2018-02-14
624
Праця над кваліфікаційною роботою для успішності та зручності її виконання повинна бути поділена на певні етапи, підпорядковані, передусім, логіці навчально-наукового дослідження.
Виконання роботи включає наступні етапи:
1. Вибір (визначення) теми.
2. Збір матеріалу, відбір літератури за темою, підготовка до оформлення бібліографії.
3. Розробка попереднього плану кваліфікаційної роботи.
4. Складання розгорненого плану кваліфікаційної роботи.
5. Опрацювання текстової частини і оформлення роботи.
6. Опрацювання зауважень, зазначених у відгуку керівника і підготовка до захисту.
7. Захист кваліфікаційної роботи.
На першому етапі написання кваліфікаційної роботи студент, на підставі знань, отриманих під час вивчення навчальних курсів із різних галузей соціології та методології наукових досліджень, власних наукових зацікавлень повинен обрати тему кваліфікаційної роботи. При цьому рекомендується, щоб тема відповідала, як мінімум, таким вимогам:
• об’єкту та предмету соціологічної науки, а її дослідження було можливим з використанням соціологічних методів;
|
|
|
• науковим зацікавленням самого студента та, бажано, його наукового керівника;
• література, необхідна для написання роботи, була доступною, а також щоб студент мав змогу сформувати належну емпіричну базу дослідження, зокрема, під час проходження ним практики.
Окрім того, бажано, щоб обрана студентом для кваліфікаційної роботи тема стала продовженням його попередніх наукових пошуків, тобто, узгоджувалася із курсовими роботами, виконаними на попередніх курсах, доповідями на наукових студентських конференціях, проблематикою наукових досліджень, до яких студент міг раніше залучатися викладачами кафедри. Отже, студент вже сформовану первинну базу може поглибити і розвинути у кваліфікаційній роботі.
Слід також звернути увагу на той факт, що у кваліфікаційному дослідженні, оскільки воно повинно продемонструвати підготовленість молодого фахівця до самостійної професійної діяльності, повинен бути присутній компонент наукової новизни, який може виражатися, наприклад:
• в отриманні та інтерпретації нових емпіричних даних із предмету дослідження, їх порівнянні з вже відомими результатами;
• формулюванні нового погляду на проблему, нових наукових знань про предмет дослідження;
• виявленні та початковому дослідженні нових соціальних явищ та виявів їхнього функціонування.
Означені площини наукової новизни в кваліфікаційній роботі перелічено у порядку наростання складності. Студенту необхідно з певною долею обережності ставитися до формулювання наукової новизни, попередньо ґрунтовно ознайомитися із раніше виконаними науковими дослідженнями, оскільки явища та факти, які можуть видаватися цілком новими самому студентові, раніше вже могли бути достатньо добре опрацьованими і є відомими науці.
|
|
|
Окрім того, під час вибору теми завжди варто подумати про її актуальність, тобто відповідність сучасним запитам соціологічної науки, її потребам та можливості прикладного застосування отриманих результатів у суспільній практиці. Тому студенту слід віддавати перевагу проблематиці, яка пов’язана, передусім, з потребами організації – бази практики, запитами замовників, напрямами наукових досліджень кафедри.
При доборі джерел слід використовувати предметні та алфавітні каталоги бібліотеки університету, а також спеціальні бібліографічні довідники, тематичні збірники літератури, статті журналів, збірники наукових праць і наукових статей, навчально-методичні посібники. Починати складання бібліографії треба з монографій і підручників, бо саме в них містяться основні положення наукової методології і методики дослідження, найважливіші теоретичні положення.
Кваліфікаційні роботи, матеріали, які отримані через Інтернет та інші електронні засоби інформації, можна використовувати лише як одне з джерел для написання роботи (з обов’язковим посиланням на них).
Виписувати назви робіт, їх вихідні дані краще всього на картки, які дуже зручні у використанні. Потім вихідні дані робіт вносять до комп’ютера.
Після складання бібліографії матеріалів з теми кваліфікаційної роботи починається їх вивчення. Перший крок - біглий перегляд книги з метою отримання загального уявлення про її зміст і цінність для роботи, другий крок - конспектування або сканування потрібних розділів.
