Зміст, структура та обсяг магістерської роботи

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

З галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

Спеціальності 8.03050801 «Фінанси і кредит»

 

Чернівці – 2011

Укладачі: к.е.н. Юрій Е.О., к.е.н. Сокровольська Н.Я., викладач Грубляк О.М.

 Рецензенти:

Ткач Є.В.- к.е.н., доцент кафедри фінансів Чернівецького національного університету ім..Федьковича

Ковалевич Д.А. – к.е.н., доцент, завідувач кафедри фінансів ЧТЕІ КНТЕУ.

 

 

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри фінансів

 

Протокол №____ від "___"_____________ 2011р.

 

Завідувач кафедри: ________________ д.е.н., професор Прядко В.В.

ВСТУП

Магістерська робота (МР) — це самостійне до­слідження, виконане студентом на завершальному етапі навчання. Вона є кваліфікаційною роботою, на підставі якої Державна екзаменаційна комісія визначає рівень теоретич­ної підготовки випускника, його готовність до самостійної робо­ти за фахом і виносить ухвалу про присвоєння кваліфікації.

Магістерська робота повинна містити глибоке теоретичне осмислення актуальної організаційно-управлінської або соціально-економічної проблеми, а також обґрунто­ваний проект практичного її розв'язання.

Методичні рекомендації призначені для надання допомоги студентам у виконанні магістерської роботи згідно з чинними стандартами України. Методичні рекомендації розкривають послідовність роботи над магістерським дослідженням, містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення роботи, порядку захисту та оцінювання.

 

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Метою підготовки магістерської роботи є поглиблення студентом теоретич­них і практичних знань з обраного напряму спеціалізації, вироб­лення умінь застосовувати їх при виконанні конкретних практи­чних завдань; сприяння розвиткові пошуку сучасних наукових досягнень у певній сфері та уміння їх самостійно застосовувати при розв’язанні прикладних проблем; визначення ступеня підго­товки випускника до самостійної практичної діяльності.

Працюючи над магістерською роботою, студент повинен засвоїти навики правильної постановки проблеми та обґрунтування її актуальності, форму­лювання мети і завдань дослідження, побудови логічного плану й оптимальної структури, роботи з літературними джерелами та статистичною інформацією, аналізу та оцінки різних аспектів ді­яльності організації, обґрунтування власних узагальнень, виснов­ків і пропозицій.

Магістерська робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) виносить ухвалу про присвоєння її автору кваліфікації та видачу диплома магістра.

Основними завданнями магістерської роботи є:

- вивчення (або поглиблення) та узагальнення теоретико-методологічних засад з обраного напряму дослідження;

- проведення всебічної діагностики ситуації із застосуван­ням сучасного інструментарію;

- розробка й оцінка альтернативних підходів до розв’язання визначених проблем;

- обґрунтування запропонованих рішень з використанням ситуаційного аналізу;

- підготовка доповіді та наочних матеріалів, що передають основний зміст роботи та пропозиції автора, з подальшим їх публічним захистом.

Повнота й особливості реалізації цих завдань залежать від на­пряму дослідження, сфери діяльності підприємства та його спе­цифічних рис.

До написання магістерської роботи допускаються студенти, які оволоділи всіма видами теоретичного і практичного навчання.

Конкретна мета кожної магістерської роботи залежить від обраної теми та об'єкта дослідження. Вибір теми проводиться студентом разом з його керівником із запропонованої кафедрою тематики, а також є науково-творчим продовженням виконуваних раніше наукових досліджень, в тому числі теми курсової роботи, затвердженої відповідною кафедрою.

ЗМІСТ, СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

 

Магістерська робота як оригінальне теоретично-прикладне дослідження повинна мати певну логіку побудови, по­слідовність і завершеність. Загальний обсягмагістерськоїої роботи має складати 90-110 сторінок друкованого тексту, не враховуючи списку літератури і додатків.

Мова магістерської роботи - державна, стиль - науковий, чіт­кий, без орфографічних і синтаксичних помилок.

       Рекомендується така структура МР:

- титульний лист;

- завдання на МР;

- анотація;

- зміст роботи;

- вступ;

- перший (теоретичний) розділ;

- другий (аналітичний) розділ;

- третій (конструктивний, проектний) розділ;

- висновки та пропозиції (кінцева частина);

- список використаних джерел;

- додатки.

Титульний лист магістерської роботи містить найменування вищого навчального закладу, назву кафедри, назву магістерської роботи, прізвище, ім’я, по батькові магістранта; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік (додаток А).

Анотація – викладення основного змісту роботи українською, російською та іноземною (тією, яку вивчав студент (англійською, французькою чи німецькою) мовами. В анотації наводиться інформація ідентичного змісту про основні положення магістерської роботи. Обсяг анотації – 0,5 сторінок машинописного тексту.

Анотація містить таку інформацію: прізвище та ініціали магістранта, назву роботи, місто, назву навчального закладу, рік, а також основні положення роботи.

Після анотації необхідно навести ключові слова відповідною мовою, які мають смислове навантаження і пов’язані з розкриттям основного змісту магістерської роботи (3-5 слів) (додаток Б). 

Зміст або план МР може займати 1-1,5 сторінки. В ньому записуються назви всіх розділів і підрозділів (параграфів) із за­значенням початкових сторінок. План роботи має відображати суть проблеми, її складність та логіку дослідження. Назви розді­лів і підрозділів повинні бути стислими і зрозумілими, літератур­но грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не по­вторювати її.

У вступі (3-5 с.) дається наукове обґрунтування актуальності і значення обраної теми; формулюються мета, завдання, предмет і об'єкт дослідження; наводиться перелік застосованих методів дослі­дження, елементи наукової новизни; повідомляється, чи пройшла робота якусь апробацію у замовника чи в іншій установі (організації) або на науково-практичних конференціях.

