Самостійна робота № 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра Державного управлінні, педагогіки та психології

Реєстраційний номер №____________                                              

Методичні рекомендації

та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів

 

з дисципліни Психологія ділового спілкування

      для студентів _______1_____ курсу

 напряму підготовки:

6. 030504 – «Економіка підприємства»

Фінанси» за професійним спрямуванням «Фінанси»                                                        

6. 030509 – «Облік і аудит»

6. 030508 – «Фінанси» за професійним спрямуванням «Оподаткування»   

                                             

Галузі знань:   0305 – Економіка та підприємництво

          факультету Економіки

 

 

Херсон – 2011р.

 

     Методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з дисципліни Психологія ділового спілкування.

      Укладач (і):к.психол.н., доцент Л.В. Змієвська, кількість сторінок ______.

 

         

Рецензент: д.держ.упр., проф. І.П. Лопушинський

 

 

         

 

 

       Затверджено

на засіданні кафедри ________

протокол №___ від _________

Зав. кафедри ______________

 

Відповідальний за випуск член-кор. НАПН У, д.п.н., проф.  В.Г. Бутенко

 

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………….. 3

1. План самостійної роботи…………………………………………………….

2. Методичні рекомендації до виконання плану СРС………………………..

3. Форми звітності та порядок зарахування СРС…………………………….

4. Критерії оцінювання СРС…………………………………………………...

     Список рекомендованої літератури………………………………………...

 

 

Методичні рекомендації та індивідуальні завдання

 для самостійної роботи студентів

     Самостійна робота студентів (СРС) – це навчальна діяльність студента з виконання завдань викладача або за власним бажанням, яка спрямована на закріплення, розширення та поглиблення отриманих знань, а також засвоєння нового матеріалу без сторонньої допомоги. Під час організації цієї форми навчальної діяльності викладач повинен звернути увагу на визначення обсягу, структури та змісту навчального матеріалу, який виноситься на самостійне опрацювання, розробку форм і методів організації контролю за СРС та навчально-методичне і дидактичне забезпечення цієї роботи.

     При плануванні СРС використовувати нові інноваційні технології навчання за формами роботи:

- робота малими групами, кейсове навчання, новітні засоби візуального супроводження;

- дидактичні матеріали нового покоління: лекції в Інтернеті, подання матеріалу на CD-ROM (електронних підручниках), випереджувальне вивчення літератури інші види.

     Методичні рекомендації для СРС розробляються провідними викладачами, рецензуються колегами з кафедри, розглядаються і затверджуються на засіданні кафедри.

         

     Орієнтована структура та зміст:

1) Вступ (загальні рекомендації).

2) План самостійної роботи студентів (розділ 5 робочої програми дисципліни).

3) Методичні рекомендації до виконання плану СРС. Наприкінці кожної теми включаються: питання для самоконтролю, індивідуальні завдання.

4) Форми звітності та порядок зарахування СРС.

5) Критерії оцінювання СРС.

6) Список рекомендованої літератури.

 

 

ВСТУП

Самостійна робота студента – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентом під методичним керівництвом викладача у вільний від навчальних занять час.

Метою СРС є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студентів самостійності, як основної риси характеру майбутнього висококваліфікованого фахівця.

Самостійна робота над навчальною дисципліною ”Психологія ділового спілкування“ для студентів включає такі форми:

- опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

- вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

- виконання домашніх завдань;

- підготовка до семінарських, практичних занять;

- підготовка до різних форм контролю;

- систематизація вивченого матеріалу дисципліни перед написанням модульного контролю та складанням ПМК;

- аналіз конкретної виробничої ситуації.

Критерії оцінювання виконання самостійної роботи: участь студентів в різних видах аудиторних занять, правильність виконання завдань, участь в семінарських (практичних) заняттях, написання контрольної роботи, тестування, опитування, експрес-опитування та інше.

Обов’язкові види самостійної роботи студент повинен виконати в повному обсязі, якщо студент бажає підвищити свою оцінку тоді він має виконати одну з вибіркових робіт, що запропоновані викладачем.

