тексту − це не просто слова, а поняття. Якщо користуються понятійним апаратом, тобто встановленою системою термінів, та значення і зміст використовуваних понять повинен бути не розпливчастим, а чітким і зрозумілим.
Текст дипломної роботи не варто захаращувати непотрібними, паразитарними за своєю природою повторами, що приводять до тавтології.
Необхідно стежити за тим, щоб значення використовуваних термінів відповідало загальноприйнятому в юриспруденції та конкретній її галузі вживанню.
Наукова мова припускає використання визначених фразеологічних оборотів, слів-зв'язувань, вступних слів, призначення яких полягає в тому, щоб показати логічне співвідношення даної частини викладу з попередньою і наступною чи підкреслити рубрикацію тексту. Так, вступні слова та звороти типу „отже”, „у такий спосіб” показують, що дана частина тексту служить як би узагальненням викладеного вище. Слова і звороти „отже”, „звідси випливає, що...” свідчать про те, що між сказаним вище і тим, що буде сказано, існують причинно-наслідкові відносини. Слова і звороти типу „спочатку”, „по-перше”, „по-друге”, „насамперед”, „нарешті”, „насамкінець” вказують на місце думки, що викладається, чи факту в логічній структурі тексту. Слова і звороти „однак”, „проте”, „у тім”, „тим часом” виражають наявність протиріччя між тільки що сказаним і тим, що буде сказано.
Стала традиційна форма подачі наукового тексту припускає максимальну відторгненість від емоційних оцінок та індивідуальних особливостей мови і стилю автора. Особливістю сучасного наукового тексту є майже повне виключення з вживання особистого займенника першої особи однини – „я”. Там, де автору потрібно назвати себе, використовується займенник множини – „ми” або автор”. Утворюються конструкції типу „ми вважаємо” (автор вважає), „нам здається” (автору здається), „на нашу думку” (на думку автора) тощо. Це так звана авторська етика.
Таке слововживання, надає тексту більшої об'єктивності, створюється враження, що за автором, як одиничним суб'єктом, стоїть група людей − наукова школа, напрямок, однодумці. Крім того, використання слова „ми” („автор”) замість „я” свідчить про скромність і більш відповідає неписаним вимогам академічного етикету: автор не підносить свій особистий внесок, а навпаки, робить начебто надбанням усього ученого співтовариства.
Проте текст не повинен суцільно майоріти словом „ми” (автор). Для стилістичної розмаїтості варто звертатися і до інших конструкцій, що забезпечують належний рівень безособовості. У тексті дипломної роботи рекомендується частіше застосовувати абзац, виділяючи закінчену думку.
Написання та оформлення дипломної (магістерської) роботи
Загальні вимоги
Дипломна робота виконується самостійно і містить висунуті автором для публічного захисту наукові положення, що характеризуються єдністю змісту і свідчать про вміння студента розв’язувати поставлену наукову, науково-практичну або − науково-методичну проблему, його сумлінність.
Вимоги до дипломної роботи:
науковість;
актуальність, відповідність сучасному стану та перспективамрозвитку держави і права України;
чіткість побудови і викладу;
логічна послідовність;
|
|
|
переконливість аргументації;
стислість і точність формулювань;
конкретність у викладі результатів роботи;
обґрунтованість висновків і пропозицій;
завершеність і виваженість висновків.
До дипломних робіт висуваються такі основні вимоги:
• актуальність теми, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;
• вивчення та критичний аналіз монографічних і періодичних видань з теми;
• вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми та її сучасного стану, а також передового досвіду роботи у відповідній галузі;
• чітке визначення та характеристика цілей і завдань, об’єкта та предмета, методів дослідження, опис та аналіз проведених автором експериментів;
• узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.
У кожному з розділів дипломної роботи робляться короткі висновки і (або) пропозиції, що випливають з дослідження, які виносяться на захист перед Державною екзаменаційною комісією. Бажано, щоб пропозиції, дані в дипломній роботі, наводилися з оцінкою передбачуваних наслідків їх введення.
На якість дипломної роботи особливо впливає вибір і обґрунтування власного прогресивного рішення на основі наукових досліджень і узагальнення передового досвіду. Найбільш повно ці вимоги і можливості можуть бути реалізовані при виконанні дипломної роботи і використанні фактичного матеріалу, зібраного під час переддипломної виробничої практики.
10.2. Оформлення та обсяг дипломної (магістерської) роботи
Якісне оформлення дипломної роботи має важливе значення, оскільки сприяє розвитку необхідних навиків щодо написання наукових праць, вмінню представити отримані результати.
Дипломну роботу необхідно оформляти відповідно до Державного стандарту України. Таким стандартом є ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення”. Дипломну роботу друкують у машинописний спосіб або за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через два (2) міжрядкових інтервали (в комп’ютерному варіанті використовуючи редактор Word через півтора (1,5) міжрядкових інтервали). На сторінці допускається 28-32 рядки. Мінімальна висота шрифту 1,8 мм. (в комп’ютерному варіанті 14 шрифт редактору Word).
|
|
|
Можна також використовувати папір формату A 3 для таблиць, ілюстрацій або графіків. Щільність тексту дипломної роботи повинна бути однаковою. Шрифт друку повинен бути чітким чорного кольору середньої жирності.
Текст дипломної роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве − не менше 20 мм, праве − не менше 10 мм, верхнє − не менше 20 мм, нижнє − не менше 20 мм.
Дипломну роботу подають у вигляді спеціально роздрукованого рукопису в твердому вертикальному переплетенні.
Загальний обсяг дипломної роботи, як правило, складає 60-90 сторінок машинописного тексту. Обсяг додатків не обмежується.
До загального обсягу роботи не враховуються сторінки, що відносяться до списку використаної літератури та додатків. Але всі сторінки зазначених елементів дипломної роботи підлягають.
Незалежно від обраної теми, структура дипломної роботи має бути такою: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (при необхідності); вступ; кілька розділів (підрозділів), що розкривають теорію питання та досвід практичної роботи; висновки; список використаних джерел; додатки, − нумерація наскрізна на загальних засадах.
Так, першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Заголовки структурних частин дипломної роботи „ ЗМІСТ”, „ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ”, „ВСТУП”, „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, „СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту (по центру).
Заголовки підрозділів (параграфів) друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Назви та порядковий номер розділів і підрозділів друкують жирним шрифтом. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка пункту, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка (додаток В).
Відстань між заголовком (за виключенням заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам (в комп’ютерному варіанті 2 інтервалам).
Кожну структурну частину дипломної роботи треба починати з нової сторінки (це не стосується підрозділів та пунктів).
10.3. Структура дипломної (магістерської) роботи
Дипломна робота складається з таких елементів:
титульна сторінка,
зміст,
перелік умовних позначень (при необхідності),
вступ,
основна частина,
висновки,
список використаних джерел,
додатки (при необхідності).
До кожного з цих елементів висуваються конкретні вимоги юридичного факультету інаведені нижче.