Науковий апарат дослідження має такий вигляд:

- актуальність обраної тематики дослідження;

- ступінь розробки проблематики дослідження;

- об’єкт і предмет дослідження;

- мета і завдання дослідження, які дослідником повинні бути викладені лаконічно, чітко, у відповідності до предмета дослідження;

- теоретико-методологічна база роботи, яку складають фундаментальні дослідження з визначеної проблематики;

- наукова новизна дослідження;

- основні положення, що виносяться на захист;

- науково-практичне значення дослідження.

Під актуальністю теми розуміється її значимість, тобто наукове і практичне значення її розробки для потреб розвитку економіки держави. Обґрунтування актуальності теми дозволяє шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими науковими працями та здобутками визначити завдання дослідження, які розглядаються під кутом зору його мети.

Коротко викладають зв’язок вибраного напрямку дослідження з науковими програмами, планами, темами академії або кафедри (якщо студент брав участь у їх виконанні).

Мета дослідження – це запланований результат. Вона полягає у розв’язанні наукової проблеми шляхом удосконалення вибраної сфери діяльності конкретного об’єкта. Поставленої мети досягати треба обов’язково. На завершальному етапі дослідження необхідно перевірити, чи відповідають висновки поставленій меті. Мета формулюється лаконічно, вона повинна точно виражати те основне, що намагається зробити дослідник, і конкретизується та розкривається в завданнях дослідження.

 Завдання дослідження визначають для того, щоб більш конкретно реалізувати його мету і розглядаються як основні етапи роботи студента, оскільки точне їх виконання повинно скласти зміст розділів і підрозділів магістерської роботи. Завдання наукового дослідження, як правило, полягають у:

— розкритті теоретичних питань, які охоплюють проблему дослідження;

— методологічному обґрунтуванні сутності, тенденцій і закономірності процесів, а також аналіз реального стану предмета і об’єкта дослідження;

— виявленні шляхів і засобів удосконалення явища, процесу, що досліджується.

Частіше за все формування завдань здійснюється у вигляді певного набору підпитань. Наприклад, “Виходячи з указаної мети її основними завданнями є: 1) виявити..., 2) розробити..., 3) визначити..., 4) дослідити...” тощо.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Наприклад: якщо тема магістерського дослідження “Формування та виконання місцевих бюджетів”, то об’єктом дослідження є місцеві бюджети, їхні доходи і видатки, а предметом дослідження є економічні відносини, пов’язані з формуванням і виконанням місцевих бюджетів.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко і змістовно, визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом.

Основна частина магістерської роботи складається з трьох розділів та підрозділів, які відображені у змісті.

Перший розділ (25-30 с.) структурно складається з 3-4 підрозділів. У ньому слід розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми, проаналізувати існуючі різноманітні погляди (в тому числі власні) на ті чи інші аспекти, виявити нерозв'язані проблеми, які потребують розв'язання в теоретичному, методич­ному та прикладному плані.

Важливе місце в даному розділі посідає викладення методик ана­лізу визначених проблем, які використовуватимуться у наступних частинах роботи. Автор має продемонструвати свою обізнаність з методами аналізу і на основі їх критичного огляду обґрунтувати ви­бір найпридатнішого для обраного напряму дослідження.

У другому розділі (30-35 с.) студент повинен виконати ґрунтовний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми ви­нятково на матеріалах конкретної організації, підприємства, установи.

У цьому розділі можна виділити 2-4 відносно самостійних підрозділи, що містять аналіз і оцінку конкретних сфер діяльнос­ті об'єкта дослідження. Описувати історію виникнення і розвитку організації, підприємства, установи недоцільно.

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною ін­формацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності організації, підприємства, установи за останніх 3 і більше років. Слід чітко розмежувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів організації, підприємства, установи, які дані здобуті шляхом власних спосте­режень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

Третій розділ (20-25 с.) має містити обґрунтовані пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Структурно містить 3-4 підрозділи. Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в дру­гому розділі МР. Невіддільною частиною обґрунтування про­понованих студентом заходів має бути розрахунок економічної ефективності. За результати розрахунків та зроблені на цій основі висновки від­повідальність несе студент — автор магістерської роботи.

Магістрант повинен узагальнити існуючий світовий досвід щодо даного питання та визначити можливості його застосування в національній економічній системі.

Кожний підрозділ відповідної структурної частини роботи не повинен бути меншим за 8-10 сторінок.

Однією з ознак високої якості магістерської роботи є застосування економіко-математичних методів та електронно-обчислювальних машин як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Після кожного розділу необхідно окремо викласти висновки по даному розділу (1-2 ст.) Наприклад: Висновки до розділу І; Висновки до розділу ІІ; Висновки до розділу ІІІ.

Висновки і пропозиції (4-6 с.) - найбільш показова і відповідальна частина роботи. Більшість з тих, хто знайомиться із завершеною роботою, в першу чергу, звертають увагу на висновки, які повинні носити лаконічний, конкретний характер. В них повинен бути відображений основний зміст проведеного дослідження, його результати. Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно визначити їх ефективність. Якщо йдеться про абсолютно нову технологію, що вдосконалює процес організації чи управління, необхідно врахувати не тільки позитивний ефект, але й розрахувати та порівняти з цим ефектом обсяг пов’язаних з ним витрат у процесі впровадження (трудових, матеріальних, фінансових).

У пропозиціях необхідно дати рекомендації щодо впровадження розроблених студентом заходів, їх економічної ефективності, доцільності застосування в практичній діяльності.

Список використаних джерел включає складений за чинними правилами перелік використаних літературних джерел.

Додатки - це схеми, таблиці, діаграми, графіки, звітність, інші матеріали.