Окремі види самостійної роботи, заплановані терміни їх виконання, контролю і оцінювання наводяться в таблиці 4.

 

План самостійної роботи

 

Обов’язкові види самостійної роботи

 

Види самостійної роботи Рекомендована література Планові терміни виконання Форми контролю та звітності Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1 (12 годин)

1. Самостійне опрацювання теоретичного курсу: Тема 1. Ділове спілкування: його функції, сторони, види, форми, бар'єри: види, функції, форми ділового спілкування.   Тема 2. Психологічні особливості ділового спілкування:вимоги до особистості як суб'єкту ділового спілкування. Тема 3. Проблеми соціально‑ психологічної адаптації: Адаптація людини й функціональні стани організму. Тривога як суттєвий елемент адаптації. Тема 4. Стрес і його особливості: Індивідуальні особливості стресових станів у людей. Тема 5. Поняття конфлікту, його сутність: способи дій у конфлікті Форми й типи поведінки людини в конфліктній ситуації. Методи дослідження та засоби оптимізації соціально-психологічного клімату в виробничому колективі. Соціально-психологічний клімат в групі. Опрацювання теоретичних основ прослуханого матеріалу Підготовка до семінарських занять Підготовка до контрольної роботи Вся основна література     Конспект лекцій, рекомендована література     Конспект лекцій, рекомендована література               № 24   № 26   №28   № 30     № 32     №24-30   № 23- 29     № 29       Складання конспекту   Складання конспекту     Складання конспекту     Складання конспекту   Складання конспекту     Експрес-опитування     Усне опитування, тестування Контрольна робота       1   1     1     1   1   4   5   4

Всього за змістовим модулем 1

18

Змістовий модуль 2 (15 годин)

2. Самостійне опрацювання теоретичного курсу: Тема  6. Група і її структурна організація:  Психологічні явища в великих соціальних групах. Психологічні явища в малих соціальних групах. Тема 7. Особистість і колектив як об'єкти управління: 3.Психологічна сумісність в групі та її критерії. Соціально-психологічний клімат, його характеристика. 4. Тема 8. Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління: Управління комунікативним процесом, стилі управління. 5.Тема 9. Етикет у діяльності сучасної ділової людини: Етикет міжнародних відносин. 6. Опрацювання теоретичних основ прослуханого матеріалу Підготовка до семінарських занять Підготовка до контрольної роботи  Вся основна література                  Конспект лекцій, рекомендована література   Конспект лекцій, рекомендована література   № 32   №34   №36   №38   № 31-40     № 32-40   №39   Конспект лекцій   Конспект лекцій     Конспект лекцій     Конспект лекцій   Експрес-опитування   Усне опитування, тестування   Контрольна робота 2     2   2   2     2     3   3   2

Всього за змістовим модулем 2

18

Всього балів за обов’язкові види самостійної роботи

36

 

                                                                                                                          Індивідуальна робота студентів

                                                                                                                          Індивідуальні завдання є однією з форм самостійної роботи студентів, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

 

Індивідуальна робота виконується студентами самостійно під керівництвом викладача. До індивідуальної роботи відноситься:

- написання реферату, презентацій з тем кусу;

- аналіз практичних ситуацій;

- підготовка аналітичних матеріалів з публікацій по тих чи інших проблемах;

- підготовка до олімпіад, конференцій тощо.

Контроль за індивідуальною роботою здійснюється у формі обговорення (захисту) виконаної творчої роботи під час аудиторних занять, розгляду підготовлених матеріалів, участі у діловій грі та інше. Окремі види індивідуальної роботи, заплановані терміни їх виконання, контролю і оцінювання наводяться в таблиці.