Для систематизації прочитаного зручно робити нотатки на окремих аркушах. Аркуш ділиться на дві частини. У правій частині коротко формулюється суть нотатки, потім записується її текст. Вона може мати вид цитати, бути перекладу змісту, тез, статистичної або хронологічної таблиці. У лівій частині аркушу формулюється своє ставлення до даної тези, цитати, думка або пропозиція стосовно проблеми. Після нотаток дається посилання на джерело інформації.
Зроблені нотатки групуються за проблемами (розділами). Забезпеченість нотатками тих або інших проблем покаже, які питання теми є можливість висвітлити з достатньою повнотою, а які ні. Зміст згрупованих за проблемами
нотаток є основою складання плану роботи. Консультація з керівником допоможе сформулювати його остаточно.
Робота не обов’язково повинна включати увесь зібраний матеріал. До тексту відбираються основні проблеми, які дають можливість достатньо повно розкрити тему.
Кількість джерел, що мають бути опрацьовані в ході написання кваліфікаційної роботи, повинна становити відповідно для бакалаврської роботи не менше ніж – 40-50 джерел, дипломної - 50-60, магістерської – 60-70.
Після попереднього аналізу літератури, який дає змогу студентові визначити важливі аспекти дослідницької проблеми та напрями їх дослідження, слід перейти до складання та узгодження з керівником попереднього плану роботи. Основними вимогами до нього є: логічність; точність та лаконічність формулювань; відповідність проблемам, які планується розглянути.
План роботи має бути складним (робота поділяється на розділи, які, своєю чергою, складаються з параграфів). Вибір певного варіанту залежить від дослідницьких завдань та способу їхнього досягнення.
Кваліфікаційна робота повинна мати обов’язкові складові частини, що розташовуються в послідовності:
- титульна сторінка;
- анотація;
- завдання до кваліфікаційної роботи;
|
|
|
- зміст;
- список умовних позначень (у разі потреби);
- вступ;
- основна частина;
- висновки та рекомендації;
- список використаних джерел;
- додатки.
До кваліфікаційної роботи також додаються:
- відгук наукового керівника;
- рецензія зовнішнього рецензента;
- ксерокопія опублікованої статті або тез конференції з тематики роботи з вихідними даними;
- електронна копія роботи на електронному носієві у форматі rtf з типовим ім’ям файлу «прізвище_шифр групи_рік.rtf».
Попередній захист кваліфікаційної роботи має на меті ознайомити з її змістом викладачів кафедри, передусім тих, які є членами Державної екзаменаційної комісії. Він проводиться на спеціальному засіданні кафедри. Попередній захист формується з таких компонентів:
• визначення ступеня готовності роботи та наявності всього комплексу необхідних документів;
• коротке повідомлення студента про суть роботи та основні висновки;
• запитання до студента, наукового керівника та відповіді на них;
• зауваження до роботи та пропозиції щодо виправлення допущених помилок, її покращення.
В результаті на засіданні кафедри ухвалюється рішення про допуск студента до захисту роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.
Якщо на попередньому захисті виявилося, що робота потребує певної корекції, то подальшим етапом має бути доопрацювання кваліфікаційної роботи відповідно до отриманих зауважень. Цей етап передбачає постійні консультації з керівником та рецензентом, викладачами кафедри, які на попередньому захисті висловили зауваження.
Перед захистом потрібно добре продумати схему подання результатів та бажано підготувати мультимедійну презентацію для унаочнення роботи. Підготовка презентаційних матеріалів передбачає виготовлення графічних матеріалів, слайдів тощо. Метою мультимедійної презентації є якнайкраще подання виконаного дослідження членам ДЕК.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА ЯК НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Написання вступу
У вступі кваліфікаційної роботи послідовно викладаються:
|
|
|
- обґрунтування вибору теми та її актуальність;
- ступінь вивчення проблеми;
- специфіка джерельної бази;
- мета дослідження;
- об’єкт і предмет дослідження;
- завдання роботи;
- методи дослідження;
- наукова новизна роботи (дана складова вступу обов’язкова для магістерських робіт);
- практична значущість результатів дослідження;
- структура роботи.
Вибір теми визначається необхідністю (бажанням) розв’язати якусь проблему. Проблема - це запитання «що треба вивчити?», яке стоїть на межі вже відомого і ще незвіданого. Сформулювати проблему означає вийти на цю межу.
Актуальність теми - це відповідь на запитання: «Чому дану проблему потрібно в даний час вивчати?» Обґрунтування актуальності має бути небагатослівним, треба показати головне - суть проблемної ситуації. Те, наскільки правильно автор оцінює вибрану тему з погляду своєчасності і соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість.
