2018-02-14
306
Розрахунок внутрішньої водопровідної мережі виконують на основі розробленої i накресленої аксонометричної схеми. Розрахувати мережу - це означає визначити витрати води на вcix ділянках, підібрати діаметри труб, знайти втрати напору на кожній ділянці i у всій системі в цілому.
У зв'язку з тим, що в проекті взята об’єднана господарчо-питна i протипожежна система внутрішнього водопроводу, то й гідравлічний розрахунок потрібно здійснити на два розрахункових режими роботи, а саме - на режим максимального господарчо-питного водопостачання i на режим максимального водопостачання плюс пожежегасіння.
Починають розрахунок з першого режиму (максимальне господарчо-питне водоспоживання).
Розрахунок системи внутрішнього водопроводу довільного об’єкту (у тому числі житлового будинку) умовно можна розділити на два етапи. На першому, залежно від взятих норм водопостачання, кількості споживачів 
i санітарно-технічних приладів 
, що знаходяться в будинку, знаходять витрати на кожній з ділянок. На другому - за відомими витратами, виконують безпосередньо гідравлічний розрахунок мереж.
|
|
|
Для режиму максимального водоспоживання перший етап розрахунку починають з визначення диктуючого приладу в системі. Під останнім розуміють прилад, який максимально віддалений від вводу в будинок по горизонталі i вертикалі розташований на найбільш навантаженому напрямку i має максимальну секундну витрату. Причому, таких приладів у системі внутрішнього водопроводу має бути не менше ніж 10% від їхньої загальної кількості. Для розглядуваного житлового будинку диктуючим приладом буде змішувач ванни, яка розташована на верхньому поверсі i підключена до стояка, що максимально віддалений від вводу в будинок. Розрахункова секундна витрата ванни у житлових домах, згідно з додатком 4, буде 
.
Ймовірність дії санітарно-технічних приладів для всього будинку при однакових водоспоживачах розраховують за формулою:
, де (1)
- норма витрати холодної води споживачем за годину максимального водоспоживання, л/год [1, дод. 3].
Розрахункова витрата на зовнішній ділянці мережі i на вводі в будинок знаходиться за формулою:
, де (2)
- коефіцієнт, який беруть залежно від добутку 
(тут 
- розрахункове число приладів на ділянці, а 
ймовірність їх дії). При > 0,1 i < 200 треба користуватися [1, дод. 4, табл. 1], при інших значеннях i [1, дод. 4, табл. 2].
Примітка:
1. При улаштуванні кільцевої магістральної мережі витрату води 
визначають для системи в цілому i беруть однаковою для вcix ділянок кільця.
|
|
|
2. При проектуванні розподільчих водопровідних стояків у вигляді секційних вузлів витрата по стояку має бути з коефіцієнтом 0,7 у порівнянні з розрахунковою.
Витрата води на кінцевих ділянках тупикової мережі має бути не менше максимальної секундної витрати одним із встановлених на ній санітарно-технічних приладів.
Окрім секундної витрати на вводі в будинок, в проекті визначається також максимальна годинна i добова витрати для об'єкта.
Максимальна годинна витрата розраховується за залежністю:
,де
- коефіцієнт, який визначається за аналогією з коефіцієнтом , залежно від загального числа приладів i годинної ймовірності їхнього використання, яка для будинку з однаковими споживачами знаходиться за формулою:
. (3)
В залежності (3) 
- годинна витрата диктуючого приладу, л/год, яку для будівель з однаковими споживачами беруть з [1,дод. 3].
Максимальна добова витрата води в будівлі розраховується, як сума витрат води всіма споживачами i витрат на поливку прилеглої території:
, де
- норма водопостачання за добу максимального водоспоживання, л/доб [1, дод. 3]; 
- витрата води на полив прилеглої до будинку території.
Витрата диктуючого приладу 
і ймовірність дії санітарних приладів , будуть постійними величинами для будівель з однаковими споживачами (має місце в тому числі і в житлових будинках).
Після їхнього визначення, по розробленій аксонометричній схемі внутрішньої водопровідної мережі вибирають магістральний напрямок (магістраль), тобто напрямок від диктуючого приладу до вводу водопроводу в будинок. При наявності кількох вводів вибирають напрямок від диктуючого приладу до найбільш віддаленого вводу. Далі розбивають магістраль на розрахункові ділянки, під останніми розуміють ділянки трубопроводу постійного діаметра по яким проходить постійна витрата води.
Розрахунок починають від диктуючого приладу. Оскільки при розрахунку кожної ділянки треба виконувати у певній послідовності ряд однакових операцій, то результати розрахунку зручно представляти у табличній формі.
Таблиця 1