 

Обов’язкові види індивідуальної роботи

 

Види індивідуальної роботи Рекомендована література Планові терміни виконання Форми контролю та звітності Максимальна кількість балів
1 2 3 4 5

Змістовий модуль 1 (13 годин)

Написання: реферату, презентацій, доповідей з тем кусу; аналіз практичних ситуацій; підготовка аналітичних матеріалів.     № 32   № 32   № 32   Захист роботи на індивідуальному занятті у вигляді доповіді.   5     4     4    

Всього за змістовим модулем 1

13

Змістовий модуль 2 (14 годин)

Написання: презентацій, доповідей з тем кусу; аналіз практичних ситуацій; підготовка аналітичних матеріалів.   № 38 Захист роботи на індивідуальному занятті у вигляді доповіді. 5     4     4    

Всього за змістовим модулем 2

13
Реферат       10

Всього балів за обов’язкові види індивідуальної роботи

36

 

 

До вибіркових видів самостійної та індивідуальної роботи належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів, підвищити свій рейтинг.

Вибіркові види самостійної роботи

Види самостійної та індивідуальної роботи Рекомендована література Планові терміни виконання Форми контролю та звітності Макси мальна кількість балів
Участь у олімпіаді з галузевої психології Участь у емпіричних дослідженнях Участь у діловій грі Участь у студентських конференціях та інше.   Наукові видання, публікації, інформація про діяльність конкретних підприємств (організацій) Протягом семестру Диплом переможця олімпіади Відгук керівника про роботу студента.   10

Всього балів за вибіркові види самостійної роботи

10

 

 

*Загальна кількість балів за вибіркові види самостійної та індивідуальної роботи не може перевищувати 10 балів.

 

Методичні рекомендації до виконання плану СРС

№ п/п Найменування тем, що винесені на самостійне вивчення Кількість годин Рекомендована література
1. Ділове спілкування: його функції, сторони, види, форми, бар'єри: види, функції, форми ділового спілкування. 2 6, 8
2. Психологічні особливості ділового спілкування:вимоги до особистості як суб'єкта ділового спілкування. 2 4, 8, 9, 14, 16
3. Проблеми соціально‑ психологічної адаптації: Адаптація людини й функціональні стани організму. Тривога як суттєвий елемент адаптації. 2  
4. Стрес і його особливості: Індивідуальні особливості стресових станів у людей. 3  
5. Поняття конфлікту, його сутність: способи дій у конфлікті Форми й типи поведінки людини в конфліктній ситуації. Методи дослідження та засоби оптимізації соціально-психологічного клімату в виробничому колективі. Соціально-психологічний клімат в групі. 3  
6. Група і її структурна організація: Психологічні явища в великих соціальних групах. Психологічні явища в малих соціальних групах. 4  
7. Особистість і колектив як об'єкти управління: Психологічна сумісність в групі та її критерії. Соціально-психологічний клімат, його характеристика. 4  
8. Взаємодія суб'єкта й об'єкта управління: Управління комунікативним процесом, стилі управління. 4  
9. Етикет у діяльності сучасної ділової людини: Етикет міжнародних відносин. 3  

Самостійна робота № 1

Тема: Ділове спілкування: його функції, сторони, види, форми, бар'єри.

Мета: усвідомити роль спілкування при здійсненні професійної діяльності, з'ясувати причини виникнення бар'єрів під час ділового спілкування та шляхи їх усунення.

                Питання до теми:

1. Види ділового спілкування

2. Засоби ділового спілкування

3. Функції ділового спілкування

4. Форми ділового спілкування

5. Сторони ділового спілкування

6. Бар'єри ділового спілкування

Вивчивши цей матеріал, Ви повинні:

Знати:   

· Сутність спілкування: його функції, сторони, види, форми;

·  психологічні особливості ділового спілкування;

·  причини виникнення психологічних бар'єрів та шляхи їх попередження;                                                                                                                                вміти: 

· Визначати вид ділового спілкування;

·  аналізувати сторони ділового спілкування;

·  враховувати власний стиль спілкування та стиль спілкування співрозмовника.

Ключові слова та терміни:

Спілкування, комунікація, перцепція, інтеракція, бар'єр спілкування, безпосереднє спілкування, опосередковане спілкування.

Після вивчення теми студент складає конспект.

 

Тестові завдання.

1. Предмет дисципліни «Психологія ділового спілкування» розглядається як:

А. моральна сторона спілкування людей, свідомі прояви інтелекту, емоцій, волі й несвідомих проявів психіки членів спілкування й ділових груп.