У характеристиці ступеня вивченості проблеми вказується: ким, коли які аспекти і наскільки глибоко досліджувалися, тобто дається огляд використаної літератури. Якщо тема достатньо розроблена у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, треба обґрунтувати доцільність її подальшого доопрацювання.
В огляді специфіки джерельної бази слід згрупувати джерела за типами і видами; розділити їх за важливістю, якістю інформації, оригінальністю викладу, глибиною розробок; відзначити проблеми та недоліки. Наприклад: «Інформаційною базою послужили роботи... (прізвища авторів з посиланням до номера в списку використаних джерел), матеріали преси... (яких видань), фактичні дані... (яких установ)».
Мета роботи - це те, чого слід досягти в ході проведення дослідження, а саме - отримання певного конкретного результату, який може полягати у виявленні недоліків і проблем, обчисленні нових показників, розробці або поліпшенні методики, оцінці рівня розвитку, складанні програми розвитку, виведенні формули, визначенні параметрів або властивостей об’єкту та ін. Процес виконання роботи (вивчення, дослідження, аналіз, виробництво, виготовлення тощо) метою не може бути.
Об’єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і яке вибране для вивчення. Представлення об’єкту дослідження починають фразою: «Об’єктом дослідження є... (повна назва)», після чого дається стислий опис об’єкту із вказівкою його основних характеристик.
Предмет дослідження - це те, що знаходиться у межах об’єкту. Тобто, об’єкт і предмет співвідносяться як ціле і частина, загальне і приватне. Саме предмет визначає тему дослідження. Визначення предмету дослідження - це відповідь на питання: «Що, які властивості і які зв’язки об’єкту вивчати?».
Завдання дослідження - це етапи, послідовність виконання роботи, всі ті дії, які необхідно виконати для досягнення поставленої мети, розв’язання проблеми, перевірки гіпотези дослідження. Структура (зміст) роботи звичайно є повним відображенням вирішуваних завдань. Відповідь будується просто: «В процесі дослідження вирішувалися наступні завдання:...» - далі послідовно перераховуються операції, що виконуються (перша, друга і т.д.).
Важливими елементами обґрунтування науковості роботи є методологія та методи дослідження. Спочатку формулюється/ються теоретична/ні парадигма/ми, яка/які є основою для цього дослідження, потім перелічуються методи, які застосовано для виконання емпіричних досліджень та аналізу отриманих даних, а також коротко репрезентуються використані першоджерела інформації.
Методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, поставлених у роботі, а не просто перераховуються всі відомі загальнонаукові та конкретнонаукові методи. Правильний підбір методів значною мірою визначає результативність дослідження, форми організації роботи. До загальнонаукових методів, які використовуються студентами під час виконання кваліфікаційної роботи належать: вивчення літературних, архівних та інших джерел, різні види аналізу, синтез, порівняння, класифікації, типологизування тощо. Методами збору первинної соціологічної інформації – спостереження, експеримент, різні форми опитувань та аналізу найрізноманітніших документальних джерел. Методами аналізу – статистичний (дескриптивна та аналітична статистика), методи візуалізації, інтерпретативні методи тощо.
Наукова новизна для кваліфікаційної роботи є вельми умовною, скоріше стосується студента як нова для нього проблема. Звичайно використовують фразу: «Наукова новизна даного дослідження полягає в наступному…». До числа ознак, що дозволяють твердити про наукову новизну роботи, слід віднести наступні: постановка нової наукової проблеми; введення нових категорій і понять; розкриття нових закономірностей розвитку соціальних процесів; використання нових методів, інструментів, апарату дослідження; розробка та наукове обґрунтування пропозицій про поновлення об’єктів, процесів й технологій, що використовуються у соціальному управлінні; формування нових наукових уявлень про суспільство та його окремі елементи.
Практична значущість результатів дослідження може полягати у можливості вирішення практичних задач у діяльності державних органів, інших організацій, проведенні подальших наукових досліджень або для використання в процесі підготовки фахівців.
Завершується вступ стандартною фразою: «Робота складається із вступу, N розділів, висновків; містить N сторінок тексту, N рисунків, N таблиць, N додатків. Список джерел включає N найменувань літератури, N електронних публікацій, N фондових матеріалів».
Обсяг вступу звичайно не перевищує 5–7% обсягу рукопису при загальному обсязі кваліфікаційної роботи.
