| Номер ділянки | Довжина ділянки | Число приладів приєднаних до розрахункової ділянки |
| Коефіцієнт | Розрахункова витрата на ділянці | Діаметр | Швидкість | Втрати напору за довжиною, мм | |
, мм
| , мм
| ||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
Після заповнення таблиці на останній ділянці магістралі (гр. 6) отримують розрахункову витрату на вводі в будинок при роботі системи в режимі максимального господарчо-питного водоспоживання
.
Сума втрат напору на всіх ділянках магістралі (сума позицій гр. 10) дає втрати напору на гідравлічне тертя за довжиною
.
Втрати напору в місцевих опорах в системі враховуються осереднено, як певний відсоток від втрат за довжиною за формулою:
, де (4)
- коефіцієнт, величина якого залежить від типу системи внутрішнього водопроводу, а саме: 0,3 - в мережах господарчо-питних водопроводів житлових і суспільних будинків; 0,2 - в мережах об'єднаних господарчо-питних і протипожежних водопроводів житлових і суспільних будинків, а також у мережах виробничих водопроводів; 0,15 - у мережах об'єднаних виробничих і протипожежних водопроводів; 0,1 - у мережах протипожежних водопроводів.
Стояки і квартирні підводки відгалужень від магістралі в даному курсовому проекті не розраховуються, а їх діаметри беруть за аналогією з відповідними ділянками магістралі.
При об'єднанні водопровідних стояків у секційні вузли втрати напору у вузлі слід визначати за формулою:
, де
- коефіцієнт, який враховує характер водорозбору в системі. Він складає: 0,5 - для систем господарчо-питного водопроводу; 0,3 - для систем господарчо-питного і протипожежного водопроводу;
- кількість стояків у вузлі.
У випадку, коли за вимогами БНіП у будинку, що проектується, передбачається улаштування внутрішнього пожежогасіння, спочатку визначають необхідну кількість протипожежних струмин і їхню витрату. Вказані параметри залежать від типу будинку, кількості поверхів, будівельного об’єму і знаходяться за (1, таб 2.3) (для житлових будинків в курсовому проекті можна взяти пожежогасіння в одну струмину витратою 2,5 л/с).
Пожежні крани потрібно улаштовувати в спеціальних нішах або приставних ящиках і розміщувати в доступних місцях (частіше всього недалеко від сходинкових клітинок). В одному будинку мають встановлювати пожежні крани одного діаметру (в курсовому проекті
мм). Пожежні шланги, залежно від розмірів поверху, також беруть однієї довжини (
м).
При двох вводах водопроводу, їх необхідно підключати до різних ділянок внутрішньо квартальної мережі. Розрахунок кожного вводу треба виконувати на 100% витрати, при більшій кількості вводів – на 50% витрати.
Розрахунок другого режиму (максимальне господарчо-питне водоспоживання плюс пожежогасіння) також починають з визначення магістрального напрямку (магістралі), яка проходить від найбільш віддаленого пожежного крана на верхньому поверсі до вводу водопроводу (насосів). Секундна витрата на розрахункових ділянках знаходиться як сума максимальної господарчо-питної і протипожежної витрат. У випадку коли розподільчі трубопроводи в підвалі об’єднуються у кільце, то всі його ділянки беруть одного діаметра. Дані розрахунків зводять у таблицю 2.
Таблиця 2
, м
, шт.
, мм
, м/с
, мм
, мм