Б. психологічна й моральна сторона діяльності й спілкування людей, а також психічні процеси, властивості й стану ділових груп.

В. ідеальна психічна реальність, що включає в себе свідомі прояви інтелекту, емоцій, волі, а також несвідомі прояву людської психіки.

2.  Спілкування – це:

А. процес встановлення та підтримка контактів з іншими людьми з метою здійснення сумісної діяльності.

Б. процес обміну між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо.                                                                                                                               В. різноманітні контакти між людьми, зумовлені потребами спільної діяльності.

3.   Спілкування — це:

А. один із виявів соціальної взаємодії, в основі якого лежить обмін думками, почуттями, волевиявленнями з метою інформування.                                                                                       Б. не тільки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений століттями спосіб суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного.                                                                                                                              В. найважливіший, універсальний засіб організації та координації всіх видів суспільної діяльності.

4. Спілкування включає:

А. комунікацію, перцепцію, інтеракцію.                                                                                        Б. комунікацію, перцепцію, інтеграцію.

В. комунікацію, інтеракцію, інтеграцію.

5. Комунікативна сторона спілкування – це:

А. організація взаємодії між індивідами.

Б. обмін інформацією між партнерами по спілкуванню.

В. процес сприйняття восприятия між партнерами по спілкуванню.

6. Перцептивна сторона спілкування – це:

А. намір учасників впливати один на одного.

Б. процес формування образу іншої людини.

В. процес надбання індивідуального досвіду людиною.

7. Ефект стереотипізації полягає в тому, що:

А. судження про людину виноситься на підставі свого обмеженого досвіду або устояної думки інших.

Б. судження про людину виноситься на підставі колективного обговорення.

В. судження про людину виноситься на підставі свого обмеженого досвіду.

8. Стереотипізація:

А. спрощує процес пізнання іншої людини. але в той же час вона приводить до виникнення упередження, що створює не тільки неправильне враження в того або іншого працівника про людину, але й погана думка про нього.

Б. спрощує процес пізнання іншої людини.

В. спрощує процес пізнання іншої людини. але й приводить до виникнення упередження.

9. Виникнення тих чи інших ефектів сприйняття має на увазі:

А. комунікативна сторона спілкування.

Б. перцептивна сторона спілкування.

В.  інтерактивна сторона спілкування.

 

10. Механізм міжособистісного сприйняття у спілкуванні, який характеризує розуміння та інтерпретацію співрозмовника шляхом ототожнення себе з ним, називається:

А. стереотипізація.

Б. рефлексія.

В. ідентифікація.

11. Рефлексивне слухання – це:

А. об’єктивний зворотний зв’язок з мовцями, що використовується як контроль точності сприйняття почутого.

Б. об’єктивний зворотний зв’язок з мовцями, що використовується як засіб встановлення взаєморозуміння між тими, хто розмовляє.

12. Рефлексивне слухання використовується в ситуаціях:

А. коли мовець потребує не стільки емоційної підтримки, скільки допомоги при рішенні певних проблем.

Б. коли мовець потребує не стільки допомоги при рішенні певних проблем, скільки емоційної підтримки.

13. Емпатія – це:

А. співпереживання іншій людині, здатність почувати те ж, що й співрозмовник, розуміти його не “розумом”, а “серцем”.

Б. розуміння емоційного стану співрозмовника, проникнення в переживання іншої людини.

14. Спілкування виконує наступні функції:                                                                          А. інформаційну, експресивну, прагматичну;

Б. інформаційну, впливову, емоційну;

В. експресивну, прагматичну, впливову.

15. Інформаційна функція спілкування означає:                                                                        А. що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про ставлення людей до природних явищ, суспільних процесів тощо.                                                                                      Б. що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про вплив людини на природні та соціальні явища.                                                                                             В. що завдяки соціальній комунікації в суспільстві передається інформація про предмети, їх властивості, явища, дії та процеси.

16. Експресивна функція спілкування визначає:                                                                     А. здатність соціальної комунікації передавати оціночну інформацію про предмети або явища.                                                                                                                                                 Б. здатність соціальної комунікації передавати інтерактивну інформацію про предмети або явища.                                                                                                                                                   В. здатність соціальної комунікації передавати змістовну інформацію про предмети або явища.

