2018-02-14
236
пусте поняття другого роду. Наприклад, «житель Києва, який ніколи не жив у Києві», «круглий квадрат» тощо.
Мовою символів структуру такого поняття можна записати таким способом:
х (А (х) & А (х)) .
Серед непустих понять виділяють одиничні і загальні.
О д и н и ч н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється один предмет. Наприклад, «засновник логіки», «столиця Франції» тощо.
У одиничному понятті (як і у загальному) виділяють клас предметів, хоча цей клас складається лише із одного
елемента. Одиничні поняття є основою утворення описових власних імен за допомогою -оператора і ç – оператора (операторів визначеної і невизначеної дескрипції).
З а г а л ь н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюється більше ніж один предмет. Напри-
клад, «столиця», «підручник», «трикутник» тощо__________.
За характером елементів обсягу поняття поділяються на збірні і незбірні.
З б і р н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються не окремі предмети, а деякі множини,
|
|
|
що мисляться як окремі предмети. Наприклад, «колектив», «сузір’я», «список студентів», «бібліотека», «ліс»
тощо. Елементами обсягу збірного поняття «сузір’я» є не окремі предмети (зірки), а одиничні множини: «сузір’я Лева», «сузір’я Рака» тощо.
Н е з б і р н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються окремі предмети. Наприклад, «зір-
ка», «студент», «трикутник» тощо.
Збірні поняття можуть бути одиничними («наукова бібліотека Київського університету імені Т. Шевченка»,
«Голосіївський ліс» тощо) і загальними («футбольна команда», «студентська група» тощо).
Треба мати на увазі, що збірними і незбірними, як і одини-чними та загальними, можуть бути тільки непусті поняття.
За типом елементів обсягу розрізняють конкретні і абстрактні поняття.
К о н к р е т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються предмети або їх упорядковані сукупності. Наприклад, «книги», «рослина», «сучасник» тощо.
А б с т р а к т н и м називається поняття, у обсязі якого узагальнюються властивості предметів. Наприклад, «талант», «успішність», «одночасність» тощо.
За характером ознак, що складають зміст поняття, виділяють позитивні та негативні, співвідносні та без-
Відносні поняття.
П о з и т и в н и м називається поняття, зміст якого складається із позитивних ознак, або у назві якого є вказівка на наявність певної ознаки у предмета.
Наприклад, «старанний студент», «успішність», «провідник електричного струму», «історизм» тощо.
Н е г а т и в н и м називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститься
|
|
|
вказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета. Наприклад, «антиісторизм», «безвідповідальність ____________ », «іногородній» тощо.
С п і в в і д н о с н и м називається поняття, зміст якого не має автономного смислу, тобто зміст якого є
осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відносно будь-якого іншого поняття. Наприклад, «кінець занять» – «початок занять», «батьки» – «діти», «причина» – «наслідок», «учитель» – «учень» тощо.
Б е з в і д н о с н и м и називаються поняття, зміст яких має самостійний автономний смисл. Наприклад,
«геометрична фігура», «університет», «злочин» тощо.
Таким чином, поділ понять за кількістю елементів обсягу і за характером елементів обсягу називають екстенсіо-
нальним. У літературі цей поділ іноді називають «види понять за обсягом». А поділ понять за типом елементів
обсягу і за характером ознак, що складають зміст поняття, називають інтенсіональним. У підручниках з логіки його іноді називають «поділом понять за змістом».
Але оскільки зміст і обсяг поняття взаємозв’язані (що знайшло своє відображення у законі оберненого відношен-
ня між змістом та обсягом поняття), то типологія понять за обсягом чи за змістом у значній мірі є умовною. Визначення виду поняття завжди передбачає урахування обсягових і змістовних характеристик. Треба мати на увазі, що підстави поділу понять на види не виключають одна одну.
Тому коли здійснюють логічну характеристику поняття, то враховують кожну із чотирьох підстав.
Дати логічну характеристику поняття означає визначити до яких видів належить певне поняття. На-
приклад, необхідно дати логічну характеристику поняття «книга». Для цього необхідно співставити це поняття із
кожною з чотирьох підстав. Отже, дане поняття – 1) загальне, 2) незбірне, 3) конкретне, 4) безвідносне.
