Поняття загальнонаукового методу

Загальнонаукові методи, розуміються як проміжні методи "між методами філософії і фундаментальними положеннями наук. Ці методи пов'язані з такими поняттями, як: інформація, модель, ізоморфізм, структура, функція, система, елемент, оптимальність тощо. Ці поняття, на відміну від філософських категорій, допускають формалізацію і уточнення засобами математичної теорії.

На основі загальнонаукових понять формулюються методи і принципи, які забезпечують зв'язок філософської методології із спеціально науковим знанням і його методами. Загальнонауковими є системний, структурно-функціональний, кібернетичний, ймовірнісний принципи і підходи, методи моделювання, формалізації і ін."88.

Тут теж є помітним змішування методологічних принципів з методами. При цьому із складу загальнонаукових методів випадають, як мінімум, загально логічні методи.

(конспект Машкова) Загальнонаукові методи прийнято полідяти на:

- Загально- логічні

- Емпіричні

- Теоретичні

Із загально-логічних методів найбільш значний вплив здійснюють методи індукції і дедукції.

Метод індукції – метод дослідження, в межах якого висновок робиться шляхом узагальнення окремих випадків

-повна, коли висновок зроблено на підставі всіх можливих випадків та обставин, які є важливими для висновку.

-неповна, коли беремо не усі, а лише частину випадків для висновку, дає відносно істинне судження.

Дедукція – шлях від загальних положень, робляться висновки більш конкретного рівня.

Має форми своєї побудови:

-висновок може виноситися апріорно

-а може бути результатом нав’язування нам, певного виховання.

Метод аналізу – полягає в тому, що певний об’єкт розкладається на складові частини і ці частини окремо досліджуються.

Синтез – процес поєднаня знання про частини в певну єдність.

Метод абстрагування – метод дослідження, в ході якого ми, щоб спростити дослідження не беремо до уваги певні елементи, частини, ознаки при дослідженні об’єкта, бо вони не визначають сутність нашого дослідження.

Узагальнення – пов’язане з синтезом і індукцією, метод переходу від 1 рівня знання до іншого, який є більш високим.

Метод моделювання – об’єкт досліджується шляхом створення його копії, і вже процес пізнання здійснються стосовно копії. Проблема: створити точну копію дослідження майже неможливо. А для складних систем – це в принципі неможливо.

Діалектичний метод - метод наукового пізнання, що розглядає дійсність в русі, розвитку і суперечностях.

Емпіричні методи:

Спостереження – цілеспрямоване сприйняття явища в ході якого фіксуються дані про властивості цього явища.

Опис – фіксація даних про об’єкт дослідження (якісні ознаки, кількісні ознаки)

Виміру – визначає співвідношення 1 вимірної величини, характерної для об’єкта дослідження з певним шаблоном. Якісний – встановлення ознак об’єкта, які вимірюються за допомогою певних оціночних понять.

Експеримент – тісно пов'язаний з моделюванням, це активне,цілеспрямоване вивчення певного об’єкта в чітко зафіксованих умовах знаходження цього об’єкта та при наявності можливості відтворити ці умови необмежену кількість разів з можливою фіксацією результатів експерименту.

Теоретичні методи:

Аксіоматичний метод – певний об’єкт дослідження намаг ви будов за допомогою дедуктивних спостережень, виходячи з певної кількості прийнятих бездоказово базових положень.

Гіпотетико-дедуктивний метод – якщо аксіома – це істина, то гіпотетико-дедуктивний метод ґрунтується на гіпотезі – певному припущенні.

Ідеалізація – для дослідження певних об’єктів вводяться поняття,які не існують, але, які є крайньою формою вираження певних об’єктів.

Мислительний експеримент – експеримент, який здійснюється з ідеальними об’єктами, тобто тими, які не існують.