17. Спілкування включає:

А. комунікацію, перцепцію, інтеракцію;                                                                                      Б. комунікацію, перцепцію, інтеграцію;

В. комунікацію, інтеракцію, інтеграцію.

18. За змістом спілкування поділяють на:

А. матеріальне, дійове, кондиційне, мотиваційне.

Б. матеріальне, дійове, кондиційне, мотиваційне, інформаційне.

В. матеріальне, дійове, кондиційне, мотиваційне, мовлене.

19. За метою спілкування поділяють на:

А. біологічне, матеріальне;

Б. соціальне, матеріальне;

В. біологічне, соціальне.

19. За метою спілкування поділяють на:

А. біологічне, матеріальне;

Б. соціальне, матеріальне;

В. біологічне, соціальне.

20. Матеріальне спілкування – це:

А. обмін думками, ідеями, які у свою чергу служать засобами задоволення актуальних потреб суб’єктів.
Б. обмін продуктами й предметами діяльності, які у свою чергу служать засобами задоволення актуальних потреб суб’єктів.

21. Когнітивне спілкування – це:

А. обмін думками, ідеями, які у свою чергу служать засобами задоволення актуальних потреб суб’єктів.

Б. обмін знаннями, які у свою чергу служать засобами задоволення актуальних потреб суб’єктів.

22. Діяльне спілкування – це:

А. обмін діями, операціями, уміннями, навичками.

Б. обмін знаннями.

23. Навчання як процес передачі та засвоєння соціального досвіду відбувається під час:

А. матеріального спілкування.

Б. когнітивного спілкування.

В. діяльного спілкування.

24. Кондиційне спілкування – це:

А. обмін психічними або фізіологічними станами.

Б. обмін інформацією, що розширює кругозір, що вдосконалює й розвиває здібності.

25. Біологічне спілкування – це спілкування:

 А. необхідне для підтримки, збереження й розвитку організму й пов’язане із задоволенням основних органічних потреб.

Б. необхідне для підтримки, збереження й розвитку організму й пов’язане із задоволенням основних духовних потреб.

26. Соціальне спілкування переслідує мету:

А. розширення й зміцнення міжособистісних контактів, установлення й розвитку інтерперсональних відносин, особистісного росту індивіда.

Б. поглиблення міжособистісних контактів, установлення й розвитку інтерперсональних відносин, особистісного росту індивіда.

27. Засоби спілкування – це:

А. способи кодування, передачі, переробки й розшифрування інформації, переданої в процесі спілкування від одного живої істоти іншої;

Б. мова, міміка, жести, пантоміміка;

В. вербальні та невербальні знаки передачі інформації.

28. Які з перерахованих засобів спілкування відносяться до невербальних?
 А. жести.
 Б. вираження обличчя.
 В. міміка.
 Г. пози.

29. До перцептивної сторони спілкування входить:

А. стереотипізація.

Б. каузальна атрибуція.

В. ідентифікація.

Г. рефлексія.

Д. усі перелічені механізми є частиною перцептивної сторони спілкування.

30. У вербальній комунікації приймає участь:

А. комунікатор.

Б. реципієнт.

В. комунікатор і реципієнт.

31. Під час вербальної комунікації з інформацією відбувається:

А. кодування.

Б. декодування.

В. передача.

Г. усі перелічені процеси.

32. До вербальних засобів спілкування відносяться:
А. інтонації голосу.
 Б. усна й письмова мова.
В. усне мовлення.
Г. письмове мова.

33. Укажіть сторону спілкування, що включає побудову загальної стратегії взаємодії:

А. інтерактивна.

Б. комунікативна.

В. перцептивна.

34. Бар’єри спілкування – це:

 А. психологічний феномен, що виникає в ході спілкування коммуникатора й реципієнта та супроводжується виникненням почуття ворожості, недовіри до самого коммуникатора, що поширюється й на передану їм інформацію.

Б. психологічний феномен, що виникає в ході спілкування коммуникатора й реципієнта та супроводжується виникненням товариських почуттів, довіри коммуникатору, що поширюється й на передану їм інформацію.

35. До основних видів бар'єрів спілкування відносяться:

А. комунікативний, перцептивний, інтерактивний.

Б. некомпетентності, стилю спілкування, установки.

В. неспівпадання рольових очікувань, характетеру, модальностей.

36. Неправильне ставлення у процесі спілкування партнерів по спілкуванню один до одного належить до бар’єрів спілкування:

А. мовленєвого.

Б. стилю спілкування.

В. некомпетентності.

37. Механізми психологічного захисту – це:

А. процес інтрапсихічної адаптації особистості за рахунок підсвідомої переробки інформації, що надходить.

Б. специфічні прийоми, які використовує особистість для того, щоб знизити рівень неприємних переживань.

В. механізм людської свідомості по перебудові системи установок, що спрямована на зниження емоційного напруження та недопущення психічної травми.

Г. захист особистості від усвідомлення неприємних висновків (витісняючи неприємні висновки у підсвідоме).

38. Компенсаторні характеристики психологічного захисту:

А. Неусвідомлене, але сильне бажання знищити переживання, що травмують особистість, з наступною заміною на більш комфортні переживання.

Б. Переміщення неприємних переживань зі сфери свідомого до неусвідомленого.

В. Акцент не на логіку, а на емоції. Як наслідок система психологічного захисту є високостійкою до критики ззовні.

39. Заперечення – це психологічний захист як:

 А. спроба ігнорувати реальну подію, яка турбує особистість.

Б. прагнення уникнути нової інформації, не сумісної з позитивними уявленнями про себе, що склалися.

40. Уникнення – це психологічний захист як:

А. уникнення внутрішнього конфлікту шляхом активного вимикання зі свідомості не інформації про те, що трапилося, у цілому, а тільки дійсного, але неприйнятного мотиву своєї поведінки.

Б. уникнення внутрішнього конфлікту шляхом активного вимикання зі свідомості тільки дійсного, але неприйнятного мотиву своєї поведінки, а не інформації про те, що трапилося, у цілому.

41. Пригнічення – це психологічний захист як:

А. Видалення  чогось зі свідомості й утримання на відстані від свідомості.

Б. Видалення  чогось зі свідомості й утримання деякий час від свідомості.

42. Раціоналізація – це:

А.усвідомлення і використання у мисленні тільки тієї частини сприйманої інформації, завдяки якій власна поведінка з'являється як добре контрольованою й не суперечливою об'єктивним обставинам, це знаходження прийнятних причин або підстав для неприйнятних думок або дій.

Б. псевдорозумове пояснення людиною своїх бажань, учинків, у дійсності викликаних причинами, визнання яких грозило б втратою самоповаги.

43. Проекція – це:

 А. приписування іншій людині, тварині або об'єкту якостей, почуттів і намірів, які виходять від самого, що приписує.

Б. вид захисту, який пов'язаний з несвідомим перенесенням неприйнятних власних почуттів, бажань і прагнень на інших з метою перекладання відповідальності за те, що відбувається усередині «Я», на навколишній світ.

44. Ідентифікація – це:

А. несвідоме перенесення на себе почуттів й якостей, властивих іншій людині й недоступних, але бажаних для себе.

Б. неусвідомлюване наслідування зразкам, ідеалам, що дозволяє перебороти власну слабість і почуття неповноцінності.

45. Відчуження – це:

А. захист, що приводить до ізоляції, відокремлення усередині свідомості особливих зон, пов'язаних з факторами, що травмують.

Б. захист, що приводить до активізації усередині свідомості особливих зон, пов'язаних з факторами, що травмують.

46. Заміщення – це: захист від тривожної або навіть нестерпної ситуації за допомогою перенесення реакції з «недоступного» об'єкта на інший об'єкт – «доступний», або заміни неприйнятної дії на прийнятне.

А. Так.

Б. Ні.










Сновидіння – вид заміщення, у якому відбувається переорієнтація, тобто перенесення недоступної дії в інший план: з реального миру в мир сновидінь.

А. Так.

Б. Ні.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: